Впровадження РРО: підприємці чекають послаблень
Бізнес просить частково покрити витрати на придбання касових апаратів і навчання персоналу
Незважаючи на протести малого і середнього бізнесу, які вимагають скасувати законодавчу норму про введення касових апаратів, парламентський комітет з питань податкової та митної політики поки не готовий одноголосно задовольнити прохання підприємців. Депутати взяли тайм-аут на два тижні, щоб доопрацювати відповідний законопроект. Хоча позиція уряду однозначна: запровадження реєстраторів розрахункових операцій - вимога МВФ, а чергова відстрочка лише затягує процес боротьби з тіньовим сектором. Підприємці готові ставити касові апарати за умови більш тривалого перехідного періоду, скасування штрафних санкцій, хоча б часткового покриття витрат на придбання РРО, та подання звітності виключно в електронному вигляді.
Біля комітету Верховної ради з питань податкової та митної політики багатолюдно. В порядку денному комітету - законопроект про скасування норми щодо застосування касових апаратів. Вже з 1 липня підприємці-"єдиноподатники" третьої групи (річний оборот до 20 млн грн) повинні працювати з касовими апаратами, якщо здійснюють готівковий розрахунок.
З 1 січня 2016 року ця вимога буде стосуватися і бізнесу, що перебуває на другій групі (1,5 млн грн). Виняток тільки для бізнесу, який здійснює діяльність на ринках, а також РРО не буде обов'язковим при реалізації продукції власного виробництва або товарів в пересувних точках продажу.
Пізніше деякі депутати-члени комітету обуряться пікетом підприємців, мовляв, це неправильно, таким чином вирішувати свої проблеми. А через дії пікетувальників депутатам довелося пройти "коридор ганьби": мітингувальники організували лише невеликий прохід до комітету і обійти його було важко.
"Це не коридор ганьби, а можливість для вас побачити свого виборця,- відреагувала на такі заяви парламентаріїв підприємець третьої групи з Чернігова, активіст громадської організації "Сяйво Сіверщини" Ірина Березинець. - В Європі непокояться за кожне робоче місце. А ці люди, які стоять під комітетом просто припинять свою діяльність, підуть на біржу праці, будуть просити субсидії і хто від цього виграє".
РБК-Україна Березинець розповідає, що багато підприємців і не знали про існування цієї норми, хоча зміни до Податкового кодексу і профільний закон про застосування РРО були прийняті ще в кінці грудня і вступили в силу з січня 2015 року. Коли їм стало відомо, вони активізували протестну діяльність. "Ось тільки сьогодні була в перукарні і сказала, що з липня необхідні будуть касові апарати. Там дуже здивувалися і сказали, що нічого не знали і звичайно, проти цього. Тобто місцеві органи влади, податкова просто не допрацювали, багато підприємців не були проінформовані", - говорить Березинець.
Хоча, за словами директора департаменту методологічної роботи з питань оподаткування ДФС Неллі Привалової, вже з лютого була розпочата роз'яснювальна робота, проведено понад 1,5 тис. семінарів, в яких взяли участь понад 60 тис. платників.
Нагадаємо, що це вже не перша спроба уряду зобов'язати "спрощенців", які працюють з готівкою, застосовувати касові апарати. У 2012 році ця пропозиція зникла з Податкового кодексу. У 2013 році також проблематично здійснювався перехід на електронну звітність, РРО повинні були бути доукомплектовані модемами, але тоді основні запитання у податківців виникали до виробників касових апаратів. Зараз, незважаючи на те, що до 1 липня залишилося не так вже й багато часу, бізнес, за версією Мінфіну, не поспішає купувати РРО.
На 1 січня 2015 року в Україні було зареєстровано 284,2 тис. фізосіб-підприємців 3 групи. 66% з них отримують дохід від юросіб, тобто по суті використовують безготівковий розрахунок. Тому, за словами заступника міністра фінансів Олени Макеєвої, фактично зобов'язання касового розрахунку торкнеться всього 96,7 тис. платників. Реєстрацію в податкових органах пройшли лише 4 тис. одиниць касової техніки. На другій групі, за даними ДФС, зареєстровано 500 тис. "спрощенців". "Скільки з них буде застосовувати РРО, поки сказати складно", - зазначають у відомстві.
За допомогою РРО держава хоче контролювати реальні обсяги продажів підприємців, що виведе бізнес із тіні, а споживачі зможуть отримувати чеки і у разі неналежної якості послуги або товару, вони зможуть відстоювати свої права в суді. Привалова впевнена, що касові апарати зроблять неможливим продаж контрабанди та контрафакту. "Це забезпечить рівність усіх платників перед законами, відповідно і сплату податків в нашій державі, оскільки той, хто платить податки, має більш високу собівартість товару порівняно з тим, хто не платить", - зазначає Неля Привалова.
Крім того, ще один аргумент на користь РРО, як додає Макєєва, міжнародна практика застосування. Хорватія, наприклад, ввела зобов'язання застосування касового апарату для інтернет-торгівлі, Чехія планує знизити поріг за готівковими розрахунками, навіть у Білорусі з 2014 року значно скорочений перелік сфер і видів діяльності, де не використовується РРО. У Польщі фіскальні апарати впроваджені у всіх сферах, в Грузії касові апарати не застосовує тільки мікробізнес з річним оборотом до 30 тис. ларі (240 тис. грн). Крім того, за її словами, ця норма є вимогою МВФ і Україна відзвітувала перед кредитором, що вона виконана і вступить в силу з 1 липня. З цього ж часу ДФС зможе перевіряти бізнес третьої групи на дотримання законодавства.
"Спрощена система тим і проста, що передбачає сплату фіксованого податку і в ній не використовується РРО. Наявність самого РРО не так страшна, як контроль, - говорить генеральний директор Спілки малих, середніх і приватизованих підприємств В'ячеслав Биковець. - У нас склалося так, що РРО має нести фіскальну функцію, в той час як в усьому світі - це можливість, спрямована на захист прав споживачів". "Сенс малого бізнесу не в тому, щоб годувати бездонний бюджет, а створювати робочі місця. А держава хоче нас нагнути", - додає директор оціночної компанії (третя група) Віктор Кожевніков. Його компанія працює за безготівковим розрахунком, проте він зазначає, що вже отримав лист з ДФС про необхідність встановлення касового апарату.
Згідно із законодавством, за перше порушення штраф для бізнесу хоч і невеликий - всього 1 грн, але всі подальші для малого і середнього підприємництва істотні. Залежно від порушення санкції можуть досягати 100% вартості проданих товарів. Приводом для фактичної перевірки бізнесу може стати неподання звітності по використанню РРО, відсутність сертифіката відповідності може стати причиною адміністративного арешту майна суб'єкта. Бізнес зазначає, що в щоденному режимі автоматично звіти за день будуть потрапляти на сервер в ДФС, однак, незважаючи на це, їм доведеться щодня вести ще й паперовий облік і зберігати касову стрічку протягом 3 років.
"Чому нас повертають до кам'яного віку? - обурена голова Федерації профспілок працівників малого та середнього підприємництва Наталія Кожевіна. - Не готові зараз вводити і не тільки бізнес, тому що він не навчений, але і колосальна корупція серед податківців. Ось один буде працювати по-чесному з апаратом, вести звітність, а до іншого прийдуть з контрольною закупівлею, від податківця відкупляться - і будуть працювати далі".
Підприємець Сергій з Києва вважає, що якщо норми по РРО таки запрацюють, то навчаться обходити її, наприклад, шляхом дроблення компаній, тому важливо не посилення тиску, а просте і зрозуміле законодавство: "Бізнес чекає полегшення, тоді і в "тіні" не буде сенсу. Ну а якщо вже бізнес бере зобов'язання, то і контролюючі органи повинні бути з обов'язками - не ходити вибивати штрафи за надуманими приводами, а дати можливість працювати".
Крім того, підприємці звертають увагу на колосальні витрати на придбання, обслуговування РРО. За даними Ірини Березинець, разові витрати на придбання однієї одиниці може скласти 7-17 тис. грн. Це з урахуванням вартості самого апарату, його установки і програмного забезпечення, відкриття рахунку в банку, навчання співробітників. Щомісячні витрати вона оцінює у більш ніж 2 тис. грн, зокрема на оплату інтернету, обслуговування РРО, бухзабезпечення плюс відсоток банку за зняття готівки та зарахування коштів з карткового рахунку покупця на рахунок підприємця. Кожевніков оцінює витрати в 10-15 тис. грн. "І це все під час війни, а у бізнесу купівельна спроможність не збільшується, грошей більше не стало. 30% реального малого і середнього бізнесу пішло", - говорить Наталія Кожевіна. При падаючій економіці, впевнений керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський, запровадження РРО може мати зворотний ефект, тому уряду необхідно пропонувати стимулюючі заходи, а не проводити політику закручування гайок.
Члени податкового комітету поки виявилися не готовими навіть рекомендувати до прийняття в першому читанні законопроект про скасування РРО з 1 липня (законопроект Оксани Продан №1718). Комітет прийняв рішення протягом двох тижнів доопрацювати його з урахуванням інтересів бізнесу і держави. Продан пояснює РБК-Україна, що буде наполягати на скасуванні вимоги про застосування касових апаратів. "Зараз у проекті допрацьовую відновлення 2 груп - з оборотом до 3 млн грн до 20 млн грн. Застосування РРО - з 3 до 20 млн грн. На наступному тижні будемо відпрацьовувати проект в комітеті", - говорить вона.
За словами Кожевіної, альтернативи РРО немає, і бізнес не проти його застосування, так як конкурувати з тіньовим легальні підприємці не можуть. Але терміни вступу в силу мають обговорюватися з бізнесом, державі необхідно покрити витрати, хоча б частково, на купівлю апаратів і навчання співробітників, а також скасувати "драконівські" штрафи.
Заступник міністра фінансів України Олена Макеєва говорить, що уряд вже звернувся до банків за наданням розстрочки на 4 місяці для придбання РРО. Банкіри готові кредитувати на придбання апарату до 4 тис. грн.
