Виплата відсотків від заморожених активів Росії. Чому Україні не дуже підходить варіант від ЄС

Єврокомісія погодилася сплачувати Україні відсотки від заморожених російських активів. Але це поки що перший крок, і тільки від ЄС. Яким чином Україна отримуватиме кошти і в яких обсягах, не лише від ЄС, а й від усіх членів G7, - можливо, стане зрозуміло вже найближчого місяця. У ситуації розбирався спецкор РБК-Україна Юрій Дощатов.

• Що вирішила ЄК і як нараховувалися відсотки
• Чи це рішення, якого хотіла Україна?
• Зустріч міністрів фінансів G7 зможе прояснити картину

Вже понад два роки ніяк не вдається вирішити долю заморожених російських активів у різних країнах, які підтримують Україну у війні з РФ. Ці кошти в сумі близько 370 млрд доларів знаходяться або можуть перебувати у країнах ЄС, США, Великій Британії, Японії, Канаді, Австралії, Сінгапурі та Швейцарії.

Офіційного підтвердження конкретних сум таких активів немає. Ця інформація не розголошується і може формуватися лише з відкритих даних на момент початку активних військових дій РФ 24 лютого 2022 року.

На сьогоднішній день можна вважати, що є підтвердження лише щодо російських грошей, які знаходяться у юрисдикції ЄС. “Вже точно відомо, що йдеться про 260 млрд євро, з яких 210 млрд євро заморожено у Бельгії та Люксембурзі”, - заявила заступник глави Офісу президента Ірина Мудра у січні 2024 року, перебуваючи на той момент на посаді заступника міністра юстиції. (У публікаціях деяких європейських ЗМІ фігурує сума 270 млрд євро активів РФ у Бельгії )

Але переконати голів центробанків країн, де знаходяться російські гроші, конфіскувати активи та виплатити їх Україні не вдається, хоча переговори з цього приводу Україною ведуться вже понад рік. Банкіри бояться, що РФ вимагатиме повернути гроші, а до банків та валюти "євро" виникне недовіра. Наприклад, минулого тижня Крістін Лагард, президент Європейського центрального банку висунула юридичні та економічні заперечення проти повної конфіскації активів. Але США, за сильної підтримки Великобританії, хочуть обійти такі заперечення, пропонуючи не конфіскувати активи, а видати під їх заставу кредит.

Крістін Лагард, президент ЄЦБ (фото: Getty Images)

Що вирішила ЄК і як нараховувалися відсотки

Гроші РФ зберігаються зокрема у цінних паперах, термін розміщення яких спливав у різний час у період із лютого 2022 року. Після закінчення цього терміну кошти переходили до європейського депозитарію Euroclear, після чого на них починали нараховуватися відсотки. Ці відсотки фактично є непередбаченим доходом – вони не належать Росії чи російським компаніям, а перебувають у власності Euroclear.

Дискусія про передачу відсотків велася досить довго. Про це Мудра детально розповіла в інтерв'ю РБК-Україна. І ось, нарешті, 21 травня Єврокомісія ухвалила рішення про передачу доходів від російських активів Україні. Йдеться про близько 3 млрд євро. Це підтвердила глава МЗС Бельгії Аджа Лябіб. У наступні роки прибуток може збільшитися та досягти 5 млрд.

Кошти, згідно з рішенням ЄК, будуть доступні для підтримки України починаючи з липня 2024 року з виплатою двічі на рік. 90% суми буде направлено на постачання військової техніки в рамках EPF (Європейський фонд миру) та 10% - до бюджету ЄС для довгострокової підтримки України.

Чи це рішення, якого хотіла Україна?

Рішення ЄК стосується прибутку від активів не за весь період знаходження російських коштів під арештом, а лише з 15 лютого 2024 року. Згідно з фінрезультатами Euroclear, з цієї дати до кінця першого кварталу, близько 159 млрд євро заморожених активів принесли чистий прибуток 557 млн євро. (У наступні квартали розмір прибутку може стати більшим за рахунок збільшення пакета паперів зі строком погашення, що минув, - ред.)

Euroclear (фото: Getty Images)

Але Україна розраховувала на прибуток від активів не тільки поточного та майбутніх років, а й на прибуток за колишні роки, яких накопичилося понад 5 млрд. роках. "Тобто сума майже дворічних доходів залишається для потреб Euroclear як буфер, покриття теоретичних юридичних ризиків, на які Euroclear очікує від Росії”, - заявила Ірина Мудра у коментарі РБК-Україна. Вона додала, що ці гроші можна було б використати з більшою вигодою, тримаючи не в депозитарії під стандартну ставку в 4%, а вкладаючи в ефективніші інструменти. “Але маємо що маємо. За таке рішення ми, звичайно, вдячні”, - зазначила Мудра.

Голова аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій вважає, що на доходи від заморожених російських активів за минулі роки розраховувати поки не варто. "Очевидно, ці кошти залишаться на рахунках Euroclear на довгий час. Зрештою вони можуть там залишитися назавжди або колись будуть передані Україні, або повернуті Росії. Як би там не було, ми навряд чи отримаємо ці гроші на військові потреби”, - сказав він у коментарі виданню.

Варіант – просто передати відсотки від активів – міністр юстиції України Денис Малюська вважає найневдалішим із можливих. “За супероптимістичним сценарієм – конфіскація всіх активів, за нейтральним – вилучення доходів та випуск під них позики з виплатою вперед одним траншем. Песимістичний – лише поточне нарахування доходів – це максимум 5 млрд євро на рік”, - сказав Малюська.

Денис Малюська, міністр юстиції України (фото: Віталій Носач РБК-Україна)

Він вважає цілком можливим випуск облігацій, за якими Україна зможе отримати позику під доходи, отримані в майбутньому, наприклад, за 10 років. “Це буде кілька десятків мільярдів доларів, які Україна зможе отримати одразу без конфіскації самої суми. Варіантів багато, дискусія йде”, – сказав Малюська.

Колективне рішення про те, як вчинити з російськими активами, буде озвучено на зустрічі G7 на найвищому рівні в Італії 13-15 червня, сподівається міністр юстиції України.

Зустріч міністрів фінансів G7 зможе прояснити картину

Перед самітом G7 також в Італії 24-25 травня відбудеться зустріч міністрів фінансів "Великої сімки".

Глава Мінфіну України Сергій Марченко відмовився коментувати очікування від зустрічі колег. " Поки що нічого коментувати - триває дискусія ", - заявив він РБК-Україна.

А ось міністр фінансів США Джанет Йеллен закликала міністрів країн G7 працювати над “амбітнішими варіантами” використання заморожених російських активів для допомоги Україні. "Ми також повинні продовжити нашу колективну роботу над більш амбітними варіантами, враховуючи всі відповідні ризики та діючи спільно", - заявила Йеллен.

Вона сказала, що хоче представити "конкретні варіанти" лідерам G7, додавши: "Відмова від вжиття додаткових заходів не є варіантом – ні для майбутнього України, ні для стабільності нашої власної економіки та безпеки наших народів".

Зустріч міністрів фінансів G7 в Італії (фото: Getty Images)

США запропонували надати Україні кредити на суму до 50 мільярдів доларів під ці відсотки. Але деталі плану США ще не остаточно узгоджені, включаючи те, хто випускатиме борг – лише США чи країни G7 загалом. В Італії пропозиція США викликала інтерес, але "будь-яке рішення повинно мати міцну правову основу", - заявив міністр економіки Італії Джанкарло Джорджетті.

Німеччина також готова розглядати варіанти посилення підтримки України за рахунок доходів від заморожених активів. "Якщо існує юридично життєздатний механізм, який дозволить нам ще краще використовувати ці фінансові потоки із заморожених активів у майбутньому, то ми, безумовно, готові це зробити", - повідомляє Reuters з посиланням на свої джерела у Мінфіні ФРН.

За інформацією Guardian, на зустрічі міністрів фінансів G7 може бути розглянуто питання про додатковий кредит Україні на 30 млрд євро. Це якраз той варіант, який Денис Малюська назвав нейтральним. Але критики такої ідеї стверджують, що використання активів як застави означає володіння активом, що рівносильне його конфіскації.

Ще один член G7 - Японія, яка активно підтримує Україну, але про заморожені російські активи вважає за краще не говорити, нещодавно дала зрозуміти, що дуже акуратно ставиться до цієї теми. "Позиція Японії полягає в тому, що з цим слід поводитися таким чином, щоб не порушувати міжнародне право", - заявив міністр фінансів Японії Сунічі Судзукі. Він зазначив, що країни, де заморожені російські активи, поки що не мають консенсусу, що з ними робити.

У Японії заморожено суму активів РФ еквівалентну 36 млрд доларів. Поки що вона не враховується у загальному пакеті коштів РФ, який розглядається для повернення Україні. Але, можливо, після саміту G7 у червні в Італії проясниться картина і з подальшим використанням заморожених російських активів, і з їхніми сумами. Принаймні кілька українських чиновників у розмовах з РБК-Україна висловили таку надію та очікування.

Під час підготовки матеріалу було використано публікації іноземних ЗМІ, публічні заяви українських чиновників, коментарі джерел видання та експертів.