Міністерство охорони здоров’я зобов'язало виробників на кожній пачці сигарет розміщувати QR-код, який веде на сайт про шкоду тютюнопаління. Однак, як виявилось, міністерство віддало медконсультації з питань тютюнопаління активістам без освіти. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.
На початку 1990-х років з’явився наказ Міністерства внутрішніх справ про те, що на задній частині кожного легкового автомобіля на додаток до стаціонарних ліхтарів мають бути розміщені дві світловідбивні наліпки, які нагадували прямокутні катафоти.
Таке рішення пояснювалося необхідністю підвищення безпеки на дорогах. Але ніхто не зрозумів, для чого на автомобіль, який розроблений інженерами та виготовлений вже готовим до використання, який пройшов сертифікацію на відповідність стандартам, треба встановлювати додаткове обладнання.
Коли здійнявся скандал, з’ясувалося, що якийсь підприємець закупив за кордоном велику партію таких катафотів, але не зміг продати, бо вони нікому були непотрібні. Маючи зв’язки у МВС, він домовився про те, що міністерство видасть наказ про обов’язковість таких наліпок, завдяки чому він зможе продати весь цей непотріб.
Дещо подібне тепер зробило Міністерство охорони здоров’я, яке видало проект наказу про те, що на кожній пачці сигарет має бути розміщений QR-код, який веде на сайт про шкоду тютюнопаління.
На перший погляд, може здатися, що тут все нормально, бо це не якісь наліпки, а добра та корисна справа. Однак проблема тут така сама: по-перше, вимога розміщувати будь-які коди на пачки сигарет, незаконна, по-друге, тут також не обійшлося без"підприємця", який хоче заробити грошей, бо той QR-код має вести на його приватний інтернет-сайт. Ще й розміщення будь-яких інших QR-кодів на пачці наказом забороняються.
Коли новий закон набере чинності, профільні міністерства і відомства зобов’язані у рамках цього закону розробити підзаконні акти, які мають містити детальний опис того, як само цей закон слід виконувати.
Проект наказу МОЗу, про який йдеться, розроблено відповідно статті 12 закону "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" № 2899-IV. Зокрема, у цій статті йдеться про те, що МОЗ має розробити та затвердити дві групи по 14 варіантів тексту та ілюстрацій про шкоду тютюнопаління на пачках сигарет. У наказі мають бути технічні вимоги до макету, дизайну та форми і так далі.
Крім того, МОЗ повідомив, що цей наказ розроблено також відповідно до плану імплементації Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та з метою імплементації Директиви Європейського парламенту і Ради 2014/40/ЄС – це основний документ який чітко регулює тютюнову галузь в ЄС.
Посилаючись на всі ці документи, МОЗ розробив тексти та ілюстрації, про що можна дізнатись з Додатку 1 до наказу.
А у Додатку 2 йдеться про те, як саме тексти та ілюстрації мають виглядати на пачках.
І тут несподівано з’являється QR-код.
Однак жодної згадки про нанесення QR-коду, або заборону його нанесення не існує ані в українському законодавстві, ані в Угоді про Асоціацію, ані в директивах ЄС. А йдеться про нього у наказі, який підписаний навіть не міністром, а начальником департаменту МОЗ. Тобто код впроваджується обхідними шляхами, так, щоб за це відповідав не міністр.
Саме з цього документу можна дізнатися про те, що "у межах площі, відведеної для інформаційного повідомлення… розміщується QR-код, що містить посилання на вебсайт сервісу з надання допомоги у припиненні куріння stopsmoking.org.ua, а також його адреса в мережі Інтернет". І далі сказано, що "QR-код повинен бути якомога більшого розміру" і "забороняється розміщення інших QR-кодів". Нескладно здогадатися, що ці вимоги та заборони також не передбачені жодним законодавством – ані українським, ані європейським.
Не виключено, що цей проект наказу у МОЗі готували швидкоруч, бо поряд з вимогою про нанесення QR-коду у "Повідомленні про оприлюднення" можна побачити наступне: "Проект акта не встановлює вимог щодо запровадження обов’язкових процедур маркування тютюнових виробів". Ймовірно, цим нелогічним і не дуже зрозумілим формулюванням чиновники хотіли сказати, що їм байдуже, як саме виробники будуть наносити коди на пачки, але у разі, якщо його не буде, тоді будуть задіяні санкції.
Також МОЗ повідомив про те, що публічно обговорення цих новацій має тривати лише три дні, бо він підготовлений на виконання Угоди про Асоціацію, тому вже нема про що говорити. Однак у за такою логікою не мало б бути навіть й трьох днів, хоча за законом "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" мало бути 30 днів. Чому МОЗ, який мав привести свої акти у відповідність з Угодою про Асоціацію з ЄС ще до березня 2020 року, як зазначено у плані, не зробив цього досі?
Отже, наказ МОЗу очевидно виходить за рамки діючих законів, тому, скоріше за все, його не буде прийнято.
Однак ця історія не буде повною, якщо не розібратись, що ж це за сайт stopsmoking.org.ua, хто його власник, чому міністерство так завзято його лобіює і які можуть бути наслідки, якщо цей наказ раптово буде затверджено.
На жаль, МОЗ не пояснив, що це за сайт.
З самого сайту можна дізнатись, що його донором – тобто фінансистом – є Всесвітня організація охорони здоров’я та швейцарська Агенція розвитку та співробітництва. Партнери проекту – Міністерство охорони здоров’я України та громадська організація "Центр громадянського представництва "Життя". І саме ця ГО є власником сайту, про що свідчить знак про права власності – 2016-2017 Центр громадянського представництва "Життя". Цей знак, своєю чергою, свідчить про те, що він створений 2016 року і пропрацював лише рік після того.
Опосередкованим доказом, що цей сайт "мертвий", свідчить повідомлення про те, що "лінія підтримки" для бажаючих кинути палити не працює.
На сайті зазначено, що це професійний ресурс. Однак жодного імені професіоналів не вказано. Як і взагалі жодного імені.
На сайті можна зустріти рекомендації, як кинути палити, пройти опитування. Однак хто розробив ці тести та рекомендації, тут не сказано.
Також на сайті згадуються дослідження, однак не вказано, про які саме дослідження йдеться: "Відповідно до результатів досліджень, дві третини українців, які курять, робили у своєму житті хоча б одну серйозну спробу кинути курити, ще стільки ж бажають позбутися тютюнової залежності".
На сайті відсутні будь-які посилання на джерела, які є визнаними навіть самою Всесвітньою організацією охорони здоров’я як донора цього сайту або хоча б українським МОЗом.
Також неможливо дізнатися, де "команда" розташована, за якою адресою. Є лише телефон та електронна пошта.
Якщо подзвонити за вказаним номером, то можна почути відповідь, що ви додзвонилися до організації "Життя".
Нарешті, на цьому сайті відсутня інформація про відповідальність за збір персональних даних, що є незаконно.
Також відсутнє попередження про збір даних користувача – так званих “cookies” – згідно З загальним регламенту ЄС про захист даних. Слід зазначити, що цей регламент поки не є обов’язковим в Україні, однак відповідальні сайти роблять це добровільно. В такому випадку власники сайту не дають жодних гарантій того, що інтереси користувачів будуть дотримані.
ГО "Життя" – доволі відома організація, яка вже не один рік веде антитютюнову боротьбу. Однак фактично вона це робить лише шляхом втручання у законодавство України.
Наскільки відомо, в її лавах немає жодного експерта з питань виробництва, регулювання чи законодавчої діяльності і – що також цікаво – жодного медичного працівника з відповідною спеціалізацією.
Організація відома своїми ініціативами, зокрема, впровадити в Україні уніфіковану пачку сигарет, тобто – одного кольору з одним шрифтом і без логотипів виробників і брендів.
Також відомо, що МОЗ співпрацює з ГО "Життя". Однак до моменту появи проекту наказу про нанесення QR-коду, який має вести користувачів на сайт, що підтримується людьми без медичної освіти, без сертифікатів або ж ліцензій, ініціативи "Життя" можна було б вважати громадським активізмом, а зараз вже мова йде про здоров’я людей. Раніше можна було вважати, що ця організація заробляє гроші грантами від донорів, однак навряд поважні донори мають право підміняти собою професійну медицину.
Тому позиція МОЗу викликає подив, оскільки, крім порушення закону, міністерство з невідомих причин віддає монополію на боротьбу з тютюнопалінням лише певній організації, до того ж – не професійній. Чому саме їй, а не іншій?
Крім того, МОЗ не передбачив ризики, які можуть виникнути у разі затвердження його наказу. Наприклад, які існують гарантії, що одного дня власником цього сайту не стане якась тютюнова компанія або ж її довірена особа?
І, нарешті, слід зазначити, що в жодному законі і нормативному акті не існує і не може існувати пояснення, чи несе ГО хоча б якусь відповідальність за свої дії. Хоча відповідь очевидна – ні, ця організація ні за що не відповідає. І при цьому її сайт може бути розрекламований на десятках мільйонів пачок сигарет.
Саме так: якщо справу боротьби за здоров’я довірили непрофесіоналам, то це ні що інше, як реклама бізнесу на кшталт "вивід з запою за три дні". При цьому наказ МОЗу зобов’язує оплатити таку рекламу інших – тютюнові компанії. Саме вони за власний кошт мають порушити закон і рекомендувати своїм клієнтам консультуватися не зі спеціалістами, а зі "знахарями".
До речі, той наказ МВС про непотрібні наліпки на автомобілі діяв приблизно два тижні, після чого його скасували через його тотальну та неприховану абсурдність та корупційність. Зараз цей кейс міг би зацікавити Національне агентство з запобігання корупції.