Українська асоціація виробників тютюнових виробів "Укртютюн" публічно звернулася до президента Володимира Зеленського з проханням відтермінувати введення в дію деяких положень закону, який було ухвалено у грудні 2021 року і який зобов’язує виробників сигарет суттєво змінити зовнішній вигляд пачок.
Не відмовляючись від самої ідеї закону, представники тютюнової галузі повідомляють, що змінити технологічний процес під час війни майже неможливо та просять відтермінувати введення в дію одного положення закону на період війни. Експерти вважають, що це прохання цілком виправдане й обґрунтоване. В інакшому випадку Україна може втратити галузь, яка є найбільшим платником податків.
Нагадаємо, що у грудні 2021 року було прийнято закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну" № 1978-IX.
Основні положення документу стосувалися забороні паління сигарет – на цей раз, більшою мірю, електронних – у багатьох публічних місяцях. Логіка законодавців полягала у тому, що, оскільки електронні та новітні тютюнові вироби (пристрої для нагрівання тютюну) не є менш безпечнішими, ніж традиційні, то їх вживання має бути обмежено так само, як це було зроблено зі звичайними сигаретами у 2012 році.
Крім того, законом заборонено продаж сигарет зі смаками та ароматами (м’яти, фруктів, ягід, солодощів). Тут також логіка зрозуміла, адже ароматизатори можуть бути способом залучення нових споживачів.
Також були заборонені реклама та стимулювання продажу не лише тютюнових виробів, а і електронних сигарет і рідин до них, а також пристроїв для нагрівання тютюну.
І, нарешті, закон зобов’язує виробників з січня 2024 року збільшити площу медичних попереджень на пачках всіх видів тютюнових виробів до 65 % (з 50% традиційних сигарет) від розміру упаковки. А також встановлює вимоги до форми пачки – одинична пачка сигарет повинна мати форму прямокутного паралелепіпеда.
Попри те, що тютюнова галузь традиційно чинить спротив багатьом новим законодавчим обмеженням, на цей раз вона цілком погодилась з новим законом, адже він повністю відповідає вимогам Директиви 2014/40/ЄС, яка регулює тютюновий ринок у Європейському Союзі.
Однак після 24 лютого 2022 року стало зрозуміло, що виконати закон у частині зміни упаковки стало неможливо.
У своєму зверненні до президента асоціація "Укртютюн", яка представляє інтереси 4-х міжнародних тютюнових компаній (ПрАТ "Філіп Морріс Україна", ПрАТ "АТ "Тютюнова компанія B.A.T – Прилуки", АТ "Джей Ті Інтернешнл Компані Україна", ПзІІ "Імперіал Тобако Юкрейн"), зазначає, що підготовка до виконання вимог закону потребує структурного технічного і технологічного оновлення виробничих потужностей, що передбачає імпорт, налагодження і випробування обладнання, яке виготовляється виключно під замовлення.
"У зв’язку із воєнними діями, ракетними обстрілами всієї території України, руйнуваннями енергетичної і транспортної інфраструктури, виробники тютюнових виробів в Україні позбавлені можливості провести переоснащення своїх ліній, забезпечити доставку, встановлення, налагодження роботи, випробування необхідного обладнання", – йдеться у зверненні.
Слід зазначити, що тютюнові компаній доволі часто посилаються не технічні складності, коли намагаються уникнути нових обмежень на виробництво та продаж сигарет. Однак цього разу ці складності спричинені об’єктивною реальністю – війною.
Як зазначають в "Укртютюні", виробник, що встановлює і налагоджує обладнання, не готовий відправляти своїх фахівців у країну, на території якої ведуться бойові дії.
Крім того, перебої у роботі виробництв через відключення електроенергії і регулярні обстріли також не сприяють переналаштуванню виробництва, тим більше, що під час повітряної тривоги всі процеси зупиняються, і персонал фабрик прямує у бомбосховища. Тут слід зазначити, що фабрики цих компаній розташовані, зокрема, у Чернігівській та Полтавській області та Харкові – регіонах, які потерпають від обстрілів росіян, можливо, більше, ніж Київ, де розташована четверта фабрика. Нагадаємо, що у Кременчузі росіяни серією ракетних обстрілів знищили Кременчуцький нафтопереробний завод і ТЕЦ.
Є ще одна обставина, про яку не згадали в "Укртютюні".
Всі ці компанії до повномасштабного вторгнення замовляли упаковку в одного виробника – в компанії "Амкор", фабрика якої розташована у місті Дергачі Харківській області. Значна частина Дергачівського району до вересня перебувала під окупацією, а саме місто піддавалося нещадним обстрілам росіян.
Ця компанія є глобальним виробником упаковки, і, маючи штаб-квартиру у Швейцарії, оперує у 42 країнах світу. Напередодні 24 лютого минулого року вона закрила свою фабрику на фоні очікування великої війни.
Таким чином, для тютюнових компаній, які працюють в Україні, виникла проблема з упаковкою, а тепер, згідно з новим законом, ще й змінилися вимоги до неї.
На перший погляд, не має бути якихось особливих проблем з тим, аби збільшити розмір медичного попередження на пачці на 15% - це ж лише нова картинка, не більше. Так само може здаватися, що не існує проблем зі зміною форми пачки – виробники упаковки типу "Амкор", мабуть, могли б це зробити без проблем.
Але річ у тому, що обладнання під нову форму пачки має змінити і виробник сигарет, і друкарня, яка виробляє пачки. Зараз тютюнові компанії почали закуповувати упаковку у різних постачальників в Європі, яким теж довелося терміново міняти своє обладнання.
"Але у підприємства в ЄС через збільшене навантаження не завжди встигають надрукувати те, що ми замовили", – на умовах анонімності каже фахівець з виробництва однієї з тютюнових компаній.
Так само може здаватися, що не існує суттєвих проблем і з переналаштуванням обладнання самих тютюнових фабрик, які пакують сигарети.
"Проте зміна форми пачки потребує заміни елементів ліній на фабриці в Україні. Зазвичай це не є проблемою: замовляються елементи обладнання, приїжджає фахівець і налаштовує роботу ліній. Але зараз виробники обладнання не хочуть ризикувати життям своїх фахівців і жоден український закон не змусить їх це робити. Крім того, процес установки може зайняти тривалий час, бо виробник обладнання лише один, а фабрик в Україні – чотири", – пояснив спеціаліст.
"Укртютюн", не заперечуючи важливість нового закону і висловлюючи готовність його виконувати, вважає що найкращим виходом з цієї ситуації є відтермінування перехідного періоду щодо нової форми пачок сигарет та медичних попереджень на період війни.
У разі, якщо відтермінування не відбудеться, "Укртютюн" прогнозує, що український тютюновий ринок буде переорієнтовано на імпортну продукцію, при цьому локальне виробництво буде зупинено.
Якщо це станеться, існує велика ймовірність, що після війни відновлювати виробництво вже не матиме сенсу. А якщо Україна втратить тютюнове виробництво, разом з ним вона втратить і валютну виручку (близько 50% сигарет українського виробництва зараз йде на експорт) та одного з найбільших платників податків.
Нагадаємо, що останні роки тютюнова галузь генерувала майже 7% всіх податкових надходжень до державного бюджету України. Чотири міжнародні тютюнові компанії, які поки працюють в Україні, входять у ТОП-20 платників податків поряд з такими компаніями, як "Нафтогаз України", "Укрзалізниця", "Укртрансгаз", "Енергоринок", "Укренерго", "Енергоатом", "Укрнафта", "Приватбанк".
Не кожен готовий повірити в те, що тютюнові компанії справді готові вийти з України, мовляв, вони лише погрожують, але ніколи не захочуть втрачати гроші. Але наразі мова не йде про примхи тютюнових виробників.
На думку економічного експерта Бориса Кушнірука, коли законодавці наприкінці 2021 року ухвалювали вимогу змінити форму пачок цигарок, ніхто не знав про початок повномасштабного військового вторгнення 24 лютого 2022 року. У грудні 2021 року ті строки проведення заходів з відповідного переоснащення виробничих потужностей тютюнових фабрик вважались цілком виваженими і достатніми.
"Ситуація зараз геть інша. Ніхто з виробників, у тому числі і тютюнові компанії, не мають технологічної можливості проводити переоснащення виробництва… Ніхто зараз не впевнений у строках завершення війни, тому ніхто не наважиться завозити в Україну обладнання, яке може бути знищено внаслідок ракетних обстрілів. Як і самі виробничі потужності тютюнових фабрик", – вважає експерт.