Попри воєнний стан, нові регуляції й публічні заяви про боротьбу з тінню, нелегальний ринок тютюну в Україні залишається стабільно високим. За оцінками KANTAR, кожна п’ята пачка на ринку — нелегальна.
На перший погляд, причина проста: падіння доходів населення та зростання цін. Але в основі цієї проблеми лежить зовсім інший фактор — особистий вибір споживача.
Для багатьох українців купівля нелегальних сигарет перестала бути порушенням. Це сприймається як "нормальна економія". Утім у реальності кожна така покупка — співучасть у тіньовій схемі, яка забирає мільярди з бюджету та послаблює економічну безпеку держави у час війни.
Типова картина знайома кожному: кіоск біля вокзалу, точка на ринку, продавець із коробкою. На розкладці — пачки без акцизів, іноді з підробленими маркуваннями або взагалі без будь-яких розрізнювальних ознак.
Ціни — у півтора-два рази нижчі за офіційні. Продавці не приховують: "Беремо оптом у знайомих, усе одно люди більше нічого не купують". Покупці теж визнають: "Я знаю, що це "лівак". Але мені байдуже. Головне — дешевше". "Пачка за 120 і пачка за 70 — різниця очевидна".
По суті, ринок живе в глибокій тіні. І все це у відкритому доступі.
Окремо варто згадати й про цифровий канал реалізації. За останній час Telegram-канали та чати стали популярною платформою для продажу нелегальних сигарет. У таких групах покупці отримують фото пачок без марок акцизу або із підробленими марками, домовляються про кур’єрську доставку або приховану видачу в "точках".
Ціна також суттєво нижча за легальну, але ризики для покупців набагато вищі: від невідомого складу та неконтрольованої якості до повної відсутності будь-яких гарантій чи відповідальності продавця.
РБК-Україна обійшло декілька локацій у різних районах Києва, де зафіксовано продаж тютюнових виробів з ознаками нелегального походження. У всіх випадках рішення про купівлю знову зводилося до особистого вибору: людина бачить низьку ціну — і свідомо погоджується на сумнівний товар.
Наприклад, невеликий кіоск поблизу житлового масиву в Подільському районі Києва. На вітрині — обмежений вибір легальних брендів, але достатньо спитати про “щось дешевше”, і продавчиня одразу дістає пачки без акцизних марок.
Ціна нижча на 40–50 грн від офіційної ринкової ціни.
На Оболоні ще показовіший приклад. Точка з продажу працює взагалі "поза законом": ліцензії на торгівлю немає, але товар продають відкрито. Пачки без акцизів викладені поряд із легальними. Після запитання про документи продавець просто закрила віконце і повісила табличку "Закрито".
Точка продажу нелегальних сигарет у Києві (фото: РБК-Україна)
Наглядно також виглядає ситуація на Дарниці: поруч з офіційною точкою з ліцензією знаходиться лоток, де продають нелегальні пачки. Ціни там, звісно ж, різко нижчі. І покупці в 7 випадках з 10 обирають лоток.
Усе це підтвердило просту реальність: нелегальний ринок існує не тільки тому, що його складно контролювати, а й тому, що він має стабільний попит.
За даними KANTAR, у жовтні 2025 року частка нелегальної тютюнової продукції в Україні сягнула 17,8%.
Нелегальне виробництво частково працює в підпільних цехах, частково — на цілком легальних фабриках, де паралельно з офіційними партіями "виходять" і ті, що ніколи не потрапляють у звітність. Логістика вибудувана так само багаторівнево: від складів біля кордону до внутрішніх схем, які оформлюються як нібито "експорт". Далі продукт розчиняється у роздрібному продажі — через дрібні торгові точки, ринки, Telegram-канали й навіть популярні онлайн-маркетплейси.
"Значна частина тіньового ринку формується за участі недобросовісних ліцензіатів, а їх виявлення та припинення діяльності має стати однією з основних цілей. Окремі законодавчі зміни щодо посилення інституційної спроможності правоохоронних та органів контролю, включно з тими, що стосуються удосконалення відповідальності за незаконний обіг підакцизних товарів, а також щодо створення бібліотеки зразків тютюнових виробів чи регулювання онлайн-торгівлі, дійсно можуть бути корисними. Також важливе налагодження оперативної координації між бізнесом і правоохоронними органами для досягнення відчутних результатів. Поточне законодавство України вже містить достатні інструменти для протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів, тому ключовим пріоритетом є його ефективне правозастосування", — пояснюють в ініціативі "Ні контрабанді".
На це накладається й суспільна толерантність: для багатьох споживачів купівля нелегальних сигарет більше не сприймається як порушення, а як "раціональний вибір".
"Поведінка споживача є ключовим фактором. Навіть у багатьох розвинутих заможних країнах, таких як Великобританія і Франція, рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами є високим. Там немає повномасштабної війни і громадяни є більш законослухняними, ніж в Україні (принаймні, у нас так вважається). Українці ж зараз живуть в умовах перманентного форс-мажору, фоном якого часто є неефективні рішення держави і корупційні скандали. В таких умовах роз’яснювальна робота, інформаційні компанії тощо можуть мати лише довгостроковий ефект. Змінити поведінку споживача тут і зараз, на жаль, неможливо", — пояснює генеральний директор Української асоціації виробників тютюнових виробів "Укртютюн" Наталія Фесюн.
Наслідки такого явища — не абстрактні. За підрахунками аналітиків, річні втрати державного бюджету України через несплату податків оцінюються у 26,5 млрд грн, а обсяг тіньового ринку сигарет в Україні становить понад 5,5 млрд шт сигарет.
У податковій службі визнають: тіньовий сегмент — надзвичайно мобільний. Крім того, сьогодні ми маємо справу не лише з контрабандою (після початку повномасштабного вторгнення сегмент цього ринку значно зменшився), наш головний "ворог" — внутрішні виробництва нелегальної, контрафактної продукції, яка виробляється та реалізується всередині країни.
Слабка координація між податківцями, поліцією, БЕБ і місцевими адміністраціями не дозволяє створити системний тиск на ринок. У результаті держава реагує на наслідки, а не на причини.
За словами голови профільного комітету Данила Гетманцева, головна причина високої частки нелегального тютюну — не брак законодавчих інструментів, а системна корупція та відсутність реального правозастосування.
"На рівні закону зроблено навіть більше, ніж потрібно для припинення цих злочинів. У фіскалів та правоохоронців є всі необхідні засоби. Водночас результату немає, і тінь залишається достатньо високою. Висновок — правоохоронці не працюють. Вони імітують протидію, напевно беручи участь у схемах", — зазначає він.
У контексті відповідальності для недобросовісних ліцензіатів Гетманцев підкреслює, що посилювати санкції немає сенсу: "Відповідні норми вже є в законі. У ДПС є надширокі повноваження для анулювання ліцензій при перших ознаках зловживань". Говорячи про координацію державних органів, Гетманцев наголошує: проблема не у відсутності синхронності між БЕБ, податковою, поліцією та митницею, а у відсутності політичної волі.
"Я не знаю, чи працюють вони синхронно і якщо так — на який результат. Я знаю, що того результату, який потрібен державі, немає. Тобто питання не в розсинхроні. Питання в політичній волі керівництва органів, спрямованій на протидію злу. Я її не бачу".
Окремо він наголошує на ролі споживача: "Це питання не тільки й не стільки тютюну. Це питання загального сприйняття податків як цінності, що лежить в основі європейської цивілізації. Поки люди сприймають податок у "руському" розумінні — як данину завойовнику — ми всі маємо попрацювати над тим, аби змінити це сприйняття".
Паралельно з ринком "традиційних" сигарет в Україні стрімко зростає ще один сегмент, який перетворився на окрему тіньову індустрію — ринок електронних сигарет та вейпів.
Дані, представлені на спеціальному засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Рад, приголомшують: 93% електронних сигарет, які продаються в Україні, — нелегальні. Через це бюджет щороку недоотримує понад 7,5 млрд грн, підрахували в Growford Institute.
Голова ТСК Ярослав Железняк підкреслив, що проблема давно вийшла за межі звичайної контрабанди: "Люди заробляють на цьому великі й нелегальні гроші. Частина цих коштів живить не лише чорний ринок, а й “погану частину” правоохоронної системи".
Одним із головних джерел тінізації став так званий "самозаміс" — продаж компонентів для вейпів окремо, без готової рідини. Така практика дозволяла уникати сплати акцизу: у готовому вигляді продукція регулюється, а у вигляді окремих складників — ні.
У вересні президент підписав закон, який ліквідує цю лазівку. Але, як визнають учасники ринку, відчутних змін це поки не принесло. Железняк не приховує, що боротьба з нелегальним ринком вейпів потребує не
точкових рішень, а системного перезавантаження. Так само як і з "класичним" сегментом сигарет.
Легальний бізнес втрачає ринок, інвестиції та можливості зростання. Інструменти у держави є, але вони працюють фрагментарно. Поки система контролю не запрацює комплексно, втрати для бюджету та бізнесу будуть лише збільшуватися.
Але навіть найефективніша система не спрацює, якщо споживачі продовжать підтримувати тіньовий ринок.
Багато українців виправдовують купівлю нелегальних сигарет економією.
Але реальність проста: кожна нелегальна пачка — "не заощаджені 30 гривень", а особиста участь у тіньовій схемі, яка підриває фінансову стійкість країни.
Нелегальний ринок існує лише там, де ми дозволяємо йому існувати. І саме з цього починається відповідальність — не держави, а кожного з нас.