Всеволод Ковальчук був призначений тимчасово виконуючим обов'язки директора НЕК "Укренерго" на початку опалювального сезону. На цій посаді він змінив Юрія Касіча, якого олігарх Костянтин Григоришин публічно назвав своїм протеже. Про те, що зараз відбувається в "Укренерго", про вплив на менеджмент Григоришина, про трансформатори і високовольтні магістралі читайте в першій частині інтерв'ю в.о. директора НЕК. У другій частині інтерв'ю Всеволод Ковальчук розповів РБК-Україна про те, яким обіцяє бути сезон, чи варто очікувати віялових відключень, а також про постачання окупованих територій.
Всеволод Ковальчук був призначений тимчасово виконуючим обов'язки директора НЕК "Укренерго" на початку опалювального сезону. На цій посаді він змінив Юрія Касіча, якого олігарх Костянтин Григоришин публічно назвав своїм протеже.
Про те, що зараз відбувається в "Укренерго", про вплив на менеджмент Григоришина, про трансформатори і високовольтні магістралі читайте в першій частині інтерв'ю в.о. директора НЕК.
У другій частині інтерв'ю Всеволод Ковальчук розповів РБК-Україна про те, яким обіцяє бути сезон, чи варто очікувати віялових відключень, а також про постачання окупованих територій.
РБК-Україна: Наскільки ОЕС Україна готова до опалювального сезону? Де залишаються "вузькі місця"?
Всеволод Ковальчук: Готовність системи до безаварійної роботи взимку становить 99%. Це не суперечить інформації про те, що ми лише на 20% виконали інвестпрограму та ремонтні роботи на 65%. Просто в мережах від початку закладений великий запас міцності. Якщо ми будемо йти так, як йшли до цього, в якийсь момент цей запас міцності стане критичним. Якщо нічого не робити з ОЕС україни, крім аварійних ремонтних робіт, ми в принципі років 10 якось проіснуємо.
Але це неправильно, оскільки потім буде набагато болючіше і дорожче, і ще більше відстрочить інтеграцію в європейську енергосистему ENTSO-E.
З електричними станціями питання підготовки до сезону складніше. НАЕК "Енергоатом" готовий до зими. Для того щоб краще пройти опалювальний період, деякі блоки працювали на зниженій потужності, щоб після закінчення опалювального сезону подовжити паливну кампанію і вийти в ремонт.
Поки сильно не похолодало, ми тримали розвантаженим до 600 МВт третій блок Південноукраїнської АЕС, зрозуміло, за погодженням з "Енергоатомом" і Міністерством енергетики.
Технічно українські ГЕС може і готові до зими, але через ідрологічну посуху приточность Дніпра, Десни та Дністра - найнижча за всю історію спостереження, і становить 30% від норми. Ресурс водних запасів у два рази нижче в порівнянні з минулим роком. Це означає, що ми можемо працювати стільки ж часу, але з удвічі меншою потужністю, або з використанням резерву потужності, але в два рази коротше за часом.
Київ - найбільший в країні споживач електроенергії. У нас досить мало живлячих потужностей всередині міста - 2700 МВт, близько 10-13% від загального споживання. Те, що Київ сьогодні споживає найбільше, обумовлено стабільним зростанням споживання навіть у кризові роки. Коли різко зростає споживання, особливо в зв'язку з похолоданням, катастрофічно не вистачає джерела потужності в самій столиці. Нові високовольтні магістральні лінії, які будуються від Хмельницької та Рівненської АЕС до підстанції "Київська", сильно допоможуть ситуації, але не вирішить її повністю.
Щоб забезпечити надійність постачання місту Києву на належному рівні, необхідний підйом генерації в Київському енерговузлі. У нас є Трипільська ТЕС, київські ТЕЦ №5 і 6. Останні працюють на газу, який ми, по можливості, заощаджуємо. І в нас бувають ситуації, коли потрібно включати Київську ГАЕС у режимі СК (синхронного компенсатора), щоб підтримати напругу.
Не можна сказати, що є якісь технічні проблеми, які неможливо вирішити. Але вони тягнуть за собою певні економічні наслідки.
На більшості енергоблоків ТЕС генеруючих компаній проведені планові ремонти, але аварійність залишається дуже високою. Приватизовані станції не оновлювалися належним чином. Якщо взяти статистику, то видно, що по планових ремонтах, заміні обладнання, аварійних ремонтах приватні ТЕС трішки в гіршому стані, ніж державні. Тому у нас дуже багато невдалих пусків блоків, наприклад, на Придніпровській, Слов'янській, Ладижинській ТЕС.
Також, щоб державна Вуглегірська ТЕС спрацьовувала свій величезний вугільний склад, їй потрібно, щоб працював хоч один блок Слов'янської ТЕС, тому що, простіше говорячи, по перетину мережі не можна передати тоді необхідну потужність. Але у нас зараз по країні споживання електроенергії дуже низьке - прогнозно 24 тис. МВт. Це трохи нижче показників минулого року та на 30% нижче, ніж було раніше.
РБК-Україна: Чи існує якийсь антикризовий план на випадок сильних морозів взимку?
Всеволод Ковальчук: Плани у нас є на будь-який випадок. Також ми регулярно проводимо тренування на випадок, якщо пошкоджуються, наприклад, магістралі в 750кВ. Закладається песимістичний сценарій на випадок відключення атомних енергоблоків та звернення до РФ по аварійній заявці. Розроблені графіки аварійних відключень, які побудовані таким чином, щоб більше 1,5-2 годин споживач не перебував без енергопостачання.
Група консультантів, які надавали допомогу Кабінету міністрів від Держдепартаменту США надали нам свій метеопрогноз. Звучить він для України вкрай приємно - "зима буде сніжна, але тепла". Поки, не маючи даних від Укргідрометцентру, ми не можемо оперувати іншим. Крім того, ми довіряємо нашим американським колегам. Але це не означає, що ми на цьому заспокоїлися.
Звичайно, ми проводимо розрахунки з гіршим сценарієм, який враховує температури -20. До цього моменту плануються такі графіки поставок палива, щоб на складах ТЕС був гарантований запас вугілля, що покриває потреби ОЕС. При цьому, для забезпечення надійної роботи ОЕС України в період опалювального періоду, щоденні поставки вугілля повинні бути не менше 90 тис. т. Це все обговорюється на рівні РНБО, Міненерго, Кабміну, щоб був резервний запас палива, і ми знали, що робити в найбільш складному випадку.
РБК-Україна: Як часто ми вдаємося до допомоги Росії за балансуючим контрактом? Чи можна ці перетоки назвати імпортом електроенергії?
Всеволод Ковальчук: На сьогоднішній день Україна не імпортує електроенергію. Всього за контрактом за рік ми імпортували 2071,96 млрд кВт*год. Балансуючий контракт був завжди. Він вступає в дію автоматично, якщо в ОЕС України відбувається небаланс внаслідок природних відхилень споживання. Тоді відбуваються так звані перетоки потужності з Росії. Ми ведемо їх облік. Це схоже на принцип сполучених посудин. Допустимі відхилення потужності за балансуючим контрактом складають ± 100 МВт.
Наприклад, з Польщею у нас немає такого балансуючого контракту, оскільки у нас з ними немає єдиної системи, але є експортний контракт. При цьому, по ситуації, ми можемо надавати польському оператору аварійну допомогу.
Важливо розуміти - ми намагаємося завжди залишатися в рамках балансуючого контракту з РФ, щоб не вдаватися до імпорту. Наше завдання - утриматися в обсязі 25 млн. кВт* год на місяць, щоб не перейти на імпортний контракт. У жовтні ми не імпортували електроенергію з РФ.
Якщо ми переберемо хоч на один кіловат балансуючий контракт, то це вже буде контрабандою з точки зору митних органів. Якщо раптом виникає необхідність в імпорті, а нам російська сторона відмовляє в ньому за нерівним графіком, ми вдаємося до аварійної допомоги. Вона вкрай дорога - близько 8 центів за кВт*год. Зрозуміло, що ми цього не хочемо, але в цьому році нам доводилося до неї вдаватися.
На листопад ми плануємо імпорт з РФ. Це потрібно для того, щоб закінчити роботи по капітальному будівництву лінії з Рівненської та Хмельницької АЕС до підстанції "Київська". Тобто, для цього нам доведеться вивести з експлуатації лінію "ХАЕС-ЧАЕС". В цей час атомні станції проведуть роботи по введенню в роботу проектної автоматики, і протягом 21 дня відсутній обсяг ми будемо брати рівним графіком за мінімальною ціною з Росії - 2,4 рубля за 1 кВт*ч.
Компенсація теплових електростанцій призвела б до спрацювання вугільних складів (особливо вугілля марки антрацит), що в умовах відставання накопичення неприпустимо перед початком зими. Нам зараз вугілля вистачає, запаси зараз краще, ніж у минулому році. Але близько 300 тис. т бракує. Весь обсяг газової та антрацитної групи вугілля на контрольованих і непідконтрольних територіях зараз становить 2,4 млн т. Крім цього, близько 400 тис. т зараз перебувають "у дорозі", їх вивантаження відбудеться в кінці місяця.
РБК-Україна: Яка ситуація з електропостачанням окупованих територій?
Всеволод Ковальчук: Після того, як похолодало, неконтрольовані території Донбасу почали трішечки перебирати. Ми це зараз вирівнюємо. В принципі можна сказати, що ми підтримуємо фактично нульове сальдо протягом декількох місяців.
Крим бере електроенергію за експортним контрактом між "Укрінтеренерго" і "ІнтерРАО". Пошкоджена лінія "Мелітополь-Джанкой" в минулий вівторок була знову поставлена під завантаження, а лінія "Каховська-Джанкой" виведена в ремонт. До 18 жовтня має завершитися реконструкція цієї лінії, а також лінії "Каховська-Островська". Тому Крим планується повністю живити по всім чотирьом лініям, що йдуть до нього.
Ми повинні були завершити реконструкцію раніше, але не встигли. По-перше, через погіршення погодних умов і вітрових навантажень. А, по-друге, через пошкодження опори на лінії "Мелітополь-Джанкой", в результаті якої на електролінії "Каховська-Джанкой" була припинена реконструкція та цілий тиждень на ній не проводилися роботи, оскільки вона в якості компенсатора працювала на постачання електроенергії на півострів.
Тому, ми подали в Крим заявку на проведення робіт до кінця місяця. Поки відповіді немає, але швидше за все, вона буде негативною. Будемо намагатися домовитися. Якщо говорити з точки зору технології, а не політики, то Криму в опалювальний період завжди потрібно як мінімум три лінії, оскільки дві лінії не забезпечать необхідний обсяг перетікання. Взимку Крим споживає від 850 до 1200 МВт.
РБК-Україна: В якій ситуації можливе відключення Криму? Хто повинен дати "Укренерго" відповідну команду?
Всеволод Ковальчук: Якщо б мова йшла про дві різні країни, то достатньо було б згоди двох операторів. Якби півострів був контрольованою територією, то ми могли б зробити це самостійно. Але зараз, при окупації Криму, "Укренерго" не може самостійно приймати такі рішення. Хто повинен дати нам команду на відключення? Прописаної де б то не було процедури процесу не існує.
РБК-Україна: Повертаючись до Донбасу, раніше "Укренерго" заявляло, що Луганська ТЕС працює в режимі "острова", і що в цій зоні знаходиться ваш диспетчер. Чи є доступ до інформації про те, що там відбувається і як забезпечується подача електроенергії на північ Луганської області та в Лисичанськ?
Всеволод Ковальчук: Це складне питання. Лисичанськ "висить" на одній гілці. Будь-яка несправність на Луганській ТЕС створює місту проблеми. У нас були прецеденти минулого тижня, коли на станції засмітилася система подачі вугілля, тобто вугільний пил забилв живиляче обладнання, і вугільні блоки були відключені. Повністю було погашене все навантаження "острова" - і північ області, і неконтрольована територія. Це тривало сім годин, пощастило, що в нічний час. О 5 ранку в райони знову подали напругу.
Звичайно, це вкрай ненадійна схема електропостачання. До тих пір, поки не буде відновлено 4-5 ЛЕП, що з'єднують Луганську ТЕС з енергосистемою, не можна говорити про надійне постачання півночі Луганської області. Проблема в тому, що від початку це не дуже стабільна система. Якщо ви подивіться на карту мереж, то ви побачите, що на півночі Луганської області дві тупикові підстанції і білі простори, де немає мереж.
У нас є пропозиція, яку ми обговорювали з Луганською адміністрацією. Адміністрація вийшла до нас з питанням про відновлення надійності електропостачання області. Мова йшла про будівництво нової підстанції 500 на 220 кВ приблизно в районі або Кременово або Сіверська.
Адже навіть якщо будуть відновлені всі лінії, це не скасовує того факту, що Луганська ТЕС знаходиться в зоні бойових дій і зоні ураження. Грубо кажучи, місце розташування таке, що з мисливської гвинтівки можна вистрілити по об'єкту, не кажучи вже про артилерію. Плюс підстанція "Михайлівка", яка теж вузлова і живить підстанцію "Ювілейна", знаходиться на неконтрольованої території. Тобто, навіть якщо вся система комунікацій буде відновлена, то, умовно, рубильник від півночі Луганської області залишиться в руках сепаратистів.
Тому альтернативна лінія просто необхідна. Біда в тому, що там не так багато зараз споживачів. І інвестиції в 0,5 млрд грн і вище, дуже необхідні соціально, є досить сумнівними з економічної точки зору. Ми, як відповідальні за технологію і надійність, вважаємо вкрай необхідним мати цей зв'язок.
РБК-Україна: На якому етапі зараз перебуває реалізація проекту з розвороту трьох енергоблоків Бурштинської ТЕС в ОЕС країни?
Всеволод Ковальчук: За моєю інформацією, ДТЕК "Західенерго" так і не почав розробляти цей проект.
РБК-Україна: ДТЕК говорить про те, що розворот ще трьох енергоблоків Бурштинського "острова" загрожує розбалансуванням мереж в прилеглих областях. Крім того, це загрожує невиконанням міжнародних контрактів з експорту. Яка позиція "Укренерго"?
Всеволод Ковальчук: Моя позиція як керівника "Укренерго", в наступному: чим більше у мене потужності в ОЕС України, тим спокійніше країна буде проходити опалювальний період. Те, що ми розгортаємо три блоки, буквально не означає, що ми їх з "енергоострова" пилкою випилюємо і робимо таку окрему маленьку електростанцію. Це означає, що блоки будуть перефіксовані на подачу в Україну. Буде встановлена додаткова нова автоматика, яка захистить систему шин, і вони будуть працювати в Україну.
Зобов'язання за зовнішніми контрактами, звичайно, є. Але це комерційна складова питання. А я вважаю, що зараз ключовим для України є питання енергобезпеки. Ми розмовляли з польською стороною. Зустріли повне розуміння питання. У нас в контракті не написано, що саме такого-то числа ми зобов'язуємося дати таку-то потужність європейському оператору.
Це теж певний прогнозний баланс. Ми в якийсь момент не додамо, в якийсь момент дамо більше. Це зовсім не означає, що після перефіксації трьох енергоблоків всередину країни, ДТЕК не зможе експортувати.
Але якщо виникне ситуація з дефіцитом потужності, диспетчер дасть команду про розворот. Це нормальна ситуація для будь-якої енергосистеми, і наші європейські партнери це добре розуміють.
Бесіду вели Марія Цатурян та Ірина Голод