Один із найбільших підрядників державних будівельних проектів, одеська компанія "Автомагістраль-Південь", ймовірно збільшила кошторис будівництва водогону "Інгулець – Південне водосховище" на понад 3 млрд гривень.
Крім того, підприємство фігурує у кримінальному провадженні про відмивання коштів з проекту через конвертаційні центри та фіктивні агрокомпанії, що нібито експортували продукцію до Румунії – в такий спосіб легалізували щонайменше 187 млн грн.
6 червня 2023 року росіяни підірвали греблю Каховської ГЕС. Її руйнування призвело до критичного падіння рівня води у Каховському водосховищі та пошкодження інфраструктури водопостачання. Внаслідок катастрофи півтора мільона жителів Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської та Херсонської областей залишилась без водопостачання.
Протягом кількох тижнів після трагедії уряд ухвалив рішення про необхідність будівництва мережі нових водогонів, які б забезпечили водою мешканців цих регіонів. Зокрема, нову гілку водогону "р. Інгулець – Південне водосховище" запланували звести для водопостачання мешканців Кривого Рогу і довколишніх районів.
За 26 км водогону Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області заплатила близько 7,7 млрд грн. без конкурсу. Будувала обʼєкт компанія "Автомагістраль-Південь" одеського бізнесмена Олександра Бойка. Фірму повʼязують із колишнім публічним куратором "Великого будівництва", екс-радником голови Дніпропетровської ОДА Юрієм Голиком, який є фігурантом справи про розголошення даних досудового розслідування НАБУ.
В функції підрядника "Автомагістраль Південь" було проєктування та будівництво водогону. Проєкт виявився настільки масштабним, що там виявлено не тільки зайві труби, а і зайву насосну станцію. Так, за проєктом, від річки Інгулець до Південного водосховища мали прокласти новий магістральний водогін із трьома насосними станціями. Хоча з гідравліки, тиску, рельєфу та логіки – вистачало двох.
Технічні експерти з державного інституту встановили, що НС-1 та НС-2 повністю покривають потребу у підйомі води, відповідно до розрахункової продуктивності 4200 м³/год.
"Потужностей насосних агрегатів достатньо для подачі проектної витрати води без будівництва НС-3" – йдеться у офіційному висновку профільного науково-дослідного інституту, який є у розпорядженні редакції.
Попри це, в проєкті закладено будівництво НС-3 з комплексом допоміжних споруд, а саме: трансформаторна підстанція, сховище цивільного захисту, контрольний пункт, автономне енергоживлення, відеоспостереження на 26 камер, SCADA, IP-телефонія, система кондиціонування, дизайнерські покриття підлоги на кількох рівнях, благоустрій з декоративними газонами, дизайнерське внутрішнє оздоблення, душові кабіни, плитка, стелі “Армстронг”.
Лише окремі приклади витрат:
• Плитка, декоративні плінтуси, склопакети — 3,1 млн грн.
• Оздоблення стелі — 1,5 млн грн.
• Вентиляція і кондиціонування — понад 5 млн грн.
• Відеоспостереження — 600 тис. грн.
• Системи пожежогасіння, блискавкозахисту — понад 3 млн грн.
• Зовнішнє оздоблення фасаду — 5,1 млн грн.
В результаті - сума завищення вартості 258 345 726,80 грн.
Інше ключове рішення, яке дозволило збільшити кошторис водогону, що має забезпечити водою батьківщину президента, – використання чотирьох трубопроводів різного діаметру і матеріалу.
"Поліетиленові та склопластикові труби. Розшукували їх по всій Європі, отримували від 8-х постачальників. Для прокладання труб влаштовуємо траншею шириною 13 метрів та глибиною – 2,5 метри. Для будівництва водозабору доводиться тимчасово змінювати русло річки Інгулець. Виконуємо неймовірний обсяг земляних робіт – 2,4 млн. м3, щоб якнайшвидше подати воду у місто", – зазначили на сайті “Автомагістралі”.
Натомість експерти вважають, що такий проект було робити недоцільно. Різні за діаметром і матеріалами виготовлення труби – додаткове навантаження і потенційне розбалансування усієї системи. А ще чотири труби - це плюс окремі гілки, стики, фланці, арматура, зварювання, технагляд.
У документації немає ані гідравлічного обґрунтування такої конфігурації, ані порівняльного аналізу економічної доцільності.
Наслідками цього технічного рішення стало вдвічі більше траншей, розробки ґрунтів, засипки, в 2–2,5 раза більше арматури (засувки JAFAR - понад 150 шт.) та штучне збільшення обсягів монтажу, матеріалів, експертиз. Завищення вартості матеріалів (лише труби, арматура та насосне обладнання): 371 817 834,70 грн.
У техніко-економічному обґрунтуванні інституту розглядався альтернативний варіант: 2 труби Ø1300 мм, використання меліоративного каналу без реконструкції, відмова від будівництва НС-3. Цей варіант коштував у 1,94 рази менше, потребував на обслуговування у 2,33 рази менше річних капіталовкладень, передбачав будівництво на 6 місяців швидше.
Проаналізувавши проектну документацію, коригування проекту та науково-технічний супровід дійшли висновку що жодним розглянутим документом не обґрунтовано потребу та ефективність застосування 4-х труб різного діаметру замість 2-х або 3-х однакових, що є основою гідравлічного розрахунку водогону.
Також не наведено розрахунку різної кількості труб водогону з різними діаметрами та відповідним порівнянням ефективності прийнятих рішень, що передбачалося технічними завданнями. Обґрунтування рішення влаштування чотирьох ниток водогонів різного діаметру і матеріалу, які дестабілізують роботу водогону, у проекті відсутнє.
Згідно попередніх висновків технічної частини, які стосуються визначення кількості та діаметрів трубопроводів проведений аналіз вартості згідно договірної ціни показує, що орієнтовна сума завищення вартості складає 1 817 702 988 грн. До цього додаємо відсутність необхідності реконструкції меліоративного каналу згідно проведеного аналізу вартості згідно договірної ціни – орієнтовна сума завищення вартості 346 728 878,52 грн.
За державними нормами максимальну дальність транспортування місцевих матеріалів для інвесторської документації рахують на відстань до 80 км: все що більше вважається економічно недоцільним.
Тому часто на проєктах значного будівництва зводять тимчасові виробництва. Але "Автомагістраль Південь" возить пісок за 264 км, перевищуючи максимальну норму на 184 км. Орієнтовна сума завищення вартості – 373 248 676,00 грн.
Так само у проєкті завищена дальність транспортування шлаку на 80 км, що в подальшому збільшує вартість проєкту в цілому на 94 305 423,44 грн. Крім того, у проєкті завищено вартість матеріальних ресурсів під час виконання робіт, а саме трубна продукція (GRP з склопластику, труби поліетиленові), запірно-регулююча арматура "JAFAR" та насосне обладнання. Орієнтовна сума завищення вартості 371 817 834,70 грн.
Завдяки особливостям оформлення судових рішень, в ЗМІ прошло непоміченим кримінальне провадження щодо відмивання коштів на проекті "Інгулець – Південне водосховище", в якому фігурує "Автомагістраль-Південь".
Згідно з даними Єдиного реєстру судових рішень, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні No12024000000000774 від 19.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою чи службовим становищем групою осіб) за фактами ймовірного відмивання коштів на проекті будівництва криворізького водогону.
В матеріалах справи всі компанії зашифровані, проте з контексту зрозуміло, що йдеться саме про "Автомагістраль-Південь".
Наприклад, у реченні "ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" 19.07.2023 уклали із "ІНФОРМАЦІЯ_3" договір щодо будівництва ділянки магістрального водогону р. Інгулець - Південне водосховище для забезпечення водою м. Кривий Ріг у зв’язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов’язаних із знищенням "ІНФОРМАЦІЯ_4", загальна сума 5.3 млрд грн" – очевидно, що йдеться про контракт саме з одеською фірмою, наближеною до Голика.
Також з контексту стає зрозуміло, що у матеріалах ідеться про купівлю труб за завищеними цінами у ТОВ "Шляховик-97", яке в подальшому закуповувало труби у заводів-виробників. Це робилось, на думку слідчих, з метою штучного завищення ціни поставленої продукції.
Далі, за даними слідства, службові особи "Автомагістраль-Південь" "вносили недостовірні відомості до актів виконаних робіт та здійснювали завищення цін на товарно-матеріальні цінності, а надлишково отримані бюджетні кошти за фактично не виконанні будівельні та інші види робіт були спрямовані на афілійовану структуру у вигляді сплати за наданні послуги та оренду нерухомого та рухомого майна". Податкових накладних на такі операції було зареєстровано на 2,6 млрд грн.
"В подальшому, службові особи (цієї компанії) користуючись послугами т. зв. конвертаційних центрів з метою легалізації бюджетних коштів, отриманих від ТОВ "Автомагістраль-Південь", здійснили закупівлю сільськогосподарської продукції у групи компаній, які мають ознаки фіктивності та відносяться до так званої транзитної групи", – йдеться в матеріалах провадження.
Зокрема, "шляхом здійснення експортних операцій сільськогосподарської продукції на адресу афілійованих структур, легалізували товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 187 млн грн та занизили податок на додану вартість на загальну суму 20,5 млн. грн.
За експертними даними, які отримала в розпорядження редакція, держава, найімовірніше, переплатила за водогін щонайменше 3 млрд грн. І причина - не лише у завищених цінах, що є класичною корупційною схемою, а в економічно та технічно "роздутому" кошторисі і проекті обʼєкту. Передусім, ідеться про розпіарені 4 гілки водогону. Таким чином, сукупно в проекті вартістю 7,7 млрд грн. необґрунтована переплата складає понад 3 млрд грн. або понад 39%.
Нагадаємо, ТОВ "Автомагістраль-Південь" – один із головних "гравців" на ринку державних інфраструктурних замовлень. Її пов’язують із Юрієм Голиком – координатором "Великого будівництва", колишнім радником голови "Укравтодору".
За даними журналістів, Голик "лобіював" цього підрядника як "технічно надійного" у проєктах дороги, а з 2023 року – і в об’єктах критичної інфраструктури. Саме Голик регулярно коментував позитивно проєкти, які втілювала "Автомагістраль-Південь", просував наративи "безальтернативності" НС-3 у закритих зустрічах з чиновниками Мінінфраструктури.
Замовник проєкту – Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Дніпропетровській області. Генеральний проєктувальник – ТОВ "НВО "Трансінжиніринг". Усі рішення були затверджені й пройшли експертизу. Експертизу проєкту підписали, попри наявні технічні висновки з чітким запереченням необхідності НС-3 і зайвих труб.
В публікаціях чиновників наголошувалось, що кошторис перевірили незалежні аудитори з проекту USAID, що нібито мало свідчити про прозорість та ринкову вартість закладених у кошторисах цін на будматеріали.
Проте на сайті проекту "Економічна підтримка України" немає самого тексту аудиторського висновку, а є лише згадка про те, що підрядник, ТОВ "СДМ Інжиніринг Україна", "провів комплексну техніко-економічну експертизу розробленої проєктно-кошторисної документації".
Також аудит USAID згадується в звіті Рахункової палати про прозорість будівництва обʼєктів, повʼязаних із подоланням наслідків руйнування Каховської ГЕС.
В цьому ж звіті Рахункова палата вказує на конкретні порушення, повʼязані із водогоном: "ТОВ "Автомагістраль-Південь" на об’єкті р. Інгулець – Південне водосховище придбало за завищеними цінами на суму 112 758,1 тисяч грн труби поліетиленові діаметром 1000 мм, що призвело до переплати.
На фоні війни, руйнації, відсутності бюджету розвитку, критичних потреб армії – комусь стало зручно "підтримати інфраструктуру". Що буде далі? Швидше за все – нічого. Бо це зроблено згідно з процедурою. Бо є документи, експертизи, підписи.