Під час війни на плечі роботодавців лягає значна соціальна відповідальність перед своїми працівниками. Особливо якщо виникає питання наданням матеріальної допомоги. У колонці для РБК-Україна адвокат адвокатського бюро Івана Хомича Олена Воронкова розповідає про особливості благодійної допомоги від роботодавця, і на які суми можна розраховувати.
Важливим елементом у даному контексті стає належний механізм можливості виплати благодійної допомоги працівникам і правильного оподаткування цього процесу. Забезпечення чіткості та ефективності у цих питаннях не лише сприятиме добробуту працівників, а й демонструватиме високий рівень соціальної відповідальності з боку роботодавців у важливий період для всіх нас.
Звертаю увагу, що виплата разової матеріальної допомоги – це право, а не обов‘язком роботодавця. Таким чином, казати про те, що невиплата такої благодійної допомоги порушує соціальні права працівників недоречно.
Водночас, у положенні про оплату праці чи в трудовому договорі можуть бути визначені конкретні обставини, за яких роботодавець за власним розсудом може забезпечити матеріальну допомогу. Важливо відзначити, що такі види допомог не мають характеру заробітної плати, оскільки не мають та не можуть бути систематичними.
Надання такої допомоги залежить від фінансового стану роботодавця, його можливостей і виплачується на підставі його рішення. Проте ініціатором отримання такої виплати є працівник, і саме працівник повинен повідомляти про настання вказаних обставин.
Законодавство не накладає специфічних вимог щодо документального оформлення отримання нецільової благодійної допомоги працівнику.
Для отримання допомоги працівникам потрібно звернутися до роботодавця з відповідною заявою, в якій слід вказати про відсутність конкретного призначення благодійної допомоги та обґрунтувати необхідність матеріальної допомоги, зокрема, посилаючись на складні матеріальні обставини, серед таких обставин можуть бути допомоги на ремонт, у зв‘язку з народженням дитини, на лікування, поховання. А також, що наразі є актуальним, у зв‘язку з воєнним станом чи проведенням у даній місцевості бойових дій.
Знову таки, обмежень причин у даному випадку не передбачено. На основі поданої заяви роботодавець формує та видає наказ про виплату матеріальної допомоги. При цьому суму визначає на власний розсуд, але зважаючи на нюанси оподаткування зазначеної суми.
Потрібно розуміти, що виплата такої допомоги передбачена виключно для офіційно працевлаштованих робітників. Усі працівники у даному випадку мають рівні права та обов‘язкових умов щодо того, чи мають такі робітники бути працевлаштовані на підставі основного трудового договору чи за сумісництвом наразі немає.
Згідно з пунктом 170.7.3 Податкового кодексу України, нецільова благодійна допомога, включаючи матеріальну, надана резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податків, не враховується у оподатковуваному доході. При цьому сума такої допомоги не повинна перевищувати граничний розмір доходу, визначений згідно з чинним законодавством.
Отже, для дотримання податкового законодавства та уникнення додаткового фінансового навантаження на роботодавця щодо оподаткування нецільової благодійної допомоги (податком на доходи фізичних осіб, військовим збором), на 2023 рік її сума не повинна перевищувати 3760,00 грн на одного працівника.
Будь-який інший сумарний обсяг, що перевищує зазначений ліміт, підлягає звичайному оподаткуванню за ставками 18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору.
Щодо Єдиного соціального внеску, сума нецільової матеріальної допомоги не враховується при нарахуванні ЄСВ, згідно з пунктом 14 розділу І Переліку видів виплат, що не підлягають єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 1170.
Для слідування усім умовам оформлення та виплати матеріальної допомоги та уникнення неприємних ситуацій під час податкової перевірки слід дотримуватись наступних вимог.
Виплата матеріальної допомоги повинна мати разовий характер та надаватися окремим працівникам згідно з пунктом 3.31 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держстату від 13.01.2004 № 5.
У випадку невідповідності цих умов, матеріальна допомога, надана з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, розглядається як еквівалент заробітної плати. Згідно з листом ДПАУ від 22.06.2011 року № 11552/6/17-0715, матеріальна допомога прирівнюється до заробітної плати, і повна сума такої допомоги включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку, якщо вона має систематичний характер, надається більшості працівникам або передбачена положеннями про оплату праці відповідно до трудового законодавства.
Тут потрібно враховувати пп. 170.7.3 Податкового кодексу України, щодо того, що звільнення від ПДФО/ВЗ для матеріальної допомоги не обумовлене її разовістю чи масовістю, проте податкова служба не завжди з цим погоджується.
Задля виключення непорозумінь при оформленні виплати благодійної виплати може допомогти виплата її робітникам у різні дати, враховуючи потреби окремих категорій працівників, або шляхом виділення спочатку тих співробітників, які найбільш потребують такої допомоги.
За таких умов при оформлені виплаті матеріальної допомоги буде збережено баланс інтересів та така виплата як продемонструє турботу роботодавця про добробут свого колективу, так і буде оформлена відповідно до вимог податкового законодавства.