В Україні хочуть оподаткувати усі посилки з-за кордону. Чому ця ініціатива не на часі

Гетманцев пояснює, що ідея виникла на вимогу низки бізнес-асоціацій, серед яких Американська торговельна палата (ACC), Європейська Бізнес Асоціація (EBA), Федерація роботодавців України (ФРУ) та інші. За його словами, мета законопроекту — підвищення прозорості імпорту, адаптація до європейських стандартів та підтримка українських підприємців.

Однак чи справді Україна готова до таких змін, і як вони вплинуть на громадян та роботу митниці? Детальніше — в матеріалі РБК-Україна.

Що передбачає законопроект?

Наразі мито в 10% і ПДВ у 20% нараховується на посилки вартістю понад 150 євро (на частину, яка перевищує цю ціну).

Головна зміна, яку пропонують, — ввести ПДВ на товари з іноземних інтернет-магазинів будь-якої вартості. На ціну понад 150 євро також нараховуватиметься мито.

Також хочуть запровадити ПДВ на звичайні посилки від фізичної особи до фізичної особи дорожче 45 євро. Тобто якщо, приміром, родич або знайомий за кордоном відправляє вам посилку вартістю понад 45 євро, потрібно буде заплатити +20% ПДВ.

Крім того, законопроєкти пропонують спростити адміністрування ПДВ і прискорити оформлення посилок на митниці. Для цього вводиться можливість сплати ПДВ безпосередньо постачальником товарів або маркетплейсом.

Для полегшення адміністрування пропонується впровадити систему, аналогічну європейському механізму IOSS, яка дозволяє сплачувати ПДВ безпосередньо постачальником товарів або платформою.

Як працює система IOSS?

IOSS дозволяє іноземним компаніям, які продають товари до Європейського Союзу, реєструватися в єдиній точці (one-stop shop) для подання декларацій та сплати ПДВ за товари, що надходять до споживачів у країни ЄС. Товари, що продаються через маркетплейси або компанії-постачальники, сплачують ПДВ за ставками, які встановлені в країні покупця.

Продавці можуть зареєструватися в єдиному реєстрі та подавати декларації, сплачуючи податки в одній точці, замість того, щоб робити це в кожній окремій країні ЄС. Це значно спрощує адміністрування, знижує бюрократичні бар'єри і покращує контроль за транзакціями. ПДВ стягується до того, як товар потрапить до кінцевого споживача.

Проте слід зазначити, що в ЄС система IOSS є добровільною, і її впровадження відбулося поступово. Робота над її запуском тривала багато років, а консультації і торги між країнами-членами тривають і досі. Обов’язкове застосування цієї платформи очікується лише до 2027 року, за умови досягнення консенсусу між усіма 27 країнами-членами. До того часу система залишається опціональною, і далеко не всі учасники ринку її використовують.

Це означає, що успішний досвід ЄС із впровадження системи IOSS як ефективного механізму адміністрування податків і зборів ще не завершений. Система знаходиться у стадії доопрацювання та адаптації, і її нинішній функціонал не можна вважати остаточним чи ідеальним. Тобто посилання на європейський досвід у цьому контексті може бути маніпулятивним.

Що кажуть в уряді

Подібну ініціативу активно підтримують не лише бізнес-асоціації, й в Кабінеті міністрів. Так, раніше міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що за рік без оподаткування митними платежами ввезено 51,5 млн штук міжнародних поштових відправлень.

Проблема, на думку міністра, полягає в тому, що насправді ніхто не знає, скільки реально товарів знаходиться всередині кожної з 51,5 млн посилок.

За його словами, в Україні практично вся інтернет-торгівля та електронна комерція перебувають у "тіні". "Умовно кажучи, у межах ліміту 150 євро неоподатковуваної вартості товару в нас завозять усе", — сказав міністр.

Утім, основна проблема полягає в тому, як перевірити такий обсяг посилок і чи зможе митниця впоратися з цією задачею

Чи готова митниця до таких змін?

Нові вимоги значно збільшать обсяг роботи митниці. Навіть базовий огляд та оцінка вартості товарів наразі є майже неможливими через обмежені ресурси Держмитслужби.

За словами колеги Гетманцева по податковому комітету ВР, народного депутата Ярослава Железняка, у 2023 році в Україну з 51,9 мільйона посилок лише 468 тисяч мали вартість понад 150 євро, тобто менш як 1% посилок підлягав розмитненню. Якщо митниця почне обробляти всі посилки, це створить серйозний колапс в системі.

"Митні органи і поштові оператори, просто не будуть готові до такого обсягу роботи, і це призведе до значних затримок у доставці. Враховуючи попередній досвід з іншими митними реформами, дуже важливо, щоб цей процес був введений поступово і з урахуванням реальних можливостей інфраструктури", — переконаний Железняк.

Ексголова Державної митної служби Максим Нефьодов також звертає увагу, що митна інфраструктура сьогодні не здатна впоратися із навантаженням, яке виникне у разі запровадження нового податку. Тому замість звичних кількох днів клієнтам доведеться чекати свої замовлення кілька тижнів або навіть місяців. "У митниці немає фізичної можливості обробити цей обсяг, виходячи із стану митної інфраструктури. Якщо збільшити навантаження на митників у 25 разів, то не перевіряти будуть у 25 разів більше. Нічого не зміниться", — зазначає він.

Разом з тим він вказує на складність і неефективність чинних процедур сплати ПДВ і мита. Нинішні схеми, як-от використання "подарунків" між фізичними особами, активно використовуються для обходу податків, і додаткове оподаткування може тільки поглибити цю ситуацію. Тому замість розв'язання проблеми — ми зробимо її ще більшою.

Як це вплине на українців?

Українці активно користуються міжнародними платформами для придбання доступних за ціною товарів. Введення податку на всі посилки може суттєво вплинути на їхній бюджет. Наприклад, для багатьох сімей замовлення одягу, техніки або інших товарів за кордоном є можливістю заощадити, особливо на тлі високих внутрішніх цін.

Податок може не лише зробити товари дорожчими, але й зменшити доступність певних категорій продукції. Замість стимулювання внутрішнього виробництва це може призвести до ще більшого фінансового навантаження на споживачів.

В цих умовах, на думку економіста Олексія Куща, влада мала б максимально спрощувати режим поштових відправлень. Стимулюючи, тим самим, розвиток поштових та логістичних компаній. "Натомість нарахування мита та ПДВ на посилку ціною від 1 долара з AliExpress варте величезних витрат на адміністрування цих податків? Втрачається будь-який сенс підвищення податків, адже жодних додаткових надходжень не буде — збір та адміністрування таких податків коштуватимуть дорожче, ніж сама додаткова сума зборів. У цьому немає жодної логіки", — вважає експерт.

На думку президента Meest Group Ростислава Кісіля, за такої ініціативи кількість міжнародних посилок зменшиться щонайменше на 30-50%, а витрати на адміністрування виростуть в декілька раз. А декотрі міжнародні гравці взагалі відмовляться від виходу на ринок України.

"Проте найгірше те, що такі ініціативи ніби покликані збільшувати надходження до бюджету, а насправді призведуть до розквіту контрабанди. Я вже бачу, як знову активізуються "сірі" схеми з мікроавтобусами на кордоні. Замість прозорих поштових відправлень з повним tracking'ом, товари поїдуть у багажниках без жодного контролю", — зазначив Кісіль.

Він також вказує, що сьогодні майже кожна 20-та посилка — необхідне для армії обладнання, такі як недороге екіпірування, амуніція, дрони та деталі до них. Ця категорія товарів також може опинитися під загрозою.

Апелює до цієї тези й речник розвідувальної платформи InformNapalm Михайло Макарук, який наголошує, що подібні ініціативи створять ще більше проблем армії, адже велика кількість необхідних для фронту товарів, ввозиться саме через міжнародні платформи.

Подібні ініціативи можуть "поховати" цілу низку важливих галузей українського військово-промислового комплексу, зокрема виробництво радіоелектронної боротьби, безпілотних літальних апаратів та оптики. "Бійці на фронті зможуть забути про гарне екіпірування та амуніцію за адекватною ціною", — заявляє Макарук.

Чи є альтернативи?

Експерти пропонують розглянути альтернативні підходи до регулювання імпорту. Наприклад, вдосконалення існуючих митних процедур, не вводячи тотальне оподаткування. Це дозволило б уникнути зайвого навантаження на митницю та громадян, водночас забезпечивши прозорість ринку.

Зокрема, на думку Нефьодова, потрібно впровадити Єдине вікно для закордонних продавців, створивши окрему систему, яка не блокуватиме волонтерські відправлення. По-друге, важливо спростити процес оформлення посилок через платформу "Дія" та провести аналіз, щоб зрозуміти, в яких сегментах варто вносити зміни, а в яких витрати перевищують доходи. Лише після цього можна буде серйозно переглядати ліміти.

Крім того, на думку ексочільника митниці, важливо налагоджувати роботу з великими міжнародними платформами, як Amazon чи Alibaba, для відкриття складів в Україні або для впровадження механізмів автоматичного нарахування податків продавцями. Утім, він визнає складність реалізації таких змін у нашій країні через її невеликий ринок і низьку привабливість для міжнародних компаній. "Це переговори на роки, але це треба починати робити вже зараз", — наголошує він.

Олексій Кущ також вважає, що уряду доцільніше спрямувати зусилля на контроль "сірого" бізнесу та подолання "тіні, замість впровадження нових податків.