Про те, як ШІ вже зараз змінює ринок праці в Україні та чого чекати надалі, чи становлять новітні технології конкуренцію для працівників чи навпаки полегшують робочий процес та до яких катастрофічних наслідків може призвести неконтрольоване застосування ШІ – у колонці HR-експертки, кар'єрної консультантки Тетяни Пашкіної для РБК-Україна.
Вже декілька років точаться запеклі суперечки - як ШІ "перекроїть" ринок праці. Стосовно результату - єдиної відповіді немає, різноманітні прогнози мають повний спектр відповідей - від найпозитивніших до апокаліптичних.
Парацельсу приписують відоме прислів’я, що все отрута та все ліки, залежить від дозування. Гадаю, що до ШІ ця сентенція теж може бути застосована.
Так, не викликає сумнівів, що багато завдань ШІ може виконувати швидше і з меншою кількістю помилок, ніж людина.
Наприклад, сортувати інформацію та підбивати підсумки, писати сценарії та тексти, компонувати зображення, проводити обчислювання та прогнозування, створювати концепти та стратегії тощо.
З одного боку, позитив ситуації в тому, що більшість робіт є рутинною і не завжди приносять задоволення фахівцям. Наприклад, робота оператора контакт-центру. Не дуже вдячна праця, особливо, якщо треба приймати скарги та рекламації.
Кількість негативної інформації щодня прискорювала професійне вигоряння працівників і плинність кадрів. І, якщо врахувати, що велика кількість питань повторювалася, таку працю не можна було назвати продуктивною. Тому створення спочатку звичайних чат-ботів, а потім з долученням ШІ-елементів призводить до того, що відповіді на найбільш розповсюджені питання прописуються скриптами, а ШІ вдало їх компонує.
У застосуванні ШІ головне - "дозованість" (фото ілюстративне: Freepik)
Тепер у людини більш інтелектуальне завдання - розбиратися в тих нестандартних ситуаціях, які поки не "покриває" мережа скриптів та формувати нові сценарії та опрацьовувати їх застосування.
Таким самим чином можна автоматизувати, наприклад, складання описів товарів в інтернет-магазинах та каталогізацію товарів на складах.
Ще одна сфера - бронювання готелів та столиків в ресторанах. А ще - переклади, дизайн та складання текстів.
Ну і програмування, наприклад, створення ігор. Частішають випадки, коли для дизайну ігор та створення діалогів компанії долучають ШІ, таким чином, дійсно, "відбираючи хліб" у працівників та скорочуючи підрозділи.
Звісно, залучення ШІ має ще більше "розшарувати" суспільство, оскільки починає відбирати роботу просту і рутинну, таким чином, прирікаючи на безробіття людей "простих та некнижних". У них є альтернатива - піднятися рівнем вище до "погонича" або наставника ШІ, контролюючи виконання ним робіт та оптимізуючи промпти (запити до ШІ). Але цьому треба вчитися, мати час та натхнення.
Отже, відсоток безробітних може збільшитися, якщо ми кажемо про економічно розвинені країни. Знов-таки, враховуючи, що населення цих країн поступово старішає та скорочується, можливо, безробіття не буде мати глобальні наслідки, якщо "постраждалі від ШІ" пройдуть перекваліфікацію.
Оскільки ми маємо одночасно найбільшу смертність та найнижчу народжуваність, "зайвих" людей в нас буде небагато. Тому переструктурування ринку праці, аби максимум рутини (як інтелектуальної, так і фізичної) автоматизувати та "віддати" людям роботу цікавішу та більш високооплачувану - завдання найближчих років.
Тим паче, що згідно з опитуваннями сайтів з працевлаштування, багато кандидатів готові на перекваліфікацію. І не від того, що наразі безробітні, але попереджувально, аби бути актуальними на ринку праці у найближчому майбутньому.
Тому активно навчаються актуальних інструментів, в тому числі і застосуванню ШІ. Тим більше, що в описах деяких вакансій у розділі "вимоги" вже з’явився рядок - досвід роботи з ШІ.
Крім того, на ринок праці виходять представники покоління Z, які не дуже люблять рутинні задачі. І, враховуючи результати вступних кампаній останніх років, надають перевагу гуманітарним спеціалізаціям. Тому вкрай на часі застосування ШІ для аналізу ринку, чи задля відстежування цін конкурентів та складання статистики, бухгалтерська статистика та фінансова аналітика загалом, прогнозування в фармацевтиці та агроринку…і багато інших галузей.
Враховуючи кількість паперових документів в обігу, точно не зайвим буде допомога ШІ в автоматизації підготовки та обробки первинних паперових документів, значно скорочуючи час і мінімізуючи помилки. І цифровізацій архівів багатьох установ та організацій.
Уряд теж за глобальне застосування інструментів ШІ. Враховуючи їх постійне оновлення та підвищення продуктивності та якості обробки інформації, все більше професійних сфер може застосовувати їх в поточній практиці.
Наприклад, Мінцифри говорить, що до 2030 року Україна має увійти до топ-3 країн світу за рівнем розробки та впровадження рішень з ШІ в державному управлінні, цифрових послугах та ключових секторах економіки.
Необачне застосування інструментів ШІ без системного контролю за результатами застосування - дуже загрозливе явище. Медіа помножують інформацію про випадки неетичних рішень та маніпуляцій з інформацією, до яких вдавалися програми ШІ, які в поточному режимі могли б призвести до людських жертв.
Знову ж таки, потрібно, аби контроль за застосуванням ШІ проводили навчені фахівці високого ступеня професіоналізму, які могли б і якісно робити запити, і кваліфіковано оцінювати результати. Тому що інакше змога думати завдяки допомозі ШІ у людства може атрофуватися, як м’язи космонавтів у невагомості. І це може призвести до катастрофи.
Якщо програми на кшталт чату GPT стануть оракулами, світ полетить в тартар. Тому важливо, щоб інструмент ШІ мали таку ж систему контролю та управління, як ядерна зброя.