Парламентський комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики 22 травня підтримав внесення у закон "Про рекламу" поправки №174. Вона передбачає заборону на викладку тютюнової продукції у місцях роздрібної торгівлі. Прихильники ініціативи стверджують, що це дозволить зменшити кількість "спонтанних" покупок тютюнових виробів, особливо серед молоді. Виробники ж вважають, що на поведінку курців ця норма ніяк не вплине, водночас сприятиме росту нелегального ринку сигарет, який зараз й так перевищує 20%. До чого насправді можуть призвести подібні зміни – детальніше РБК-Україна.
2 травня 2023 р. Верховною радою у першому читанні було прийнято законопроект №9206, який вносить комплексні зміни до закону "Про рекламу" у частині аудіовізуальної реклами.
При підготовці до другого читання групою народних депутатів (серед них – Володимир В'ятрович, Ірина Констанкевич, Микита Потураєв, Михайло Бондар, Лада Булах, Володимир Крейденко, – ред.) було зареєстровано поправку №174, яка передбачає заборону на викладку продукції підприємств тютюнової галузі у місцях роздрібної торгівлі.
Зокрема, депутати пропонують заборонити розміщення тютюнових та нікотиновмісних виробів у місцях продажу "таким чином, щоб вони були видимі поза межами місця роздрібної торгівлі або споживачам всередині місця роздрібної торгівлі, за виключенням показу продавцем конкретного виробу окремому споживачу віком від 18 років на його вимогу".
Як відомо, два роки тому в парламенті вже намагалися проголосувати за аналогічну поправку, але її визнали економічно недоцільною. Зокрема, наводився аргумент, що вона не відповідає євроінтеграційним зобов’язанням України щодо регулювання тютюнових виробів.
Так, профільне законодавство ЄС (Директива № 2014/40), яке Україна зобов’язалася імплементувати в рамках Угоди про Асоціацію з ЄС, не передбачає такої заборони на викладку тютюнових виробів, електронних сигарет у точках продажу.
Крім того, у переважній більшості країн ЄС, а також в США, Японії й Швейцарії попри діючі обмеження щодо реклами тютюнових виробів, ніколи не запроваджувалася заборона видимого для споживача розміщення такої продукції у місцях роздрібної торгівлі.
Натомість запропонована поправка є наслідування практики РФ, де заборонена викладка усіх нікотиновмісних продуктів та пристроїв для їх споживання, та Білорусі. Також подібні заборони зустрічаються в Молдові, Таджикистані, Туркменістані та Хорватії.
Варто зазначити, що одними з перших проти поправки виступили в Асоціації міст України й в Американській торговельній палаті.
"Ця заборона негативно вплине на місцеві бюджети двома способами. По-перше, це роздрібний акциз на продаж сигарет – 5% від вартості пачки – який йде в місцеві бюджети. І, по-друге, це єдиний податок, який сплачують представники малого бізнесу, що здійснюють продаж сигарет", – пояснив виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан.
В асоціації "Спеціалізована торгівля" наголосили, що зазначена поправка була підтримана профільним комітетом ВР без жодних консультацій з бізнес-спільнотою та підприємцями, яких безпосередньо стосується це рішення.
Водночас за приблизними підрахунками асоціації, реалізація зазначеної ініціативи зумовить значні втрати для торгівельної галузі – як великих торговельних мереж, так і малого та середнього бізнесу, що нараховує близько 50 тисяч підприємств, через необхідність залучення інвестицій в переобладнання місць торгівлі та скорочення рентабельності у звязку зі зменшенням асортименту продукції.
В асоціації також додають: щоб продовжувати роботу, таким підприємствам потрібно буде закупити нове торгове обладнання, інвестувавши мінімум 40 тис. грн на одне місце торгівлі. В умовах війни ця сума для багатьох є суттєвою і критичною для продовження роботи бізнесу.
У звʼязку з цим, прогнозується загальне скорочення доходності галузі на 2,5 млрд грн на рік. Скорочення робочих місць в цілому по галузі – на 130-150 тис. осіб. Загальні ж втрати державного і місцевих бюджетів можуть сягнути близько 3,9 млрд гривень на рік.
Ще одним негативним наслідком в асоціації називають те, що заборона на розміщення товарів в місцях їх продажу спричинить закриття торгових програм підтримки асортименту. Такі програми фінансуються виробниками і є левовою часткою підтримки мінімальної рентабельності торгівлі тютюновими виробами. У разі заборони викладки, виробники втратять інтерес до таких програм і підприємства втратять близько 1,6 млрд гривень на рік.
В Інституті економічних досліджень та політичних консультацій доктора економічних наук Ігоря Бураковського, де проводилося дослідження економічного ефекту від даної заборони, також заявляли, що ініціатива недостатньо обґрунтована, не дозволить знизити рівень куріння і призведе до зростання тіньового ринку.
Експерти наголошують: поправка зумовить кризу в торговельній галузі, оскільки ініціатива призведе до закриття підприємств роздрібної торгівлі, які спеціалізуються виключно на продажі тютюнових виробів, електронних сигарет, систем нагрівання тютюну (як окремо розташованих, так і магазинів у торгових центрах).
Компанії-члени Європейської бізнес асоціації також вважають, що відсутність можливості розміщення тютюнових виробів у пунктах продажу потенційно сприятиме прискорення зростання тіньового ринку тютюнових виробів, який вже перевищує 20% і позбавляє бюджет 22 млрд грн на рік, через скорочення легальних точок продажу (особливо у невеликих населених пунктах, де значно нижчий рівень залученості контролюючих органів) та спрощення реалізації незаконної продукції (наприклад, поза касою) поряд із легальною.
"Зазначена законодавча зміна не супроводжується необхідними економічними розрахунками та не пропонує механізмів, які б стимулювали розвиток бізнесу і дозволили компенсувати понесені фінансові втрати внаслідок запровадження такої заборони. Так само, відсутні будь-які заходи, які б дозволили компенсувати суттєві втрати надходжень до бюджетів усіх рівнів через зниження рівня бізнес-діяльності", – наголосили в EBA.
Своєю чергою, Асоціація ритейлерів Україні в листі до голови Верховної ради, голови партії "Слуга народу" та керівництва профільних комітетів, копія якого є в розпорядженні РБК-Україна, додає, що закритий формат реалізації тютюнових виробів ускладнить відслідковування податковими та правоохоронними органами "сірих" точок реалізації підакцизних товарів, що призведе до ризиків купівлі споживачами саме нелегальної продукції, а це буде мати ще більший негативний вплив на здоров’я населення.
"Отже, враховуючи, що встановлення більш жорстких правил торгівлі, які обмежують реалізацію та здійснюють додаткове навантаження на бізнес сприятимуть виведенню частини ринку (особливо малий та середній бізнес) у нелегальну торгівлю, сприятимуть збільшенню витрат на організацію діяльності", – йдеться в листі ритейлерів до представників влади.
Таким чином, якщо подібні зміни будуть підтримані парламентом в цілому, прогнозується загальне скорочення доходності галузі та ще більше зростання тіньового сектора. В умовах війни, коли кожна гривня важлива і бюджет страждає від скорочення податкових надходжень та дефіциту інвестицій, внесення та розгляд подібних ініціатив можуть спричинити більше шкоди, ніж користі.