В Україні розгорівся скандал навколо закону, який фактично поставив під заборону використання жінками для запліднення замороженого біоматеріалу їхніх загиблих чоловіків-військовослужбовців. Скандальну правку обіцяють скасувати. Що відбулося і чи буде шанс у військових стати батьками – читайте у матеріалі РБК-Україна.
При написанні матеріалу використовувались дані сайту Верховної ради України, коментарі адвоката Олени Бабич, провідного репродуктолога ICSI Clinic Олександра Дарія, медичної директорки Клініки академіка Грищенка "Рід" Ксенії Хажиленко, а також родини українського військового.
У листопаді 2023 року Верховна Рада схвалила закон про зберігання репродуктивних клітин військових. Він мав унормувати можливість безкоштовного забору, кріоконсервації та зберігання їхніх статевих клітин. Це дасть шанс стати біологічними батьками, навіть якщо втратять репродуктивні функції через поранення.
Тоді на прийняття закону великої уваги не звернули, але пізніше навколо нього виник скандал. Адвокат Олена Бабич розповіла історію про те, як вдова військового оформлювала документи на використання сперми для народження такої бажаної спільної дитини. Але за прийнятим законом робити це після загибелі захисника заборонено: з березня клініки будуть зобовʼязані утилізовувати біоматеріал. Пункт про заборону для багатьох виявився несподіванкою, бо сам закон стосується насамперед фінансування і забезпечення права захисників на біологічне батьківство.
"От як пояснити вбитій горем жінці, яка буквально пару місяців тому оформлювала з чоловіком документи, щоб народити дитину, що поки її чоловік боронив державу і загинув, наші законотворці буквально позбавили його права бути батьком після своєї смерті?", – розмірковує адвокат.
Того ж дня на історію відреагувала автор законопроекту, народний депутат від "Слуг народу" Оксана Дмитрієва. За її словами, в підготовленому до першого читання тексті норми про утилізацію не було, а вона та колеги – проти таких норм. Правку про утилізацію до другого читання вніс голова парламентського Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький. А коли питання вийшло в публічну площину і отримало хвилю критики, він заявив, що до березня "цю проблему точно приберуть".
Які питання підняло обговорення закону та чи зможуть військові скористатися правом мати дітей після поранень та навіть після загибелі – далі у матеріалі.
Кияни Оксана і Віктор одружилися за рік до повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Задумувалися про дітей і раніше, але цим планам завадила війна. Родина прийняла рішення заморозити сперму чоловіка, який зараз захищає батьківщину: хто знає, що буде завтра, й чи залишиться він живим. Віктор має медичну освіту, але потім він зайнявся бізнесом. В перші дні пішов на війну добровольцем.
"Чоловік пішов на війну не заради грошей: у цивільному житті заробляв більше. Підійшов до мене і сказав: захистити державу – це мій обов'язок, тим більше, що я лікар. Звісно, я боялася, переживала. Але я сприйняла його рішення з розумінням і сама поділяю його думки. І минулого року ми звернулися в одну з клінік і зберегли статеві клітини, щоб у майбутньому мати можливість народити спільну дитину. Це виважене свідоме рішення", – розповідає Оксана РБК-Україна.
Кріоконсервацією біоматеріалу чоловіків та жінок клініки допоміжних репродуктивних технологій займаються постійно – це їхня рутинна робота. Під час війни практично всі основні клініки такого профілю стали пропонувати такі послуги родинам військових безкоштовно або з суттєвими знижками.
"Мені б хотілося продовжити свій рід. Навіть якщо зі мною щось станеться. – ділиться роздумами Віктор, чоловік Оксани, – Багатьом чоловікам, які йдуть на війну, психологічно важливо знати, що навіть після їх загибелі у них будуть діти. Ця ідея буде підтримувати військового, мотивувати. А так – загинув і нічого по собі не залишив. Якщо дружина хоче того самого, і цей момент продуманий заздалегідь, то чому не можна реалізувати таке право?".
Військові на фронті можуть отримати травми, які впливатимуть на їхні репродуктивні можливості, наголошують лікарі. Особливо проблема може бути серйозною для тих, хто ще не має дітей, але хотів би в майбутньому стати батьком. Тоді дуже важливо заморозити сперму. Так у 2022 році виникла ініціатива безоплатного зберігання сперми українських військових у профільних клініках репродукції.
"На той момент було розуміння, що на державному рівні швидко законодавче рішення прийняте не буде, тому ми вирішили надавати такі послуги сім'ям військовослужбовців за своєю ініціативою безкоштовно. Таким чином вчинили практично всі великі клініки репродуктивних технологій в Україні", – розповідає РБК-Україна Олександр Дарій, провідний репродуктолог ICSI Clinic, заслужений лікар України.
За останній час військових, які хочуть зберегти матеріал, в клініки по всій Україні звертається все більше. За оцінками Дарія, якщо в перший рік великої війни це були десятки людей, то зараз йде мова про мінімум кілька сотень на кожну клініку.
Втім, багато клінік були готові й до більших масштабів зберігання біоматеріалу. За інформацією РБК-Україна, щоб про можливість заморозити статеві клітини безкоштовно дізналося більше військових, один з профільних закладів раніше вже звертався до Міністерства охорони здоров'я і до Міноборони. Співпраці тоді не вийшло.
"Під час війни є багато інших нагальних проблем", – сказали представникам клініки. Але лікарі висловили впевненість, що й це питання рано чи пізно треба буде вирішувати на державному рівні. І зараз про нього знову заговорили – вже в публічній, а не лише профільній площині.
Згідно з прийнятим законом, українські захисники зможуть стати біологічними батьками, навіть якщо через поранення на фронті втратять репродуктивні функції. Зміни стосуються не тільки тих, хто бере участь у бойових діях, але й працівників поліції, ДСНС та інших. Але до другого читання в закон внесли правку про те, що клініки мають утилізувати біоматеріал у випадку загибелі військового.
У розмові з РБК-Україна адвокат Олена Бабич, публікація на Facebook якої викликала широке обговорення, висловлює здивування тим, чому у законі взагалі раптово виник цей пункт. Адже законопроект розглядався кілька років, і стосувався саме фінансування зберігання біоматеріалу. А тепер виходить, що вдови не зможуть мати дітей від свого чоловіка, який загинув.
"Взагалі кожен закон має вирішувати ту чи іншу проблему, а не створювати перепони. А тут виходить кардинально навпаки. Навіщо це робити – мені не зрозуміло. Як і те, чому наш законодавець вирішив взагалі про це згадати й піти найпростішим шляхом – просто заборонити", – каже вона.
Нардеп і авторка закону Оксана Дмитрієва каже, що при підготовці законопроекту була дискусія про посмертне батьківство, але вирішили, що утилізацію передбачати не будуть. Вона заспокоює: підзаконні акти і процедури ще не розроблено, програма роботу поки не почала. А скандальна правка має стосуватися лише тих, хто зберігає клітини в рамках програми, яка ще не працює.
"Паралельно я подаю окремий законопроект, який скасує цю антилюдську норму. З підтримкою громадськості – ми зможемо швидко привести до ладу ці норми. Щоб кожен захисник і захисниця мали право на продовження роду!", – зазначила нардеп на своєму Facebook.
Відреагували і у МОЗ: там заявили, що кріобанки не будуть утилізовувати заморожений матеріал загиблих захисників.
Сам ініціатор скандальної правки, нардеп Михайло Радуцький зайняв вже іншу позицію. Тепер він каже, що якщо у родин героїв є проблеми із зберіганням біологічного матеріалу і він може бути знищений, то до березня цю проблему точно приберуть. “Верховна Рада без вагань проголосує за необхідні зміни, зокрема до Цивільного кодексу та інших законів”, – обіцяє Радуцький. Зважаючи на велику кількість запитів від журналістів, він сформулював головне, що зміниться.
"Перше і головне: репродуктивні клітини українських захисників у випадку загибелі – не утилізуватимуть. Друге: прийнятий законопроект 3496-IX стосується виключно військових, які внаслідок травми втратили можливість мати дітей, а не загиблих воїнів. Третє: внесення відповідних правок мало виключно процесуальний характер, аби уникнути суперечності закону зі ст. 248 Цивільного кодексу, яка передбачає припинення представництва за довіреності після смерті довірителя. Четверте: жодних правових підстав для утилізації зараз – немає. Закон не вступив у силу. П’яте: задля розв’язання цієї колізії до 23 березня 2024 року (дата вступу законопроекту у дію) Верховна Рада ухвалить зміни до Цивільного кодексу, які враховуватимуть інтереси сімей загиблих воїнів", – пояснив голова комітету в соцмережі.
Зберігання репродуктивних клітин – медична процедура, яка має свої особливості. Втім, Олена Бабич вважає, що великої проблеми з фінансуванням консервації та зберігання сперми як такої не було: більшість українських клінік надавали цю послугу безкоштовно. Але війна внесла корективи: питання стало дуже нагальним і гостро потребує вирішення.
Пункт про фінансування все ж важливий, вважає Олександр Дарій. Поки що є фонди та можливості зберігати біоматеріал, а завтра ресурсів може не виявитися. На рівні законів лікарі закликають прописати, хто що оплачує – родина, держава чи клініки. Це дасть зрозумілі правила, за якими всі діятимуть – і клініки, і родини військових. Бо зараз все фактично тримається на ініціативі самої галузі.
"Є фонди, але сьогодні у них є ресурс, а завтра його немає. Клініки репродукції з радістю допомагають, і сьогодні ми говоримо про сотні військових у кожній із клінік. Але якщо завтра, умовно кажучи, прийде здавати сперму цілий підрозділ, як це відбувається в Ізраїлі? Там чітко прописано, що військовим все це оплачує держава", – висловлює він свою думку.
Раніше кріозбереження статевих клітин в Україні регулювалося наказом 787 від 2013 року. В ньому взагалі не було ані розподілів на "військовий/невійськовий", ані згадки про посмертну репродукцію. Проте документ і не забороняв таке використання біоматеріалу. А нова правка – це вже пряма заборона, каже РБК-Україна медична директорка Клініки академіка Грищенка "Рід" Ксенія Хажиленко.
"Намагання дотичних до неї групи законотворців зараз все перекрутити та віднести правку лише до державної програми, якої на сьогодні поки не існує, – маніпуляція, адже репродуктивна спільнота зверталася по тлумачення до правників та отримала відповідь, що вимога утилізації не залежить від джерел фінансування. Звісно, наказ 787 застарів та потребує оновлення. Крім того, доведеться створювати документ і щодо посмертної репродукції. Це буде дуже непросто, з усіх міркувань. Але українському суспільству доведеться пройти й це випробування", – каже вона.
З медичної точки зору, сучасна репродуктологія може практично все: спланувати стать, дату народження дитини. А також – спланувати народження дитини після смерті батька. Технології такі, що можуть вирішити багато проблем. Тому найголовніше питання – не в медицині, а у законодавчій та юридичній площині, впевнений лікар Олександр Дарій. Можна народити дитину від військового, який загинув. Але виникає велике питання – "що далі?".
Найважче, на його думку, те, що на державному рівні потрібно буде приймати непрості та навіть неоднозначні рішення.
"Чому неоднозначні? Тому що багатьом деякі рішення не сподобаються. Можливість використовувати сперму чоловіка після його загибелі, щоб мати дитину – частина суспільства буде це засуджувати. Тому потрібна робота фахівців широкого кола спеціальностей – з сімейного права, фахівців у галузі дитинства, материнства, спадщини. Потрібна комплексна робота", – наголошує співрозмовник.
Справді, коли посмертне батьківство почали обговорювати публічно, частина людей поставилася до питання скептично.
Посмертне батьківство викликає багато запитань. Це імпліцитно передбачає сирітство. Дитина бачитиме дату смерті одного з батьків, вона не може бути продовженням покійної людини, не повинна бути схожою, пише в коментарях на Facebook Оксана Лізак. "Дитина не може бути живою пам'яткою, це буде нечесно. Часто кажуть, батьки – ті, хто не тільки зачав, але перш за все виховав. Хто буде виховувати дітей, якщо інший партнер не зможе виконувати обов'язки?", – розмірковує жінка.
За її словами, зараз є багато проблем, коли мами залишаються з дітьми, а батько воює вже рік. Це ризик для дитини, якщо з мамою щось станеться.
Такі питання вже давно опрацьовують в країнах, які стикаються з війною: у США, Ізраїлі. Є навіть опція, за якою спермою військового за його згодою та його заповітом можуть скористатися не тільки дружина, а й жінки, які не є членом його сім'ї та прийшли з таким запитом до кріобанку, де зберігається біоматеріал. Але в Україні, згідно із законом, ніхто, окрім жінки, яку чоловік сам вказав у договорі при здачі статевих клітин, не має права розпоряджатися біоматеріалом: ні батьки, ні інші близькі родичі.
За словами юристів, з якими за час підготовки матеріалу поспілкувалося РБК-Україна, питання донорства сперми в України також не врегульоване, та й до реалізації такої можливості далеко. "Ми зараз далекі від того, щоб реалізувати це так, наприклад, як в Ізраїлі, коли жінка може прийти до банку сперми та взяти біоматеріал загиблого військового, щоб потім провести процедуру ЕКЗ, і за це сплачувала б держава", – зазначив один зі співрозмовників.
Олександр Дарій упевнений: добре, що розпочалися публічні дискусії на тему посмертного батьківства. Адже є шанс донести на високому рівні те, що до цього питання потрібно підійти вкрай відповідально. "Це область, в якій немає простих рішень. І де потрібні виважені кроки. Суспільство має нести відповідальність за тих, хто після цих законів народиться. У буквальному значенні".
Віктор, який зберіг біоматеріал перед своєю черговою поїздкою на фронт, радий, що є така можливість. І хотів би, щоб така ж нагода була і в інших військових.
"Буде звучати пафосно, але це також питання збереження України як нації. Вже багато хто забув, як колись давно ми раділи тому, що нас – 52 мільйони. А зараз – демографічна криза, мільйони людей поїхали за кордон, частина з них не повернеться. Я хочу не лише стати батьком, а й щоб у України було майбутнє. А воно – у наших дітях", – каже він.