Алгоритм відродження. Які принципи стимулюватимуть розвиток України
Два роки перед повномасштабним вторгненням українці, як і весь світ, провели у постійних обмеженнях та примусі. Так було під час пандемії коронавірусу, коли нас закрили по домівках і змусили жити по єдиному алгоритму. Ми намагалися попри все протидіяти загальним загрозам, організовуватися для вирішення нагальних проблем і робити правильні висновки. Так відбувається й зараз, у часи війни, коли ми живемо у постійному страху й ситуації безперервного стресу. Всіх нас об’єднав стан невизначеності та неможливості планувати своє майбутнє.
Не дивлячись на ці обставини, є те, що ми робимо, слідуючи своїм цінностям і принципам. Вони побудовані на сталих традиція, релігійній приналежності та культурних уподобаннях. Ми робимо це не тому, що так сказала влада чи такі правила прописані в законі, а тому, що робили так усе життя. Однак в часи нестабільності ці принципи проходять випробування на міцність. Які принципи сприятимуть відродженню України – детальніше в матеріалі.
Сьогодні ми демонструємо усьому світові, що здатні діяти разом задля спільної цілі. Цим феноменом захоплюються західні лідери, зірки шоубізнесу та звичайні люди з різних кутків планети. Саме принципи перетворили українське суспільство на справжній феномен консолідації та єднання. Про це під час першої зустрічі у форматі ad hoc think tank "СПІВДІЯ" говорили економісти, айтішники, освітяни, музиканти, спортсмени та експерти з публічного управління.
Ці принципи стануть основою для самоорганізації громадян, і як наслідок – швидкого відновлення та сталого розвитку країни. Загалом їх дванадцять – вони допоможуть орієнтуватися, стануть певним сигналом того, а чи все я роблю правильно. Це принцип співдії, принцип мораторію на внутрішню конкуренцію в суспільних відносинах, принцип експансії, принцип персональної відповідальності, принцип прозорості, принцип чесності, принцип довгострокового планування, принцип наставництва, принцип розуміння, принцип спільного споживання (шерингу), принцип збереження внутрішніх ресурсів та принцип оцінки ефективності. Це база, з якої розпочнеться побудова нової України, переконані учасники третьої зустрічі "СПІВДІЇ". Однак як ці принципи впровадити у життя?
Інструкція до виконання
Перед тим, як зрозуміти, що і як робити, треба самовизначитися. Тільки ідентифікуючи себе як громадянин України, ти можеш віддатися справі повністю, мати найпотужнішу мотивацію захищати свою землю, своє майбутнє та майбутнє своїх дітей. Це відчуття дає нам право почуватися господарями у себе вдома. У разі негараздів ми не будемо шукати винних навколо, а запитаємо в себе – чи все я зробив правильно та вчасно? Отже, головним чинником єднання після нашої перемоги має стати "народна монополія", а все через принцип співдії – заявив під час зустрічі лідер українського рок-гурту Green Grey Diezel – Андрій Яценко.
За його словами, зараз у країні народжується унікальне явище, і такого немає у жодному куточку світу. Ми – господарі в себе в країні, і тільки від нас залежить, що буде далі. Щодня це доводять військові та волонтери, лікарі та вчителі, водії та продавці. Після війни ця згуртованість має перетворитись в унікальну можливість – умови владі будуть диктувати громадяни країни, а не навпаки. Не тільки ми маємо бути прозорими перед державою, але й вона перед нами.
"Я хочу відкрити "Дію" і побачити, чим я, як громадянин України, згідно з конституцією володію. Скільки в мене нафти, газу, корисних копалин і яких. Найдієвіший механізм задля реалізації такої мети – це принцип прозорості. Прозорість сьогодні дає нам блокчейн, інструменти веб 3.0.", – зауважив Андрій Яценко.
Щодо прикладного використання принципів у своїй діяльності, згідно з концептом DAO (Decentralized Autonomous Organization), після війни музикант запропонує свої треки фанатам як продукт для просування. П’ятдесят відсотків доходів віддасть тим, хто буде готовий вкластися у групу. Разом із грошима вже за деякий час колектив отримає тисячі корисних менеджерів, фанати перетворяться на промоутерів. За словами Андрія Яценка, схема абсолютно прозора та дієва. Те саме потрібно зробити й у масштабах всієї країни.
Поділився своїми думками й музикант Коля Сєрга, який сьогодні захищає Україну в лавах ЗСУ. Йому сподобалися принципи, але на його думку, варто додати те, що може об’єднати: це принцип надії та поваги до надії інших.
"Надія – що може пережити антижиття. Мета – ми малюємо картинку майбутнього, де кожному є місце. Ми зараз ведемо 2 культурні проекти для окупованих та звільнених територій – "Разом" та "Культурний десант". Всі люди на окупованих і звільнених територіях найбільше живуть надією - надією на звільнення і перемогу, на те, що про них не забули", – розповів музикант.
На думку Колі Сєрги, співдія – дуже важлива. І всі запропоновані принципи працюють тільки разом. Це як система, якщо немає однієї з опор, то вся конструкція просто завалиться.
Про особливу роль культури в реалізації політичних, економічних та соціокультурних стратегій розвитку багатьох країн, у формуванні їх іміджу та авторитету на міжнародній арені розповіла балерина Національної опери Олеся Воротнюк. На її думку, саме культура та мистецтво, як її складова, мають значний духовний, інтелектуальний, кадровий потенціал, багаті національні традиції, що визначають унікальні можливості формування позитивного образу народів та країн у світовому співтоваристві.
"Упродовж багатьох років російська, імперська влада пригноблювала українську культуру, українські митці піддавалися жорстким репресіям. Саме зараз, починаючи з 2022 року про Україну почав дізнаватися світ. Дізнаватись про нашу велику українську культуру, про наших видатних митців. Чого вартий тільки "Щедрик" Миколи Леонтовича, який підкорює серця всієї планети з покоління в покоління. На багатьох сценах та театрах світового масштабу співають запрошені оперні українські зірки. Дуже багато світових зірок балету є саме українцями", – говорить Олеся Воротнюк.
Вона зауважила, що зараз ми маємо унікальну можливість – Україна стала брендом номер один у світі. Керуючись принципом експансії ми повинні популяризувати та розповідати світу про Україну, культуру якої протягом багатьох років намагалася знищити радянська влада.
"У нас дуже потужний культурний фронт, ми можемо воювати культурою. Театр – це ж маленька держава, але є один величезний мінус – слабкий менеджмент. На приклад, європейські країни за рівнем професіоналізму у цій сфері значно поступаються Україні, але мають перевагу у питанні керування. На перший план має вийти популяризація українських митців на світовій арені. Росія воює з нами культурою також – ми маємо протистояти. І ми вже довели, що можемо це робити потужно й результативно", – розповіла Олеся Воротнюк.
Але принцип експансії стосується не тільки культури та мистецтва. Дуже важливо застосовувати його, поширюючи українські товари та послуги на світових ринках, зазначила голова наглядової ради АТ "УКРБУДІНВЕСТБАНК" Світлана Дем’яненко.
"Україна – дуже багата країна. Я хочу, щоб Україна була кращою в усьому. Тому мені таким близьким є принцип експансії. Ми готові робити експансію з банківськими послугами на закордонні ринки. Україна має потужно просувати свої інформаційні, культурні, економічні здобутки, щоб бути у всього світу "на слуху", – розповіла експерт.
Її позиція полягає в тому, щоб правильно розпорядитися тим, що маємо, і фактично примножувати наші багатства через створення продукції з високою доданою вартістю, а не просто продавати українські надра і природні ресурси. Щодо фінансового сектора, на думку Світлани Демʼяненко, в Україні є цікаві рішення у сфері цифровізації банківських послуг – у цьому ми могли б ще багато чому навчити світ насправді. Наша банківська система по ряду параметрів є значно розвиненішою, ніж банківська система Європи чи США. Це може підтвердити кожен, хто користувався там банківськими послугами. Тобто ми не лише маємо “просунутішу” цифрову інфраструктуру, ми ще дуже швидкі й гнучкі. А в сучасному глобальному бізнесі перемагають саме ці якості.
"Для нас це запорука успішної експансії з нашими найкращими продуктами. Нам же подобається коли в Україні відкриваються представництва іноземних компаній, банків. Але значно приємніше відкривати свої представництва за кордоном", – наголошує Світлана Дем'яненко.
Спеціаліст у сфері оподаткування Катерина Кісліцина зазначила, що найпотужніша внутрішня мотивація для кожного з нас сьогодні – це дотримання принципу персональної відповідальності:
"Все починається з тебе і твоєї персональної відповідальності за якість того, що ти робиш на своєму місці. Війна довела, що не можна чекати, що хтось сторонній оперативно вирішить твої проблеми, знайде ресурси, розкаже як діяти. Це особиста відповідальність кожного оперативно реагувати на виклики сьогодення і робити це якісно".
У будь-якій спільній справі, на думку Катерини Кісліциної, потрібно відповісти на три простих питання – хто відповідає, перед ким і за що конкретно. А головне питання – чи особисто я зробив все можливе задля досягнення найкращого результату. Тоді ці відповіді стають важливим принципом управління, вони забезпечують чітке й оперативне функціонування будь-яких систем, включаючи податкову та економічну. Відповідальність служить і внутрішнім мірилом, та свого роду засобом контролю за належним виконанням посадових обов'язків, як керівників будь-якого рівня, так і виконавців.
Весь цей складний процес неможливо побудувати без належної комунікації. Ми маємо шукати ті самі точки дотику, що здатні об’єднувати суспільство. І неважливо, чи ти депутат або робітник заводу, перша леді або учень десятого класу. Розуміння, що ти не один і навколо тисячі однодумців, робить тебе впевненим і сильнішим. На думку технічного директора “Amber Ukraine” Олексія Планіди, перед нами постане глобальна задача – це відродження:
"Зараз відбувається ситуативне планування, водночас має бути й орієнтація на довгострокове. Але велика наша проблема – це відсутність стратегії на державному рівні. Саме принципи довгострокового планування і спільного розуміння повинні стати запорукою майбутнього, де дії можновладців зрозумілі та прогнозовані для громадян. Потрібно усвідомити, що ми вже й без того часто вирішуємо проблеми самостійно, без допомоги влади. Багато питань вирішуємо без них. Чи можуть вони без нас? Ні".
Тому для експерта дуже близькими й вкрай потрібними також є принципи чесності й прозорості (для нього вони майже тотожні). Як фахівець з ІТ він говорить, що запорукою для впровадження зазначених принципів є цифровізація.
"А принцип наставництва, який я постійно сповідую у своїй роботі, – це можливість зрозуміти, що ми робили чи робимо не так. Наприклад, ми можемо навчити військових чомусь, а чомусь – вони нас. Трансфер досвіду і знань, а також їх синергія – ось про що цей принцип", – підкреслив Олексій Планіда.
Основою мотивації у будь-якому бізнесі, зазначають економічні експерти, є правило "combines competition and cooperation", що перекладається як "поєднуй конкуренцію та співпрацюй". Ці дві базові речі поєднує у собі принцип мораторію на внутрішню конкуренцію у суспільних відносинах. Задля результативності будь-якої справи важливо вміти, як конкурувати, так і об’єднуватись з іншими, зокрема на змагальній основі. Причому потрібно робити це свідомо, чітко розуміючи – якої мети ви прагнете досягти – і відповідно обираючи модель взаємодії. Конкуренція – це стратегія взаємодії, що збалансовує суперництво, i приводить до співпраці між людьми з вигодами для всіх (стратегія "win-win"). Виходить, що тільки об’єднавши свої ресурси, можна досягти бажаного результату, причому – значно швидше та ефективніше.
Про відсутність точок дотику серед українців заявила експерт з публічного управління, яка побажала залишитись інкогніто:
"Принцип розуміння вкрай важливий для того, щоб об’єднати людей навколо спільної ідеї та планів на майбутнє. Для цього потрібно побудувати потужні горизонтальні зв’язки. Умовно, щоб наші біженці у Німеччині розуміли й хотіли говорити з людьми, які залишилися у Бахмуті. Розділення на тих, хто виїхав і залишився, пішов воювати чи ні – має відійти у минуле. Потрібно знайти щось спільне, що може об’єднати країну. Варто запитати в себе – а що я можу зробити для країни й за що я відповідаю тут і зараз".
У розвинених демократичних державах влада не може зробити жодного кроку, жодна ініціатива не може стартувати, якщо за цим не стоїть консенсус у суспільстві. У такому випадку саме громадяни країни стають значущими гравцями на політичному, економічному та соціальному полі. Суспільство має консолідуватися аби відкрито заявляти про свої потреби та амбіції.
"Активізувати процес комунікації між громадянами допоможе освітня система. Якщо навчальні заклади країни стануть місцем народження і драйвером реалізації креативних ідей та проектів, ми отримаємо цілі покоління думаючих людей", – так вважає ректор АРТ Академії сучасного мистецтва імені Сальвадора Далі, науковець, кандидат економічних наук Олександра Гуменна.
На її переконання, перспективним принципом є спільне споживання (шеринг), і це не лише про передачу матеріальних цінностей, це і про трансфер досвіду та духовного надбання:
"Та й загалом сповідувати запропоновані принципи – означає самим наслідувати їх та ділитися (шерити) ними в суспільстві. Це важливо насамперед для української молоді, адже покоління 21 століття дуже відрізняється від людей старшого віку. Молодь – це про сучасну освіту, розуміння, швидкість та обмін досвідом. Надзвичайно швидкі зміни в глобальних процесах свідчать про те, що вся економіка майбутнього буде креативною і шеринговою".
Олександра Гуменна наводить приклад університетських креативних хабів Великої Британії, Німеччини та Естонії. Цей досвід має перейняти й Україна. Саме навчальні заклади мають стимулювати розвиток людського потенціалу і культури. За її словами, найдорожче – це люди та їхні ідеї. Коли ми почнемо це розуміти, почне змінюватися і країна.
Що відрізняє, серед іншого, звичайний день українця у 2023 році від того, що було, скажімо, у 2018? Більшість з нас не збирають дитину у школу, тому що діти навчаються онлайн. Ковідні обмеження разом із самоізоляцією вплинули на процеси соціалізації, ця проблема залишається й у часи війни. За деякий час ми отримаємо ціле покоління людей, які не пройшли важливих життєвих уроків, що засвоїли колись їхні батьки. Разом із тим тисячі маленьких українців вже рік живуть без батька, а іноді без матері, які захищають Батьківщину на фронті. І у кожного з нас перед очима є такі сім’ї. І кожен може допомогти. У вирішенні цього питання на перший план виходить принцип наставництва. Все просто – ти маєш поділитися своїми знаннями з іншими. Допоможи, якщо можеш, дай пораду, підкажи як краще, навчи на власному прикладі. Тільки віддаючи, ти примножуєш. Принцип наставництва сприяє соціальному розвитку.
Політичний консультант Денис Маркішев переконаний, ми маємо багато унікальних фахівців в різних сферах – від мистецтва до інженерії. Не використати цей запас знань та навичок – безглуздо.
"Наставник – це не завжди вчитель за фахом, це може бути будь-яка людина, яка володіє високим рівнем компетентності й має бажання поділитися своїми знаннями. Цей процес забезпечує не тільки передачу знань, а й тяглість поколінь, що передбачає їхню взаємодію. Людина старшого віку, яка залучена до процесу наставництва, почуває себе затребуваною. Вона таким чином продовжує свою соціальну активність. Що є особливо важливим в контексті наявних в країні демографічних проблем", – додає він.
При практичному застосуванні принципу наставництва розкривається питання лідерства, тому що наставництво вимагає від людини самовизначення, бажання, готовність, здатність робити щось на користь іншої людини, зокрема й безкорисно. Це тісно пов'язано з таким явищем, як лідерство. Коли людина захоплена ідеєю збирає навкруги себе інших. Зараза багато уваги приділяється темі лідерства, дуже популярним є виховання, підготовка, пошук лідерів. Але лідерство – це перш за все про відповідальність та розуміння правильного розподілу ролей, про необхідність за потреби опанувати свої амбіції й довіритися тим, хто знає або вміє краще.
"Якщо ти лідер від природи і вмієш вдало згуртувати навколо себе людей, це ще не говорить про твою суспільну користь. Один з найсумніших прикладів невдалого лідерства – цар Саул. Він добре почав, але закінчив плачевно. Зустрічаючи лідера перш за все треба звернути увагу на його цінності. І правильне розподілення ролей також повинно відбуватися з урахуванням цінностей, адже цінності – це наша найпотужніша зброя. Чому в країні за останні 30 років мало що змінилось? Адже було безліч цікавих ідей та ініціатив. Ми заховали свої принципи на задній план, забувши, що ключ до великих перспектив – саме достукатися до цінностей людини", – наголошує підприємець і бізнес-тренер Ваче Давтян.
Він вважає, що жодні реформи не допоможуть, якщо суспільство до них не готове. Потрібно пригадати, хто ми та на що заслуговуємо. Але починати варто з себе. Відповідальність всього суспільства розпочинається з відповідальності кожного.
Прикладне застосування принципу співдії та принципу чесності прокоментував керівник компанії "Українська броня" Аксель Фон Вольф, навівши практичний приклад із розробкою і створенням концепту смарт-сіті. Для реалізації якого треба було залучити громадськість, експертів, міську владу, представників українських технологічних компаній, наукову та академічну спільноти. За його словами, нині у світі триває потужна боротьба за людський ресурс. І смарт-сіті – системне рішення цієї проблеми. Цей проект визначає головні засади інфраструктурного, технологічного та соціального розвитку міста. А також формує новий вектор трансформації міського простору.
"І саме на засадах принципів співдії та чесності спільними зусиллями вдалося досягти бажаного результату. Але в процесі реалізації проекту виникло багато питань. Питання етичності відносин, здатності учасників мислити на перспективу, розмірковувати не тільки на рівні тактичних завдань, а й стратегій, тому що будь-яка діяльність повинна вписуватися в загальні рамки стратегії. В таких проектах невіддільною складовою має бути перспективне мислення, якого, на жаль, немає у багатьох управлінців. А взагалі, якщо ми не почнемо думати на сто кроків вперед, будь-яке починання – марна справа", – каже Аксель Фон Вольф.
На прогалинах у побудові повоєнних стратегій наголосив економіст – гість зустрічі, який побажав залишитися неназваним:
"Кожен має розуміти, яким буде його майбутнє за 5-10 років, а зараз зробити це неможливо. І поміж іншого причина цього – економічна прірва. Для відновлення цього балансу має бути враховано декілька гострих питань: кордони, клімат та структура національної економіки. Ніхто не розуміє цієї структури, якщо її немає у влади – то її не бачать й українці. Сьогодні ми маємо вибудовувати реалістичний сценарій щодо того, що буде після – що ми хочемо і на що реально здатні. Тільки отримавши відповіді на ці два питання, можна говорити, за яким планом діяти далі".
Основою в цьому питанні мають стати принципи довгострокового планування й оцінки ефективності як невіддільної частини реалізації принципів.
"Через війну за кордон виїхало понад вісім мільйонів українців. За найменшими розрахунками сьогодні в країні окуповані 20% територій. Більшає й людей пенсійного віку, тобто тих, хто за деякий час стає непрацездатним й не може підіймати вітчизняну економіку. Тому вкрай важливо знайти шляхи та методи, як зберегти людський ресурс", – зазначив співвласник рекламно-маркетингової агенції "Спільна Перемога" Олександр Соколинський. Він вважає, що кожен громадянин України має почувати свою цінність. Це про принципи збереження внутрішніх ресурсів. А досягти цього можна тільки через роботу у команді.
"Разом діяти завжди легше, ніж поодинці. Крутий приклад цьому проведений в Україні Євро 2012, коли об’єдналась вся країна навколо спільної мети. І лише разом ми змогли зробити це якісно та гідно. Люди сьогодні - це найголовніше. А в умовах турбулентності українці втрачають орієнтири й своє фізичне та ментальне здоров’я", – зазначив Олександр Соколинський.
Від слів – до дії. Для просування та реалізації кожного із зазначених принципів необхідні однодумці. Розкажіть про принципи друзям, поговоріть про це з рідними, зробіть публікацію у мережі – почніть діяти. Суспільство, як звід з каменів, який звалився б, якби один не підтримував іншого. І це доводять теперішні часи. Разом ми зможемо не тільки перемогти, але й відродитися.