Після суперечки в Білому домі європейські лідери та Київ спільно напрацьовують мирний план. Вони хочуть представити його американському президенту Дональду Трампу, який продовжує наполягати на "негайному" припиненні вогню та посилив тиск на Україну, поставивши на паузу військову допомогу. РБК-Україна в матеріалі нижче розповідає, які умови Трамп висуває Україні та чи є у Європи план допомоги.
Зміст
США є найбільшим донором оборонної допомоги Україні з початку повномасштабної російсько-української війни. Однак з поверненням Дональда Трампа у президентське крісло у січні 2025 року нова адміністрація Білого дому змінила тон спілкування не лише з українською владою, а й зі своїми європейськими союзниками.
Розлад у відносинах між Києвом та Вашингтоном розпочався після того, як у лютому американська сторона ініціювала переговори з Росією в столиці Саудівської Аравії Ер-Ріяді, не запросивши за стіл українських представників.
Ситуація погіршилася ще більше після гучної публічної суперечки, яка сталася між президентами України та США Володимиром Зеленським та Дональдом Трампом, а також віцепрезидентом Джей Ді Венсом минулої п'ятниці в Овальному кабінеті під час візиту українського лідера до Вашингтона.
Тоді під час сварки Ді Венс звинуватив Зеленського в тому, що він нібито був "недостатньо вдячним США" за надану Україні допомогу, а Трамп заявив своєю чергою, що президент Україні грає в "третю світову війну" і додав, що Київ "не має карт", аби перемогти Росію без постійної допомоги з боку США.
Зеленський у відповідь намагався пояснити Трампу, що Україна продовжує боротися і залишається сильною. Однак зустріч лідерів не увінчалася успіхом. Після сварки Трамп поспілкувався з радниками в Овальному кабінеті, внаслідок чого Зеленського разом з українською делегацію попросили достроково покинути Білий дім. Таким чином, угода між Києвом та Вашингтоном щодо корисних копалин підписана не була.
Згодом Трамп у своїй соцмережі Truth Social написав, що Зеленський "не готовий до миру", але він "може повернутися, коли змінить свою думку". Низка лідерів стали на бік президента України, висловивши йому слова підтримки.
Тим часом в команді Трампа почали лунати заяви, що передумовою для відновлення переговорів між Києвом та Вашингтоном має бути вибачення Зеленського, зокрема з таким закликом виступив держсекретар США Марко Рубіо.
Сам президент України, який дав інтерв'ю Fox News після зустрічі із Трампом, сказав, що поважає американського лідера, проте уникнув прямої відповіді на запитання, чи має перепрошувати перед ним.
Очевидним маркером того, що криза у відносинах розрослася, стало призупинення військової допомоги Україні з боку США. Як пише The Wall Street Journal з посиланням на джерела, для Трампа "останньою краплею" в суперечці із Зеленським стало те, що останній сказав, що до угоди про завершення війни ще далеко.
Таким чином, цією "паузою" глава Білого дому, який виступає за "негайне припинення вогню", хотів продемонструвати, що серйозно налаштований посадити зараз Україну за стіл перемовин. За даними WSJ, усі радники Трампа погодилися з його рішенням.
Спочатку про рішення Білого дому повідомили низка провідних західних ЗМІ з посиланням на високопоставлених американських чиновників та приміткою, що йдеться не про "остаточне припинення допомоги, а паузу".
Як писало Reuters, постачання американських військових вантажів зупинилися 4 березня близько 03:30 за київським часом. Того ж дня прем'єр Польщі Дональд Туск підтвердив, що поставки американської допомоги Україні з польського хабу призупинили.
Таким чином, Трамп призупинив надання Україні всієї американської допомоги, яку розпорядився надати ще його попередник Джо Байден. Йдеться в тому числі про зброю, яка вже перебувала в дорозі на літаках і кораблях, або в очікуванні в транзитних зонах у Польщі. Це критично важливі боєприпаси, сотні керованих реактивних систем залпового вогню, протитанкова зброя та інші засоби. Але насамперед, ракет для ППО, що послаблює захист українських міст.
Як заявив прессекретар МЗС Польщі Павел Вронський, президент США зробив цей крок без будь-якої інформації або консультацій ні з союзниками по НАТО, ні з групою "Рамштайн", яка бере участь у підтримці України в її боротьбі.
Своєю чергою Зеленський ввечері 4 березня заявив під час свого відеозвернення, що доручив міністрові оборони Рустему Умєрову, керівникам розвідок і дипломатам зв’язатися зі своїми колегами в США й отримати офіційну інформацію щодо американської військової допомоги.
Зустріч Зеленського і Трампа 28 лютого, під час якої сталася сварка (фото: Getty Images)
Офіційне підтвердження того, що допомога від США на паузі, з'явилося вчора. Директор ЦРУ Джон Реткліфф підтвердив, що за розпорядженням Трампа Штати призупинили поставки зброї та надавати розвідувальні дані в Україну "в результаті зустрічі в Овальному кабінеті".
Паралельно цій заяві радник президента США Дональда Трампа з питань нацбезпеки Майк Волц назвав умову, за якої Вашингтон готовий розглянути можливість "розморозки" допомоги. За його словами, це можливо у разі успіху в організації мирних переговорів, а також якщо будуть вжиті заходи "зі зміцнення довіри".
Що стосується обміну розвідданими, то в західних ЗМІ різнилася інформація щодо того, наскільки ця співпраця між двома країнами була призупинена. Спочатку повідомлялося, що цей обмін припинено не повністю й насамперед він стосується даних, необхідних для атак по території РФ.
Втім, пізніше Sky News з посиланням на джерела повідомило, що США повністю припинили надавати Києву розвіддані. Своєю чергою The New York Times уточнює, йдеться й про дані щодо пусків ракет та дронів з території РФ та тимчасово окупованих територій. А кореспондент The Economist стверджує, що близько 14:00 5 березня Сполучені Штати обрізали "головне джерело інформації для повітряних тривог".
За даними Politico, українська армія отримувала від своїх союзників до 80% розвідувальних даних, більша частина надходила від Штатів. Втім, ЗМІ наголошують, що це не настільки критично, адже розвідувальні засоби - літаки-розвідники та супутники є й у європейських союзників України. Зокрема, сьогодні Франція заявила, що готова надавати Україні розвідувальні дані.
Військовий експерт та колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко в коментарі РБК-Україна висловив думку, що припинення надання розвідданих з боку США становить для України "досить серйозну загрозу в широкому спектрі".
"Це означає, що в нас будуть проблеми з націленням далекобійної зброї, наприклад ударних дронів. Ми працюємо з дальністю 2,5 тисячі кілометрів, а це ж треба корегувати, мати постійні зміни тощо. Таких можливостей, на жаль, немає. Французи намагаються нам допомогти. Але ж американці поставили завдання: інформацію, яку вони надають союзникам, не передавати Україні", – каже Романенко.
Співрозмовник пояснив, що це стосується зокрема і оповіщень про російські атаки. Умовно кажучи, для застосування тих же систем Patriot Україна мала дані розвідки і стратегічної, і космічної, яка давала можливість намалювати велике коло виявлення цілей, тепер же це коло звужується.
"Велике (коло - ред.), наприклад, на пів України й більше. Тепер цю інформацію прибираємо і залишається те, що залишається. Тобто ми обходимося своїми засобами і плюс даними від інших союзників...Для громадян це означає, що час реакції, особливо по балістиці, зменшується", – додає Романенко та не виключає, що США також можуть позбавити Україну доступу до супутникового інтернету Starlink.
Після перепалки в Білому домі 28 лютого підписання угоди про корисні копалини між Україною та США на протокольному заході в Білому домі було зірвано.
Підсумковий рамковий документ, під яким мали поставити свої підписи американська та українська сторони передбачав створення спільного Інвестиційного фонду та не мав якихось конкретних зобов'язань для Києва на чому спочатку наполягав Трамп, зокрема щодо виплати так званого "боргу" за надану Вашингтоном допомогу.
І хоча після суперечки президент США сказав, що не вважає угоду "мертвою", CBS News дізналося, що параметри документа ще можуть змінитися, оскільки президент Трамп тепер очікує на "кращу угоду".
Раніше Reuters з посиланням джерела повідомило, що США і Україна готуються підписати угоду 4 березня, а Трамп хоче оголосити про це у своєму зверненні до Конгресу, яке відбулося в ніч на 5 березня за київським часом. Однак підписання не відбулося.
Після цього журналістка Fox News із пулу Білого дому Джекі Хайнріх повідомила з посиланням на міністра фінансів США Скотта Бессента, що "підписання не планується".
Українська сторона ж продовжує наполягати на готовності підписання угоди з американською стороною. Прем’єр Денис Шмигаль нещодавно зазначив, що Київ очікує на зворотній зв’язок від США на дипломатичному рівні.
Натомість в команді Трампа кажуть, що переговори про угоду з Україною йдуть "в реальному часі", радник президента США Волц стверджує, що Київ і Вашингтон вже обговорили дату й місце зустрічі для перемовин.
Як відомо з офіційних заяв, цю тему обговорювали зокрема голова Офісу президента України Андрій Єрмак – з Волцом та членом Палати представників Конгресу США й соратником Трампа Браяном Фіцпатріком.
Після новин про призупинення американської допомоги президент України опублікував пост в соцмережі Х, в якому зазначив, що йому "прикро" за суперечку, яка сталася в Білому домі і наголосив на бажанні України щодо подальшої конструктивної співпраці зі США.
Глава держави заявив про готовність "працювати швидко, щоб закінчити війну", запропонувавши поетапний план, який передбачає звільнення полонених, негайне перемир’я в небі. Останнє передбачає заборону на: удари далекобійних ракет та дронів, бомбардування енергетичної та іншої цивільної інфраструктури.
Крім того, одним з етапів є і негайне перемир’я на морі. Після чого, як зауважив Зеленський, Україна хоче "дуже швидко пройти всі наступні етапи й разом із США домовитися про сильну остаточну угоду". Також Зеленський вкотре наголосив, що Україна все ще готова підписати зі США угоду про мінерали.
"Ніхто з нас не хоче нескінченної війни. Україна готова якнайшвидше сісти за стіл переговорів, щоб наблизити надійний мир. Ніхто не хоче миру більше, ніж українці. Ми з моєю командою готові працювати під сильним лідерством Президента Трампа, щоб досягти тривалого миру", – йдеться в дописі Зеленського, зробленому 4 березня.
У відповідь Трамп подякував Зеленському за зроблену ним заяву. Під час промови до Конгресу США американський президент згадав "важливий лист" від українського лідера.
"Я отримав важливий лист від президента України Зеленського. У ньому сказано, що Україна готова сісти за стіл переговорів і якомога швидше принести міцний мир", – сказав Трамп.
Однак згодом посолка України в США Оксана Маркарова пояснила, про який лист говорив Трамп. За її словами, йшлося саме про той самий допис президента України у соцмережі Х, в якому він і запропонував перемир'я в небі, висловив вдячність США та готовність до підписання угоди американською стороною "в будь-який час і в будь-якому зручному форматі".
Через день після суперечки у Білому домі, президент України відвідав Лондон, де відбувся саміт європейських лідерів, організований британським прем'єром Кіром Стармером.
Саме він, як дізналося The Telegraph, розмовляв із Зеленським після подій у Овальному кабінеті та переконав його запропонувати Трампу "оливкову гілку" (у сучасній дипломатії термін "оливкова гілка" означає прагнення до мирних переговорів і врегулювання конфліктів).
Під час розмови Стармер доносив Зеленському "жорстку правду" й порадив, що саме Трамп має почути, аби перемовини повернулися до нормального стану. Він нібито тиснув на президента України, щоб той підтримав мирний план глави Білого дому та угоду про важливі корисні копалини.
Президент Володимир Зеленський у Брюсселі зустрівся з президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та головою Євроради Антоніу Коштою (фото: Getty Images)
Як зазначає The Telegraph, Зеленський "поступився" і опублікував той самий допис в соцережі Х, де йшлося, що його зустріч із Трампом "пройшла не так, як передбачалось", і що треба виправити.
Що стосується лондонського саміту, який пройшов 2 березня, то за його підсумками Стармер розповів, що його країна, Франція, а також, можливо, ще кілька учасників працюватимуть з Україною над планом припинення вогню, який згодом представлять США.
За словами президента Франції Еммануеля Макрона, який також брав участь у саміті і мав зустріч із Зеленським і Стармером, цей план передбачає обмежене "перемир’я в повітрі, на морі та в енергетичній інфраструктурі" на місяць.
Пізніше з'явилися повідомлення від заступника міністра збройних сил Великої Британії Люка Полларда, який пояснив, що наразі Лондон та Париж ще не погодили цю пропозицію. Втім, "на столі розглядаються різні варіанти".
"Не було досягнуто жодної угоди про те, як виглядає перемир’я. Але ми працюємо разом з Францією та нашими європейськими союзниками, щоб знайти шлях до того, як створити тривалий і міцний мир в Україні", – сказав Поллард.
Сьогодні, 6 березня європейські лідери зібралися вже на саміт у Брюселі, скликаний президентом Європейської ради Антоніу Коштою. В ньому бере участь президент Зеленський. Як очікується, учасники обговорять питання української та європейської безпеки.
Зокрема лідери ЄС можуть обговорити на саміті розміщення іноземних військ в Україні. Зокрема, Франція та Британія заявили, що готові надіслати війська, але очікується, що європейські партнери обговорять, яку роль може відігравати ЄС, якщо щодо контингенту союзники зможуть дійти згоди. Адже вони наполягають на тому, що місії можуть бути розміщені на українській території лише за умови досягнення миру та за підтримки США.
Оскільки цей саміт має терміновий характер, то скоріше на ньому очікується ухвалення якихось рамок - рішень, які будуть потребувати уточнення. Цей захід відбувається на тлі тиску не тільки на Україну, а й на Європу, зазначив в коментарі РБК-Україна виконавчий директор центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов.
"І от вчорашній екстрений виступ президента Франції Макрона, він якраз задає певну тональність про необхідність оборонної суб'єктності Європи і про роль Франції в забезпеченні цієї суб'єктності. І от мені здається, що головною темою буде не тільки допомога Україні", – вважає експерт.
Оскільки наразі Європа працює і над власним переозброєнням. Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн презентувала план "Переозброїти Європу" із залученням 800 мільярдів євро, де вочевидь передбачена і підтримка України.
"Мерц теж закинув ідею про створення нового блоку на території Європи. І мені здається, це найбільш перспективна ідея. Оскільки зараз, коли Альянс фактично заблокований через позицію США, Угорщини і Словаччини, створення нового блоку в Європі - це може бути якраз напрям, який дозволить швидко приймати рішення, швидко говорити про те, що треба робити, і перезавантаження такого безпекового простору, воно дозволить і уникнути тих помилок, які були допущені при функціонуванні того ж НАТО", – пояснює Леонов.
Тому він не виключає, що це може бути як саміт, де будуть прийняти певні рамки, так і саміт, "де може бути фактично прорив, якщо вдасться домовитися про якісь важливі речі, як оборона Європи без сподівань на США тощо".
За його словами, оскільки виступ Трампа у Конгресі США засвідчив, що власного плану у нього щодо припинення війни в Україні немає, то бачення Європи і зокрема України про те, як припиняти вогонь є важливим кроком.
"Це буде демонструвати, що саме Росія не хоче припинення вогню, а для Трампа є головним припинення вогню. І тому важливо, щоб всі ці позиції були відображені в рішеннях саміту, який відбудеться сьогодні", – додав Леонов.
Учора британський таблоїд Daily Mail із посиланням на джерела у дипломатичних колах написав, що Макрон, Стармер нібито готові разом поїхати до Вашингтона із Зеленським уже наступного тижня. Мовляв, вони мають намір супроводжувати президента України, щоб постати перед Трампом "єдиним фронтом", представляючи йому план перемир'я в Україні.
У публікації уточнювалося, що спільна поїздка британського, французького та українського лідерів до США може відбутися вже наступного тижня. Однак 5 березня в Єлисейському палаці заявили, що президент Франції "на даному етапі" не планує здійснювати повторну поїздку до Вашингтона.
Президенти Володимир Зеленський, Еммануель Макрон і прем'єр Британії Кі Стармер під час зустрічі в Лондоні 2 березня (фото: Getty Images)
Тим самим прес-служба глави французької держави спростувала інформацію, поширену раніше того ж дня прес-секретарем французького уряду Софі Пріма про те, що поїздка Макрона до столиці США разом із президентом України та прем'єр-міністром Великобританії "передбачена" і може відбутися "в найближчій перспективі".
Таким чином, попри безпрецедентно високий рівень дипломатичної активності останніми днями, дво- та багатосторонніх переговорів і самітів, станом на зараз ні в кого із учасників процесів, схоже, немає не лише бачення того, як має завершитись війна в Україні – а й розуміння, як вийти хоча би з поточного україно-європейсько-американського протистояння.
При написанні матеріалу використовувались заяви та публікації: президента США Дональда Трампа та його адміністрації, президента Володимира Зеленського, європейських лідерів, The Wall Street Journal, Reuters, Sky News, Politico, Fox News, The Telegraph, Daily Mail, а також ексклюзивні коментарі військового експерта та колишнього заступника начальника Генштабу ЗСУ Ігоря Романенка, а також виконавчого директора центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександра Леонова.