Після початку вторгнення РФ в Україну потреба Збройних Сил у дронах зросла в сотні, а то й тисячі разів. Розвідувальні, дрони-камікадзе та бойові БПЛА – військовим потрібні нові безпілотники буквально щодня. В Україні вже працює понад 200 компаній, які виробляють дрони різних типів. Завдяки держпрограмам і благодійним фондам більшість контрактованих дронів виготовлені саме в Україні – "Кажан", Р-18, "Вампір", Punisher та інші. Ще багато як назв, так і самих розробок залишаються засекреченими. РБК-Україна побувало на одному з виробництв дронів і розповідає, як там створюють безпілотники для ЗСУ.
У 2021 році українець Віталій Колесніченко заснував стартап Airlogix. Проектувальники доволі швидко почали виходити на іноземні ринки: Брали участь у виставці в США, де ними зацікавились інвестори. Одна з західних медичних компаній хотіла доставляти безпілотниками зразки крові.
Однак все змінилося з перших днів вторгнення РФ в Україну: компанія вирішила швидко змінити фокус і кинула всі сили на виготовлення розвідувальних і розробку інших дронів, які допомагатимуть наближати нашу перемогу у війні.
Зараз у приміщенні підприємства, яке зовні схоже на звичайну майстерню або цех, працює більше 50 людей: від інженерів до фахівців, які проектують, тестують, збирають і випробовують дрони. Головне приміщення, де після роботи проектувальників створюють і фізично збирають докупи всі елементи дронів – цех композитних матеріалів.
"Тут виготовляються елементи і корпуси безпілотників – їх роблять з композитних матеріалів. Застосовуємо карбон, кевлар, скловолокно та інші компоненти. Задача - зробити безпілотники міцними й водночас легкими", – розповідає РБК-Україна Віталій Колісніченко, директор і засновник компанії.
Відео: Як в Україні виготовляють дрони для ЗСУ (youtube.com/РБК-Україна)
Вже після повномасштабного вторгнення команда Airlogix розробила і створила спершу розвідувальні БПЛА "Гор" для сухопутних військ. Завдяки державним програмам, ініціативі Міністерства цифрової трансформації та фонду UNITED24 компанія змогла отримати державне замовлення на виготовлення таких безпілотників.
Тепер розвідувальним дроном, призначеним для розвідки й коригування артилерії на висотах до 3500 метрів, вже активно користуються ЗСУ. Радіус дії такого БПЛА – 40 кілометрів. За словами Віталія, така відстань дозволяє виявляти майже всю ворожу артилерію, засоби електронної розвідки, засоби електронної боротьби. Комплекс з трьома літаками й наземною станцією коштує 250 тисяч доларів.
В одному з приміщень підприємства засновник компанії показує ще одну розробку – прототип бомбардувальника. Це БПЛА з корисним навантаженням близько 20-25 кілограмів. Може летіти в електричному варіанті на відстань 50-60 кілометрів. На моделі-прототипі вже є номер – YF 0001.
"Коли ми його переобладнаємо, то поставимо на нього двигуни внутрішнього згоряння, що дозволить літати на більш дальні відстані. Якщо в один бік, він зможе подолати до тисячі кілометрів, і якщо в обидві, то 400-450 кілометрів. Скажімо, наша аеророзвідка виявила ворожий склад БК. Далі зможе відправити туди безпілотник, скинути на нього 20 кілограмів вибухівки. І – бавовна!", – каже він.
Фото: У цеху композитних матеріалів виготовляють елементи та корпуси БПЛА (Віталій Носач/РБК-Україна)
На підприємстві всі БПЛА збирають вручну. Автоматизувати процеси і наростити масштаби виробництва допомогли б інвестиції, а це вже залежатиме від державних замовлень, зауважує Віталій.
"Кожен літак – це у нас як Ролс-Ройс. Кожен з них збирають вручну. Але якщо ми будемо розвиватися, держава продовжить задовольняти потреби ЗСУ в "пташках" у більшій кількості, тоді ми зможемо говорити вже про інвестування коштів в автоматизацію всіх процесів. Це буде, коли ми знатимемо, які саме замовлення у нас розписані на рік, два або три. Це і зменшить собівартість продукції, і збільшить її кількість. І таким чином закриватиме більше потреб наших захисників", – пояснює він/
У компанії є ще кілька розробок різних типів БПЛА. Зокрема, зараз проектують дрон-камікадзе, який би в перспективі міг би зібрати своїми руками і школяр, і людина літнього віку – за принципом конструктора. Але щоб вирішувати більш масштабні задачі на фронті, потрібні більші потужності і чіткі гарантії від виробника. Про деякі інші типи дронів, які розробляють в Airlogix, поки не можна говорити публічно.
Щоб навчитися керувати безпілотним літальним апаратом, треба багато практики. Хтось вступає до лав ЗСУ, вже маючи навички володіння дронами. Але й тоді багато моментів треба вчити "з нуля": практикуються на дальні польоти, опановують антидронові пушки, вчаться літати в екстремальних умовах. Вчаться оперативно лагодити поломки й берегти "пташки" від втрат.
Часто військові навчаються близько місяця, а далі протягом служби проходять додаткові експрес-курси, щоб відточити навички. Але найголовніше – це робота в "полі", де захисники відпрацьовують все практиці. Головний конструктор Airlogix Микита Вострокнутов сам на початку діяльності проводив лекції, де розповідав про базові поняття аеродинаміки.
"Найперше, що потрібно – знати, чому літак літає. Зрозуміти сам принцип польоту. Без цих знань в екстремальних випадках на фронті складно приймати ті чи інші рішення. Також важливо знати, як літати в різних умовах. По вітру, проти вітру, за різної погоди. Також важливо вміти налаштовувати автопілот і навчити літак робити те, що тобі потрібно. Це вже стосується частини програмного забезпечення. Крім того, треба вміти швидко визначити, що саме зламалося в БПЛА, якого ступеня ця поломка. І оперативно її усунути, якщо є можливість", – розповідає він РБК-Україна.
Через те, що на фронті часу на розв'язання таких питань зазвичай мало, і треба все робити швидко, дрони створюють якомога простішими для використання. У базові пакети в комплекті з дронами військовим вкладають також базові набори для ремонту. І тоді частину поломок можна досить легко усунути, навіть не маючи якоїсь спеціалізованої кваліфікації.
"Ми завчасно робимо конструкцію більш міцною, витривалою до будь-яких умов. Щоб в дощ чи сніг можна було здійснити посадку на грунт, траву, на асфальт. Робимо все, щоб військові могли виконати свої задачі. Основа того, як ми допрацьовуємо БПЛА – це фідбек від самих військових. Вони нам кажуть, що варто покращити, і ми це робимо", – каже Микита.
Основний замовник таких підприємств, як Airlogix, – держава. Хоча вони й сфокусовані на держзамовленнях, потреба в БПЛА на фронті – постійна і гостра. Тому команда сама паралельно збирає гроші на дрони для одного з підрозділів СБУ, яке знищило найбільше ворожих танків. На комплекс потрібно 5,8 мільйона гривень. Ці потреби виникають буквально щодня, тому в компанії закликають не забувати донатити на спільну перемогу.
З минулого року виробництво дронів в Україні пішло вперед настільки, що раніше такого навіть неможливо було уявити, каже Віталій Колесніченко. Прогрес, який відбувся, він називає великим стрибком вперед. Зараз "пташки" для ЗСУ виготовляють компанії по всій країні.
"Те, що було до вторгнення РФ і зараз – це небо і земля. В Україні безпілотників роблять дуже багато, і різного калібру - від малих до великих. Від ударних до розвідувальних, ретрансляторів. Все, що можна уявити безпілотного – робиться в Україні прямо зараз. Наземні, морські дрони, повітряні", – каже засновник Airlogix.
Він каже, що дуже велику роль в цьому зіграла держава. Ініціювала, "пушила" розробників, щоб вони робили швидше і якісніше. Для цього в Україні вводили нормативно-правові акти, постанови. Давали можливість заробляти, реінвестувати. І таким чином наближати нашу перемогу, підкреслює Віталій.
Про те, як Україна почала випуск дронів для ЗСУ, що зараз робить держава та бізнес для масштабування їх виробництва та як дрони перетворилися на одну з ключових складових війни 21 століття, РБК-Україна писало раніше.
В Україні виробництвом дронів справді займаються вже близько 200 компаній, каже міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. За його словами, близько 40 українських безпілотників пройшли процедуру введення в експлуатацію, а компанії отримують державні контракти. БПЛА знадобляться в Україні й впродовж довгих років після закінчення війни.
"Дронів буде достатньо лише тоді, коли Україна стоятиме на кордонах 1991 року вже щонайменше 10 років", – говорив Михайло Федоров РБК-Україна.
Мінцифри – один з драйверів запуску ринку дронів в Україні. Вони разом з фондом UNITED24, Генштабом, Міноборони, ГУР запрошували стартапи, які виготовляють або проектують оперативно-тактичні безпілотні системи, боєприпаси до них або ж засоби РЕБ. Розробників знайомлять з інвесторами, які готові фінансувати кращі проекти для фронту.
"Ніхто не міг уявити, наскільки буде важливою роль дронів у цій війні. Вони потрібні зараз повсюди. Вони дають можливість ситуативної обізнаності. Ви бачите, що відбувається на полі бою. З дронами ви бачите, ви коригуєте, знаходите і знищуєте. А найголовніше – це те, що дрони дають можливість зберегти життя наших воїнів", – каже Віталій.
Розробники визнають, що у Росії безліч відносно дешевих БПЛА, якими вони можуть масово бити по наших містах. Але Віталій налаштований оптимістично і каже, що перевага все одно буде на нашому боці.
"Поєднуючи hardware і sowfware, тисячі людей в Україні щодня працюють над створенням якісних БПЛА, і їх стає все більше. Україна точно буде першою в цьому, бо для цього робиться абсолютно все. Є інфраструктура, є політична воля з боку держави. Я переконаний: те, скільки різних дронів у нас виготовляється, мають знати всі. Щоб нікому навіть в голову не пришла ідея напасти на нас знову чи продовжувати війну. Тому що ми їх закидаємо дронами. Різними", – додає він.
А тим часом тисячі волонтерів по всій Україні збирають гроші на БПЛА для наших захисників. Поки триває війна, потреба у дронах щодня тільки зростає.