Вступ України до Європейського Союзу вимагатиме від нашої країни чимало реформ. Єдиний європейський ринок і спільні регуляторні умови диктують максимально гармонійне законодавство для всіх країн-членів. Податкове — не виняток. Робота з гармонізації української податкової системи з європейськими започаткована з моменту підписання угоди про асоціацію з ЄС.
Здобуття Україною статусу країни – кандидата на вступ до Євросоюзу вимагає прискорення цієї роботи. Лише від України залежить, коли і наскільки вона буде готовою приєднатися до ЄС.
"Якщо ми хочемо стати членами Європейського Союзу — маємо прийняти їхні правила й умови", — зазначив на нещодавній відкритій дискусії Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з податкової політики. За його словами, уже зараз Україна має враховувати чинні стандарти, правила та директиви ЄС, а із цим — уважно стежити за появою проєктів документів про податкове регулювання в Євросоюзі, щоб згодом не довелося знову вносити зміни до вітчизняного законодавства.
"Ми проводили аналіз — податки зараз є найбільш не гармонізованою сферою, що потребує багато складної роботи з деталями", — заявив голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев. Особливу увагу Європейська Комісія приділяє координації гармонійної політики держав – членів ЄС щодо непрямих податків — податку на додану вартість (ПДВ) й акцизів, включно з тютюновими й алкогольними виробами.
Експерти вже нині вказують, на чому мають зосередитися законодавці й регулятори.
"Акциз натепер є одним із найбільш гармонізованих податків у ЄС, Україна, подавши заявку на вступ до цього інтеграційного утворення, має враховувати вимоги спільного європейського законодавства у сфері акцизного оподаткування тютюнових виробів, а також підходи країн ЄС до встановлення ставок відповідного акцизу", — вказує у своєму дослідженні глобальна дослідницька мережа GROWFORD Institute.
Серед цілей збалансованої акцизної політики аналітики організації називають не лише наповнення бюджету, а й інші, зокрема: сприяння інноваціям і продуктивності, покращання громадського здоров’я, запобігання податковим махінаціям, ухиленню і зловживанням.
Яскравий приклад, як акцизна політика ЄС сприяє громадському здоров’ю, — нижчі ставки акцизу на тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) і рідини для електронних сигарет порівняно із сигаретами. Такий підхід в оподаткуванні інноваційної нікотиновмісної продукції створює економічні стимули, щоб заохочувати курців переходити на менш шкідливі альтернативи . У ЄС они дешевші за класичні сигарети якраз завдяки нижчій ставці акцизу.
GROWFORD Institute зазначає, що Єврокомісія рекомендувала країнам-членам упровадити диференційоване акцизне оподаткування ТВЕНів: "По мірі поширення зазначеної альтернативної продукції та збільшення її популярності серед споживачів, чимало законодавців схилялося до створення окремої підакцизної категорії для неї. Нині в усіх країнах ЄС акцизне навантаження на ТВЕН є нижчим порівняно із сигаретами". Середня різниця акцизного навантаження між звичними сигаретами та менш шкідливою інноваційною продукцією по ЄС становить 66,3 %.
Отож країнам, що претендують на членство в ЄС, потрібно буде ще до вступу працювати над упровадженням різних ставок акцизів для різних категорій тютюнових виробів. Зараз із країн-кандидатів лише Україна та Молдова мають ідентичні акцизні ставки для ТВЕНів та сигарет.
"Єврокомісія наголошує, що відмінності у підходах до категоризації та акцизного оподаткування ТВЕН у країнах ЄС створюють перешкоди для функціонування єдиного ринку. Це може спотворювати конкуренцію, крім того, виникають адміністративні бар’єри під час транскордонного переміщення зазначеної продукції між країнами, що обрали різні підходи в цій сфері", — попереджає GROWFORD Institute про необхідність упровадження різних ставок акцизів на класичні сигарети та ТВЕНи для Україні та Молдови. Нині в усіх країнах ЄС акцизне навантаження на ТВЕН нижче порівняно із сигаретами, 15 країн ЄС мають нижчі ставки акцизу на рідини для електронних сигарет.
"Україна чи не єдина юрисдикція в Європі, крім Молдови, у якої акцизи на ТВЕН встановлено на тому ж рівні, що і для сигарет. Хоча всі країни – члени ЄС разом із Великою Британією та Швейцарією встановлюють для ТВЕН нижчі ставки акцизу, ніж для традиційних сигарет. З огляду на це перед акцизною політикою України постає вкрай складне завдання, що має одночасно забезпечити оптимальний баланс між охороною здоров’я, євроінтеграційними процесами, досягненням цілей наповнення держбюджету, а також нівелюванням наслідків диспропорцій акцизів на тютюнову продукцію в Україні та країнах-сусідах", — наголошує Олег Гетман, економіст, фахівець з питань адміністрування податків Інституту соціально-економічної трансформації.
Тетяна Кощук, співавторка дослідження GROWFORD Institute, зауважила, що Україна та Молдова, які сьогодні йдуть пліч-опліч шляхом євроінтеграції, зобов’язані поступово адаптувати податкове законодавство до вимог директив ЄС, серед яких Директива Ради 2011/64/ЄС про акцизне оподаткування сигарет, сигар та сигарил і тютюну для куріння.
"Не менш важливим є також урахування досвіду країн ЄС щодо податкового реформування. Це стосується як поступового підвищення ставки акцизу для сигарет, щоб уникнути сплесків нелегальної торгівлі ними, так і встановлення диференційованих ставок акцизу на ТВЕН та сигарети. Станом на квітень 2023 р. в середньому у країнах ЄС акциз на ТВЕН був у 3,5 раза нижчим порівняно із сигаретами, що пов’язане, зокрема, і з потенційно зниженим ризиком уживання цієї новітньої продукції для здоров’я людини", — говорить Кощук.
Українські законодавці наголошують, що Україна рухатиметься шляхом необхідних реформ для гармонізації податкового законодавства зі стандартами ЄС: "Євроінтеграція – це питання не вибору, а виживання, тому її не можна замінити на щось, заговорити", – підкреслив голова парламентського податкового комітету Данило Гетманцев.