Центр сучасного мистецтва М17 заявив про майнову схему керівництва Національної спілки художників. Що відомо

Будинок на вулиці Антоновича, 102-104, належав Київській спілці художників, але кілька років тому опинився у власності НСХУ. В М17 пояснили, що для них це було не принципово – Центр орендував приміщення площею біля 1400 кв м і вчасно сплачував оренду та комунальні послуги. Також М17 фінансував усі витрати на виставкові проекти художників, які виставлялись у ньому.

НСХУ бере свій початок ще з радянських часів і має по всій країні багато нерухомості у найпрестижніших місцях. І якщо раніше Спілка була державною установою, то зі здобуттям Україною незалежності стала громадською організацією, зберігши за собою всю цю нерухомість.

При цьому згідно Статуту Спілки, вона є неприбутковою, тобто всі гроші, які вона отримує, мають спрямовуватись на підтримку і розвиток образотворчого мистецтва. Але дорога нерухомість вже не раз ставала причиною різних скандалів. Так сталося і у випадку з М17.

Так, у грудні минулого року керівництво М17 дізналось, що тепер перемовини про оренду треба вести не з НСХУ, а з ТОВ "СЕРВІС НСХУ 2022" та її директором Іваном Магеєм, які уповноважені представляти інтереси Спілки. За словами представників М17, Магей повідомив про скорочення договору оренди з 3 до 1 року і підвищення орендної ставки, в іншому випадку приміщення, у якому М17 проводить мистецькі заходи, буде здано в оренду супермаркету.

В М17 зацікавились, чому НСХУ, діяльність якої має бути пов’язана з мистецтвом, готова викинути зі свого приміщення саме мистецьку організацію і пустити до нього торгівельну.

Згодом М17 стало відомо, що ще у 2022 році НСХУ уклала договір позики приміщення з ТОВ "СЕРВІС НСХУ 2022", яка є дочірньою компанією самої Спілки. Згідно з цим договором, Спілка віддала у користування приміщення своїй же компанії, а плата за оренду була чисто символічна – 500 гривень. А "СЕРВІС НСХУ 2022", у свою чергу, хотіло здавати в оренду приміщення за ринковою ціною. У цій схемі була певна логіка – забезпечувати НСХУ грошима для своєї діяльності.

Однак, як стало відомо з відкритих джерел, якщо спочатку "СЕРВІС НСХУ 2022" належало Спілці на 100%, то згодом вона продала частку у цій компанії адвокатському бюро "Мізернюк та партнери". Тепер, маючи 30%, це бюро отримує гроші від оренди приміщення Спілки, хоча не має жодного стосунку до мистецтва та НСХУ.

Цікавим є також той факт, що директор "СЕРВІС НСХУ 2022" Іван Магей є директором Департаменту дирекції НСХУ. Принаймні саме це вказано на його сторінці у Facebook. Крім того, він називає себе адвокатом та "захисником порушника". Таким чином, може бути ще й прямий конфлікт інтересів, коли співробітник спілки одночасно є директором фірми, яка належить частково Спілці, частково – іншим приватним особам.

Примітно, що існує принаймні ще одна фірма, де перетинаються Чернявський та Магей – ТОВ “Підприємство по утриманню житлового фонду”. Ця компанія на 24% належить Спілці, а решта 76% – "СЕРВІС НСХУ 2022". Причому кінцевим бенефіціаром ТОВ “Підприємство по утриманню житлового фонду” є Чернявський.

Як щодо мистецтва

Як розповідають в М17, вони вклали у центр мільйони гривень. Там регулярно проводились різні мистецькі та освітні заходи. За 15 років тут було реалізовано понад 200 мистецьких проектів, які відвідали більше 1 мільйона людей. Протягом існування інституції в її проектах взяли участь понад 1000 художників. Тому втрата приміщення на Антоновича могла обернутися для М17 припиненням діяльності.

"Насправді М17 виконує дуже важливу роль, адже ми допомагаємо художникам і розвиваємо українське мистецтво. Навіть під час війни ми даємо художникам можливість виставлятись, організовуємо освітні проекти. Зараз це особливо важливо, адже художники виконують терапевтичну функцію, в наших стінах вони працюють з дітьми, і в наших умовах це – запорука виживання нас як нації. Для творчих людей важливо творити і ділитись своєю творчістю із суспільством. Попри війну, у січні цього року нас відвідали 10 тисяч людей. Під час війни хтось іде до церкви, а хтось іде до нас. Спілка художників мала би бути зацікавлена у співпраці з нами. Це приміщення, яке ми орендуємо, могло би бути флагманом НСХУ. Спілка художників для нас довготривалий і важливий партнер, і ми насправді можемо назвати себе взірцевим прикладом діяльності НСХУ, який виступає за цінності, анонсовані цією організацією: мистецтво, просвіта, розвиток", – каже директорка Центру Наталя Шпитковська.

Наталя Шпитковська

За її даними, лише комунальні послуги обходяться М17 у пів мільйона гривень щорічно, і це – не рахуючи витрат на свою профільну діяльність. А минулого року НСХУ виставило нові умови: збільшення орендних платежів і, крім того, Центр М17 має компенсувати НСХУ податки, зокрема, податок на землю. Причому мова йшла про податки за минулий період. Шпитковська також повідомила, що Центр готовий був погодитись на такі умови, але Спілка мала надати документи, які підтверджують, що вона ці податки сплатила. Цих документів ніхто так і не побачив, а йдеться про 700 тисяч гривень.

30 грудня 2024 року Спілка надіслала М17 свій варіант договору, у якому були пункти, про які раніше не згадувала: про підвищення орендної ставки у три разі після завершення воєнного стану, а також знов про сплату податків і строк дії договору на один рік з правом на пролонгацію і правом на перегляд умов.

Крім того, від М17 вимагалося протягом року провести дві виставки членів НСХУ, тобто Центр мав витрачати на це свої гроші, але ж М17 – це центр сучасного мистецтва. "Ми з радістю надамо членам Спілки можливість виставлятись у нас за умови відповідності темі наших проектів та актуальності отриманих пропозицій. Але право вибору залишається за нашими експертами та кураторами, – каже Шпитковська. – Але вимога НСХУ у такому вигляді створює певний ризик, що вона нав’язуватиме для виставки твори, які не вкладаються у концепцію Центру. Я наголошую, що ми є центром саме сучасного мистецтва, а не будь-якого, і ми маємо бути незалежними у прийнятті рішення щодо того, що виставляти. У незалежності вся суть такого мистецького центру, як М17".

Фактично це означало, що М17 мусить оплачувати не лише оренду, а ще й будь-які примхи орендодавця. Раніше, каже Шпитковська, такого не було.

Загалом всі висунуті умови у сукупності означали, що Центр планували шантажувати кожного року, зазначає директорка М17, позбавляючи його можливості планувати свою роботу більше, ніж на рік.

За словами керівниці М17, обговорити ситуацію, що склалася, з головою НСХУ Чернявським можливості не було. Він одразу переадресував питання до Магея. Зустрічі з Магеєм велися за участі юристів М17, а згодом він відмовився обговорювати угоду і поставив перед фактом, що або Центр приймає всі умови, або нехай готує приміщення до звільнення.

"НСХУ треба заробляти гроші на своє утримання, це зрозуміло. І керівництво шукає шляхи додаткових доходів. Але чи дійсно це хороша ідея, аби спілка саме художників здавала свою нерухомість супермаркетам, бо, як вони нам сказали, так значно вигідніше? Маючи таку кількість нерухомості, керівництво могло би досягти більш значущого результату. До речі, скільки грошей від нашої оренди потрапляє безпосередньо Спілці, а не в чиїсь кишені, мені невідомо. Я не розумію, чому керівництво НСХУ "взялося" саме за нашу профільну організацію маючи величезні виставкові площі по всій Україні", – каже директора М17.

Шпитковська наполягає на тому, що М17 не виступає проти НСХУ, але вважає, що самій Спілці шкодить її власне керівництво.

Тим часом М17 отримав підтримку митців, цінителів мистецтва та звичайних громадян на сторінках своїх соцмереж – у Instagram та Facebook:

Днями М17 також оприлюднив офіційну заяву, у якій закликає усіх небайдужих людей, митців, працівників культурного сектору, членів Національної спілки художників України підтримати ЦСМ М17 в збереженні цієї культурної інституції та захистити сучасне українське мистецтво і майно Національної спілки художників України від непрозорих схем і комерційних маніпуляцій.

"Невдовзі відбудуться вибори голови НСХУ. Тож, знову постане питання в обранні особи, яка нестиме відповідальність за забезпечення прозорості в управлінні майном Спілки… Виникає актуальне питання щодо культурної інституції ЦСМ М17 та культурної сфери у країни загалом. Чи культура грає належну роль в державі сьогодні? Чи культурна інституція має право на справедливе існування, чи все ж свавілля та "схеми" є новою реальністю?" – сказано у заяві.

Костянтин Чернявський

Вибори нового керівника Спілки мають розпочатися у березні і завершитись влітку.

Тим часом з відкритих джерел помітно, що Чернявський вже неодноразово сперечався з урядом і писав листи президенту Володимиру Зеленському з проханням не підвищувати комунальні тарифи, оскільки "сьогодні бути митцем непросто, бо лише займаючись творчістю, жити важко, тому треба шукати додаткові варіанти, аби заробляти".

Скандали з власністю НСХУ виникають вже багато років. Переважно вони стосуються свідомого нецільового використання майна Спілки, його знищення та відчуження.

Для контексту

Національна спілка художників України (НСХУ) – всеукраїнська громадська творча організація професійних митців і мистецтвознавців. Структура Спілки налічує 33 обласних та територіальних організацій.

Згідно статуту, основна мета діяльності Спілки – активне сприяння розвитку та підтримка якнайширшого кола українського образотворчого, декоративно-ужиткового мистецтв як невід'ємної частини національної та світової культури, а також захист професійних і соціальних інтересів членів Спілки.

Кількість членів НСХУ: 4330, включно з громадянами інших держав.

Процедура обрання голови НСХУ: Найвищим органом управління НСХУ є З'їзд, який скликається не рідше одного разу на чотири роки. Під час З'їзду делегати таємним голосуванням обирають голову Спілки. У період між з'їздами керівництво здійснює Рада НСХУ, яка також має повноваження обирати заступників голови та відповідального секретаря.

Згідно пункту 7.3. Статуту, майно та активи Спілки є загальною власністю членів Спілки. Право розпорядження майном та активами Спілки належить З’їзду (Конференції) чи Правлінню (Раді) Спілки.

Згідно пункту 7.5. Статуту, фінансова діяльність Спілки здійснюється згідно з вимогами чинного законодавства України. Фінансова діяльність, яка спрямована на досягнення статутних завдань, не розглядається як підприємницька або інша прибуткова діяльність.