Тисячі українських чоловіків з початком повномасштабної війни пішли на фронт – і це болісно вдарило по тилу. В Україні виник кадровий голод на робітничі професії, насамперед ті, без яких не може повноцінно функціонувати місто: електрики, сантехніки, слюсарі, покрівельники.
РБК-Україна розібралося, яка із цим ситуація у Києві, як це вплинуло на вартість послуг та як вдається закривати дефіцит кадрів.
У столиці відчувають значний дефіцит кадрів, зокрема і у комунальних підприємствах. Так, штат "Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Оболонського району Києва" укомплектований лише 70%, повідомляють у підприємстві.
"Є потреба у слюсарях-сантехніках, електромонтерах, покрівельниках. Проблема в тому, що ці професії підпадають під професійний відбір за станом здоров 'я, оскільки багато робіт доводиться виконувати на висоті. І не завжди людина, яка хоче працювати на цій посаді, може пройти медичну комісію. За останні пів року до нас на роботу прийшов тільки один слюсар-сантехнік", – розповідає головний інженер компанії Петро Кукурудза.
За його словами, ні студентами, ні жінками не вдається закрити ці потреби. Крім складності роботи, часто людей відлякують не конкурентні зарплати.
"Ми даємо оголошення про вакансії, звертаємось у фонд зайнятості, але при отриманні інформації про зарплату багато хто відмовляється від такої роботи", – додає експерт.
Частково перекрити брак кадрів дозволяє працевлаштування чоловіків пенсійного віку, їх зараз у два з половиною рази більше, ніж чоловіків працездатного віку.
"Сьогодні у нас працюють слюсарями, сантехніками, електромонтерами 59 чоловіків 45-60 років, а ще 140 чоловіків пенсійного віку. У нас є можливість бронювати від мобілізації 50% від загальної кількості військовозобов'язаних, але якби збільшили цей показник хоча б до 75%, то може б до нас прийшли люди. За час війни 48 наших працівників мобілізували, двоє із них загинули та один зник безвісти", – говорить Кукурудза.
Обслуговування житлового фонду Києва передбачає надання як безкоштовних для споживачів послуг, так і платних.
"Ми відповідаємо тільки за будинкові мережі – стоякові труби, які проходять в технічному підвалі або поверсі, електромережі. Це ми обслуговуємо за кошт надходжень, які сплачують мешканці. А от за ремонт внутрішньоквартирної розводки, наприклад, відгалуження від стоякової труби, сплачують споживачі. Маємо офіційно затверджену вартість таких послуг. Ціни у нас нижчі, ніж середньостатистичні по Києву, які виконують приватні компанії", – каже Кукурудза.
Востаннє ціни на послуги у компанії підняли у квітні 2024 року. Наприклад, прочищення внутрішньоквартирної каналізаційної труби обійдеться у 222,26 гривні за 1 м, демонтаж і монтаж унітаза (без підведення води) – 2 856,35 гривні, заміна поліетиленових труб – у межах 540 гривень за 1 м (залежно від діаметра труби).
Заміна вимикача/розетки – 277, 36 гривень, заміна світильника – 519,76 гривні, демонтаж та укладання проводу (без облаштування борозни) – 2 х 2,5 – 99,28 гривні за 1 м робіт.
"Хоч багато чоловіків, які виконували дрібні ремонтні роботи в себе вдома, пішли на фронт, великого сплеску замовлень на платні послуги після початку повномасштабної війни ми не бачимо. Але от коли почались відключення електроенергії, які тягнуть за собою великі збої в мережах, то на це є збільшення заявок", – додає головний інженер.
Водночас приватні компанії не коментують динаміку цін за цей рік. В середньому виклик сантехніка додому в Києві обходиться від 600 гривень (лише консультація, без виконання робіт), у святкові дні, позаробочий час та за терміновість доведеться доплачувати. Окрім того, потрібно ще й оплатити сам ремонт, вартість залежить від виду робіт. Деякі компанії роблять подвійну націнку за складність ремонту.
Ціни на виклик електрика дуже різняться. В середньому це обходиться від 500 гривень у плановому режимі, за екстреність треба доплачувати. Можна знайти оголошення з мінімальною вартістю і від 250 гривень. Втім, варто розуміти, що тут можуть бути приховані платежі: наприклад, якщо замовник відмовляється від ремонту, майстер може підвищити ціну за сам виклик.
Вартість послуг електрика у Києві (скриншот 220kyiv.com)
Окрім того, на сайтах оголошень ОЛХ та Kabanchik є низка пропозицій від майстрів щодо виконання різноманітних робіт по дому. Переважна більшість авторів не вказують ціну на послуги, або ж роблять позначку, що вартість – договірна.
На потенційне підвищення цін на такі послуги впливає ще й те, що частина чоловіків призовного віку уникає активного пересування по місту через мобілізаційні заходи.
Ситуація на ринку праці України залишається складною, кажуть у Державній службі зайнятості.
"Вплив воєнних дій, міграції населення, призову чоловіків на військову службу все гостріше відчувається. Якщо до війни основною проблемою ринку праці була відсутність достатньої кількості вакансій, то сьогодні – дефіцит кадрів", – пояснила у коментарі РБК-Україна Державна служба зайнятості (ДСЗ).
Найбільший дефіцит кадрів спостерігається серед кваліфікованих робітників, зокрема і за такими професіями як, слюсар-ремонтник, електромонтер, слюсар-сантехнік, слюсар-електрик, слюсар аварійно-відновлювальних робіт, електрик тощо.
"Сьогодні на Єдиному поталі вакансій, який об’єднує вакансії провідних сайтів з пошуку роботи (work.ua, robota.ua та інших), налічувалося 214 тис. пропозицій роботи. Зокрема, на Єдиному поталі вакансій, 1,5 тис. пропозицій роботи у сфері енергетики, водночас на обліку в центрах зайнятості перебуває 510 шукачів роботи, які раніше працювали у сфері виробництва, передачі та розподілення електроенергії", – кажуть у Службі.
Таким чином, кількість наявних вакансій у цій сфері утричі перевищує чисельність відповідних шукачів роботи. Зокрема у Київській, Львівській та Житомирській областях кількість вакансій у сфері енергетики утричі перевищувала чисельність шукачів роботи, у Харківській, Закарпатській та Дніпропетровській областях – вчетверо, а у Києві – у 39 разів.
При цьому зазначимо, що за даними Work.ua, в Україні зарплата електриків за 2025 рік зросла на 27% до 28 500 гривень (у Києві до 35 тисяч гривень), а сантехніків – на 35% до 29 тисяч (у Києві до 35 тисяч гривень).
Державна служба зайнятості застосовує одразу кілька механізмів, щоб закрити дефіцит у робітничих професіях.
"Ми організовуємо професійне навчання для зареєстрованих безробітних, переваги якого тільки цього року відчули понад 90 тисяч українців. Наприклад, з початку 2025 року за сприяння ДСЗ проходили професійне навчання 108 осіб за професією слюсар-ремонтник, 56 осіб за професією електромонтер, 23 особи – слюсар-сантехнік", – кажуть у Службі.
Також ДСЗ реалізує експериментальний проект – професійне навчання жінок для працевлаштування у сферах, де вони були традиційно недостатньо представлені. Уже направлено на навчання 974 жінки, зокрема 35 жінок за професією слюсар-ремонтник, 20 жінок – електромонтера, 6 жінок – слюсар з ремонту колісних транспортних засобів.
Окрім того, ДСЗ видає одноразово ваучер для навчання окремим категоріям громадян, зокрема, особам старше 45 років, ВПО, УБД, людям з інвалідністю. Навчання проходить за затвердженим переліком, який наразі налічує 156 професій та спеціальностей, зокрема у сфері енергетики.
"Зокрема, з початку 2025 року за спеціальністю електроенергетика, електротехніка та електромеханіка видано 139 ваучерів на навчання, теплоенергетика – 14 ваучерів, за професією електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування – 112 ваучера, слюсар-ремонтник – 72 ваучери, слюсар-сантехнік – 11 ваучерів", – зазначають у ДСЗ.
За сприяння Служби з початку 2025 року за професією слюсар-ремонтник працевлаштовано 77 жінок, за професією електромонтер – 50 жінок, слюсар-сантехнік 14 жінок.
"Водночас, поки що працевлаштування жінок за професіями, які умовно вважаються "чоловічими", не набуло масового характеру", – зауважують у ДСЗ.
Вже кілька років поспіль ДСЗ проводить опитування роботодавців з метою оцінки тенденцій на ринку праці, визначення потреб підприємств у кадрах, аналізу динаміки зайнятості та перспектив розвитку. Цьогоріч його пройшли 61 тис. роботодавців.
Згідно з цьогорічним опитуванням, потреба роботодавців на посади за зазначеними професіями на 2026 рік знизилася у порівнянні з потребою у 2025 році, а саме:
Тож попри те, що проблема кадрового дефіциту та зростання витрат на послуги сьогодні залишається гострою для всієї країни, зібрані дані свідчать: ринок поступово адаптується до нових умов. Зарплати у цих сферах зростають, а бізнес і держава шукають інструменти, щоб утримати фахівців та стабілізувати ситуацію.