"Вишки Бойка": від прикладу корупції до символу перемоги

Підрозділи Головного управління розвідки Міноборони провели спецоперацію, унаслідок якої повернули під контроль України так звані “вишки Бойка” - бурові газо- та нафтовидобувні платформи біля берегів Криму в Чорному морі. Про те, чому це важливо – в колонці для РБК-Україна розповів народний депутат Олексій Леонов.

Історія придбання морських бурильних установок В312 – "Петро Годованець" та В319 – "Україна" у 2011 році викликала великий резонанс. Суспільство було обурено, адже йшлося про розкрадання державних коштів на 300 мільйонів доларів. З того часу ці платформи отримали свою другу назву у засобах масової інформації, як "вишки Бойка", і донедавна це словосполучення знаходилося у широкому вжитку, як показовий приклад корупції.

Однак у вересні 2023 "вишки Бойко", завдяки блискучій операції ГУР МО України, отримали шанс на "реабілітацію". І в найближчому майбутньому цілком можуть потрапити до шкільних підручників, як один із символів перемоги України. Але про все по черзі.

13 вересня 2023 року Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомило про повернення під український контроль бурових платформ "Петро Годованець", "Україна", а також – "Таврида" та "Сиваш". Спочатку ці платформи були розташовані в районі Одеського морського родовища, за 100 км від узбережжя Одеської області, однак 19 березня 2014 року Росія незаконно захопила ці бурові споруди. Згодом установки відвели трохи далі від материкової частини України. На них було встановлено засоби радіотехнічної розвідки, які повністю контролювали рух суден через українські морські порти. Таким чином колишні українські нафтогазові вежі були перетворені російськими окупантами на військові об'єкти.

Експерти визначають, що це були об’єкти підвищеної небезпеки. Їх розміщення в районі газоконденсатного родовища накладало значні обмеження щодо використання зброї. Необережне вогневе протистояння могло призвести до потужного вибуху з дуже серйозними наслідками. Однак, попри несприятливі штормові умови в морі, наші бійці змогли досягти бурових платформ та зачистити їх. Було демонтоване все розвідувальне обладнання на вежах. Окрім цього наші бійці захопили в машинному відділі запаси некерованих авіаційних ракет

Британська військова розвідка вважає, що ці бурові платформи мають значну стратегічну цінність. Їх можна використовувати як посадкові майданчики для вертольотів, як передові бази, також на них можна розміщувати ракетні системи. Проте окремої відзнаки заслуговує моральне приниження Росії. Адже, попри всі свої гучні заяви про повний контроль над Чорним морем, вона не змогла захистити свої стратегічно важливі об’єкти.

Фахівці вважають, що завдяки поверненню контролю над буровими платформами в середньостроковій перспективі Україна наближає повернення Криму. Наші військові захопили позиції, з яких стає можливим ракетний обстріл півострова навіть недалекобійними ракетами. Окрім цього стає можливим більш ефективний контроль за островом Зміїний та загальний моніторинг акваторії Чорного моря.

Ще один важливий момент – послаблення позицій Росії щодо "зернової угоди". До повернення бурових платформ берегові ракетно-артилерійські комплекси наших Військово-морських сил вже контролювали цей район. Російські військові кораблі припинили заходити до нього після того, як у червні 2022 року було потоплене рятівне буксирне судно "Василь Бех". Відтепер зона нашого контролю, в тому числі й над потенційними зерновими коридорами суттєво збільшилася. А це означає, що Україна зробила ще один крок на шляху до розблокування цивільного судноплавства в Чорному морі.

Нарешті, цей успіх ще раз наочно довів ефективність малого морського флоту України. І це стане додатковим переконливим аргументом у переговорах з нашими партнерами щодо постачання зброї та техніки. Зокрема, для посилення наших атак на морі.

Але окрім військового значення, повернення контролю над буровими платформами також має для України значну економічну перспективу. До масштабного вторгнення на платформах "Петро Годованець" та "Україна" видобувалися до 1,7 мільярда кубометрів газу на рік. Для пояснення достатньо буду вказати, що цього обсягу загалом достатньо для задоволення усіх потреб Кримського півострова.

Тож подякуємо нашому ГУР МОУ за операцію, яка має всі шанси стати потужним кроком на шляху до звільнення Криму. І я переконаний, що ніхто не буде проти, якщо після цього "вишки Бойка" перейменуються у суспільній свідомості на "вежі перемоги".