Кабінет міністрів пропонує Україні перейти на євро. Ні, поки що до повноцінної відмови від української гривні на користь єдиної європейської валюти ще дуже далеко. Утім "крок до євро" Україна може зробити вже в найближчі місяці. Але не в грошовій, а в акцизній політиці. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.
Нагадаємо, що частина підакцизних товарів в Україні вже давно обкладається акцизом, номінованим в євро. Передовсім, мова про пальне. Наприклад, зараз базова ставка на основні бензини – 213,5 євро за 1000 літрів, на дизпаливо – 139,5 євро, а на скраплений газ – 52 євро.
До речі, зараз уряд планує поступово почати підвищення акцизів на пальне до мінімального європейського рівня. Так, наприклад, вже з другої половини 2024 р. акциз на бензин може зрости до 242,6 євро, а в перспективі – з 2028 р. він має сягнути 359 євро за тисячу літрів. Суттєві, але поступові підвищення також передбачені і по дизпаливу та скрапленому газу.
Так само в євро обчислюється акциз з транспортних засобів – автомобілів, мотоциклів. Тут базова ставка – 0,003 євро за кожен кубічний сантиметр об’єму циліндрів двигуна.
А от по інших підакцизних категоріях – пиво, алкоголь, тютюнові і нікотиновмісні товари, електроенергія – досі використовуються або гривня, або ж відсоток від ціни відповідного товару (адвалорна ставка).
У березні уряд запропонував перевести з гривні на євро акциз на товарну категорію, яка дає найбільше грошей держбюджету серед усіх підакцизних товарів – це тютюнові і нікотиновмісні вироби.
Нагадаємо, минулого року тютюновий акциз дав державному бюджету України 80,3 млрд. гривень доходу. Це більше 77% усіх минулорічних акцизних надходжень (103,9 млрд грн).
В українській історії акцизного оподаткування тютюнових виробів було кілька важливих змін – у т.ч. впровадження змішаної акцизної системи (фіксованої і адвалорної ставки з мінімальним акцизним зобов’язанням), роздрібного акцизу, а також одне з найвдаліших нововведень – 7-річний графік підвищення акцизу (з 2018 р.), який значно посилив стабільність і прогнозованість акцизного законодавства. І от тепер перехід на ставки в євро – це, безумовно, один з найбільш революційних кроків у системі акцизного оподаткування тютюнової продукції.
Отже, мова йде про законопроект №11090, який переводить фіксовану частину акцизу, а також мінімальне акцизне податкове зобов’язання на тютюнові вироби з гривні у євро.
Так, якщо зараз акциз на сигарети з фільтром не може бути меншим за 2516 грн 54 копійки за 1000 сигарет, то вже з 1 липня це мінімальне акцизне зобов’язання може змінитися на 63,45 євро за тисячу сигарет.
Зважаючи на ринковий курс (орієнтовно 42,9 грн за євро), можна говорити про певне підвищення тютюнового акцизу вже у другій половині 2024 р., але реальне суттєве підняття ставок очікується вже з наступного року.
Уряд очікує, що курс євро до гривні, який використовуватиметься в акцизному оподаткуванні сигарет, буде братися офіційний – станом на перший день року, коли виробник закуповує акцизну марку (а з 2026 р. – коли наносить ідентифікатор – електронна акцизна марка, яка має замінити паперову).
Експерти, опитані РБК-Україна, схвально поставилися до запропонованого урядом "акцизного" переходу на євро. Вони розцінюють такий крок, як спробу вберегти акцизні доходи держбюджету від знецінення (девальвації) гривні.
Це приклад "державницької позиції", – впевнений професор кафедри фінансів Київського національного торговельно-економічного університету Микола Пасічний. "Саме такий державницький підхід було закріплено в Національній стратегії доходів. У кінці грудня 2023 р. урядом було схвалене рішення, що Україна буде встановлювати у євро акцизні ставки на тютюнові вироби. І пов’язано це з тим, що ми маємо привести мінімальне акцизне зобов’язання до рівня Євросоюзу. Оскільки в нас відбувається девальвація, аби не переглядати ці ставки постійно, ми переходимо на більш стабільне євро. Ми бачимо, що акцизні ставки в євро вже не перший рік встановлюються, наприклад, на пальне, і нічого складного там немає", – переконаниц Микола Пасічний.
З ним погоджується і координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман, який теж пояснює "євроїзацію" тютюнового акцизу девальвацією гривні. "Україна брала на себе зобов’язання до 2025 р. перейти до мінімальних акцизів ЄС на тютюнову продукцію – 90 євро на тисячу сигарет. В принципі, таке підвищення і було закладено в Податковий кодекс – на 20% щороку. Але ставки були в гривнях. І через війну відбулася девальвація національної валюти. І тепер на 2025 р. ми вже виходимо не на 90 євро, а орієнтовно на 70 євро. Тому ми індексуємо ці ставки та переводимо їх в євро", –пояснює Олег Гетман.
"Звичайно, уряд переведенням ставок у євро страхує доходи держбюджету від валютних коливань. Так, бізнес сприймає це як певний ризик для себе (окремі тютюнові компанії висловлювали застереження), але в умовах війни бізнес ставиться до цієї пропозиції з розумінням", – заявив РБК-Україна директор Департаменту конкурентоспроможності бізнесу Федерації роботодавців України Олександр Яворський.
Щодо ризиків – усі опитані експерти попереджають: переведення акцизних ставок у євро і їх реальне підвищення може дещо розширити тіньовий ринок сигарет, частка якого протягом останніх двох років і так перевищила 20%. Утім, на думку Гетмана, основний рецепт проти тіньового ринку – це реальне посилення боротьби з контрабандою і контрафактом з боку контролюючих і правоохоронних органів. Пасічний навіть уточнює щодо необхідності підвищення ефективності роботи Бюро економічної безпеки.
За прогнозами уряду, переведення акцизних ставок у євро вже у 2025 р. дасть держбюджету додатково понад 600 млн. грн., у 2026 р. – понад 5 млрд грн, у 2027 р. – майже 9,4 млрд грн, а в 2028 р. – майже 13,9 млрд грн.
Для бізнесу запропонована модель є радше позитивною, оскільки в ній, нагадує Пасічний, зберігається довгостроковий графік підвищення акцизів: "Є певна прогнозованість. Це не на один рік, там чітко відображено графік, який може забезпечити цілком послідовне і поступове підвищення акцизного податку і прогнозовані надходження до держбюджету".
Експерти нагадують, що згадане переведення базових ставок акцизу на євро і поступове їх підвищення було не лише зобов’язанням України перед Євросоюзом, але також одним із основних пунктів меморандумів України з Міжнародним валютним фондом.
Зокрема, у п. 23 Меморандуму України і МВФ від 1 грудня 2023 р. заявлено: "Ми дотримуємося графіку ухвалення Національної стратегії доходів до кінця 2023 року. Вона включатиме: заходи зі зміцнення державної податкової та митної служб; (…) приведення ПДВ та акцизних зборів у відповідність до вимог законодавства ЄС".
А виконання Меморандуму з МВФ – це запорука отримання фінансування Фонду у час, коли є суттєві "перебої" з кредитами і грантами наших західних партнерів.
Опитані РБК-Україна експерти звертають увагу, що у цьому законопроекті уряд пропонує європейський підхід не лише через переведення ставок на євро, але також і через диференційований підхід до оподаткування тютюнових виробів з різним ступенем потенційного ризику для здоров’я.
Тобто підхід такий: акцизи і на сигарети, і на сигари, і на ТВЕНи, і на іншу нікотиновмісну продукцію (наприклад, нікотинові подушечки) – будуть зростати. Але акцизи на сигарети, які з усіх згаданих видів тютюнової і нікотиновмісної продукції вважаються найшкідливішими – будуть зростати найсильніше. Так, наприклад, якщо акциз на ТВЕНи з 2024 по 2028 рр. має зрости з 63,45 до 72 євро за 1 тис. шт., то на сигарети мінімальний акциз підвищиться сильніше – з 63,45 до 90 євро на 1 тис. шт.
Цей підхід відповідає практиці Євросоюзу. Так, дослідження Growford Institute показало, що, як мінімум, в 18 з 27 країн Євросоюзу, ставки акцизу на сигарети суттєво вищі, ніж на потенційно менш шкідливу нікотиновмісну продукцію (таку як ТВЕНи). Найвищу різницю в оподаткуванні сигарет і ТВЕНів демонструють Нідерланди і Естонія – там акциз на сигарет в 5,7 разів вищий, ніж акциз на ТВЕНи (в Естонії 160,5 проти 28,4 євро, в Нідерландах – 243,3 проти 42,6 євро за тисячу штук). В Данії ця різниця складає 4,9 рази, в Словенії – в 4,5 разів, в Фінляндії і Чехії в 4,4 рази. В Швеції, в якій традиційно фіксується найнижчий рівень паління в ЄС, ця різниця складає 3,2 рази.
"Найбільша користь цього законопроекту – це саме диференційований підхід до акцизного оподаткування тютюнових виробів – залежно від рівня потенційної шкоди. Дійсно в країнах Євросоюзу, у Великій Британії, в більшості штатів США різні ставки акцизу для товарів з різним ступенем ризику. Безумовно, ставки мають бути різними – це стандартна європейська практика. І це необхідно нам передбачити в законодавстві України", - впевнений Олег Гетман.
"Норма диференціації акцизів для різних видів тютюнової продукції дійсно діє в країнах Євросоюзу. В різних країнах ця диференціація різна, але в середньому різниця в акцизах на сигарети і альтернативну тютюнову продукцію складає більше 60%. Цілком логічно, якщо ми імплементуємо основні норми і практики законодавства ЄС, то і цей принцип диференціації ми закладаємо в українське законодавство. При цьому диференціація не буде такою значною, як у багатьох країнах ЄС. З 2025 р. диференціація в ставках складатиме близько 10%, до 2028 р. – лише 20%", – пояснює Олександр Яворський.
Він вважає, ця норма ціновим шляхом стимулюватиме курців якщо не повністю кидати курити, то принаймні переходити з сигарет на потенційно менш шкідливу нікотинову продукцію.
Микола Пасічний також підтримує диференційований підхід. "Дійсно в більшості країн ЄС є практика диференціації податкового навантаження. По-перше, це стимулює курців переходити на менш шкідливу продукцію. По-друге, по тих видах продукції, щодо яких встановлюються дещо нижчий рівень оподаткування, там, як правило, нижчий рівень тіньового ринку. Наприклад, в Україні 20-25% ринку сигарет – це тіньовий ринок. А от по ТВЕНах, по тютюну для нагрівання – тіньового ринку майже немає. Тобто, це може бути вигідним у т.ч. для бюджету: коли з нелегальної продукції переходять на легальну, то сплачують додаткові кошти до бюджету", – пояснює експерт.
Слова Пасічного підтверджуються результатами досліджень про те, що в Україні ринок ТВЕН є легальним на 99.9%, на відміну від сигарет, та забезпечує стабільність податкових надходжень.
Загалом диференційований підхід вже частково присутній в українській акцизній системі. Наприклад, акцизи на натуральні вина суттєво нижчі, ніж, наприклад, на горілку – зважаючи на суттєву різницю у впливі цих двох алкогольних напоїв на здоров’я людини.
Також Національна стратегія доходів розглядає можливість обкладання акцизом газованих напоїв із вмістом цукру (не пропонуючи при цьому акциз на мінеральну воду без цукру). Це теж приклад диференційованого підходу в залежності від впливу на здоров’я людини.