Безпілотники – не лише "очі у небі". Це повноцінні бійці, здатні побачити, відстежити та знищити ворога та його техніку. Про те, які безпілотники зараз користуються найбільшою популярністю у захисників, в спецпроекті РБК-Україна за підтримки "Сталевого фронту".
"Сталевий фронт" – мілітарна ініціатива бізнесів Ріната Ахметова, які регулярно купують та передають техніку для військових, зокрема дрони та БПЛА, тож добре знають попит бійців. З боку військовослужбовців моделі дронів та їх специфіку прокоментував Олександр Мамалига, пілот дронів ЗСУ та водночас – маркетинг-директор ФК "Шахтар".
У 2021 році вихід нової лінійки дронів Mavic 3 китайської компанії DJI став дуже довгоочікуваною подією для відеооператорів усього світу, за його презентацією стежили онлайн, як за презентацією нових iPhone. Тоді презентували одразу три моделі: Mavic 3, розширену комплектацію Mavic 3 Fly More Combo та найбільш просунутий Mavic 3 Cine Premium Combo. Усі відмінності цих трьох модифікацій – лише у додаткових аксесуарах.
Усі Mavic 3 мають по 2 камери Hasselblad. Любителі дронів оцінили акумулятор на 5000 м*Ач, який дозволив збільшити час польоту до 46 хвилин, а швидкість до 72 км/год. Підійматися Mavic 3 може на висоту близько 0.5 км, причому "бачить" він на 15 км навколо (звичайно, дальність зумовлена погодними умовами). Він оснащений камерою з роздільною здатністю 48 Мп і може знімати відео в 4K. Система передачі відео OcuSync 3.0 дозволяє передавати відео з роздільною здатністю 1080p – тобто це чіткі та яскраві зображення.
У комплекті з Mavic 3 Fly More Combo йдуть додаткові батареї, зарядний пристрій, адаптер для зарядного автомобіля, набір фільтрів для камери і сумка для перенесення. Ці додаткові аксесуари дозволяють збільшити можливості зйомки. Батареї забезпечують додаткові 90 хвилин польоту, а зарядний пристрій дозволяє одночасно заряджати три батареї. Набір фільтрів для камери дозволяє покращити якість зображення, зменшуючи відблиски та контрастність. Крім того, Mavic 3 може автоматично визначити оптимальний маршрут додому.
"Мавікі" легкі, компактні, швидкі - за це їх і люблять у ЗСУ, особливо "третю" лінійку виробника. Mavic 3 і Mavic 3 Fly More Combo були і є одними з найпопулярніших дронів на фронті. Але у вересні 2022 року DJI презентували ще одну модель лінійки, яка викликала величезний інтерес воєнних (хоча відпочатку, звичайно, не була призначена для воєнних дій) – Mavic 3T, який має тепловізійну камеру роздільною здатністю 640 x 512 пікселів. Це безцінна функція для бійців: таким чином розвідку можна проводити вночі. Mavic 3T зараз ще й найдорожчий: його ціна в Китаї стартує від 3900 доларів (Mavic 3 – від 2000 доларів, Mavic 3 Fly More Combo – від 2800 доларів).
Є й інші моделі DJI Mavic: більш ранні версії, які мають нижчу продуктивність, але також цінуються військовими, або моделі з більш високою роздільною здатністю відео – їх люблять кінооператори, але для військових цілей це не значуща гідність.
"З точки зору керування Мавіки 2 та 3 схожі між собою. Мавік 3 має кращі сенсори (кращі камери), загалом більш просунуте залізо, що дозволяє літати на більш великі дистанції без втрати зв`язку з дроном. Стосовно тепловізійної камери 3Т, то вона дозволяє літати вночі досить ефективно: якщо протягом дня елементи навколишнього середовища прогрілись, то самі сенсори 3Т можуть розпізнати перепад температури тих об`єктів, на які вони дивляться. У разі дощу чи туману температура навколишніх об`єктів падає, тож сам сенсор перестає ефективно розпізнавати елементи навколишнього середовища, як результат польоту стають значно важчими", – коментує Олександр Мамалига.
Компанія Autel Robotics була заснована у 2014 році для розробки безпілотних літальних апаратів. Це американська компанія, але вона належить Autel Intelligent Technology у Китаї. Першою лінійкою була X-Star у 2015 році, але "зірковою" стала серія Evo. Саме Evo зараз активно користуються українськими військовими.
Autel Evo II – це найновіший і найпросунутіший дрон у лінійці Autel Evo. Він оснащений камерою з роздільною здатністю 8K, яка може знімати відео з частотою до 120 кадрів в секунду. Дрон також має дальність польоту до 9 км та може літати на висоті до 7000 метрів. Його батарея забезпечує час польоту до 40 хвилин. Квадрокоптер Autel Evo II випускається у трьох версіях із різними камерами. Autel Evo II 8К (standart) – камера 48 Мп, Autel Evo II 6К (Pro) – камера 20 Мп, Autel Evo II Dual (320/640) 8К – камера-гібрид 48 Мп з додатковим тепловізійним модулем.
Усі варіації застосовуються у військових цілях, але найбажанішою є остання з перерахованих. Autel EVO II 640T Dual забезпечує тепловізійне зображення з роздільною здатністю 640х512 пікселів, виявляє перешкоди на 360 градусів та має захист від систем РЕБ – тобто його вкрай складно вловити та збити. Але й вартість цього дрону велика: від 9 тис. дол.
Існують інші модифікації Evo. Autel Evo II Pro – це варіант Autel Evo II з камерою Hasselblad з роздільною здатністю 6K. Камера має великий діапазон діафрагми, що дозволяє отримувати чудові знімки при слабкому освітленні. Autel Evo Lite – це більш доступна модель у лінійці Autel Evo. Вона оснащена камерою з роздільною здатністю 4K і може літати на відстань до 7 км. Її батарея забезпечує час польоту до 30 хвилин.
До речі, у березні 2023 року Aliexpress заблокував продаж дронів DJI та Autel у Росії. Функціональність раніше куплених дронів обмежена.
"Між мавіком та аутел є суттєва різниця в софті та якості ресівера (приймача, який відповідає за прийом радіосигналів, що посилаються дрону). Софт на мавіку більш просунутий, але у той самий час мавіки без прошивки відображаються на DJI аероскопах, які видають позицію дрона, пілота, маршрут і персональну інформацію аккаунта прив`язаного до дрона. Це небезпечно. А Аутел не має своїх аероскопів, отже немає і такої проблеми. Стосовно ресівера - Мавіки за рахунок свого аппаратного забезпечення "тримають" сигнал між пультом і дроном краще ніж аутел, тому їх використання є більш розповсюдженим", – пояснює Олександр Мамалига.
Гордість українського оборонпрому – вітчизняні безпілотники.
Найпопулярніший із них – "Лелека-100", створений українською компанією DeViRo у 2017 році. "Лелека" – справжня "пташка": як за зовнішністю, так і за характеристиками. "Лелеки" можуть літати до 200 км, розвивають швидкість до 120 км на годину, підіймаються на 1,5 км, мають по 2 камери для денної та нічної зйомки. Щоправда, у повітрі вони можуть бути меншими за дрони – до 2–2,5 годин.
Насамперед "Лелеки" патрулюють і займаються розвідкою. Але вони вміють виконувати найсерйозніші бойові завдання, наводячи на точні координати артилерію. Так, у лютому 2023 року воїни 128-ї ВДШБр на Запоріжжі знищили артилерійським вогнем російську станцію РЕБ "Палантин". А у вересні їм же "Лелека" допомогла знищити безліч ворожої техніки: РСЗВ "Град", два "Урагани", дві гармати "Гіацинт-Б", самохідні установки "Піон" і "Гвоздика", вантажівку та гаубицю і танк Т-72. Вартість одного комплексу Лелека-100 – понад 140 тис. грн.
З 2015 року "Авіаційні системи України" виробляють безпілотний авіаційний комплекс "Валькірія". Це саме комплекс: кожен складається з трьох безпілотників, наземної системи керування, антен та додаткового обладнання. "Валькірії" літають зі швидкістю 60–100 км/год, піднімаючись на 2 км, долають відстань у 30 км, вдень та вночі можуть коригувати артвогонь. Досягнення "Валькірій" теж помітні: вони вже допомогли нашим захисникам успішно накрити ворожу артбатарею та знищити три самохідні гаубиці 2С1 "Гвоздика" росіян у липні 2022-го. А за місяць до цього – утилізувати склад боєприпасів до РСЗВ "Ураган". Вартість одного комплексу "Валькірія" стартує від 800 тис. грн.
Наймолодший у родині українських безпілотників – "Ельф", який з грудня 2022 року виробляє компанія ELF-systems. Він може працювати до двох годин поспіль, розвивати швидкість до 140 км/год і залітати в тил противника на глибину до 70 км, вказуючи ЗСУ розташування російських позицій. Але найголовніше – він практично невидимий для РЕБ та антидронних рушниць, тому він може літати там, де росіяни успішно "глушать" інші дрони. Ворожі РЕБ бачать його як... великого птаха і не реагують. Коштує "Ельф" від 40 тис. євро.
"Тактика застосування "крил" (тобто бпла) відрізняється від тактики застосування квадрокоптерів. Крила використовуються для розвідки та коригування роботи засобів ураження на більш дальній дистанції. Квадрокоптери використовуються більше на лінії розмежування та розвідці та коригування роботи по передньому краю. Тож замінити одне одного вони не можуть", – розказує Олександр Мамалига.
Дрони призначені насамперед для розвідки. Десятиліття тому розвідники мали особисто пробиратися до позицій ворога під вогнем, ризикуючи життям. Зараз такий ризик не потрібен саме завдяки техніці, саме тому сучасну війну називають "війною дронів".
Військові навчилися оснащувати будь-які дрони вибухівкою і в такий спосіб точково знищувати супротивника. Утім функція дронів може бути і рятувальною: так нещодавно пілоти дронів команди "CODE 9.2" 3 батальйону 92 бригади ЗСУ допомогли зберегти життя російському військовослужбовцю: з дрона йому скинули записку з інструкцією, як здатися в полон, дрон же і вивів росіянина до українських військових. Водночас найцінніша функція дронів і БПЛА – це наведення артилерійського вогню, що завдає великої шкоди противнику та його техніці.
"На квадрокоптери можна приєднати вибухівку, на крила в теорії – також. Але загалом це негативно впливає на аеродинамічні характеристики приладу. У деяких випадках більш доцільно використовувати дрон як розвідника, який наводить артвогонь. Але для знищення невеликої цілі можна використовувати скиди чи дрони камікадзе. Все диктується тактичною необхідністю", – пояснює Олександр Мамалига.
І дрони, і літальні комплекси - це витратний матеріал. За статистикою воєнних, дрон може здійснити 5-7 вильотів у середньому, до того, як його втратять (його може збити ворог, він може бути втрачений через ворожий РЕБ чи втратити зв”язок зі своїм пілотом через погодні умови).
Саме тому виробники працюють над “невидимістю” літальних апаратів для систем РЕБ. Це дозволяє значно підвищити строк життя БПЛА та ефективність їх завдань. Утім поки що всі види безпілотників на фронті потрібні постійно, їх не буває "досить". А для їх стабільної роботи необхідні ще зарядні станції та системи зв'язку Starlink. Саме тому “Сталевий фронт” передав вже майже 1,5 тис. різних моделей БПЛА, 856 зарядних станцій та генераторів, і продовжує займатися закупками.
Олександр Мироненко, операційний директор "Метінвест":
Олександр Мироненко (фото: NV/Олександр Медведєв)
"Ми купуємо дрони для фронту з перших днів великої війни. Попит на них лише збільшується. Все більше українських виробників пропонують свої види дронів. Але ми наразі зосереджені на перевірених іноземних виробниках – це Mavic і Autel. Ми працюємо із запитами командування, від запиту до передачі дронів проходить пара тижнів – і дрони вже вирушають на донецький, запорізький напрямки. Звичайно, дрони – це дуже дорогий розхідний матеріал, іноді наші хлопці втрачають по 3-4 дрони на день. Зараз підсилений інтерес до дронів-камікадзе, адже це гаджети, які коштують по 300-400 доларів, а можуть знищувати дороговартісну техніку ворога. Вони ефективні навіть у тилу ворога – ми всі бачимо це у новинах. Утім, на фронті дійсно потрібні різні види дронів, залежно від тактичних завдань наших захисників", – наголосив Олександр Мироненко.