Погіршення загальної економічної ситуації в країні призвело до кризи на внутрішньому ІТ-ринку - за останні два роки він скоротився втричі. Падіння торкнулося всіх сегментів: IT-послуг, продажу обладнання та програмного забезпечення (ПЗ). Очікується, що в наступному році почнеться поступове відновлення, але для виходу на докризовий рівень знадобиться багато років. Прискорити цей процес можна, якщо держава перегляне своє ставлення до малого і середнього бізнесу, а той по-новому поставиться до ролі IT.
Погіршення загальної економічної ситуації в країні призвело до кризи на внутрішньому ІТ-ринку - за останні два роки він скоротився втричі. Падіння торкнулося всіх сегментів: IT-послуг, продажу обладнання та програмного забезпечення (ПЗ). Очікується, що в наступному році почнеться поступове відновлення, але для виходу на докризовий рівень знадобиться багато років. Прискорити цей процес можна, якщо держава перегляне своє ставлення до малого і середнього бізнесу, а той по-новому поставиться до ролі IT.
Внутрішній IT-ринок України, який у минулому році скоротився на 48%, продовжує падати і зараз. За оцінками аналітичної компанії IDC, просіли практично всі його сегменти. Постачання обладнання (без урахування смартфонів і телефонів) впали на 46%, продаж програмного забезпечення - на 32%, IT-послуги - на 29%.
Враховуючи це, IDC очікує, що до кінця року обсяг внутрішнього IT-ринку зменшиться на 42%, до 879 млн доларів. Для порівняння, в 2013 році він становив майже 3 млрд доларів.
На думку глави українського офісу IDC Володимира Позднякова, на скорочення ринку, в першу чергу, вплинула загальна економічна ситуація в країні. У 2014 році падіння ВВП склало 8%, а в 2015 році експерти Світового банку очікують його зниження ще на 12%.
"Рік, що минає, був дуже драматичним для вітчизняного ІТ-ринку. Війна і девальвація гривні відкинули галузь на 20 років тому - у валютному еквіваленті ринок стиснувся в два рази", - погодився генеральний директор компанії De Novo Максим Агєєв.
За рівнем витрат на IT на душу населення Україна є аутсайдером у Східній Європі з показником в 20 доларів. У Польщі, наприклад, він становить 240 доларів, у Словаччині - 319 доларів, в Угорщині - 242 долара.
"Такий плачевний результат є наслідком цілого ряду факторів, включаючи непрозорість економіки, тотальну корупцію, відсутність реформ і державну політику в сфері інновацій", - зазначив Поздняков.
Крім того, структура українського IT-ринку є архаїчною. На ньому, як і раніше переважають поставки устаткування, а не продаж послуг і програмного забезпечення - 81% проти 19%. В європейських країнах та послуги сумарно припадає від 40% до 65% ринку.
"Технологічне відставання України від розвинутих країн прямо пропорційно вазі ЗА і послуг на ринку IT. Тобто в три-чотири рази. Це справжня "цифрову прірву", подолати яку можна тільки шляхом "цифровий" трансформації держави, економіки і бізнесу", - вважає Поздняков.
протягом усього року і бізнес, і держава скорочували витрати на IT. Економили на обладнанні і програмному забезпеченні, послуги з системної інтеграції (побудові інформаційних систем). Єдиний сегмент внутрішнього ринку, який продовжував зростати, незважаючи на кризу - це "хмарні" сервіси. Такі сервіси не вимагають від компаній великих інвестицій і відкривають їм доступ до програмного забезпечення, робочого місця, серверів, інфраструктурі, яка знаходиться поза офісом, в "хмарному" центрі обробки даних (ЦОД).
"Криза зробила "хмарну" модель більш привабливою", - констатував Агєєв.
Але обсяг ринку "хмарних" послуг поки невеликий, тому на загальну картину він особливо не впливає. За оцінками IDC, в 2014 році він зріс на 51% з 5,8 до 8,8 млн доларів, а в 2015 році зросте ще на 29%. Хоча Агєєв з обережністю прогнозує, що хмарний сегмент подолає рубіж 10 млн доларів з приростом близько 20%.
"Якщо обчислювати хмарний ринок в якихось юнітах, кількість замовлень, то зростання, безумовно, був значущим. З іншого боку, очевидна деградація вартості, так як сильно впала ціна за одиницю", - пояснив він.
Сегмент традиційного хостингу, тобто зберігання даних на підключених до інтернету серверах, в цьому році просів. Але з економією це не пов'язано. Сама по собі послуга хостингу не є дорогою, замовити її можна за ціною від 500 грн в рік. При цьому для замовника важливо, щоб дані знаходилися в цілості і до них був доступ.
Як раніше писало РБК Україна, за останній рік у країні почастішали перевірки з вилученням серверів. Тому бізнес почав все частіше перевозити свої дані за кордон і замовляти послугу хостингу там. За оцінками директора компанії NIC.UA Андрія Хветкевича, з початку року близько 20% користувачів хостингу в Україні перенесли свої дані в інші країни.
СЕО латвійської компанії Lattelecom Юріс Гулбіс підтвердив, що українські компанії активно цікавляться послугами зарубіжних віртуальних платформ та ЦОД.
"Кількість звернень до нас від українських компаній за перші 9 місяців 2015 року зросла на 250% порівняно з таким же періодом 2014, - розповів він. - Головною причиною, з якої українські підприємств переносять дані за кордон, є безпека".
За оцінками Агеєва, сумарна ємність сегмента ЦОД і "хмар" в 2014 році становила близько 25,5-26 млн доларів. У 2015 році він очікує сумарного зниження на 15-20%.
"Ринок датацентрів "просяде" на 30-40% в доларовому еквіваленті. "Хмари" покажуть зростання, темпи якого сповільняться в порівнянні з 2014 роком", - пояснив він.
За прогнозами Світового банку, в 2016 році ВВП України припинить знижуватися і навіть зросте на 1%. Тоді ж почнеться і поступове відновлення IT-ринку, вважають в IDC. У 2016 році він зросте на 21%, а в 2017 - ще на 23%, до 1,3 млрд доларів. Втім, на думку Володимира Позднякова, такими темпами ринок вийде на докризовий рівень нескоро. Наростити темп можна лише за сприяння держави.
Директор асоціації "ІТ України" Віктор Валєєв нагадав, що держава завжди було досить проблемним замовником і рідко платила вчасно за контрактами. Причому, за останні два роки затримки по оплаті, особливо системним інтеграторам, збільшилися.
"По багатьом держпроекти не розрахувалися досі. А за тим, за яким розрахувалися, не врахували курсові "ножиці", що призвело до збитків інтеграторів", - розповів Валєєв.
На його думку, якщо ставлення до бізнесу буде таким і далі, багато місцеві колективи просто "розваляться", і державі доведеться замовляти більш дорогі послуги у іноземних компаній.
"Тому держава повинна спочатку закрити всі борги, інакше ми втратимо цей сегмент", - підкреслив він.
Ще одна проблема - брак знань про IT в невеликих компаніях. Як зазначив Поздняков, в країнах Європейського Союзу малий і середній бізнес активно впроваджує IT. В Україні ж цим займаються в основному великі компанії.
Один з таких прикладів - "ДТЕК Енерго", яка в поточному році витратила на програму "Цифрова трансформація" 120 млн доларів. Як розповів директор з інформаційних технологій компанії Сергій Детюк, найбільш витратною частиною стало впровадження ERP-системи (система управління ресурсами підприємства, - ред.) компанії SAP.
"Але ми порахували, що за 10 років інвестиції в SAP відіб'ються п'ять разів", - пояснив він.
Впровадження типових IT-систем в компаніях малого і середнього бізнесу, за словами Віктора Валєєва, таких великих витрат не вимагає і окупається буквально за рік.
"Зараз впровадження IT - це питання виживання бізнесу. Але, на жаль, малий і середній бізнес цього не розуміє і продовжує працювати в Excell", - заявив він.
Валєєв також розповів, що малий і середній бізнес не довіряє IT-компаніям та економить на фахівцях за технологіями. Тому важливим завданням і IT-бізнесу, і держави має стати побудова комунікації з такими підприємцями.
Подальша доля внутрішнього IT-ринку також буде залежати від нового податкового кодексу, проект якого зараз обговорюється.
"Держава повинна стимулювати компанії витрачати гроші на IT", - підкреслив Валєєв. З ним погодився і Поздняков. Він вважає, що створення умов для розвитку малого та середнього бізнесу неминуче призведе до зростання IT.