"Росія активізує підтримку використання російської мови в українській освіті", - посол
Російська Федерація активізує підтримку використання в українській освіті російської мови, оскільки підписаний у серпні закон "Про засади державної мовної політики" створює для цього нові можливості. Про це заявив сьогодні під час зустрічі з київськими викладачами російської мови посол Російської Федерації в Україні Михайло Зурабов, передає радіо "Свобода".
"Нами буде надана вся необхідна допомога для того, щоб потенціал даного закону в Україні був використаний максимально. Ми усвідомлюємо всі труднощі і ті виклики, які стоять перед українською освітою. Наша позиція не буде пасивною. Ми активно будемо допомагати вирішенню ваших проблем", - пообіцяв Зурабов викладачам російської мови та літератури.
Пізніше посол уточнив, що російський уряд буде допомагати розвивати викладання російської мови, літератури та інших предметів російською мовою лише у випадку, якщо про таку допомогу буде просити українська влада.
Зі свого боку, заступник міністра освіти і науки України Борис Жебровський сьогодні зазначив, що Україна готова співпрацювати з Росією в напрямі розширення сфери споживання російської мови в освіті.
3 липня Верховна Рада прийняла закон "Про засади державної мовної політики", що викликало хвилю протестів по всій Україні. Опозиція заявляла, що закон прийнятий з істотними порушеннями. Закон дозволяє використовувати російську мову в офіційному діловодстві в регіонах, в яких не менше 10% жителів говорять цією мовою. На думку радника Президента України Ганни Герман, бар'єр у 10% носіїв мови може бути збільшений до 20-30%.
Нагадаємо, закон набув чинності 10 серпня.
Законом збережений конституційний державний статус української мови. Пунктом 1 статті 6 проекту встановлено, що державною мовою України є українська мова. При цьому, на території України гарантується вільне використання регіональних мов, до яких віднесені російська, білоруська, болгарська, вірменська, гагаузька, ідиш, кримськотатарська, молдавська, німецька, новогрецька, польська, ромська, румунська, словацька, угорська, русинська, караїмська та кримчацька.
Дія цього положення поширюється на ті мови, які є рідними для не менше 10% громадян, що населяють певну територію, за даними перепису. За рішенням місцевої ради або за результатами збору підписів в окремих випадках, з урахуванням конкретної ситуації такі заходи можуть застосовуватися до мови, регіональна мовна група якої складає менше 10 відсотків населення.
Нагадаємо, 21 серпня Херсонська та Миколаївська міські ради прийняли рішення про реалізацію на території міст положень закону "Про основи державної мовної політики", що передбачає надання російській мові статусу регіональної. 17 серпня подібне рішення прийняла Херсонська обласна рада.
Як повідомлялося, статус регіональної російська мова отримала в Харкові і Харківській області. Аналогічні рішення вже прийняті депутатами Луганської, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Одеської областей. Також російська мова була визнана регіональною у Красному Лучі (Луганська обл.) І в Севастополі.
Тернопільська облрада, своєю чергою, не визнала дії мовного закону в регіоні. Подібне рішення прийняла й Івано-Франківська міськрада. Полтавські обласна та міська ради навіть не збираються розглядати питання про введення якоїсь регіональної мови, а в Херсонській області статус регіональної може отримати турецька мова.
Відзначимо також, що в Ізмаїлі міськрада відмовилася розглядати питання про надання болгарській мові регіонального статусу нарівні з російською, яка цей статус у місті отримала 15 серпня. Болгари будуть скаржитися у вищі інстанції, в тому числі Президенту Віктору Януковичу.
Як повідомлялося, у Партії регіонів вважають, що місцеві ради не мають права робити російську мову регіональною.
