Інтерв'ю посла Ізраїлю в Україні для РБК-Україна – про реабілітацію українських військових, українських біженців, а також про те, яка допомога буде потрібна Україні у майбутньому.
Ізраїль почав підтримувати Україну під час війни вже невдовзі після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення до нашої країни. Українське суспільство, як і керівництво держави, активно просять у Ізраїлю зброю. Однак там щоразу повторюють, що країна не переходить "червоні лінії", але гуманітарну та іншу допомогу Україні надають дуже активно.
Зокрема, днями у Львові прийшов масштабний Україно-Ізраїльський саміт з реабілітації – провідні фахівці ділилися своїм досвідом того, як допомагати військовим та громадянським долати травми війни – психологічні та фізичні. Ізраїль сам перебуває у стані війни та давно впроваджує програми з реабілітації.
Про лікування військових та інші програми співпраці наших країн, а також чому ізраїльська модель реабілітації постраждалих від війни підходить Україні – Міхаель Бродський розповів в інтерв'ю РБК-Україна.
– Пане посол, у Львові відбулася масштабна подія – Українсько-Ізраїльський саміт, присвячений питанням реабілітації під час війни – фізичній, психологічній. Обговорювали багато важливих питань, ділилися досвідом ізраїльські колеги. Чи можемо ми говорити, що допомога Ізраїлю Україні під час війни виходить на ще активніший рівень?
– Тут швидше варто говорити про те, що потреби України під час війни з часом змінюються. Раніше потреби стосувалися якихось термінових речей, наприклад, ковдр, генераторів, продуктів харчування, ліків, питної води, і ми цим усім займалися, ми це надавали Україні. Надавали так само, як багато інших країн. Сьогодні потреби України змінюються, і більше уваги приділяється довгостроковим проектам, довгостроковим процесам. До цього належать питання реабілітації.
Реабілітація – це, безперечно, довгостроковий процес. Те, що Україна хоче зробити – це побудувати комплексну систему фізичної та психологічної реабілітації. І ми, у свою чергу, розуміємо, наскільки це необхідно. Тому запити, які йдуть з боку України, ми ретельно вивчаємо. І пропонуємо наше рішення, розповідаємо про нашу модель, намагаємось передати наш досвід.
Для цього, власне, ми організували цю конференцію. Щоб обговорити, як саме ми могли б надати Україні наш досвід, знайти шляхи, як ми можемо уявити ізраїльську модель реабілітації. По-друге, треба зрозуміти, як її можна тут активно використовувати, у якому форматі краще навчати реабілітологів – в Ізраїлі чи в Україні. І про все це ми говоримо на конференції.
Фото: Ізраїльська та українська делегації у центрі реабілітації військових неподалік від Львова (надане РБК-Україна)
– Які переважно запити приходять зараз від української сторони? І в яких галузях ви бачите, що зможете точно допомогти?
– Україна сьогодні потребує абсолютно всього. І процес післявоєнного відновлення України – це процес, який затягнеться на роки. Але скажу, що звернення до нас приходять в основному в тих сферах, де Ізраїль традиційно має гарну репутацію.
Це насамперед – система охорони здоров'я, безпека, інфраструктура. Зараз ми активно співпрацюємо здебільшого з цих тем. На пізнішому етапі будуть запити на теми сільського господарства, водопостачання, розмінування. Це дуже важливі теми. Ізраїль у цьому теж має великий досвід, має що показати і розповісти.
– Наразі видно, що у питанні реабілітації в України та Ізраїлю багато аспектів. Українські реабілітологи їдуть до Ізраїлю, з Ізраїлю фахівці їдуть в Україну. Плюс – йде реабілітація самих військових вже у ізраїльських клініках.
– Так, в Ізраїлі відбувається реабілітація українських військових. Йдеться зараз про десятки військових. На жаль, потреба України в реабілітації військових сьогодні – це не десятки і навіть сотні, це тисячі. Тому ми розуміємо, що потрібно уже в Україні створити систему реабілітації – фізичної та психологічної. І щоб військовим можна було проходити протезування та реабілітацію вдома, в Україні. Саме про це ми зараз говоримо спільно з українськими колегами.
– Наскільки Україні підходить саме ізраїльська модель?
– Я переконаний, що саме ізраїльська модель найкраще підходить для України. Адже Ізраїль – країна, що воює й сьогодні. Ми стикаємося зі схожими проблемами, що й люди в Україні. Тому найактуальніший в Україні саме такий підхід – вирішувати питання щодо реабілітації безпосередньо під час війни. Починати Україні, я певен, однозначно треба зараз. Потреби вже зрозумілі, і вони щодня збільшуватимуться. Тому що раніше почати будувати таку модель, то краще.
Звичайно, після війни робити це буде, напевно, простіше. Тому що не буде щохвилинної та постійної загрози. Але тоді це питання доведеться вирішувати роками. Як це відбувається в Ізраїлі? Там система побудована так, що реабілітація людини, яка постраждала від війни, – фізично чи психологічно, – продовжується на всіх етапах, продовжується все її життя.
– У чому, на вашу думку, секрет успішної реалізації цих програм з реабілітації в Ізраїлі і що варто враховувати Україні?
– Не думаю, що є якийсь конкретний секрет успіху. Скоріше, багато чинників. Вони в комплексі і вплинули на те, що в Ізраїлі працює досить успішна система реабілітації.
Це і турбота держави про тих, хто постраждав від війни, це й особливе ставлення до армії, це й саме громадянське суспільство, яке бере активну участь у реабілітації, це неурядові організації. І це те, про що ми розповідаємо в Україні.
Фото: Міхаель Бродський: Реабілітація людини, яка постраждала від війни, триває все її життя (Віталій Носач/РБК-Україна)
Цікаво, наприклад, що система центрів реабілітації військових в Ізраїлі була створена самими військовими. Причому не просто військовими, а людьми, які самі постраждали, які отримали різного ступеня травм. Вони зібралися, об'єдналися і створили цілу систему, яка сьогодні сьогодні допомагає таким же, як вони. Ця взаємодопомога в Ізраїлі виявила себе в кращому вигляді і виявилася дуже потужною.
– Хочу вас запитати про інший аспект допомоги Ізраїлю українцям – прийом біженців. Чи варто очікувати, що умови для них зміняться?
– Зараз в Ізраїлі немає масового прийому нових біженців. Можливо, йдеться про одиниці людей. Відбувається, як мені відомо, навпаки: люди повертаються в Україну з Ізраїлю. Так, на початку війни була велика хвиля біженців: Ізраїль прийняв близько 15 тисяч людей. Вони досі усі знаходяться в Ізраїлі на повністю легальних умовах. І доки триває війна, вони зможуть перебувати в Ізраїлі без жодних перешкод.
Ізраїль продовжує приймати репатріантів. Це інша історія. З України можуть приїхати євреї та члени їхніх сімей: вони приїжджають до Ізраїлю згідно із законом про повернення. Така можливість існує завжди. З початком війни Ізраїль прийняв кілька тисяч репатріантів. Зараз, знову ж таки, такої великої хвилі тих, хто приїжджає, немає.
– Тобто, якщо ми говоримо про біженців, то можливість приїхати залишається? Просто люди через різні причини самі вирішують не їхати так масово, як раніше?
– Сьогодні гостра фаза війни в Україні, маю на увазі лютий та березень минулого року, у контексті масових виїздів біженців із країни завершилася. Саме тоді, у лютому та березні, ми прийняли найбільший потік біженців. Як до Ізраїлю, так і до Європи, виїхала основна частина.
Фото: Реабілітація військових в Україні необхідна тисячам людей (надане РБК-Україна)
І, наскільки я знаю, в Європі зараз ситуація зворотна: більше людей повертаються додому, ніж виїжджають із України. І добре, що це так. Те саме стосується Ізраїлю. Сьогодні більше людей повертається з Ізраїлю до України.
– Чи планує Ізраїль якось змінювати процедуру в'їзду українців, які їдуть до країни на загальних засадах, із українським паспортом?
– Для всіх українців в Ізраїлі діє та сама система, яка й була раніше. У нас діє безвізовий режим і він працює, у цьому сенсі нічого не змінилося. Будь-який українець має право приїхати до Ізраїлю без візи. Як і людині з будь-якої країни, Ізраїль має право відмовити у в'їзді у точкових випадках. Наголошую, що це стосується будь-якої країни.
– Важливий момент – ставлення самих мешканців Ізраїлю до тих подій, які відбуваються в Україні. Чи змінюється воно зараз? У попередньому інтерв'ю ви говорили нам, що більшість людей в Ізраїлі – таки на боці України.
– Я вам покажу одну фотографію, яку було зроблено буквально в ці дні. Мені її сьогодні надіслали. На вулицях Тель-Авіва їздить автобус у кольорах українського прапора. Ось бачите, у центрі Тель-Авіва так виглядають автобуси. Це один із доказів, який говорить нам про те, що ставлення не змінюється.
Більшість мешканців Ізраїлю, як і раніше, підтримують Україну. Усі співпереживають в Україні, усі хвилюються. Це стосується і тих, хто має тут родичів, друзів, просто знайомі. І тих, хто близьких в Україні не має. Тому я не бачу якихось змін. Підтримка ізраїльського суспільства України залишається сильною.
– Але водночас щодо Росії в Ізраїлі немає якогось особливого закону, який би дозволив запровадити санкції проти конкретної країни. Чи планують розглянути такий закон?
– Так, якогось окремого закону, який би дозволив в індивідуальному порядку запроваджувати санкції, немає. З іншого боку, Ізраїль не відходить від санкцій, ухвалених демократичними державами. Ізраїль не робить нічого, щоб порушило режим санкцій, який був запроваджений США і Європейським Союзом.
Щодо індивідуальних санкцій, то у нас такої практики немає. І Ізраїль – це країна, яка відкрита для всіх євреїв та їхніх нащадків. Тому людина, яка має право на отримання ізраїльського громадянства, завжди може приїхати на Ізраїль із будь-якої країни світу. У цьому сенсі війна на це право не вплинула.
Фото: Ізраїль продовжить допомогу Україні в гуманітарних сферах, – посол (РБК-Україна/Віталій Носач)
– Можливо, є в ізраїльському суспільстві розмови, дебати про те, щоб ухвалити такий окремий закон?
– Розмови у суспільстві йдуть різні. Але Ізраїль – це багато в чому особлива країна. Ізраїль – це насамперед країна, яка приймає євреїв з усіх країн світу. У тому числі з України, у тому числі й з Росії. Тому будь-який єврей чи людина, яка має право на репатріацію, за законом може будь-якої миті приїхати до Ізраїлю з будь-якої точки світу.
– На завершення розмови ще хочу вас запитати: що б ви побажали всім українцям у цей тяжкий час війни, щоб не здаватися і залишатися сильними духом?
– Я побажаю українцям не зламатися. Щиро побажаю їм витримати те тяжке випробування, яке припало на їхню долю. Бажаю якнайшвидшого закінчення війни та якнайшвидшого повернення до мирного життя. Хотів би побажати, щоб усі жителі країни використали цю ситуацію на свою користь, щоб врешті побудувати ще сильнішу, ще більш розвинену, ще більш вільну Україну.