Ветеран Василь Бондаренко на початку повномасштабної війни вступив до лав Нацгвардії України. У складі розвідки вивчав БПЛА-комплекси, саме тоді зрозумів, що дрони є ключовими у війни проти ворога. Після звільнення зі служби Василь запустив власне виробництво "Beehive" із виготовлення БПЛА (безпілотних літальних апаратів) за індивідуальними замовленнями на фронт. Зараз команда працює над розробкою дронів зі штучним інтелектом.
"Зі 100% впевненістю можу сказати, що ця війна усіх видів дронів - пристроїв, які літають, працюють під водою і на землі - розміновують території чи евакуюють поранених із поля бою тощо. І Україна, і РФ є передовими у питанні цих технологій. Але Росія робить ставку на масовість, а ми - на якість", - каже Василь.
РБК-Україна розпитало ветерана про те, чому дрони є вкрай важливими на фронті та які труднощі постають перед вітчизняними виробниками.
У 2023 році Василь звільнився із Нацгвардії на підставі того, що є батьком чотирьох неповнолітніх дітей. Оскільки ветеран розумів нагальну потребу у дронах, то вирішив створити власне виробництво на Одещині.
"Спершу я хотів організувати збірку дронів на базі військової частини, але по штатному розкладу це неможливо було зробити. Тоді я організував "банку" для збору на дрон для наших хлопців. Нам накидали грошей, але їх не вистачало, тому ми доклали свої, закупили запчастини і зібрали перший дрон для побратимів", - розповідає ветеран.
Після цього Ваcиль запустив власне виробництво. Спершу у команді було 4 людини, зараз уже 10. Серед працівників як цивільні, так і ветерани із пораненнями. Компанія виготовляє понад 1000 дронів на місяць, у планах вже найближчим часом збільшити обсяги до 8 тисяч.
"Перший рік ми нічого не заробляли, просто вкладали свої гроші. Брали тільки малі замовлення, але складні. Наприклад, коли морпіхам треба було зробити дрон, який пролетить 20 км, ми трохи поекспериментували і виготовили таких два десятки. Всі вони змогли виконати свої завдання", - каже підприємець.
Зараз дрони "Beehive" активно знищують ворога у Вовчанську, Куп’янську, Слов’янську, на Покровському й Запорізькому напрямках, а також на лівобережжі Херсона.
Компанія виготовляє дрони-камікадзе та дрони-розвідники. При виробництві завжди відштовхуються від індивідуальних потреб підрозділу-замовника.
"Я постійно їжджу на передову, спілкуюсь із хлопцями по всіх питаннях, бо маю бути в курсі змін. Наприклад, якщо на Покровському напрямку працює РЕБ на певних частотах, там дрони на 5,8 ГГц не підійдуть, а тільки на 1,2 ГГц", - каже Бондаренко.
Ветеран наголошує, що їхні дрони можуть виконувати різні завдання, залежно від поставлених цілей.
"Якщо до нас звертаються військові і просять найдешевший камікадзе, який пролетить 10 км - то можемо його без проблем виготовити. Або як треба дуже крутий дрон, який може літати 20 км, з тепловізійною камерою, з унікальною системою телебатерії та GPS - теж його зробимо", - додає Василь.
Бондаренко додає, що технології на фронті постійно змінюються, тому виробники повинні це враховувати.
"Зараз майже вся лінія фронту зі сторони противника має РЕБівський захист на 750-й частоті, тому ми маємо швидко розробити нову модель дронів, яка працюватиме на інших частотах. І ця гонитва постійна. На початку війни була стандартна чистота для роботи дронів - 915- 930 МГц. А сьогодні цей діапазон - від 170 до 1300 МГц. І якщо ворог постійно змінюється, то ми теж повинні", - наголошує Бондаренко.
Усі дрони перед відправленням на фронт проходять перевірку.
"Оскільки ми колишні військові й отримали статус підприємства, яке працює на воєнно-оборонну промисловість, маємо право літати, тому можемо тестувати різні вироби", - пояснює підприємець.
"Ми спробували зробити дрони на 80% з українських запчастин. Але це виходить дорого, бо деталі з Китаю - дешевші. Тому зараз комбінуємо, дещо українське беремо, дещо - закордонне, наприклад, чипи замовляємо у Південній Кореї", - розповідає ветеран.
Він додає, що питання із запчастинами - найскладніше, бо військові частини не можуть оплачувати гроші наперед і якщо замовляють тисячу дронів, собівартість яких по 10 тис. грн, то компанії треба десь знайти гроші на закупку запчастин.
"А ще буває великий брак деталей. Мої партнери недавно купили 10 тисяч польотних контролерів у Китаї і 6 тисяч із них були бракованими. Завод відмовився повертати гроші чи замінювати товар. Підозрюю, що це могла б бути навіть якась диверсія. Але зазвичай 5-10% всіх запчастин - це брак. Тому перед зборкою ми перевіряємо всі деталі. Це додаткове навантаження, але без цього неможливо працювати", - говорить Василь.
"Наші дрони зараз працюють на Запорізькому напрямку. Був випадок, коли один екіпаж - це пілот і два помічники, за допомогою дронів повністю зупинили наступ росіян. На це пішло десь 30 дронів", - розповідає Бондаренко.
Він пояснює, що для одного екіпажу в день потрібно до 10 дронів. Якщо 5 з них влучають у ціль - це дуже великий відсоток. Якщо новий екіпаж, то з 10 може бути тільки 3 влучання, бо деякі дрони глушить ворог, деякі розбиваються.
"У нас є напрацювання дронів зі штучним інтелектом. Ми дуже стараємось збільшити відсоток влучань, але поки 50% - це вважається дуже гарним результатом. Треба розуміти, що влучання - не завжди означає знищення цілі. Коли я служив, то на Донецькому напрямку ми влучили з два десятки разів у танк Т-90, а він все одно продовжував працювати. Десь тільки за двадцяте влучання ми його добили. Це був емоційно яскравий момент", - каже ветеран.
Бондаренко наголошує, що державі треба підтримувати вітчизняне виробництво дронів.
"Росія надає великі гранти на дрони своїм підприємцям для масового виробництва. В Україні з цим складніше. Було б добре, якби у нас було багато маленьких виробників, які можуть швидко адаптуватися до персональних замовлень і легко розгорнути роботу на новому місці. У ворога з цим дійсно краще, але якщо говорити про технічні можливості - то ми йдемо попереду", - каже Василь.
Ветеран додає, що його компанія готова безкоштовно консультувати інших виробників дронів та ділитись власним досвідом, щоб ті не повторювали їхніх помилок. Адже у всіх одна мета - праця на перемогу.