Тіньовий флот. Як Росія обходить нафтові санкції Заходу та боротьба України з цим викликом

За перше півріччя 2024 року, найбільша російська судноплавна компанія "Совкомфлот" змогла утримати позиції, хоча й зі зниженням показників.

Так, чистий прибуток компанії зменшився на 34,7%, до $323,8 млн, а EBITDA впала на 32% – до $591 млн. Виручка знизилась на 16,1% до $1,02 млрд. Ці втрати пов'язані з тим, що частина суден компанії (до 20) опинилися під санкціями.

Однак, враховуючи масштаб санкцій, такі показники все ж виглядають доволі високими, що свідчить про дві речі: здатність Росії адаптуватися до нових умов і знаходити лазівки для обходу санкцій. Друга - занадто "мʼякі" санкції.

Обмеження ціни на російську нафту

Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, європейські країни швидко розпочали процес відмови від російських енергоресурсів. Західні держави прагнули завдати максимальних збитків російській економіці, обмежуючи її здатність фінансувати військові дії.

Міністерство фінансів США разом з європейськими партнерами запровадили механізм обмеження цін на морські постачання російської нафти та нафтопродуктів, сподіваючись водночас знизити доходи РФ і стабілізувати світові енергетичні ринки.

Цей інструмент мав обмежити ціни на рівні $60 за барель для сирої нафти, $45 для нафтопродуктів і $100 для бензину та дизельного пального. Крім того, було запроваджено так званий "price cap" – обмеження ціни на російську нафту, що експортується до країн, які не підтримують санкції.

Проте цей механізм виявився неефективним і створив додаткові ризики.

Цей приклад лише підтверджує, наскільки складно ефективно контролювати санкційні режими. Як показала нещодавня ситуація з російськими нафтовими танкерами, шість суден, що раніше були під санкціями США та Великої Британії, змогли відновити свою діяльність. Це підтверджує, що наявні санкції, які спочатку видавалися достатніми для стримування Росії, мають слабкі місця, що дозволяють уникати повного блокування експорту.

Тіньовий флот РФ

Наслідком такої санкційної політики стало формування нового світового ринку морських перевезень, у якому значну роль відіграє "тіньовий флот" старих танкерів, які відключають маячки, щоб піти із системи стеження, що і дозволяє Росії продовжувати експорт нафти в обхід санкцій.

Після російського вторгнення обсяги перевалки нафти "тіньовим" флотом, за даними Vortexa, зросли більш ніж удвічі, і це зростання було забезпечене саме додатковою перевалкою російської нафти, коментує Андріан Прокіп, експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього.

"Саме цей експорт за допомогою "тіньового" флоту суттєвою мірою дозволив обходити західні санкції та зберегти доходи від експорту нафти, які були і залишають основною статтею російського експорту. І саме ці доходи допомагають фінансувати війну проти України", – говорить він.

Разом з тим, Росія встигла підготуватись до санкцій і ще задовго до них почала активно скуповувати танкери, навіть застарілі, які за інших умов відправили б на металобрухт.

За словами співзасновника та директора економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолія Амеліна, сьогодні Росія використовує близько 600 танкерів, що належить до категорії "тіньового флоту". Вони дозволять Росії заробляти на експорті нафти щонайменше 17-18 млрд на місяць, наголошує уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк.

Амелін зазначає, що за даними Bloomberg, зараз шість маловідомих компаній, у тому числі створених менш ніж рік тому, беруть участь в експорті з Росії близько 1,5 млн барелів нафти на день. Серед цих компаній три з Дубаї – Coral Energy, Nord Axis Ltd та QR Trading та дві з Гонконгу – Concept Oil Services та Bellatrix Energy.

Популярним способом перевезення нафти стала схема перевалки з судна на судно (STS), зокрема в Лаконській затоці Егейського моря. Вона дозволяє трейдерам змішувати російську нафту з іншими вантажами.

"Це особливість ринку морських перевезень й конвенції про вільне пересування у відкритому морі взагалі. Менший підсанкційний танкер виходить з порту Росії у відкрите море, в нейтральних водах перевантажується на більший танкер, який далі їде в порт й вивантажує продукції, приховуючи її походження й уникаючи санкцій", – поясняє Власюк.

Для полегшення експорту російської нафти по всьому світу з'являлися нові компанії, особливо в Об'єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ) і Гонконгу. Наприклад, наприкінці серпня стало відомо, що Coral Energy Group оголосила про зміну назви на 2Rivers Group після завершення викупу акцій менеджментом компанії. У 2022-2023 роках Соral Energy фігурувала у публікаціях західних ЗМІ як один з найпотужніших операторів з продажу російських нафти і нафтопродуктів. За наявними даними компанія могла опинитись у полі зору відповідних органів США, що могло спричинити зміну акціонерів й назви трейдера.

Подібні компанії допомагають обходити санкції, здійснюючи угоди в дирхамах або китайських юанях, замість доларів США. Також Росія активно шукає альтернативні методи страхування та відшкодування збитків.

Найбільшим користувачем російської нафти, за словами народного депутата Юлії Клименко, є Індія. Сьогодні вони стали, фактично, глобальним нафтопереробним заводом російської нафти, яка потім постачається в інші країни. Також активними користувачами "тіньового флоту" Росії залишається Китай і Туреччина, додає Анатолій Амелін.

"Ці країни керуються виключно своїми економічними інтересами та заробляють величезні кошти на купівлі дешевих російських енергоносіїв. Більш того, політично ці країни є антагоністами західним країнам, які підтримують Україну. Відповідно будь-які заклики відмовитись від співпраці з Росією, на мій погляд, недоречні і не будуть сприйняті. Нам потрібно чітко розуміти інтереси цих країн і тоді їхнє залучення до миротворчого процесу буде більш ефективним", – пояснює директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.

Також Росія продовжила активний експорт нафти через порти в Балтійському та Чорному морях.

За даними Моніторингової групи санкцій і свободи судноплавства Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, у квітні 2024 року експорт сирої нафти РФ з Балтики склав 11,8 млн тонн, сирої нафти РФ з Чорного моря – 4,1 млн тонн. Експорт нафтопродуктів РФ з портів Балтики склав 3,7 млн тонн, з Чорного моря – 3,6 млн тонн.

За травень 2024 року: сира нафта РФ з Балтики – 11,5 млн тонн, сира нафта РФ з Чорного моря м 3,5 млн тонн. Нафтопродукти з портів Балтики – 2,5 млн тонн, з Чорного моря – 3,6 млн тонн.

Особливо значний експорт здійснюється через Балтійське море, що обумовлено меншим впливом санкцій на цю ділянку.

Обережна реакція Заходу

У липні 2024 року Міністерство фінансів США запропонувало запровадити нові санкції проти "тіньового флоту" російських танкерів, які використовуються для обхідних схем експорту нафти. Однак Білий дім висловив серйозні побоювання, що такі заходи можуть призвести до значного підвищення цін на бензин в США.

Про це повідомляла The New York Times, посилаючись на анонімні джерела серед американських чиновників, які підтвердили, що в адміністрації Байдена існують серйозні побоювання щодо можливих негативних економічних наслідків від розширення санкцій.

Зараз під санкціями США перебувають лише 20 танкерів, які входять до складу "тіньового флоту" та перевозять російську нафту за цінами, що перевищують встановлену межу в $60 за барель.

Це обмеження є частиною стратегії для боротьби з обходом санкцій, але пропозиція Міністерства фінансів США поширити ці санкції на решту "тіньового флоту" могла б обмежити їх продаж або навіть змусити деякі з цих суден вийти з експлуатації, що, як очікується, суттєво вплине на ринок.

Проте економічні радники президента Джо Байдена висловлюють стурбованість, що такі дії можуть спровокувати різке зростання цін на бензин у США, що, своєю чергою, негативно вплине на політичну ситуацію в країні, зокрема на передвиборчу кампанію президента Байдена. Це побоювання пов'язане з тим, що підвищення цін на паливо може викликати соціальне незадоволення та знизити підтримку адміністрації на майбутніх виборах.

При цьому треба розуміти, що якщо хтось безпосередньо заважає інтересам США, санкції запроваджують миттєво.

Наприклад, нещодавно США запровадили новий пакет санкцій у т.ч. проти суден газовозів. Під санкції потрапили одразу 7 суден. 2 з них нещодавно заправлялися газом на "Арктик-2". Одне передавало помилкові координати у Баренцевому морі. І тут найцікавіше. 4 танкери ще жодного разу не заходили за газом, вони тільки недавно поміняли структуру власності, і вже отримали санкції.

Аналітики вважають, що найкращим рішенням могло б бути поступове запровадження штрафних заходів, що дозволить мінімізувати вплив на ринок та запобігти різким стрибкам цін. Однак ця стратегія поки не отримала повної підтримки в адміністрації Байдена, і питання про санкції залишається на стадії розгляду.

Разом з тим, щодо ризиків, пов'язаних з можливим підвищенням цін на бензин у США внаслідок розширення санкцій проти російських танкерів, то експерти не вважають їх надто високими.

"Америка може регулювати власний внутрішній ринок. Тому вони можуть цілком впоратися із цим процесом за допомогою податкової, регуляторної політики, обмежень на експорт тощо. Це питання виключно внутрішньої економічної політики США. Великого негативу на світовий ринок не має бути. Ринок нині саморегульований. До того ж Росія в цій сфері не є домінуючим гравцем. Вона велика, але не домінуюча. І в цьому випадку її дуже легко замінять інші країни", — говорить Анатолій Амелін.

Як Україна бореться з "тіньовим" флотом Путіна

Україна активно взаємодіє з міжнародними організаціями та державами для протидії "тіньовому флоту" Росії. Основні зусилля включають співпрацю з міжнародними структурами, такими як Європейський Союз та ООН.

Також, у понеділок, 2 вересня президент Володимир Зеленський ввів у дію нові антиросійські санкції. Під новими обмеженнями опинилися юридичні особи, що спеціалізуються на вантажних перевезеннях авіаційним й морським транспортом та виконували замовлення в інтересах російського ВПК (зокрема, ТОВ "Транспортно-експедиторська компанія Північ-Південь").

Уповноважений президента з питань санаційної політики також зазначив, що нині влада інтенсивно працює з партнерами, щоб застосовувались санкції проти окремих суден і судно-плавних компаній, а також тих юросіб, що займаються обслуговуванням та набором команди на судна тощо.

"Додатково ведемо діалоги з різними фінансовими установами, щоб вони підтверджували будь-які платежі, пов'язані з нафтою, тільки після ретельного комплаєнсу. Крім цього, враховуючи вік і стан "тіньового" флоту, — апелюємо до того, що це створює велику загроза й для навколишнього середовище, тому багатьом береговим країнам це не подобається. Країни Балтії, Данія вже активно підтримують нас в цьому, будемо посилювати в цьому роботу", — говорить Власюк.

Водночас за словами народного депутата Олексія Гончаренка, Україна має бути ще більш активною у цій боротьбі, оскільки це безпосередньо вплине на послаблення Росії та зменшення її прибутків.

На його думку, існує ціла низка ініціатив, які можуть допомогти обмежити доходи Росії від нафти. По-перше, це жорстке дотримання санкційного режиму та покарання за його порушення, а також заборона на імпорт нафти з Росії та обмеження доступу до західних технологій для російських видобувних компаній. По-друге, диверсифікація постачань нафти у кожній окремій західній країні, щоб зменшити залежність від Росії та відповідно знизити її прибутки.

Юлія Кліменко також переконана, що Україна має робити все можливе для того, що у Росії значно здорожчала логістика транспортування цієї нафти. "Ціна цих ресурсів має бути дуже висока, щоб західним країнам було нецікаво її імпортувати в Європу або в принципі почати її банити", — додає вона.

Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", наголошує на важливості посилення дипломатичного тиску з метою не лише зміцнення санкційної політики, а й переходу до політики тотальної економічної ізоляції Росії.

"Потрібно вести серйозний дипломатичний наступ, щоб спонукати наших міжнародних партнерів не просто до посилення санкційної політики. Поки її будуть лише посилювати, Росія знайде інші механізми обходу санкцій. Потрібно переходити до політики тотальної економічної ізоляції Росії з боку Заходу, тобто до повного припинення торгівлі. Якщо в одному місці торгуємо, а в іншому ні — Росія це використовує, щоб обходити санкції під тим чи іншим виглядом: продавати один вид продукції чи товару як інший, що не підпадає під санкції", — вважає експерт.

Крім того, українські спецслужби та аналітичні центри постійно відстежують переміщення російських танкерів, аналізують фінансові та торгові документи, а також співпрацюють з міжнародними партнерами для виявлення нелегальних маршрутів. Важливою частиною стратегії є розробка та впровадження нових технологій для виявлення та відстеження "тіньових" танкерів. Це включає сучасні системи моніторингу та участь у міжнародних проєктах з розвитку технічних засобів контролю за морськими перевезеннями.

Україна також удосконалює національне законодавство для боротьби з обходом санкцій. Це включає посилення вимог до фінансових установ, збільшення штрафів за порушення і підтримку міжнародних ініціатив щодо посилення санкцій проти російського флоту.

Водночас послабити можливості російського "тіньового" флоту Україні самій треба ввести санкції проти нього та посилити роботу на дипломатичному напрямку, щоб за нашим прикладом слідували інші країни, наголошують експерти.

"Санкцій з нашого боку дійсно немає, але ми й не змозі навіть теоретично зашкодити цьому тіньовому флоту, оскільки ці судна не використовують українські порти, не користуються української фінансовою та банківською системою. Це був би більше символічний жест. Наші партнери мають набагато більші важелі й тому насамперед більше працювати з партнерами", — коментує Сергій Куюн.

Анатолій Амелін також додає, що Україна на глобальній арені не є країною, яка визначає політику, водночас Україна є країною, яка працює із країнами, що її визначають.

"Є різноманітні коаліції, які допомагають нам закривати небо, забезпечують постачання літаків. Вважаю, що Україна могла б стати ініціатором створення коаліції проти тіньового флоту Росії. І розпочати цю коаліцію Україна могла б із жорсткіших персональних санкцій стосовно судів, які перевозять нафту, до власників цих судів, до компаній, які контрактують ці судна, до портів, які приймають такі, їхніх власників", — наголошує він.

Експерт енергоринку Геннадій Рябцев нагадує, що в Україні вже є міжнародна група Єрмака-Макфола, де спеціалісти аналізують ефективність запроваджених санкцій і пропонують заходи щодо їхнього посилення.

"Діяльність цієї комісії є доволі ефективною, хоча в контексті посилення ефективності щодо санкцій проти "тіньового" флоту РФ можна було б посилити роботу", — переконаний Рябцев.

Юлія Кліменко додає, що робота над подібними санкціями є "філігранною", адже передбачає величезну аналітичну роботу щодо виявлення всіх зацікавлених сторін. Тільки в такому випадку це буде ефективно.

На думку Гончаренка, Україна має запровадити санкції проти конкретних російських танкерів, адже країна є основним бенефіціаром російських проблем та втрат. Він також зазначає, що разом із європейськими парламентарями та конгресменами звертався до Верховного представника ЄС та інших міжнародних лідерів з вимогою запровадити санкції проти олігархів та публічних осіб, які підтримують агресію Росії.

За даними Bloomberg, зараз шість вагому долю з обходу санкцій забезпечують компанії Coral Energy, Nord Axis Ltd та QR Trading, Concept Oil Services та Bellatrix Energy.

В цілому ж, експерти резюмують, що протидія поставкам нафти "тіньовим" флотом не проста задача. Але вже зрозуміло, що чинних санкційних механізмів не достатньо.

"Зрештою, це боротьба не лише із російським сірим експортом, це питання протидії усім терористичним режимам, які несуть загрозу багатьом країнам, і можливо, взагалі сучасному світовому порядку. Тому механізми санкцій потребують розширення й удосконалення", — резюмує Андріан Прокіп.