Чому Україна не поспішає імпортувати електроенергію з країн ЄС, яка ситуація на енергоринку і чи варто чекати на швидке вирішення проблеми з подачею світла до будинків українців – нижче в матеріалі РБК-Україна.
Остання масована атака з боку Росії 14 січня мала "деструктивні наслідки" для енергетики, заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Через обстріл пошкоджено один блок теплової електростанції у східній частині країни та вісім блоків у західній. Крім того, пошкоджено три магістральні підстанції та одну повітряну лінію.
"Це призвело до зростання дефіциту потужності в енергосистемі, що змусило щодня, починаючи з 15 січня застосовувати аварійні відключення", - сказав прем'єр.
Ситуація ускладнилася у Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Київській, Кіровоградській, Житомирській, Запорізькій та Черкаській областях. Через зменшення загального обсягу генерації дефіцит електроенергії становив майже чверть від необхідного. "Укренерго" довелося скоротити ліміти споживання. Наприклад, 25 січня на Київ виділено лише 65% необхідної електроенергії. 26 січня столиця буде забезпечена електроенергією на 61%.
З 10 жовтня українська енергосистема зазнала 12 ракетних атак і 14 ударів безпілотників. Відновлювальні роботи проводяться, але після кожної нової атаки робити це стає все складніше та довше, зазначають у "Укренерго".
Понад 10 ГВт основних встановлених потужностей залишаються недоступними українській енергосистемі та перебувають під контролем ворога. Мова про Запорізьку АЕС та ТЕС, Луганську та Вуглегірську ТЕС, Каховську ГЕС.
До того ж на тимчасово окупованих територіях також знаходиться більшість вітрових і сонячних електростанцій. 22 січня в "Укренерго" повідомили, що у прифронтових районах Донбасу через бойові дії знову було пошкодження в мережах оператора системи розподілу.
Нестача генерації збільшилася
Якщо раніше основною проблемою був розподіл електроенергії та доставка її споживачам, то зараз після обстрілів 14 січня відчувається і серйозна нестача генерації. Виробництво електроенергії трохи збільшується, проте дефіцит залишається доволі великим, зазначають в "Укренерго". І поки що покривати його за рахунок імпорту з країн Європи не виходить.
Спроба стимулювати бізнес закуповувати електроенергію в ЄС, зроблена на початку року, значних результатів, схоже, поки що не принесла. 3 січня уряд прийняв постанову, за якою до підприємств, що імпортують електроенергію, не будуть застосовуватися планові відключення в межах придбаної енергії. Такий бонус має стимулювати бізнес до імпорту.
Офіційно РБК-Україна не вдалося отримати інформацію про те, наскільки активно підприємства почали користуватись запропонованим механізмом. "Детальна інформація про потужності, які отримує бізнес від постачальників імпортованої електроенергії, є комерційною таємницею і не розголошується", - повідомили в "Укренерго".
Але, за інформацією джерел, знайомих із ситуацією, деякі компанії справді почали імпортувати електроенергію у невеликому обсязі, але механізм адміністрування процесу складний та потребує доопрацювання.
За даними на сайті "Укренерго", поки імпорт йде лише зі Словаччини, але він часто менший за пропускну спроможність у 300-350 МВт/год.
Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що низка підприємств скористалася запропонованим механізмом. "У деяких випадках імпорт електричної енергії зі Словаччини сягав уже 300 МВт. Тут комерційна стратегія полягає в тому, що імпортом вигідно займатися в окремі години, коли різниця між ціною імпорту та внутрішнього ринку скорочується до мінімуму", – зазначив він.
Україна на сьогоднішній день потенційно має можливість імпортувати електроенергію зі Словаччини, Румунії та Польщі загальною потужністю 600 МВт/г вдень та 700 МВт/г уночі. Але реальна можливість постачання є поки що лише зі Словаччини. Імпорт обмежений не лише потужностями, які, до того ж, розподілені не по всьому західному кордону. Мереж не вистачає, оскільки раніше торгувати з Європою Україна могла лише через повітряні лінії від Бурштинського енергоострова. Директор спеціальних проектів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев наголошує на ще трьох проблемах для імпорту.
"Питання обмеження за максимальними обсягами – це перша проблема. Друга – ціна. У Європі електроенергія суттєво дорожча. І третя – відстань від міждержавних перетинів (точок входу е/е – ред.) до підприємств, які імпортуватимуть електроенергію", – зазначив експерт.
Щодо ціни, то вона в Європі дещо знизилася через теплу погоду. Якщо раніше вона була дорожчою ніж в Україні у 2-3 рази, то зараз приблизно в півтора раза. А от із транспортуванням електроенергії вглиб країни справді є складнощі. Розподільні мережі пошкоджені, в кожній області по-різному. Імпортна е/е потрапляє в загальну систему і її неможливо направити певному споживачеві, минаючи "загальний котел". А тому поки що є можливість спрямовувати невеликі обсяги імпорту лише підприємствам, розташованим у західній частині України, зазначив Рябцев.
Імпорт електроенергії не врятує ситуацію
Держава самостійно не може імпортувати електроенергію. Її постачання з Європи може проводити "Укренерго" в рамках аварійної допомоги (це не є імпортом – ред.) та приватні трейдери в рамках комерційних контрактів.
Якщо говорити про можливі обсяги комерційного імпорту, то з 16 січня "Укренерго" збільшило доступну потужність за напрямком Словаччина-Україна до 300-350 МВт, що виставляється на аукціони, в різні години (вночі - 300, вдень - 350). При цьому можливості імпорту з Румунії наразі немає.
Єдиний варіант, що виглядає реальним на сьогоднішній день – організація звичайного імпорту електроенергії комерційними підприємствами за підтримки держави. Фактично, електроенергія, що закуповується, заходитиме в енергосистему, скорочуючи таким чином загальний дефіцит. Це дозволить трохи скоротити обмеження щодо вимкнень.
Але повністю компенсувати брак не вийде через малу пропускну здатність. Розширити потужності для імпорту можна буде згодом. "Зараз, коли Україна не використовує наявний мінімум, говорити про розширення потужностей ніхто з партнерів не стане. Спершу треба використати те, що є, а потім уже працювати над розширенням", – наголосив поінформований співрозмовник видання.
Рябцев також вважає, що варто використати стандартний механізм імпорту, компенсуючи підприємствам різницю ціни. "Наші компанії можуть укладати контракти на купівлю, резервувати потужності та отримувати електроенергію. У цій схемі може бути й посередник. Але їм треба буде якось компенсувати збільшення видатків", - зазначив експерт.
На думку Омельченка, є дві проблеми для розширення імпорту – це обмеження фізичного міждержавного перетину та невідповідність цін вільного ринку в Європі та Україні. Наразі держава має розпочати системну роботу над розширенням імпортних потужностей, насамперед із Румунією та Угорщиною, вважає він.
Пропускна спроможність міждержавних ліній електропередач дозволяє імпортувати щомісяця від 300 до 500 млн кВтг електроенергії, а потенційно цю потужність можна підвищити до 1 млрд кВтг на місяць. Але поки що імпорт стримується невідповідністю цін.
"Внаслідок штучного обмеження цін прайс-кепами на ринку України різниця між цінами на спотових ринках сусідніх європейських країн та українським ринком є значною, і це робить економічно недоцільним імпорт, якщо він не критично важливий для економіки, як зараз", – вважає Омельченко.
Але імпорт, принаймні до кінця опалювального сезону, суттєво не покращить ситуацію – його потенційний обсяг не покриває повною мірою вже існуючий дефіцит, який може збільшитись через нові атаки росіян. Відновлювальні роботи на енергооб'єктах за різними оцінками можуть тривати від кількох тижнів до кількох місяців. Тож навіть якщо серйозних руйнувань не буде, то відключення все одно триватимуть. Омельченко вважає, що вони можуть залишитися і після завершення опалювального сезону.
Прем'єр-міністр Шмигаль запевняє, що для завершення опалювального сезону в нормальному режимі ресурсів достатньо, але каже, що розслаблятися рано – попереду багато роботи з відновлення зруйнованих об'єктів та закупівлі газу. Тож в Україні ще доведеться дотримуватися лімітів енергоспоживання та вдаватися до аварійних відключень.
Паралельно планується продовжити ремонт та заміну трансформаторів та закупівлю модульних генераторів, які забезпечать у регіонах тепло- та водопостачання. Їх використання дозволить знизити навантаження на енергосистему та пом'якшити наслідки можливих нових атак на інфраструктуру.