ДФС: реформа за 90 днів

Травень виявився щедрим на різні кадрові призначення. Нових керівників отримали Антимонопольний комітет, Фонд держмайна і Державна фіскальна служба. Бесхозность перших двох відомств хвилювала громадськість не дуже сильно, а ось порожня посада голови фіскальної служби викликала занепокоєння. Особливо з урахуванням того, що колишнє керівництво разом з Ігорем Билоусом покинуло ДФС мало не зі скандалом, а офіційних результатів службового розслідування стосовно його діяльності до сих пір немає.

Новим керівником фіскальної служби став екс-голова парламентського комітету з податкової і митної політики Роман Насиров. За свою недовгу каденцію, з 5 травня, Насиров встиг отримати цілий список настанов від міністра фінансів Наталії Яресько, яка вимагає боротися з корупцією і оновити кадровий склад ДФС.

Але, насамперед, - зайнятися податковою реформою. Знову, але цього разу - вже продуктивно і на благо платників податків, а не проти них. Та ще й встигнути впоратися з цим до осені.

Насиров, звичайно ж, від своїх обов'язків не відмовляється. Він вже проводить співбесіди з нинішніми співробітниками ДФС, щоб виявити серед них "слабкі ланки". Він зайнявся проблемами митниці, відправивши в Луганську область одного зі своїх заступників - розбиратися з затриманими фурами, які прямували з контрафактом до Росії.

Але все це - не показник. Багато молодих чиновників починали за здравіє. Наприклад, Ігор Білоус, який став жертвою системи, не зміг впоратися з кадровими проблемами в ДФС і ліквідувати корупцію на місцях. Та ще й посварився з Арсенієм Яценюком, що стало однією з причин провалу податкової реформи 2014 року.

У Насирова та його команди часу, як і кредиту довіри, ще менше, оскільки держбюджет-2016 повинен будуватися на новій податковій системі. Але отримати за три місяці прозору реформу, на якій наполягає Мінфін, - завдання майже нездійсненне. Особливо якщо все буде робитися як зазвичай: врозріз з інтересами бізнесу і рядових платників податків.

Шиворот-навиворіт

Системність дій і законодавчих змін - ключове завдання для ДФС, Мінфіну та уряду в цілому. Оскільки перегляд ставок податків, їх адміністрування, стягнення штрафів і т. д. відбувається у відриві від загальної ситуації. У чиновників виникає враження разючих змін, а платники податків страждають від неоднозначності законодавчих норм та їх нелогічності.

Наприклад, мораторій на перевірки бізнесу, який Кабмін вважає величезним досягненням. Так, формально, аж до 2017 року ревізори не можуть"нагинати" бізнес з річним оборотом до 20 млн грн, який не ввозить на територію України підакцизні товари, або не виробляє і не реалізує їх тут же.

Але в реальності підприємців і компанії в хвіст і гриву ганяють за сплату податків і зборів, за неоформлених працівників, суми ПДВ, заявлені до відшкодування. Крім того, мораторій поширюється на перевірки лише за попередній календарний рік. Тобто, в 2015 - за 2014, а до 2016 - за 2015. Але ніхто не забороняє податківцям влаштувати розбір польотів за 2012-2013 роки. І все це в рамках законодавчого поля.

Дуже багато претензій з приводу встановлення касових апаратів, якими до 1 липня 2015 року повинні обзавестися підприємці третьої групи, а до 1 січня 2016 року - другої групи. Ініціатива з одного боку логічна, вивести з "тіні" бізнес, його реальні обороти, але з іншого - убивча. Адже мова йде не тільки про багатомільйонні витрати на придбання РРО, їх обслуговування і утримання, але і про новий виток тиску з боку контролюючих органів і зростання корупції.

Схожа ситуація з так званою дерегуляцією, яку уряд почав ще в 2014 році. Кількома прийнятими законами було ліквідовано близько 100 дозвільних документів (ліцензій, сертифікатів), спрощено отримання виписок з держреєстрів. Але все це, швидше, реверанс у бік МВФ, ніж реальні кроки в бік бізнесу. Претензія - все та ж. Немає впорядкованості рішень і змін, що робить згадану цифру "100" лише формальністю.

Наприклад, до цих пір для реєстрації СПД та юридичних осіб немає "єдиного вікна", через що процедури затягуються на тижні. Ліквідація бізнесу - загалом головний біль, який вирішується, як правило, поборами з боку податківців і держреєстраторів.

Причому, для створення "єдиного вікна" не потрібно великих ресурсів. А в результаті вивільниться чимало бюджетних коштів, знизяться витрати на адміністративний апарат. Але, мабуть, зручніше і прибутковіше зберігати заплутану і корупційну схему, ніж обрубати її на корені.

Видавити все

Спроба влади поміняти адміністрування теж наштовхнувся на рифи. Головна проблема фіскальних органів сьогодні - робота за "планом", зібрати стільки-то, стягнути стільки-то. Зрозуміло, що стоїть конкретне завдання по наповненню бюджету. Але через це будь-які спроби вирівняти взаємовідносини з платниками податків, навіть запропонувавши їм нові інструменти контролю, які нібито мінімізують участь у них ревізорів, виявляються марними.

Багато що впроваджується похапцем, в поспіху заткнути бюджетні дірки, не замислюючись про те, чи буде те чи інше нововведення працювати або буксувати. Далеко ходити не потрібно, достатньо поглянути, з якими потугами фіскали намагаються вдихнути життя в систему ПДВ-рахунків. Причому, Насиров був одним з головних її ініціаторів.

І бізнес начебто не противиться. Позбутися від паперової тяганини, унормувати взаємини з партнерами, отримати простий і зрозумілий механізм автоматичного відшкодування ПДВ - хто буде проти такої перспективи? Але реальність така, що технічно ДФС не готова приймати такий вал звітності та операцій.

Крім того, існують прикрі недоречності, які значно ускладнюють життя платникам ПДВ. Наприклад, коли одна сторона угоди не може претендувати на податковий кредит, якщо інша забула виписати податкову накладну.

Не кажучи вже про те, що з 1 липня вступають в силу штрафи, і ПДВ-рахунки почнуть використовуватися в повну силу. А значить, у всіх платників ПДВ буде заблоковано близько 20% оборотних коштів. Чи хвилює це чиновників? Навряд чи, адже бюджет отримає чималу суму коштів у своє розпорядження.

Тому варто почати хоча б з уніфікації податкових періодів для малого бізнесу. Інакше немає логіки, чому СПД першої і другої груп подають звіти раз на рік, а третьої - щоквартально? Або, чому звіт по ЄСВ за наявності більше п'яти співробітників потрібно подавати в паперовому вигляді та дублювати у електронному? Або, що ще гірше, чому у законотворців вистачило часу і сил перелопатити групи єдиного податку за два дні до настання 2015 року, але при цьому форму звітності залишили колишньою?

Небезпечна рокіровка

Кадри і реструктуризація - теж одне з першорядних завдань для ДФС. Але починати Насирову явно потрібно не з центрального апарату, а з територіальних підрозділів та управлінь.

Фіскальна служба, незважаючи на всі спроби створити видимість цілісної і жорстко регульованої структури, страждає від децентралізації і свавілля локальних керівників. За місяць, три і навіть півроку такий кістяк зламати дуже важко. Та одній людині це зробити не під силу. Потрібна воля і згода на таку перебудову зверху.

До того ж, може прийти час, коли ДФС втратить частину своїх функцій. В стінах уряду вже йде робота по її передачі у підпорядкування Мінфіну, про що повідомляла заступник міністра фінансів Олена Макеєва. Це означає, що фіскальна служба стане "скарбничкою" - органом по збору та адмініструванню податків, а всі права законодавчих ініціатив перейдуть міністерству Яресько.

Погано це чи добре - сказати зараз складно. Але якщо врахувати, що саме Мінфін виступає цілком "за" збереження суперечливих ПДВ-рахунків, касових апаратів для малого бізнесу, а також недвозначно натякає на перегляд спрощеної системи оподаткування, аж до її скасування, відхід ДФС на другий план може стати лише каталізатором посилення податкового тиску.