Закон про основи державної мовної політики в Україні буде переглянуто після завершення виборчої кампанії з виборів народних депутатів. Про це на брифінгу у Верховній Раді України заявив голова ВР Володимир Литвин, передає кореспондент РБК-Україна.
Закон про основи державної мовної політики в Україні буде переглянуто після завершення виборчої кампанії з виборів народних депутатів. Про це на брифінгу у Верховній Раді (ВР) України заявив голова ВР Володимир Литвин, передає кореспондент РБК-Україна.
Читайте також: Угорська мова отримала статус регіональної в Берегово Закарпатської обл (відео)
"Створено робочу групу з підготовки поправок, навіть його (закону) автори заявили про таку необхідність. Це говорить про те, що закон був недостатньо відпрацьований. Тому, мені здається, що це питання (про внесення поправок у закон про основи мовної політики) буде розглядатися", - заявив Литвин.
Спікер ВР вчергове зазначив, що закон приймався з порушенням норм регламенту: "Я не стільки негативно відгукувався про закон про мови, скільки про підходи при його розгляді".
Нагадаємо, Литвин спочатку відмовлявся підписати документ, заявляючи, що приймали його з порушеннями. Захищаючи свою позицію, спікер ВР навіть подав прохання про відставку. На позачерговій сесії парламент його не прийняв, висловив спікеру вотум довіри, і Литвин змушений був підписати документ.
Читайте також: Росія буде поширювати російську мову у світі з "наступальної позиції", - Медведєв
Нагадаємо, єврокомісар з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле раніше зазначив, що закон про мови був прийнятий всупереч чинній процедурі.
А екс-голова представництва ЄС в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра заявляв, що закон про мови можна вважати упередженим. "На мою думку, закон про мови стосується лише однієї мови, а мови інших меншин не прийняті до уваги, тому його можна вважати упередженим", - сказав Тейшейра.
Читайте також: "Росія активізує підтримку використання російської мови в українській освіті", - посол
Нагадаємо, Верховна Рада прийняла закон "Про основи державної мовної політики" 3 липня. Це рішення викликало хвилю протестів по всій Україні. Опозиція заявляла, що закон "Про державну мовну політику" прийнятий з істотними порушеннями. Закон дозволяє використовувати російську мову в офіційному діловодстві в регіонах, в яких не менше 10% жителів говорять цією мовою.
Законом збережено конституційний державний статус української мови. Пунктом 1 статті 6 документа встановлено, що державною мовою України є українська мова. При цьому, на території України гарантується вільне використання регіональних мов, до яких віднесені російська, білоруська, болгарська, вірменська, гагаузька, ідиш, кримськотатарська, молдавська, німецька, новогрецька, польська, ромська, румунська, словацька, угорська, русинська, караїмська та кримчацька.
Читайте також: Робоча група схвалила нову редакцію закону про мови
10 серпня закон про основи державної мовної політики в Україні набув чинності.
Як повідомлялося, на початку вересня лідер фракції Партії регіонів у ВР Олександр Єфремов заявив, що вносити поправки в закон про мови потрібно після парламентських виборів. За його словами, доручення Президента Віктора Януковича про створення робочої групи для внесення змін у мовне законодавство є правильним і логічним, оскільки "закон про основи мовної політики був прийнятий в редакції першого читання, і у депутатів не було можливості допрацювати його у другому читанні".
Раніше повідомлялося, що новий закон про мови буде проголосований 27 вересня. Про це повідомив директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко, який входить у робочу групу з доопрацювання закону про мови.
Також стало відомо, що робоча група підготувала пропозиції щодо розвитку державної мови, що передбачають українізацію усіх сфер життя.
На початку вересня Литвин повідомив, що у ВР не зареєстровано законопроект про мови, розроблений робочою групою за дорученням Президента.