Десятки років у будівельній сфері країни коїться цілковитий безлад. Свавілля забудовників за сприяння корумпованих місцевих чиновників та безпорадності громад. Як результат, окрім хаотично забудованих міст, – будівельні піраміди, котрі залишили без житла і вкладених в нього грошей десятки тисяч сімей. Пропонуємо згадати найгучніші афери аби пересвідчитися у необхідності реформ. Завдяки яким місцеве самоврядування зможе отримати інструменти для боротьби із будівельним свавіллям.
Протягом десятиріч місцеві громади в Україні не мали жодних інструментів впливу на будівельну сферу, наслідком чого стали числені схематози, афери, піраміди і повне будівельне свавілля.
Активісти, які виступали проти цього, не могли примусити місцевих чиновників зупинити незаконні будівництва, які розросталися по всій країні як гриби після дощу. Все що могли зробити небайдужі громадяни – виходити на пікети під такі забудови та акції протесту під місцеві адміністрації. Де людей затравлювали тітушками, били та калічили, а місцеві чиновники удавали, що нічого не бачать.
Пікет ошуканих інвесторів банку "Аркада" (фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
І при цьому місцеві чиновники виділяли землю під незаконні будівництва, або ж закривали очі на її захоплення. А управління містобудування і архітектури на місцях видавали на них містобудівні умови і обмеження (МУО). Одночасно ігноруючи й будівництва з численними порушеннями тих самих МУО.
З іншого боку існувала ще одна відповідальна за будівельну сферу інституція - Державна архітектурно-будівельна інспекція, або ж ДАБІ. Яка неодноразово називалася експертами і журналістами найкорумпованішим центральним органом влади в Україні. Саме ця ДАБІ видавала дозволи, які легалізували незаконні будівництва, а потім вводила зведені з порушеннями новобудови в експлуатацію.
Таким чином місцеве самоврядування у громадах не мало жодних реальних інструментів для контролю над будівництвом і припинення незаконних забудов.
При цьому місцеві чиновники "не помічали" незаконних забудов, на які навіть ДАБІ не давало дозволів та відмовлялося вводити в експлуатацію. До речі, саме так сталося зі славнозвісними будинками Войцеховського.
Мабуть, найвідомішою будівельною аферою, яка спричинила й найтяжчі наслідки, можна вважати так звану "піраміду Войцеховського". Її автор – Анатолій Войцеховський та його компанії "Укогруп" та "Сіті-груп" – з 2004 по 2015 рік будували 42 житлових комплексів на самочинно захоплених ділянках. Тільки у столиці існує понад 70 об’єктів, зведених цими компаніями.
Будувалися ці ЖК відверто незаконно, через домовленості з місцевими чиновниками. Саме цим пояснюється той факт, що попри численні публікації у ЗМІ, чиновники ігнорували такі сигнали та не робили нічого для зупинення свавілля.
Вводилися ж в експлуатацію будинки Войцеховського часто у незадовільному стані за рішеннями регіональних райсудів. Причому, окремі об’єкти будівництва були введені в експлуатацію взагалі на підставі підроблених рішень судів та незаконно реєструвалися в Державному реєстрі нерухомого майна.
А після 2015 року будівництва раптово зупинилися. Розпочалося слідство, яке окрім іншого виявило непоодинокі факти повторного продажу квартир в житлових будинках, вже реалізованих іншим громадянам.
У результаті шість недобудов змогли власними силами та коштом добудувати ті, хто купив в них квартири. Але у більшості випадків немає законної можливості навіть отримати документи на введення в експлуатацію цього житла. Таким чином без квартир залишилися 15 тисяч сімей.
"Будинки" Войцеховського (фото: domik ua)
До речі, показовою є типова реакція місцевих чиновників на викриття цієї кричущої афери з серії “я не я і хата не моя”. Зокрема, у КМДА її прокоментували так: "За практично десятиліття створилася піраміда, масштаби якої важко переоцінити". Немовби проблема сама "створилася", а КМДА тут ні до чого.
В Україні і крім піраміди Войцеховського вистачає прикладів будівельних афер. Згадаємо лише найгучніші з них.
Масштабний проект ЖК "Дніпровські вежі", недобудови якого зустрічають киян на Троєщині, мав складатися з шести 35-поверхових "свічок". Будівництво почалося у 1999 році на замовлення Головного управління внутрішніх військ МВС України і частково за кошти держбюджету. 450 квартир планували передати військовослужбовцям. Будівництво зупинилося 2005 року через формальне банкрутство корпорації "УкрАзіяБуд", президентом якої був Сергій Фареник. Гроші інвесторів розікрали. Готовність будівництва складала 60%. В результаті витрати МВС склали майже 128 мільйонів гривень платників податків, ще 90 мільйонів втратили приватні інвестори.
ЖК "Дніпровські вежі" (фото: domik ua)
46-поверховий ЖК Mirax будувався на вул. Глибочицькій в столиці компанією Mirax Group, що належала російському мільярдерові Сергію Полонському. Почали будівництво у 2006 році, а за два роки почалася фінансова криза і проєкт зупинився на рівні 11-го поверху. У 2017 році ЖК Mirax взявся добудовувати "Київміськбуд", знизивши заплановану поверховість майже вдвічі.
15-поверховий ЖК Aura Apart на сьогодні спотворює вигляд громадського одеського пляжу "Золотий берег" в Одесі, над яким нависає його недобудований "скелет". Влітку 2020 року суд скасував дозвіл на будівництво та визнав незаконною видачу містобудівних умов та обмежень забудовнику ООО "Пансіонат Золотий Берег". За законом це рекреаційна зона і там взагалі не можна будувати житлові будівлі, але місцевих чиновників це не зупинило.
Каркас 10-поверхового ЖК "Персенківка" вигнали на вул. Тернопільській, 42 у Львові ще у 2016 році. Потім почалися суди громади з компаніями-забудовниками "Ірокс" та "Персенківка". Перша з яких, до речі, відома низкою інших скандальних об'єктів у Львові.
ЖК "Персенківка" у Львові (фото: lun ua)
І така ситуація – по всій країні.
Всі ці та інші кричущі факти незаконної забудови та пірамід були можливі в першу чергу через позицію місцевих чинуш. Яким було дуже зручно нічого не робити зі свавіллям забудовників і лише розводити руками. Вони не мали чітко прописаних обов’язків контролювати забудови на своїй території, а громади не мали прозорих інструментів для контролю за видачею дозвільних документів.
Запропонована законом №5655 реформа вирішує обидва ці питання. Вона вводить відкритий електронний реєстр забудов, де кожен громадянин зможе побачити, ким саме видавалися ті чи інші документи на будівництво певного об’єкту. І де активісти зможуть подавати скарги, які матимуть обов’язково бути розглянуті. Таким чином місцеві чиновники не зможуть перекладати з себе відповідальність за незаконне будівництво. А права громад будуть розширені, адже вони отримають інструмент контролю за чиновниками.
Одночасно реформа чітко прописує права, обов’язки та повноваження місцевої влади у будівельних питаннях. І представники самоврядування отримують дієвий інструмент для зупинення незаконних будівництв та навіть знесення вже збудованих неправомірних об’єктів.
Таким чином Україна отримає реальне посилення місцевого самоврядування, яке нарешті буде захищене та отримає всі засоби для боротьби з незаконними забудовами.