Притік технологій, оптимізація та масштабування виробництва: що може дати Україні відкриття експорту БПЛА та які в цьому ризики для нашої країни – у колонці Юлії Семененко для РБК-Україна.
Війна в Україні повністю змінила характер ведення бойових дій. За тотальної переваги Росії у живій силі, вогневих засобах та снарядах, українським військовим довелося шукати нестандартні засоби та рішення.
При цьому, на відміну від росіян, які спочатку ще за півтора десятка років до повномасштабного вторгнення придбали технології за кордоном та розгорнули їх масштабне виробництво, отримали від Ірану, крім власне самих "Шахедів", ще й рішення та потужності для їх виготовлення, українським розробникам все доводилося робити з нуля і самотужки.
Треба віддати належне українській інженерній школі. За два з половиною роки війни наші фахівці зуміли не лише наздогнати Росію, а й технологічно випередити противника. Розвідувальні та ударні дрони, "довгі" БПЛА, які долітають за 1000 кілометрів, безпілотники, що використовуються для збиття ворожих БПЛА, й звісно FPV-дрони – ці технологічні рішення повністю змінили хід війни.
Тепер уже Україна диктує "технологічну моду" на полі бою, змушуючи ворога пристосовуватися, а виробництво дронів стало в країні по-справжньому масовим. Але обмежені фінансові ресурси держави не дозволяють не те щоб закрити усі запити на фронті, а й навіть викуповувати усю продукцію компаній-виробників, які вже давно завоювали авторитет та співпрацюють з Міноборони.
Дедалі частіше у різних панельних дискусіях та в експертних колах порушуються питання щодо скасування заборони на експорт безпілотників, який діє в рамках встановленого у 2022-му році ембарго на продаж товарів військового призначення за кордон.
Financial Times взагалі стверджує, що український уряд навіть всерйоз розглядає таку можливість. За словами джерел видання, це рішення в перспективі дозволить компаніям виробникам отримати близько 20 мільярдів доларів, направивши їх на збільшення внутрішнього виробництва для ЗСУ.
Загалом, за оцінками іноземних фахівців, експорт безпілотних літальних апаратів може принести українським виробникам близько 20 мільярдів доларів.
Як відзначає керівник компанії Vyriy Drone Олексій Бабенко, вийти на таку суму реально за кілька років, а можливе відкриття експорту лише покращить забезпечення української армії.
"Якщо рахувати всі типи БПЛА, у тому числі й дальні дрони, які літають по Росії, то за кілька років вийти на суму в 20 мільярдів доларів буде цілком реально, – говорить Олексій у коментарі РБК-Україна.
Що стосується самої такої можливості, то для його компанії наразі це є "неможливим доленосним рішенням".
"По-перше, власні потреби України в FPV-дронах великі. По-друге, їхня основна продукція – FPV-дрони та ретранслятори – сформована згідно з запитами в умовах масштабної війни.
"Країни, де війни немає, на мій погляд, в першу чергу купуватимуть щось "красиве". Але в цілому для економіки та України це добрий крок, який дасть можливість виробникам оптимізувати свої технологічні рішення та ціни, збільшити виробництво", – аналізує він ситуацію.
За словами Бабенка, одна із головних переваг подібного кроку – притік талантів та інвестицій у галузь. Зараз уже кілька відомих українських виробників відкрили свої компанії за кордоном, щоб у такий спосіб обійти заборону. Як наслідок, Україна втрачає технології, а інколи й "мізки".
"Ще один "плюс" відкриття експорту – притік технологій, збільшення кваліфікованих інженерів-розробників та виробників", – відзначає Бабенко.
Зараз, каже він, вистачає прикладів та історій, коли фахівці від’їздять за кордон, де їм пропонують кращі умови та заробітну плату. В разі збільшення фінансових надходжень у галузь, вони зможуть залишатися в Україні, працюючи тут. А фахівці з інших країн, які займаються оборонними технологіями, також зможуть відкривати тут свої виробництва – навіть заради просто бізнесу.
Шанс Україні завоювати європейський чи світовий ринок дав Китай, ввівши чергові обмеження на експорт дронів та електроніки. Звісно, у короткостроковій перспективі цей крок зачепив і українських виробників, ускладнивши закупівлю й логістику, але у довгостроковій – дозволить пришвидшити локалізацію виробництва та зменшити собівартість продукції.
"Зниження ціни більше залежить від політики держави у сфері закупівель. Але як мінімум з’явиться така можливість. Далі – як держава цією можливістю скористається, – відзначає Бабенко. – В цілому у перспективі рішення відкрити експорт безпілотників принесе Україні гроші, технології та робочі місця".
За висновками фахівців, головне питання у можливому відкритті експорту – стандартизація та сертифікація української продукції.
А ще – контроль за експортом як продавців, аби вони не відправляли за кордон БПЛА, які в них готова викупити держава. Так і покупців, де потрібно відслідковувати, кому йде зброя, аби потім вона не з’явилася з російського боку на полі бою. І якщо реалізувати перший пункт доволі просто, то стосовно другого виникає багато запитань.
Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.