Україна має активно "продавати себе", як ключову ланку оборони Європи

Ми вже почали рух в цьому напрямку. Бо в ЄС вже створено Інструмент підтримки України (USI), під який виділено 300 мільйонів євро з Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Мета — спільне виробництво озброєнь з українськими компаніями та інтеграція українського ОПК у структури ЄС. І вже є перша країна — Данія, яка запускає спільне з Україною виробництво ракет і дронів. Зокрема, у 2025 році Копенгаген виділить 1,2 млрд євро для українського виробництва дронів дальнього радіуса дії. Загалом на сьогодні переговори про спільне виробництво ведуться ще й з Францією, Німеччиною, Норвегією та Великобританією.

У своєму виступі на пленарному засіданні Форуму оборонних індустрій на саміті НАТО Президент Зеленський закликав союзників України збільшити інвестиції у спільне виробництво зброї.

"Наш оборонний виробничий потенціал перевищує 35 млрд доларів США. Це майже 1000 військових засобів — від артилерії до сучасних безпілотників. Але близько 40% цього потенціалу не має належного фінансування", – наголосив глава української держави, і додав, що "вся зброя, яку ми виробляємо, стане частиною нової, більш потужної європейської системи оборони та безпеки".

Загальна ж картина так. Переважна більшість спільних проєктів передбачає фінансування для виготовлення відповідного озброєння в Україні. Це фінансування надається з бюджетів країн, які підтримують Київ. Але на четвертий рік війни це вже не просто разова допомога, а цільове бюджетне фінансування по статті "оборонні витрати". Або ж — надання кредитів Україні, які покриваються коштом російських активів.

Однак це не єдиний варіант спільного виробництва. За кілька днів до саміту НАТО Президент Зеленський оголосив про запуск програми Build with Ukraine, яка передбачає експорт наших технологій за кордон у форматі відкриття ліній виробництва у країнах Європи. "Ми даватимемо відповідні технології і вироблятимемо в країнах-партнерах зброю для нас і для них: дрони різного типу, ракети і, можливо, артилерію", — повідомив президент.

Виробництво озброєння для України в Європі вигідне насамперед з огляду на безпеку. Також варто відзначити, що європейським урядам легше захищати такі статті бюджетних витрат, адже йдеться про інвестиції у виробництво на власній території. Одночасно фактично знімається питання контролю за використанням коштів. Саме тому українських оборонні виробники активно реєструють свої підприємства за кордоном та відкривають паралельні лінії в Європі, подаючись на гранти та замовлення західних урядів.

Але й виробництво зброї в Україні є вигідним для Європи, навіть за західні кошти. Це дешевше. І це швидше. Адже європейські лідери нарікають на повільність місцевих виробників, які спочатку хочуть отримати кошти, а потім виготовити продукцію. Тоді як українці приходять за грошима вже з готовим товаром.

"Тонким місцем" у масовому виробництві дронів хоч в Україні, хоч в Європі, є численні китайські деталі. Нарощування виробництва дронів в Україні продемонструвало проблему, пов'язану з домінуванням Китаю в цій сфері. Оскільки саме Пекін здебільшого виробляє і постачає батареї та двигуни. Зокрема, на його частку припадає 85% світового обсягу виробництва акумуляторів. І тому виходить, що торгівлю з Китаєм ведемо не лише ми, а й росія.

В цьому контексті надзвичайно актуальною є законодавча ініціатива Defence City, яка орієнтована на створення спеціального правового режиму державної підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу. Ця ініціатива передбачає насамперед запровадження Переліку підприємств оборонно-промислового комплексу — так званих резидентів Defence City. Цей перелік формуватиме та вестиме Міністерство оборони.

Підприємства, які отримають статус резидентів матимуть значні податкові пільги, що діятимуть до 1 січня 2036 року. За умови реінвестування їх буде звільнено від податку на прибуток.

Також передбачається звільнення від сплати земельного податку, податку на нерухомість та екологічного податку. На додаток підприємства з Переліку отримають: спрощення митних процедур та експортного контролю для військових технологій; додаткові гарантії захисту у межах кримінального процесу; підтримку в релокації підприємств; та можливість встановлення НБУ особливостей валютного нагляду та валютних операцій.

Окремо зазначу збереження всіх чинних податкових преференцій для ОПК. Це стосується пільг з ПДВ, прискореної амортизації, пільг для працівників на релокованих підприємствах тощо.

З прийняттям пакета Defence City українська оборонка отримає додаткові потужні стимули та захист з боку держави. Це дозволить накопичити ресурси для якісного зростання та збільшення обсягів виробництва продукції оборонного призначення. А зростання інвестицій з боку наших партнерів додасть цим процесам ще більшої динаміки.

Отже, ключовий висновок після Саміту НАТО в Гаазі: Україні треба активно "продавати себе", як ключову ланку оборони Європи. Саме так ми зможемо прискорити перетворенню обіцянок і планів Альянсу на реальні кроки. Кроки, які сприятимуть не тільки досягненню справедливого миру, а й побудові нової та надійної архітектури безпеки у повоєнний період.