Держбюджет-2018: за що буде голосувати Верховна Рада

Між першим і другим читанням проекту держбюджету-2018 у Верховній Раді уряд збільшив доходи і витрати держскарбниці на наступний рік

Кабінет міністрів збільшив доходи і видатки держбюджету на 2018 рік. Чиновники запевняють, що плановані надходження в казну абсолютно реалістичні і розраховані на підставі оновленого макроекономічного прогнозу. Щоб профінансувати додаткові витрати силових відомств, соціальний блок і догодити депутатам-мажоритарникам, уряд змушений взяти більше з держкомпаній, зокрема, з НАК "Нафтогазу". Крім того, влада вирішила витратити чергову порцію конфіскованих корупційних коштів, а не направляти ці гроші на покриття дефіциту держбюджету. Детальніше - в матеріалі РБК-Україна.

У розпал бюджетного процесу парламент зажадав від уряду більше грошей на силові відомства, армію, соціальну допомогу, медицину і освіту. До того ж "розігрався апетит" у депутатів-мажоритарників, які наполягають на збільшенні фінансування своїх округів. Перед першим читанням держбюджету, як писало РБК-Україна, від депутатів надійшло правок на 1,4 трлн гривень. Частина з них врахована. За три тижні підготовки проекту до другого читання Кабінет міністрів збільшив витрати бюджету на наступний рік майже на 40,5 млрд гривень. При цьому доходи, згідно з оновленого кошторису, зростуть на 36,5 млрд гривень.

"Вершки" держкомпаній

Левову частку додаткових надходжень складуть податок на прибуток підприємств і прибуток державних і комунальних компаній. Порівняно з вересневої редакцією бюджету доходи за цими статтями зростуть на 9,5 млрд гривень і 13,9 млрд гривень відповідно.

У Кабінеті міністрів запевняють, що доходи "не роздмухували". Як пояснив РБК-Україна високопоставлений чиновник з фінансового блоку уряду, вийти на збільшення дохідної частини вдалося після перегляду макропрогнозу на 2018 рік. Це рішення Кабмін прийняв минулого тижня. "Ми бачили необхідність переглянути макпропрогноз, так як попередній був зроблений ще в травні. Зараз у Бюджетному кодексі ми прописуємо правило, що між першим і другим читанням держбюджету потрібно уточнювати макропрогноз, щоб були більш коректні показники", - пояснив співрозмовник.

Перегляд макропоказників - не єдина причина зростання планованих доходів. За словами чиновника, уряд розраховує отримати більше дивідендів від НАК "Нафтогаз" в 2018 році, ніж очікувалося раніше. "НАК - це держкомпанія. Ми платимо йому субсидіями, перенакачуємо грошима. У "Нафтогазу" прибуток за дев'ять місяців - 30 мільярдів гривень. Тому вважаємо, що він може і повинен заплатити більше дивідендів до держбюджету", - пояснив чиновник. Він уточнив, що більше дивідендів заплатить не тільки "Нафтогаз", але й інші держкомпанії. "Ми збільшимо частку відрахувань дивідендів з 50% до 75% прибутку", - додав співрозмовник. У самому "Нафтогазі" до ініціативи чиновників поставилися стримано, уточнивши виданню, що приймуть будь-яке рішення свого основного акціонера, тобто уряду, по виплаті дивідендів.

Конфіскувати не можна залишити

Щоб профінансувати "допзамовлення" від парламенту, Міністерство фінансів передбачило доходи, яких в проекті не було перед першим читанням держбюджету-2018 в Раді. Серед іншого, мова йде про плату за ліцензії на зв'язок 4G і про конфіскованих у корупціонерів коштів.

За оцінками Міністерства фінансів, сукупно ці дві статті повинні принести бюджету 11 млрд гривень. Спочатку гроші планували направити на покриття дефіциту бюджету, а не "проїдати" їх через загальний і спеціальний фонди. Тому в першій редакції проекту, внесеного в Раду у вересні, цих сум у дохідній частині не було. До речі, дещо схожа ситуація була в липні при внесенні змін до держбюджету-2017, коли депутати "запустили руки" в "конфіскат".

Як пояснив РБК-Україна джерело в уряді, при доопрацюванні проекту з комітетом з питань бюджету було прийнято рішення частину коштів, отриманих від конфіскації, направити на фінансування держбюджету, а частина - 4,7 млрд гривень - запланувати у доходи. Але поки незрозуміло ні що це за конфісковані гроші, ні у кого їх, власне, конфіскують. "Ми отримали підтвердження, що ці гроші будуть", - сказав виданню урядовий чиновник. Але на уточнююче запитання, від кого з відомств було отримано таке підтвердження, не відповів.

"Конфіскат" піде в спеціальний фонд держбюджету, з якого ці гроші витратять на будівництво доріг (2 млрд гривень), придбання авіаційної техніки для Міністерства внутрішніх справ (700 млн гривень). Ще 2 млрд гривень з конфіскованих коштів направлять до Фонду регіонального розвитку (ФРР). Всього бюджет ФРР складе 6 млрд гривень.

Крім того, уряд придумав, як витратити залишки конфіскованих у цьому році коштів. Їх, як випливає з пояснювальної записки до проекту бюджету-2018, зокрема, направлять на нову бюджетну програму Міністерства оборони для "реалізації заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави". Ці "заходи" обійдуться бюджету в 2,7 млрд гривень.

Що ж стосується плати за ліцензії за 4G, Кабмін ще в серпні прийняв рішення про проведення конкурсу на їх отримання. Віце-прем'єр-міністр - міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів раніше заявляв, що загальна сума надходжень до державного бюджету від видачі ліцензій у частоті 1800 МГц може скласти 4 млрд гривень і 2,3 млрд гривень в діапазоні 2600 МГц.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації поки оголосила тендер в діапазоні радіочастот 2600 МГц. Тим не менше, в уряді розраховують, що в наступному році це джерело доходу не підведе.

Здали позиції

Доопрацьований до другого читання проект держбюджету-2018 вийшов компромісним для муніципалітетів. Міністерство фінансів, яке спочатку намагалося перекинути частину видатків на місцеві бюджети, у багатьох питаннях поступилося. Зокрема, пропонувалося передати на місця оплату житлових пільг у сумі 7 млрд гривень. У підсумку від цього відмовилися, залишивши видатки центральної скарбниці. Перед голосуванням за проект у першому читанні співрозмовники РБК-Україна в БПП запевняли, що це питання вирішувалося в Адміністрації президента. "Мінфін знехотя, але перераховує. Це питання узгоджено. Це вказівка президента. Вони вже не викрутяться", - запевняв видання народний депутат з президентської фракції, що не побажав назвати своє ім'я. В уряді "не викрутилися", їм довелося збільшити субвенцію місцевим бюджетам для виплати житлових субсидій та пільг майже на 16 млрд гривень.

Також на догоду місцевим бюджетам була збільшена медична субвенція на 0,7 млрд гривень. Крім того, на медсубвенцию перерозподілили 5,2 млрд гривень з програми з надання первинної медичної допомоги населенню. Як пояснили співрозмовники в уряді, це пов'язано з відкладанням запуску медичної реформи, а саме поки ще неготовністю Національної служби здоров'я почати роботу з медичними установами.

Міністерство фінансів прописало у державному бюджеті субвенцію на соціально-економічний розвиток регіонів в розмірі 5 млрд гривень, гроші на яку спочатку "перекинули" з Фонду регіонального розвитку. У ФРР, як вже було сказано, частково компенсували цю суму за рахунок конфіскованих коштів. "Нашим проектом бюджету на 2018 рік не була передбачена субвенція з держбюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів по "соц-економу". Але дійсно, щоб бюджет пройшов через сесійний зал Ради, щоб у наступному році приймалися необхідні закони, субвенція соціально-економічного розвитку – це той мінімум, який вирішує багато питань в роботі з депутатами-мажоритарниками", - в інтерв'ю РБК-Україна говорив заступник міністра фінансів Сергій Марченко.

Не варто забувати, що наступний рік - це передвиборний, а значить, владі потрібно не тільки догоджати чиновникам на місцях, але і відкривати більше нових соціальних об'єктів - шкіл, лікарень, доріг та іншої соціальної інфраструктури. У проекті держбюджету закладено достатньо витрат для "перерізання стрічок". Приміром, 300 млн гривень передбачено на будівництво Національного музею "Меморіал жертв Голодомору", 200 млн гривень планують витратити на будівництво Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції гідності. 75 млн гривень та 50 млн гривень відповідно пропонується направити на реконструкцію і будівництво об'єктів в дендропарку "Софіївка" та створення Національного тенісного центру.

На цьому тижні, в продовження теми популярних рішень і роботи влади з електоратом, президент Петро Порошенко запропонував уряду розглянути можливість підвищення мінімальної зарплати у наступному році до 4100 гривень. Тоді як, згідно з останньою версією проекту держбюджету, розмір "мінімалки" з січня 2018 року складе 3723 гривні. Правда, в Кабміні кажуть, що вивчають це питання. "У бюджеті передбачається норма, що якщо буде можливість у наступному році - будемо підвищувати мінімальну зарплату. Але поки у нас немає розрахунків за 4100, про які говорив президент", - пояснив РБК-Україна співрозмовник в уряді.

Під покровом ночі

У Раді та Кабміні розраховують, що держбюджет буде проголосоване у четвер, 7 грудня. Втім, не виключено, що депутати традиційно будуть приймати його під покровом ночі, до останнього продовжуючи "торги" з урядом за потрібні їм правки.

Враховуючи, як це відбувалося в попередні роки, корективи в документ можуть вноситися по ходу розгляду. Наприклад, як і в минулому році, спірним є питання перерозподілу дотацій аграріям. РБК-Україна раніше писало, що лобісти ніяк не можуть домовитися про формат розподілу і суми, які планується виплачувати сільгоспвиробникам.

Перед першим читанням держбюджету-2018 було прийнято рішення обмежити суму дотації в 150 млн гривень для однієї компанії в рік. Це питання, як запевняють співрозмовники РБК-Україна виконавчої влади, вирішувалося на рівні Адміністрації президента. І нібито обмеження лобіював голова групи "Відродження" Віталій Хомутинник і власник агрохолдингу "Кернел" Андрій Веревський. При цьому найбільше від обмеження програють птахівницькі підприємства, що входять в "Миронівський хлібопродукт" Юрія Косюка, а також компанії Олега Бахматюка, які отримали в цьому році левову частку бюджетної дотації. Судячи з усього, ліміт залишиться. Але при підготовці держбюджету-2018 до другого читання чиновники разом з депутатами урізали суму дотації до 945 млрд гривень, перекинувши 1,7 млрд гривень на програму підтримки тваринництва, довівши витрати по ній до 4 млрд гривень. Ймовірно, що крапку у цьому питанні ще не поставлена.