Закупівля метадону та бупренорфіну. Чому умови нового тендеру викликають питання

Що закуповує МЗУ

26 серпня 2025 року у системі Prozorro з’явилася закупівля UA-2025-08-26-012721-a за кодом ДК 021:2015 – 33600000-6 "Фармацевтична продукція". До предмету закупівлі увійшли: метадон (у дозуваннях 5 мг, 10 мг та 25 мг) та бупренорфін (2 мг та 8 мг). Очікувана вартість закупки – 1,199 млрд грн без ПДВ.

Особливість закупівлі у тому, що замовник об’єднав два різні міжнародні непатентовані назви (МНН) – метадон і бупренорфін – в один предмет закупівлі.

Подібне об'єднання різних міжнародних непатентованих назв в одному предметі закупівлі може створювати перешкоди для учасників і дозволяє відповідати вимогам лише вузькому колу постачальників. Як наслідок – обмеження конкуренції.

Антимонопольний комітет неодноразово наголошував: об’єднання різних МНН в один лот може штучно обмежувати конкуренцію, оскільки постачальники, які готові запропонувати лише один із препаратів, автоматично усуваються від участі.

Зокрема, ще у 2018 році АМКУ публічно звертав увагу на ризики подібної практики.

Держуповноважена комітету Світлана Панаіотіді підкреслювала, що для прозорості та конкуренції у фармацевтичних закупівлях слід дотримуватися принципу: "одна МНН – один лот". За її словами, об’єднання кількох препаратів у межах одного предмета закупівлі звужує коло потенційних учасників і створює ризики для ефективності торгів.

В АМКУ підкреслювали, що об’єднання різних МНН в один лот може обмежувати конкуренцію (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Крім того, є приклади оскарження подібних закупівель. Наприклад, в тендері UA-2024-03-20-000960-a АМКУ зобов’язав замовника змінити умови, бо поєднання двох лікарських засобів створювало бар’єри для учасників.

Відсутність конкуренції

Варто зазначити, що обидва МНН у цій закупівлі (відповідно до інформації з Державного реєстру лікарських засобів України) в Україні представлені двома виробниками – серед яких "Інтерхім" та харківський фармацевтичний завод. По суті, ці компанії (для взаємної вигоди) можуть погодити участь у даній закупівлі лише одного постачальника.

Аналогічна ситуація спостерігалася у 2021 році (закупівля UA-2021-04-23-006041-a). Тоді участь також взяли лише ці два виробники.

Під час проведення редукціону першим має можливість зробити свою ставку, учасник, який подався на тендер з більшою сумою пропозиції. Відповідно учасник, який на старті мав нижчу пропозицію, має можливість зробити ставку останнім і втримати свою стартову переможну позицію.

Тоді "Інтерхім" в першому раунді не понизив ставку і втратив лідерську позицію, а в другому раунді зменшив суму пропозиції на 2 млн. Тобто "Інтерхім" просто віддав ці торги конкуренту. Прямих доказів змови не встановлено, однак все свідчить саме про це.

Чому це важливо

Державне підприємство "Медичні закупівлі України" (ДП "МЗУ") неодноразово заявляло, що у своїй закупівельній діяльності намагається дотримуватися принципу вільної конкуренції та здійснює закупівлі саме по міжнародним непатентованим найменуванням, а інколи навіть розділяє їх по дозуванням.

Закупівля ліків за міжнародними непатентованими назвами означає, що за предметом закупівлі вказується сама діюча речовина ліків, а не його торгова назва. Це дозволяє закуповувати більш дешеві генеричні препарати, які мають ту ж дію, що й оригінальні ліки, а також забезпечує прозорість та ефективність закупівель.

Закон "Про публічні закупівлі" також зобов’язує замовників дотримуватися принципів чесної конкуренції, а Порядок визначення предмета закупівлі (наказ Мінекономіки №708 від 15.04.2020) дозволяє розділяти закупівлю на лоти за МНН, формою випуску чи дозуванням.

Утім в ситуації з новим тендером, залишаються відкритим питання: чому закупівля наркотичних препаратів (Метадон та Бупренорфін) стала виключенням? А також, чому у ДП "МЗУ" не має сталого правила закуповувати всі необхідні препарати окремо (і МНН, і дозування), з метою максимального забезпечення більшої кількості учасників та максимальної економії бюджетних коштів?

Сукупність чинників – об’єднання різних МНН в одному лоті, обмежена кількість потенційних постачальників та попередній досвід сумнівної конкуренції на аукціоні – створює ризики для ефективності цієї закупівлі.

За відсутності реальної конкуренції держава може переплатити за ліки, що суперечить базовому завданню ДП "МЗУ" – забезпечувати економію та прозорість у сфері медичних закупівель.

Фактично умови тендеру формують "коридор" для обмеженого кола учасників. А в умовах воєнного стану, коли процедура може відбутися навіть з одним постачальником, це відкриває простір для узгоджених дій виробників та зменшує контроль за ціноутворенням.

Для чого застосовуються метадон і бупренорфін

Метадон і бупренорфін входять до переліку основних лікарських засобів ВООЗ і мають два ключові напрями застосування.

Метадон і бупренорфін використовуються для знеболення та замісної підтримувальної терапії (фото freepik.com)

Замісна підтримувальна терапія (ЗПТ). Це один із головних методів лікування опіоїдної залежності. Пацієнтам замість нелегальних наркотиків призначають контрольовані дози метадону або бупренорфіну. Така терапія знижує потяг до наркотиків, зменшує ризик передозувань і допомагає інтегрувати пацієнтів у соціальне життя.

Крім того, програми ЗПТ знижують поширення ВІЛ та гепатиту C, адже люди перестають вживати ін’єкційні наркотики. В Україні на ЗПТ перебувають понад 17 тисяч пацієнтів, і саме ці препарати є основою державної програми.

Знеболення. Окрім лікування залежності, метадон і бупренорфін використовуються як потужні анальгетики. Їх призначають пацієнтам із сильними больовими синдромами, зокрема в паліативній допомозі або після складних операцій.

У більшості країн ЄС і США закупівлі цих препаратів мають окремі прозорі процедури, а принцип "одна МНН – один лот" вважається стандартом. Саме тому відхилення від цієї практики в українських тендерах викликає питання щодо дотримання конкуренції.