Міхал Мержеєвський обіймає посаду віце-президента Philip Morris International (PMI) та є генеральним директором компанії в Польщі. Він керує регіоном Північно-Східної Європи, до якого також входить Україна. В червні цього року компанія оголосила, що інвестує понад 30 млн доларів у запуск нового виробництва у Львівській області. Поляк говорить, що був вражений побачити місце для майбутньої фабрики. За його словами, проект виглядає масштабно та надихаюче. Детальне про плани компанії, вплив нелегальної продукції на український ринок та те, як Польща стала інвестиційним хабом Європи – в інтерв'ю РБК-Україна.
– Міхал, ви – перший іноземець з PMI, який вирішив відвідати Україну під час великої війни. Це дійсно так?
– Так, ви праві. Але я не бачу в цьому жодної проблеми. Вдома, в Польщі, я часто зустрічаю українців, яким доводиться жити на дві країни. Працювати закордоном та час від часу повертатись додому. Якщо ці люди мають сміливість приїздити до України, то нам теж немає чого боятись.
– Які фактори вплинули на рішення компанії відкрити нове виробництво в Україні, попри війну? Яку продукцію будете там виробляти?
– Як ви знаєте, ми вже маємо один великий завод в Україні. Після початку повномасштабного вторгнення він зупинив виробництво, тому що знаходиться в Харківській області, близько до зони бойових дій. Проте нам треба мати десь виробничу лінію. Звичайно, у нас була низка варіантів, включаючи Польщу, Туреччину, Чехію та Литву. Ми могли виробляти там продукцію для українського ринку. Але ми думаємо не лише про економічні показники.
Philip Morris хоче показати міжнародним інвесторам, що Україна – це те місце, куди можна і потрібно інвестувати, попри всі ризики. Тобто ми можемо виробляти нашу продукцію в будь-якій країні, де у нас є виробничі потужності. Але ця інвестиція є сигналом для української громади, а також для міжнародної спільноти про наш тісний зв’язок з українським народом і країною.
– Продукція, яку буде виробляти львівський завод, буде тільки для України чи в планах й експорт в інші країни?
– Зараз в планах задовільнити внутрішній попит продукцією з нової фабрики. Якщо потужностей вистачатиме, можна буде розглядати варіанти експорту. Це буде позитивно для торгового балансу країни, оскільки тютюнові вироби в міжнародній торгівлі класифікуються як харчові продукти.
– Зараз Польща вважається однією з найбільш привабливих країн ЄС для інвестицій. Нещодавно весь світ обговорював новину про те, що Intel вибрала Польщу для будівництва свого нового заводу мікрочіпів. Що, на вашу думку, допомогло Польщі стати інвестиційним центром Європи?
– Я думаю, є кілька причин. Ці фактори можна застосувати й в Україні, адже в неї є великі шанси стати найбільшим місцем для залучення прямих іноземних інвестицій за прикладом Польщі.
По-перше, Польща є стабільною та передбачуваною країною — це стосується регулювання, ринку праці, політичної ситуації. І я вважаю, що з часом так буде і в Україні.
По-друге, Польща є членом Європейського Союзу. Тому щоразу, коли ми виробляємо щось там — ми можемо реалізовувати продукцію по всій Європі. Таким чином, після отримання статусу кандидата на членство в ЄС Україна також має великий шанс отримати доступ до ринку ЄС. Це відкриє країні величезні можливості.
Для іноземного інвестора ще важливий ряд інших умов. Яка ситуація на ринку праці в країні, наскільки великим є внутрішній ринок для комерційної діяльності та чи готовий уряд виявляти інтерес і підтримувати іноземного інвестора.
Скажімо, у вас є 50 країн, куди ви плануєте постачати свою продукцію і для цього вам достатньо виробничого центру в одній із цих країн. Під час вибору для інвестування ви дивитесь на різні параметри. І один із них — чи складається враження, що країна вітає нові ініціативи та ця інвестиція є важливою для неї. Наприклад, в Польщі уряд надав інвестору величезну фінансову підтримку, вклавши багато грошей в інфраструктуру, податкові пільги тощо. Проте, оглядаючись назад та враховуючи усі ці витрати, це все одно вийшло дуже вигідно для Польщі. Всі ті державні гранти, які надають компаніям, окупляться за 2-4 роки.
– Зважаючи на досвід Польщі, що має зробити Україна, щоб покращити свій інвестиційний клімат?
– Думаю, ви вже на шляху до покращення інвестиційного клімату навіть попри війну. І причина, чому ми сьогодні зібрались, є хорошим прикладом — якби у нас було відчуття, що в Україну не варто інвестувати, ми ніколи цього не зробили б.
Але, забігаючи наперед, перед Україною зараз безліч можливостей. Тут величезний внутрішній ринок, у вас фантастичні люди — високоосвічені, дуже амбіційні та працьовиті. А високий рівень безробіття інвестори можуть розглядати навіть з позитивної точки зору. Наприклад, у Польщі рівень безробіття становить близько 4%, тому знайти гарних працівників на потенційне нове підприємство досить непросто.
Проте звісно, Україні ще є куди рости, щоб бути ближчими до ЄС. Окрім покращення інфраструктури, ви можете прискорити зміни до законодавства. Зазвичай це займає роки. Я памʼятаю Польщу до вступу в ЄС, це був справді тривалий процес.
Але ваше законодавство у ваших руках і лише від вас залежатиме швидкість, з якою ви рухаєтесь. Можу навести приклад з моєї галузі, тютюнового сектору – в Європі визнають різницю між звичайними тютюновими виробами та інноваційними, як IQOS у нашому портфоліо. Уряди ЄС бачать різницю в цих двох категоріях: перша є традиційними сигаретами, а друга - є бездимною альтернативою, створеною на основі наукових досліджень. Безумовно, бездимні продукти також не позбавлені ризику для здоров’я, втім, перехід на них є кращим рішенням, аніж продовження куріння.
Держави в Європі мають різне регулювання та оподаткування для цих двох категорій продуктів, щоб підтримати прагнення курців переходити на альтернативи традиційному курінню. А в Україні – вони прирівняні і оподаткування однакове. Тож у моїй галузі це один із елементів, на який український уряд має звернути увагу.
– Ще одна тема, яку ми хотіли б обговорити, це нелегальна торгівля сигаретами. Нині рівень нелегальної торгівлі сигаретами у Польщі дуже низький – менш як 5%. Тоді як в Україні – понад 20%. Які заходи допомогли Польщі досягти такого різкого скорочення нелегальної торгівлі? Що ви порадили б нашій країні?
— Ми повинні розуміти, що боротьба із незаконною торгівлею — це не спринт, а марафон, тобто безперервний процес. Завжди знаходитимуться люди, які будуть хотіти швидкого збагачення шляхом ухилення від сплати акцизу та інших податків і готові заради цього порушувати закон. Тож доводиться боротися з цим постійно, а не як з разовим інцидентом.
Варто бути готовим до злагодженої кропіткої роботи між урядом, правоохоронними органами та легальним бізнесом. Уряд має ініціювати зміни до законодавства, щоб реагувати на розвиток нелегального ринку та ріст незаконних угрупувань. Робота правоохоронних органів не менш важлива. І мова йде не лише про нелегальний ринок тютюну, а й алкоголю, наркотиків, ухилення від сплати податків. Якщо вони справді зосередяться на цьому — ми побачимо результати.
Також не варто нехтувати співпрацею з легальними представниками бізнесу. Вони мають багато знань та можуть поділитися експертизою з багатьох питань.
На прикладі Польщі ми бачимо, що низького рівня нелегальної торгівлі досягти реально. З іншого боку, є такі країни, як Франція, які не фокусуються на вирішенні цієї проблеми та мають погане регулювання. Зараз рівень нелегальної торгівлі там сягає близько 30%.
Отже, справа не в тому, багата країна чи бідна. Йдеться про правильне регулювання та фокус уряду, правоохоронців і бізнесу.
– Як оцінюєте роботу українських правоохоронних органів і влади в цьому напрямі? Чи ефективна вона?
– Ми бачимо суттєві зміни за останні рік-півтора – уряд приділяє велику увагу цій проблемі. Україна почала співпрацю з міжнародними правоохоронними органами, в тому числі з країн Європейського Союзу — з Польщі, Литви, Чехії, Словаччини. Вони обмінюються інформацією, мають спільний вектор розвитку.
Для Європейського Союзу питання нелегальної торгівлі є дуже важливим, оскільки після повного відкриттям кордонів з Україною потік нелегальної продукції потраплятиме на міжнародні ринки. Європейські країни хочуть захистити себе від цього, і вони дуже зацікавлені, щоб ця проблема в Україні вирішилась. Така співпраця між країнами також бере початок із загальної впевненості, що рано чи пізно Україна приєднається до ЄС і буде членом спільного ринку – без кордонів і обмежень. Але для того, щоб це сталося, потрібно знайти порозуміння щодо найбільш делікатних тем, як-от незаконний обіг підакцизних товарів.
– Попри офіційно оголошений компанією намір покинути російський ринок, PMI продовжує там працювати. Не могли б ви поділитися з нами поточним станом цієї ситуації на сьогодні й чи планує компанія продовжувати свої кроки щодо виходу з російського ринку?
– Наш генеральний директор Яцек Ольчак за походженням поляк і дуже добре ставиться до України. Минулого року він заявив (зокрема, в інтервʼю для Financial Times) про намір компанії вийти з ринку Росії. Але правове середовище там досить складне, тому по факту зробити це надзвичайно складно.
Для компаній-виробників будь-якої продукції вийти з Росії — це фактично означає віддати свої активи безкоштовно. Коли у вас є зобов’язання перед акціонерами — це майже неможливо. Але ми докладаємо всіх зусиль. Ми постійно шукаємо варіанти для продажу наших активів, щоб мати можливість залишити Росію. Як відомо, росіяни постійно встановлюють додаткові правові барʼєри для виходу компаній з їхнього ринку. Тому це дуже болісне питання.
– Минулого року український ринок став частиною європейського регіону PMI. Які зміни це принесе для України. І на що це вплине?
– Зміни дуже позитивні. Ми дуже раді, що Україна приєдналася до європейського регіону PMI.
По-перше, так ми можемо стати ближчими до українського народу. У нас завжди була дуже сильна прихильність до України.
По-друге, це показує віру компанії в Україну та її майбутнє приєднання до ЄС. Я вважаю, що такі зміни в організаційній структурі рівнозначні нашим інвестиціям. У нас є чіткий намір дати сигнал іншим іноземним бізнесам, що Україна готова до інвестицій, особливо у "тверді" активи, такі як виробництво.
Це також дасть можливість розвитку для наших співробітників в українському офісі – вони можуть почати взаємодіяти зі своїми колегами з інших європейських країн, матимуть таку ж систему звітності, систему навчання і розвитку.
Отже, PMI долучає Україну в регіон ЄС ще до того, як вона приєднається до Європейського Союзу. Ми заздалегідь готуємось до майбутньої нової реальності.
– Чим український ринок відрізняється від європейських ринків Польщі, Литви, Латвії, Естонії, Молдови?
– Думаю, що кожен ринок в Європі відрізняється. Для мене найбільша різниця в законодавстві. Зараз в Україні приймається і буде прийматись багато законів задля вступу до ЄС. Цього раніше не було, воно нове. Ринок тепер може існувати в новому правовому середовищі.
Крім того, є дуже позитивні відмінності – українські співробітники дуже обізнані, амбіційні та успішні. Я думаю, що це шлях до дуже успішної нації. Ви можете досягнути успіху у Philip Morris так само, як і в Європейському Союзі. Для мене українці – це щось неймовірне, я відкриваю їх щодня і в дуже позитивному ключі.