Податкова взялася за "сірі" ринки: що відомо про боротьбу з приховуванням обсягів бізнесу за штучним дробленням

Про одну з таких популярних схем, яка має назву "дроблення бізнесу", 25 березня написав у своєму дописі голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко.

Що таке дроблення бізнесу

Найпоширенішою схемою податкової оптимізації серед недоброчесних бізнесменів є так зване дроблення бізнесу. Суть механізму полягає у формальному поділі діяльності великих компаній на мережу фізичних осіб — підприємців (ФОПів), які заробляють кошти для того самого бренда, але працюють при цьому за спрощеною системою оподаткування. Це дозволяє "розмити" надходження, суттєво зменшити податкове навантаження й отримати не лише більше неоподаткованого доходу, але й конкурентні переваги.

Фактично великі гравці мінімізують сплату ПДВ, податку на прибуток, ПДФО, працюючи через десятки, а інколи й сотні дрібних ФОПів, які, окрім того, не мають штату співробітників, не ведуть відповідної звітності, уникають перевірок тощо. У результаті бюджет недоотримує значні суми податків, а ринки працюють в умовах спотвореної конкуренції.

Левову частку надходжень держава отримує від підприємств, які перебувають на загальній системі оподаткування. Це підтверджує аналіз структури зведеного бюджету: єдиний податок у 2024 році становив трохи більш ніж 2% від усіх надходжень, у той час як податок на прибуток (10,61%) і ПДВ (8,63%) разом становлять близько 20%. Різниця — у 10 разів.

Ринок електроніки

У своєму дописі Роман Кравченко надав подробиці щодо викриття ДПС схем дроблення бізнесу у двох відомих мережах електроніки, що призвело до ухилення від сплати ПДВ на понад 286 млн грн. Він зазначив, що матеріали про всі порушення вже передані до Бюро економічної безпеки України.

Під час контрольних перевірок податківці виявили в цих мережах масові факти продажів техніки відомого бренда Apple без застосування РРО/ПРРО, а також відсутність обліку товарів і документів про походження техніки.

Крім цього, ДПС передала правоохоронцям також факти штучного поділу продажів цими мережами: юрособи залучали до 300 пов’язаних ФОПів на спрощеній системі.

"Нами вже ідентифіковано 170 підприємців, залучених до цих маніпуляцій. Їхній загальний обсяг доходів — 1,72 млрд грн. Завдяки нашим перевіркам наразі ці мережі припинили діяльність через платників єдиного податку та працюють у формі товариств з обмеженою відповідальністю, що перебувають на загальній системі оподаткування та є платниками ПДВ. Їхні виторги зросли у понад 10 разів. Початок покладено — на черзі інші податкові "ухилянти", — написав Кравченко.

"Сірі" ринки: хто ще у фокусі

Факти будівництва схем, які дозволяють уникати оподаткування, виявлені не лише на ринку електроніки. Бізнес-асоціаціями та представниками держави регулярно порушуються питання необхідності детінізації паливного ринку, тютюнового, алкогольного, ювелірного, надання послуг фіксованого інтернету, роздрібної торгівлі тощо.

Зокрема, ринок електронних комунікацій в Україні тривалий час залишався одним із найменш прозорих секторів економіки. За офіційними оцінками, через податкові зловживання, побудовані на схемах дроблення бізнесу, лише в цій галузі бюджет щороку втрачає понад 3 млрд грн. Тож цьому ринку в 2024 році приділили особливу увагу.

За даними аналітиків (Growford Institute), у 2019 році підприємства на спрощеній системі (ФОПи й ТОВ) отримали 35,6% від загального обсягу доходів у сегменті фіксованого доступу до інтернету. Уже в 2023 році ця частка зросла до 47,2%. Отже, майже половина ринку функціонувала за моделлю, що дозволяє знижувати податкові зобов'язання.

Значна частина таких компаній, як правило, не інвестує в розвиток інфраструктури. Дослідження наводить дані, що лише 20% ФОПів — постачальників електронних комунікаційних послуг у 2023 році здійснювали капітальні інвестиції. Решта використовувала наявну інфраструктуру великого постачальника послуг або орендувала її у більших операторів, зосереджуючись винятково на прибутковості.

За прогнозами експертів, у разі ліквідації схем дроблення з цієї галузі бюджет міг би додатково отримати 1,6 млрд грн на рік, а в разі повної детінізації ринку — до 3 млрд грн щорічно.

Хто є хто: ринок електронних комунікацій

Згідно з рейтингом найбільших операторів, складеним на основі відкритих даних і звітності, поданої у 2024 році до НКЕК (Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері електронних комунікацій), лідером ринку є "Київстар" із понад 1,15 млн абонентів.

До переліку 5 найбільших інтернет-провайдерів також увійшли: АТ "Укртелеком" — понад 1,12 млн користувачів; "ДАТАГРУП-Volia" — понад 600 тисяч абонентів; "ВФ Україна" ("Vodafone Україна") — 250 тисяч абонентів; "МЕРЕЖА ЛАНЕТ" — 250 тисяч абонентів.

Серед регіональних провайдерів виділяються одеське НВП "TENET" (200 тисяч абонентів); HomeNet (обслуговує 200 тисяч користувачів у Вінницькій та інших областях України); "Еверест" з Вінниці (100 тисяч абонентів); ПП "ДИКИЙ САД" із Миколаєва (93 тисячі абонентів); ТОВ "МЕГА ЛІНК" ("Фрегат") із Дніпра (88,1 тисяч абонентів).

Попри наявність на ринку великих національних гравців значну частину інфраструктури контролюють регіональні оператори, багато з яких й організовані за схемами дроблення бізнесу.

За даними перевірки ДПС, це зокрема такі бренди, як "Тріолан", "Еверест", "Ланет", "Нетстар" та ін. Найчастіше вони надають послуги через мережу ФОПів. Цікавий факт: за даними податкової, більшість зазначених у реєстрі НКЕК ФОПів зареєстровані за такими видами економічної діяльності, які не стосуються електронних комунікацій. Використання непрофільних видів діяльності дає їм додаткову можливість ухилятись від сплати повної суми податків.

Як працює детінізація

Враховуючи обсяг "сірого" ринку, влада активізувала боротьбу через зміни законодавства.

Так, з травня 2024 року ДПС видала нове роз’яснення, що стосувалося оподаткування діяльності у сфері електронних комунікацій, зокрема роз’яснила, що постачальники електронних комунікаційних послуг, які здійснюють технічне обслуговування мереж або надають доступ до них, не можуть перебувати на спрощеній системі оподаткування.

У жовтні 2024 року фіскальні органи розпочали процес системного переведення таких постачальників на загальну систему оподаткування. Відтак оператори електронних комунікацій, які надавали послуги доступу до інтернету в Україні, стали переходити зі спрощеної на загальну систему оподаткування.

Який результат?

Згідно з офіційною відповіддю НКЕК на запит журналістів на 1 жовтня 2024 року в реєстрі НКЕК налічувалося 4404 постачальники послуг електронних комунікацій.

Цікавий факт: у IV кварталі 2024 року 3662 ФОПи з цього числа добровільно змінили вид діяльності. Це наводить на думку, що ці ФОПи, які до того працювали в телеком-галузі, лише вдавали з себе інтернет-провадерів і перестали "надавати" відповідні послуги, вибравши інший вид діяльності, щойно змінились умови оподаткування.

За даними ДПС, за 9 місяців роботи в 2024 році майже 427 ФОПів надали послуг на 2,5 млрд грн, не маючи при цьому жодного працівника. Це для сфери електронних комунікацій, яка потребує обслуговування абонентів, надання сервісних послуг, підтримки, ремонту мережі, обслуговує сотні і тисячі абонентів, виглядає фантастично і більше нагадує "сіру" схему найму працівників, котрі отримують неоподатковані зарплати.

Данило Гетманцев, голова податкового комітету Верховної Ради, опублікував такі дані: більше ніж половина компаній інтернет-провайдерів збільшила сплату податків за IV квартал 2024 на понад 50% порівняно з ІІІ кварталом 2024-го, а деякі компанії — у 3-4 рази. Зокрема, компаніями, що надають послуги інтернету, було сплачено до бюджету та Пенсійного фонду 1,1 млрд грн, що на 465 млн грн або 73% більше ніж у 2023 році.

Водночас розпочався рух від штучного подрібнення до консолідації ринку. Перехід на загальну систему оподаткування реорганізує ринок праці, звільняє від фальшивої зайнятості, робить прозорими виплати співробітникам та оподаткування. При цьому перерозподілу сфер впливу в галузі чи монополізації ринку не відбувається.

"Робота із галуззю фіксованого інтернету є прикладом успішної системної детінізації, яку держава (ДПС і БЕБ) має довести до кінця попри супротив тіньовиків і їхніх лобістів", — говорить Гетманцев.

Особливу роль у легалізації бізнесу взяв на себе Національний банк України, який рекомендував банкам і платіжним системам посилити фінансовий моніторинг.

Зокрема, з січня 2025 року українські платіжні системи мали припинити прийом платежів за послуги інтернет на рахунки фізичних осіб — підприємців і юридичних осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування і мають КВЕДи у сфері електронних комунікацій (61.10, 61.20, 61.30, 61.90).

За даними податкової, основними обслуговуючими банками більшості ФОПів є ПриватБанк, Ощадбанк і ПУМБ.

Реакція ринку

Не всі провайдери погодились із таким підходом податкової. За даними ІнАУ, близько 190 компаній оскаржують або готуються оскаржувати рішення влади в адміністративних судах.

Головний аргумент таких компаній: переведення на загальну систему суперечить офіційному роз’ясненню НКЕК, де зазначено, що доступ до інтернету має включати й обслуговування власних мереж і це не забороняє знаходитись на спрощеній системі оподаткування.

Тож на думку таких провайдерів-спрощенців, які мають формально зареєстрований в реєстрі НКЕК вид діяльності "доступ до інтернету", це дає їм право залишитись на спрощеній системі.

При цьому не враховується ширший аналіз їхньої діяльності: реєстрація за непрофільними КВЕДами (кодами видів економічної діяльності), фактична відсутність абонентів, мережі та співробітників — ці дані дозволяють чітко визначити фіктивність діяльності ФОПів, а також пов’язати їх із великими гравцями ринку, які використовують ФОПів для зменшення оподаткування.

Додаткові контраргументи "сірих": податкова тисне на малий бізнес

Тези захисників "сірих" схем про те, що в результаті скасування «спрощенки» для ФОПів-провайдерів абоненти залишаться без послуг зв’язку, а держава "вб’є" середній і малий бізнес в сфері електронних комунікацій, емоційно збурюють суспільство.

Однак якщо зануритись у факти, то такі тези не знаходять підтвердження та виглядають маніпулятивно.

Так, аналіз реєстру Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері електронних комунікацій, показує таку картину: у вересні-жовтні 2024 року припинили діяльність лише 40 компаній, тоді як було зареєстровано 175 нових учасників ринку. Переважна більшість із них — товариства з обмеженою відповідальністю (122 нових ТОВ проти 52 ФОПів).

А за оновленими даними від регулятора, наданими на запит профільних асоціацій, за період з 01.06.2024 по 25.02.2025 було подано інформацію про припинення діяльності з надання електронних комунікаційних послуг кінцевим користувачам 658 ФОП та 67 ЮО, що разом становить 725. При цьому за період з 01.06.2024 до 25.02.2025 включно до НКЕК було подано повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій ФОП — 217, ЮО — 505, що разом становить 722. Тож можна сміливо зробити висновок, що проводиться не закриття, а реорганізація юридичних форм реєстрації підприємств з переданням відповідних функцій новоствореним ТОВ.

При цьому старі схеми дроблення нікуди не зникли. Аби продовжувати їх використовувати, у залучених до схем ФОПів замінюються КВЕДи на непрофільні. Наприклад, використовуються "рекламні послуги" (73.11), "електромонтажні роботи" (43.21) або "оренда офісної техніки" (77.33).

Й оскільки для визначення статусу платника податкова орієнтується саме на коди видів економічної діяльності, то непрофільні коди дозволяють порушникам уникати обов'язку перейти на загальну систему оподаткування.

Також податкова фіксує й інші способи ухилення від сплати податків, а саме:

• Використання мережі ФОПів для оформлення трудових відносин.

• Отримання платежів за інтернет-послуги на рахунки ФОПів, які не внесені до реєстру НКЕК і фактично діють нелегально.

• Перехід на інші групи спрощеної системи оподаткування (наприклад, з третьої на другу), що не відповідає вимогам Податкового кодексу.

• Масове закриття "засвічених" ФОПів і відкриття нових із "білою" історією.

Чому суди підтримують провайдерів

На початок березня 2025 року в адміністративних судах України відкрито близько 190 проваджень за позовами інтернет-провайдерів щодо скасування рішення податківців про анулювання реєстрації платником єдиного податку. За даними правників, половину цих позовів суди задовольнили на користь підприємців, а решта — ще на розгляді.

Суди переважно стають на бік операторів, аргументуючи свої рішення тим, що спираються на формальні зазначені в реєстрі регулятора види діяльності. І використовують роз’яснення НКЕК, де офіційно стверджується, що лише інформація з реєстру видів діяльності є основною для розуміння, яку саме діяльність проводить постачальник послуг. А КВЕД при цьому є лише статистичним показником і не може бути підставою для анулювання спрощеної системи оподаткування.

При цьому саме орієнтація на коди видів економічної діяльності (КВЕД) — важливий інструмент податкової служби в боротьбі з тіньовими схемами. Але податкова наполягає: визначити реальний статус провайдера та систему оподаткування можливо лише завдяки всебічному аналізу діяльності підприємства.

І в цьому процесі враховуються не лише КВЕДи, але й дані податкових накладних, операції через РРО й інформація з реєстрів НКЕК. До речі, цікавий факт: НКЕК не роз’яснює, чи може постачальник з КВЕД "оренда офісної техніки" (77.33) без наявного штату працівників і мережі надавати послугу доступу до інтернету. Крім того відомо, що в Реєстрі часто міститься недостовірна інформація. Приміром вказується, що у суб’єкта відсутня адреса офіційної сторінки в інтернеті, хоча вона насправді є. Це робиться з метою приховування зв’язку з брендом, під яким ФОП за "сірою" схемою фактично і надає послуги абонентам.

Ще один цікавий факт: ДПС зазначає, що значна частина юридичних осіб, хоч і внесена до реєстру НКЕК, фактично не здійснює діяльності у сфері електронних комунікацій, але приймає платежі за доступ до інтернету.

Проте такі аргументи судами до уваги не беруться та ігноруються. Це породжує ситуацію правової невизначеності, коли податкова фактично позбавлена ефективних механізмів контролю, а частина гравців продовжує оптимізувати податкові зобов’язання шляхом маніпулювання кодами КВЕД.

Чи дає детінізація ефект і які перспективи

Перші результати боротьби з дробленням бізнесу в сфері електронних комунікацій уже помітні — сплата податків у секторі інтернет-послуг зросла, частина операторів перейшла на загальну систему оподаткування, а надходження до бюджету та Пенсійного фонду демонструють приріст.

Втім, говорити про повну детінізацію ринку поки що зарано.

Частина компаній продовжує використовувати схеми оптимізації, маскуючи фактичну діяльність під інші КВЕДи, або працюючи через новостворені ФОПи. Наприклад, такі випадки було виявлено серед операторів ТМ "Еверест" і ТМ "Сандра" та ін. За оцінкою фіскальної служби, це дозволяє зберігати частину переваг спрощеної системи, уникаючи підвищеного контролю та перевірок.

Поширеною залишається і практика переходу операторів на інші групи спрощеної системи оподаткування, що не відповідає вимогам Податкового кодексу. Після припинення діяльності ФОПів їхні функції часто передаються новоствореним ТОВ, пов’язаним із тими самими бенефіціарами.

Також трапляються випадки, коли після закриття фізичних осіб — підприємців з'являлись нові товариства з обмеженою відповідальністю. Серед них, наприклад, ТОВ "ЗЕТАНЕТ К2", ТОВ "ГІГАБІТНІ МЕРЕЖІ РІВНЕНЩИНИ", ТОВ "ПЕТАЛАН К1". Такі компанії фактично продовжують обслуговувати клієнтів на тих самих умовах, що й попередники, але працюють у форматі юридичних осіб, які мають у штаті лише одного працівника.

Залишається відкритим і питання системного врегулювання податкових правил у галузі електронних комунікацій. Очікується, що у 2025 році регулятори запровадять нові механізми моніторингу та контролю за діяльністю операторів ринку.

Варто зазначити, що РБК-Україна звернулося до НБУ, ДПС і НКЕК із даними власного розслідування щодо поточної ситуації, а також запитами щодо подальших планів регуляторів у сфері контролю за діяльністю провайдерів.