Часто про заборону в'їзду говорять, коли людина їде до іноземної держави. Але заборонити в'їзд можуть і в Україні. Щоправда, стосується це переважно іноземців. Бо, згідно з законами, громадян України додому не впустити не можуть. Кому можуть заборонити в'їзд в Україну і що робити в таких випадках, у колонці для РБК-Україна розповіла адвокат, старший юрист АО "Expatpro" Катерина Затулко.
Заборона вʼїзду – це обмежувальний захід адміністративного впливу, який можуть застосувати відповідно до законодавства України лише до іноземців та осіб без громадянства. Заборона вʼїзду не застосовується до громадян України.
Заборона вʼїзду може бути накладена органами Державної прикордонної служби України (ДПС), Державної міграційної служби України (ДМС), Національної поліції України та Служби безпеки України (СБУ).
Заборона вʼїзду застосовується у таких випадках:
Фото: Заборона вʼїзду застосовується до іноземців, але не до громадян України (Getty Images)
Ці умови застосування заборони в'їзду не стосуються тих, хто просить про надання притулку, додаткового захисту або статусу біженця.
Заборона в'їзду може бути застосована строком на 1, 3, 5 та 10 років в залежності від того, на якій підставі вона накладається.
Найчастішими випадками накладення заборони вʼїзду Державною прикордонною службою є перевищення іноземцем строків перебування в Україні та надалі несплата штрафу за таке правопорушення. Така заборона частіше за все знімається у разі сплати штрафу.
Іноземці, щодо яких прийнято рішення про заборону вʼїзду, у разі спроби в'їзду в Україну в пункті пропуску через державний кордон України ознайомлюються із рішенням про заборону в'їзду, отримують відмову у вʼїзді, не перетинають державний кордон України, та в найкоротший строк повертаються в державу, з якої вони прибули, або в державу, яка видала паспортний документ.
У паспорті проставляється відмітка про заборону в'їзду в Україну на термін, зазначений у рішенні про заборону в’їзду в Україну.
Іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн:
Забороняється колективне примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства.
Не слід плутати рішення про заборону в'їзду та рішення про відмову у в'їзді. Це різні речі.
Заборона у в'їзді – це захід адміністративної відповідальності, що застосовується під час певного строку (1, 3, 5 чи 10 років) за наявності підстав, передбачених законодавством.
Відмова у в'їзді – це одноразовий адміністративний захід, який застосовується у разі:
Якщо відмова у в'їзді не заснована на забороні перетину кордону, то людина може доопрацювати свої документи, які підтверджують мету в'їзду та фінансове забезпечення. Наприклад, дооформити запрошення на в'їзд або отримати нову банківську виписку чи гарантійний лист від приймаючої сторони. І потім ще необмежену кількість разів спробувати перетнути кордон на іншому пункті пропуску та в інший час.
Рішення про заборону в'їзду можна оскаржити в адміністративному порядку до органу, вищого за той, що прийняв рішення, або до суду.
Строк на адміністративне оскарження – 30 днів з моменту ознайомлення із рішенням. Строк на судове оскарження – 6 місяців з моменту ознайомлення із рішенням.
Протягом всього періоду оскарження рішення особа не матиме права вʼїжджати на територію України.
Адміністративна процедура оскарження швидша за судову – зазвичай скарги розглядаються протягом місяця. Судове оскарження може зайняти як декілька місяців, так і рік, в залежності від завантаженості суду. Але судове оскарження ефективніше за адміністративне, адже суди частіше виносять рішення на користь особи.
Також треба пам'ятати, що закінчення строку або скасування заборони в'їзду, не означає нівелювання причин накладення такого обмеження. Тому потрібно працювати, як над оскарженням підстав накладення заборони в'їзду, так і з оскарженням самої заборони в'їзду.
адвокат, старший юрист АО "Expatpro" Катерина Затулко