Парламент та уряд хочуть ввести електронну акцизну марку для тютюнових виробів та алкогольних напоїв, щоб відмовитись від застарілої паперової, і одночасно планується додати до неї голограму.
Якщо таке рішення буде прийнято, воно, звісно, буде обґрунтовано необхідністю боротьби з тіньовим ринком. Однак експерти кажуть, що насправді дизайн марки та наявність чи відсутність на ній голограми або іншого високотехнологічного захисного елементу не впливає на скорочення тіньового ринку сигарет та алкоголю.
Чому впровадження голограм на фоні підготовки електронної акцизної марки є абсурдом і хто отримає прибуток – детальніше в матеріалі.
Наприкінці 2022 року Мінфін запросив на зустріч представників Мінекономіки, Фіскальної служби і бізнесу – тютюнові компанії та виробників алкоголю, аби поговорити про марку з голограмою, яку презентував їм державний поліграфкомбінат "Україна". Зараз всі стурбовані постійно зростаючим рівнем нелегального тютюнового ринку, тому наявність голограми, як було сказано у презентації, має на меті захистити акцизну марку від підробок і таким чином знизити рівень тіньового ринку – контрафакту, контрабанди та торгівлі без сплати податків.
У той час, коли відбувалася зустріч, паперова акцизна марка, яку виробники купляли у держави, для тютюну коштувала 9 копійок, для алкоголю – 19 копійок. Під час презентації було оголошено, що марка для тютюнових виробів з голограмою коштуватиме 25 копійок, для алкоголю – 44 копійки. Зростання ціни майже у три рази викликало негативну реакцію бізнесу, тому на якийсь час в уряді від голограми відмовились. Але не назавжди і не повністю.
У січні цього року з'явився проект урядової постанови про підвищення вартості акцизної марки з 9 до 12 копійок (для тютюну) та з 19 до 32 копійок (для алкоголю). А коли постанову було прийнято та оприлюднено, виявилось, що вартість марки тепер складає 16 та 25 копійок відповідно.
І тепер, як стало відомо з джерел у Кабміні, на додачу до цього впровадження голограми знов реанімовано.
Обіг акцизних марок регулюється двома постановами. Постанова №1251 "Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах" була затверджена ще 2010 року.
До другої постанови має доступ обмежене коло чиновників, оскільки цей документ містить детальну інформацію про захисні елементи акцизної марки.
Саме до цієї "секретної" постанови уряд планує внести зміни, аби запровадити голограму. Мета – та сама: знизити рівень "тіні". Однак учасники ринку кажуть, що це не допоможе, навпаки – це стане ударом по ринкам, які переживають, можливо, найгірші свої часи.
Асоціація "Укртютюн" зауважує, що впровадження додаткових захисних елементів на марках акцизного податку має бути спрямоване на вирішення проблем з підтвердженням сплати акцизу, а також легальності ввезення та реалізації на території України відповідних підакцизних товарів.
Однак, за даними дослідження ринку нелегальних сигарет, яке на постійній основі проводиться компанією KANTAR Україна, у лютому 2023 року частка нелегальних сигарет досягла 20,2% від загального обсягу ринку. При цьому понад 2/3 нелегальної продукції - це сигарети без марок.
"Підроблені марки не є ані єдиним, ані основним фактором, який впливає на динаміку нелегального ринку тютюнових виробів", – кажуть в "Укртютюні".
Також в Асоціації пояснили, що підробні марки – доволі високої якості: "Як показує вітчизняна і світова практика, зловмисники для налагодження друку підроблених акцизних марок з новим захисним елементом потребують в середньому 3-4 місяці від дня запровадження такої марки".
Тому, якщо голограма у чомусь і буде корисною, то лише у тому, що нелегальні типографії будуть змушені освоювати виробництво марок з голограмами. Але це лише питання нетривалого часу. KANTAR Україна підтверджує, що абсолютна більшість сигарет маркована саме високоякісними "професійно" підробленими марками.
"Вітчизняний досвід свідчить про відсутність прямої кореляції між захищеністю марки акцизного податку та обсягом тіньового ринку тютюнових виробів", – каже генеральний директор "Укртютюну" Наталія Фесюн.
Генеральний директор "Укртютюну" Наталія Фесюн (фото: прес-служба)
Так, частка нелегальних сигарет зросла з 2,7% від загального обсягу ринку у 2010 році до 8,5% у 2013-му, не дивлячись на те, що усі ці роки на марках були голограми.
Востаннє нові зразки марок з голографічним елементом було запроваджено урядом у 2013 році. Тоді вартість марок зросла з 0,055 до 0,142 грн.
"Це мало б свідчити про більш високий – у порівнянні з попередніми зразками - ступінь захисту. Однак у жовтні 2013 року було зафіксовано історичний на той момент максимум частки нелегального ринку – 9,2%", – нагадала Фесюн.
Цікаво, що 2015 року уряд впровадив марки без голограми, і їхня вартість знизилась з 0,142 до 0,091 грн. Але середньозважена частка нелегальних сигарет у той рік склала 1,7%, а у 2016 році – 1,1% від загального обсягу ринку.
"Цілком очевидно, що динаміка нелегального ринку сигарет у наведених випадках не зазнала помітного впливу від зміни зразків акцизних марок і, зокрема, наявності – вважають в асоціації.
Аліна Шолохман, виконавчий директор асоціації "Укргорілка", повідомила, що частка нелегального алкогольного ринку, за різними оцінками, зараз становить 38-40%. На її думку, не лише захищеність марки, а навіть сама наявність марки не має впливу на тіньовий ринок.
"Купити підробну турецьку акцизну марку на алкоголь не є проблемою", – каже вона.
Шолохман зазначає, що "Укргорілка" послідовно відстоює свою позицію ще з тих часів, коли голограма на марках була: вона дороговартісна, але неефективна.
"Наприклад, на bag in box (паперова коробка на 10 літрів і більше) взагалі марку не клеять. І будь-хто може замовити собі такі коробки через інтернет. То чим допоможе голограма?" – кажуть в "Укргорілці".
Шолохман пояснює, що поліграфкомбінат "Україна" друкує акцизні марки, однак сама голограма є інтелектуальною власністю третіх осіб (компаній), яким державне підприємство сплачує роялті.
"Вартість голограми – не те, що йде до державного бюджету", – пояснює Шолохман.
За даними "Укргорілки", вартість марки з голограмою може сягати 50 копійок. У 2022 році галузь замовила більше 500 млн акцизних марок. Нескладно порахувати, що мова йде про 250 млн гривень на рік або майже 7 млн доларів.
За даними учасників тютюнового ринку, за рік в Україні виробляється приблизно 29,5 млрд штук сигарет (умовно 1,5 млрд пачок), тому, якщо марка з голограмою коштуватиме 25 копійок, власник голограми отримуватиме біля 370 млн грн або більше 10 млн доларів щорічно.
Парадоксально, але 2021 року уряд взагалі скасував акцизну марку для частини виноробної продукції (для тихих вин).
Таким чином, голограма аж ніяк не сприяє скороченню "тіні". Все може бути якраз навпаки: підвищення вартості марки призведе до додаткового здорожчання алкогольних і тютюнових виробів, зменшення обсягів їх виробництва, зменшення податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів, а також збільшення обсягів нелегальної торгівлі.
За даними учасників тютюнового ринку, якщо пачка сигарет середнього цінового сегменту у 2021 році коштувала 54,6 грн, то у 2022-му – 65,1 грн, а у 2023-му – вже 75 грн. Нелегальні сигарети при цьому значно і завжди дешевші, бо з них не сплачуються податки і вони без акцизних марок або ж з підробленими, які також значно дешевші. Тому будь-який новий захисний елемент не вирішує проблему "тіні" за визначенням. Аналогічною є ситуація і на ринку алкоголю.
На додачу до цього через зміну дизайну акцизної марки виробникам доведеться переналаштовувати технологічні процеси – це було складно, довго і дорого робити у мирний час, а під час війни ситуація буде набагато гіршою.
А якщо пригадати, що у цей саме час Верховна рада прийняла у першому читанні законопроекти № 8286 та № 8287, що передбачають запровадження електронної акцизної марки (Е-акциз) та скасування паперової акцизної марки як такої, тоді стає ще менш зрозумілим, для чого потрібна голограма.
Нескладно дійти висновку, що уряд, який чисто декларативно і без реальних розрахунків нібито намагається подолати тіньовий ринок, своєї мети не досягне і, припускаємо, навіть не думає про це. Тоді постає закономірне питання – кому ж це вигідно насправді?
Єдина державна автоматизована паспортна система (ЄДАПС) – з 2004 до 2016 року в Україні існував консорціум з такою назвою, який займався виробництвом ідентифікаційних та інших документів. Не дивлячись на слово "державний", компанія була приватною, а з державою її поєднувало лише те, що уряд та окремі міністерства розробляли постанови та накази, за якими майже всі документи державного зразка – у тому числі, і з захисними елементами – змушені були використовувати всі і всюди (навіть там, де в них було жодної обґрунтованої потреби), а купляти їх можна було лише в ЄДАПСу. І це при тому, що у власності держави був поліграфічний комбінат "Україна", який, власне, і мав виконувати всю цю роботу.
З великими корупційними скандалами та попри шалений опір ЄДАПС напередодні впровадження безвізового режиму для України у країнах Євросоюзу таки поступився місцем "Україні". Тепер саме державний поліграфкомбінат виготовляє паспорти, закордонні паспорти та інші документи державного зразку.
За даними співрозмовників РБК-Україна в уряді, саме керівництво "України" і є ініціатором впровадження голограми, бо комбінат друкує акцизні марки.
Як повідомляли ЗМІ, у серпні 2021 року Кабмін призначив директором "України" Тетяну Бондаренко. Вона вже працювала на комбінаті заступником директора, але її було звільнено у 2017 році.
Також вона працювала в МВС, де керувала напрямом виготовлення закордонних паспортів, чіпи до яких у той час постачав концерн ЄДАПС, що мав у своїй структурі компанію "Голографія", яка працює донині і веде активну піар-діяльність, замовляючи у ЗМІ позитивні публікації про себе і про свою необхідність.
Проте Бондаренко поновилася на посаді в "Україні" через суд. І майже одразу після призначення директором – на початку 2022 року вона відмовилась купувати обкладинки для закордонних паспортів у французької компанії Linxens і почала купувати їх у компанії "Поллі-Сервіс" на 0,5 євро дорожче. Загальна переплата за виготовлення 1,8 млн паспортів склала 28,8 млн грн Ціна паспорта для громадян, звісно, також зросла – на 40 гривень.
Про "Поллі-Сервіс" відомо, що вона входить до Industrial Innovation Group, яка є реінкарнацією ЄДАПСу. Співвласницею Industrial Innovation Group є колишня директор ЄДАПСу Ірина Обіденко – подруга Бондаренко. Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія не приховував, що мав зустрічі з засновниками компанії і вітав її залученість до проекту "Держава в смартфоні".
Учасники ринку підозрюють, що Бондаренко лобіює запровадження голограм на цілому ряді документів, а не лише на акцизних марках, і купувати ці голограми вона планує саме у вихідців з ЄДАПСу.
"Фактично ми можемо спостерігати, як керівництво державного підприємства "Україна" використовує методи ЄДАПСу, який домагався того, аби його продукція купувалася примусово, не зважаючи на реальну потребу у тому, що вони виготовляють", – каже один з учасників ринку.
Інші експерти повідомляють про свою стурбованість тим, що зміни до постанови уряду про запровадження голограми обговорюються без участі бізнесу та інших ключових стейкхолдерів.
"Викликає підозри і той факт, що на неодноразові прохання показати нам дані про собівартість акцизної марки, поліграфкомбінат "Україна" так ніколи і не відповів", – додає представник однієї з компаній.