Газовий шантаж Росії провалився. Які ризики залишаються перед Україною та ЄС

Росії не вдалося "заморозити" Україну та Європу. Допомогла тепла зима та запаси газу, які були накопичені минулого року. Але газ використовується, а значить настав час думати про наступну зиму. Що робити, щоб накопичити необхідні запаси палива до наступного опалювального сезону – нижче у матеріалі РБК-Україна.

Ціни на основні енергоносії продовжують знижуватись. На початку січня вони дійшли практично до рекордно низького рівня від початку активної військової агресії Росії щодо України. Російська нафта марки Urals знизилася в ціні до 37,8 доларів за барель. Це майже на третину нижче встановленої стелі в 60 доларів. Торік у січні ціна Urals перевищувала 85 доларів.

Газ також дешевшає: на нідерландському майданчику TTF минулого тижня він коштував близько 73 євро за МВ/год або майже 770 євро за тисячу кубометрів. На поточному - ціна вже близько 600 доларів, тоді як у серпні вона сягала 3600 євро за тисячу кубометрів.

Енергоносії дешевшають не стільки через санкції та відмову низки країн купувати їх у РФ, скільки через теплу погоду і, як наслідок, зниження споживання енергоресурсів. Висока як для зими температура призвела до того, що транзит газу через Україну в останні дні знизився з 40 до 35,5 млн кубометрів на добу, і при цьому європейським країнам вдається зберігати достатні запаси.

"У більшості країн ЄС зберігається помірна температура, і, отже, газосховища заповнені в середньому на 84%. Запаси щодобово в середньому збільшуються на 80 млн. куб. м, тобто вдається накопичувати блакитне паливо, але це до моменту зміни кліматичного фронту та похолодання" , – зазначив аналітик енергетичних ринків Максим Білявський.

Фактично, плани газового шантажу з боку Росії провалилися.

"Росія прагнула використати зиму, щоб збільшити силу іншого інструменту у своїй скринці: енергетичної зброї. Росія розраховувала, що зимові морози приведуть до тями Європу і переконають громадськість по всьому континенту в тому, що підтримка України не варта болю в їхньому гаманці", – заявив старший науковий співробітник аналітичного центру Chatham House Кейр Джайлз.

У Німеччині навіть говорять, що нинішній рівень ціни може зберегтися на найближчі рік-два. "В даний час газ знову коштує стільки ж, скільки у грудні 2021 року. Багато що говорить про те, що ми досягли цінового плато, на яке можемо розраховувати протягом наступних одного-двох років ", – зазначив керівник федерального мережевого агенцтва Німеччини (BnetzA) Клаус Мюллер.

При цьому ймовірність ризиків підвищення ціни на газ залишається. Серед них – можливе похолодання, зростання споживання у Китаї та пошкодження енергетичної інфраструктури, як це було на обох "Північних потоках". Побоюючись надзвичайних ситуацій на енергооб'єктах, НАТО та ЄС вирішили посилити захист критично важливої інфраструктури саме у відповідь на торішню атаку на газопроводи "ПП". Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн навіть назвала атаки на енергооб'єкти "новим типом загрози" для Європи.

Білявський вказує на такі ж фактори ризику. Експерт вважає, що ймовірність провокацій на енергетичних, зокрема й газових об'єктах Європи, виключати не можна. Коливання цін через інформаційно-психологічний тиск Росії, на його думку, вже не буде. Але визначати цінову кон'юнктуру газового ринку ЄС у першому кварталі 2023 року може генерація електроенергії з відновлюваних джерел.

"Наприклад, у третій декаді грудня 2022 року обсяг вітрової генерації у балансі ЄС становив понад 30%, що також призвело до падіння попиту на газ і, відповідно, до зниження ціни на нього", – зазначив експерт. При цьому Білявський вважає, що існує ризик дефіциту зрідженого газу в першому кварталі 2023 через шторми і негоди, які вже призвели до зупинки двох LNG-терміналів Sabine Pass і Corpus Christi в США.

У 2023 році загалом попит на природний газ у ЄС знизиться на 14% до 340 млрд куб.м внаслідок скорочення його постачання з РФ, як трубопровідним шляхом, так і через LNG-термінали. І в таких умовах імпортувати природний газ із європейського ринку у 2023 році буде досить складно через високу конкуренцію.

"Таким чином "Нафтогаз України" слід укладати контракти на імпорт блакитного палива вже у першому кварталі 2023 року. Крім того, бажано, щоб ці контракти були середньостроковими та передбачали постачання у IV кварталі поточного року", – переконаний Білявський.

У НАК "Нафтогаз України" на запит РБК-Україна поки що не прокоментували плани закупівлі газу. Але він зараз відбирається зі сховищ, а внутрішній видобуток падає. За рік він скоротився на 6% – з 19,8 до 18,5 млрд кубометрів. Крім того, витрата газу збільшилася через те, що він активніше використовується через пошкодження об'єктів гідроенергетики, ТЕС та ТЕЦ – вугілля при генерації замінюється на газ.

На початок року, за словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, у ПСГ залишилося 11,7 млрд кубометрів. І це з урахуванням газу приватних, іноземних компаній та буферного газу, який не можна використовувати. Минулий рік Україна розпочала із запасом 13,5 млрд кубометрів, у 2021 році було 23,5 млрд.

"Нафтогаз" поки що планує в січні-лютому купити лише близько 500 млн кубометрів. На це підуть 300 млн доларів від ЄБРР, 350 млн доларів від Канади і 200 млн доларів від Норвегії.

"Чи достатньо цих 850 млн доларів? Ні, недостатньо. Це дозволить нам закупити близько 500 млн кубометрів газу. На додачу до кінця опалювального періоду нам необхідно ще майже 2 млрд кубометрів", – заявив голова НАК Олексій Чернишов в інтерв'ю "Forbes Україна".

Поки що запасів газу достатньо для забезпечення України в тих обсягах споживання, які є навіть за умови збільшення використання його для генерації електроенергії.

"Генерацію ми не можемо зараз збільшити через руйнування системи її передачі, і стабілізаційні відключення обумовлені саме цим. Тому, за моїми оцінками, обсягів газу зараз достатньо", - зазначив директор спеціальних проектів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев.

Скільки потрібно купити газу

Теоретично, дійсно, цієї зими газу вистачає і без додаткового імпорту, повідомило джерело в уряді. Але якщо його не докуповувати, то у березні може виникнути серйозний ризик нестачі ресурсу у разі похолодання. Адже чим менше газу в ПСГ, тим більше його витрачається на підняття зі сховищ через зниження тиску. До того ж скорочується добовий обсяг можливий для підняття. Отже витрати газу при зниженні обсягу зростають.

Рябцев вважає, що після завершення опалювального сезону Україні треба буде імпортувати газ по можливості до 2 млрд кубометрів на місяць і закупити хоча б 8 млрд кубометрів. "Я думаю, будуть закупівлі через Польщу – там можна брати 1 млрд кубометрів на місяць, через Словаччину відпрацьовується шлях із терміналів у Середземному морі", – зазначив він.

Довгострокові контракти поки навряд чи укладатимуться, оскільки ситуація дуже невизначена, вважає Рябцев, а от середньострокові цілком можливі. За його словами, переговори про закупівлю газу вже ведуться, але інформація про їх процес та результати, якщо він уже є, поки не розголошуються з міркувань безпеки.

На думку Рябцева, ймовірно, що цього року газ закуповуватимуть як і раніше на біржах за спотовими цінами. Але для оплати імпорту НАК потрібні кошти, яких поки що немає. "І я думаю, що частина імпорту піде за кредитні кошти або як товарний кредит. Але це не найкращий варіант, звісно", – зазначив експерт.

У ЄС на початок січня газосховища були заповнені на 83%. І це досить високий показник на цей період. Такий рівень пояснюється активним накопиченням газу минулого року, коли в ЄС готувалися до припинення постачання газу з Росії, та відносно теплою зимою. З такими залишками потреба у газі в країнах ЄС буде не такою великою, як торік. Якщо не станеться якихось надзвичайних ситуацій і РФ не припинить постачання, то "вільного" газу буде достатньо для закупівель. Головне, щоби були кошти.

Директор консалтингової компанії "Нафтогазбудінформатика" Леонід Уніговський упевнений, що необхідно якнайшвидше готувати підписання довгострокових контрактів на закупівлю газу. Причому ці контракти мають бути пов'язані з механізмом спільної закупівлі газу Євросоюзом, застосовувати який було вирішено торік восени.

ЄС має намір у 2023 році за загальними контрактами закупити до 15% запасів або близько 13,5 млрд кубометрів. "Треба готувати довгостроковий контракт, можливо, на загальній платформі з ЄС. Але, на мою думку, спільно вони (ЄС – ред.) ще не почали закуповувати", – зазначив Уніговський.