Уроки між тривогами. Як в Україні будуть працювати школи і до чого готуватися батькам

В Україні триває підготовка до нового навчального року – третього в умовах війни. Навчання у школах буде проходити у трьох різних форматах – очний, онлайн та змішаний. Який саме обрати – вирішуватимуть військові адміністрації і місцева влада. Наявність укриттів в школах – не єдина проблема, яка турбує батьків учнів. Є ризик, що не вистачатиме вчителів, які виїхали за кордон ще з початку вторгнення РФ і не стали викладати навіть онлайн.

Акцент на укриттях. Які форми навчання запровадили у школах

Щоб почати освітній процес очно, у школі має бути укриття. У разі ракетних загроз діти і вчителі повинні продовжити урок у бомбосховищі. Але навіть якщо укриття є, воно може бути занадто малим, щоб вмістити всіх. Очну форму запроваджують, якщо укриття здатне вмістити всіх – і учнів, і вчителів. Також можна вчитися позмінно: протягом дня, тижня, місяця і семестру, кажуть РБК-Україна у прес-службі Міносвіти.

У змішаній формі поєднують очне і дистанційне навчання. Лекції можна проводити дистанційно, а лабораторні, практичні і контрольні – очно. У Міністерстві освіти і науки переконані, що навчання в початковій школі за можливості варто проводити очно, щоб діти більше соціалізувалися.

Формат впродовж року можуть змінюватися залежно від безпекової ситуації. Тривалість і структуру уроків, освітнього дня та тижня визначає педагогічна рада закладу освіти.

Саме через ризики небезпеки до відвідування школи ставляться переважно вже не так суворо, як раніше. Повітряні тривоги і обстріли виснажують і батьків, і дітей. Якщо батьки не погоджуються з очною формою навчання, вони можуть обрати іншу: дистанційну, сімейну, екстернатну.

Про те, що безпека важливіше за контрольні роботи, не раз говорив і профільний міністр Оксен Лісовий. За його словами, треба бути реалістами і розуміти, що втомлена дитина навряд зможе сприймати матеріал на уроці і мати потрібний рівень концентрації. І якщо ж учень чи учениця пропускає самостійну чи контрольну, треба надавати можливість доскласти цю роботу.

Фото: Головна вимога для того, щоб почати навчання в школах очно – наявність укриття і безпекова ситуація в регіоні (Getty Images)

"Вночі була тривога, сиділи з дитиною в укритті, а зранку вже починаються уроки – як бути?" – питання, яке не врегульовано нормативно, але потребує відповіді у межах здорового глузду. На моє переконання, якщо дитина не виспалася і почувається втомленою на ранок, не варто її змушувати йти на перший урок. Це нормально – пропустити заняття й наздогнати цю тему пізніше. Наприклад, на платформі Всеукраїнської школи онлайн", – зазначив міністр.

Те саме стосується вчителів: якщо вони ведуть урок дистанційно і не мають можливості продовжити його через тривогу – "це не катастрофа", додав він.

Скільки шкіл готові до очного навчання

Станом на серпень цього року найпростішими укриттями облаштовані 75% шкіл в Україні, повідомили РБК-Україна в Міносвіти. На Київщині та в самому Києві планують відновити офлайн-навчання, і зараз збільшують кількість укриттів у школах. Відновлять очне навчання й більшість шкіл Львівщини. Голова Львівської ОВА запевняє, що укриттів не мають тільки 7 закладів з понад тисячі. На Миколаївщині школи декларують готовність укриттів, але через те, що область часто піддається обстрілам, схиляються до дистанційного навчання.

На Херсонщині, яку обстрілюють чи не щодня, діти відвідуватимуть уроки онлайн, а Запорізька область запровадить змішаний формат навчання. Сумщина ввела всі три форми: очну, дистанційну і змішану. В жодному закладі освіти Харківщини повернення до офлайн-навчання поки не розглядають.

Вирішуючи це питання, треба враховувати стан цих укриттів та безпекову ситуацію в територіальній громаді чи регіоні, каже в коментарі РБК-Україна освітній омбудсмен Сергій Горбачов. Адже на територіях, які недалеко від зони бойових дій, учасники освітнього процесу можуть не встигнути своєчасно переміститися до укриття. Тому там треба організовувати навчання в дистанційному режимі.

"Багато залежить від дій місцевої влади. Бо за матеріально-технічне забезпечення укриттів відповідають засновники закладів, тобто місцеві ради. У квітні цього року була виділена державна цільова субвенція 1,5 млрд грн на облаштування укриттів в закладах загальної середньої освіти. І ці гроші вже мають використовуватися у громадах, щоб забезпечити початок нового навчального року", – пояснює він.

Фото: Багато шкіл переповнені, і батьки турбуються, щоб місць в укриттях вистачило всім дітям (Getty Images)

Батькам варто особисто оглянути укриття в закладі. Служба освітнього омбудсмена зробила рекомендації, де і як дізнатися про виділення та використання коштів на заходи безпеки в закладі освіти.

Заново до школи після життя за кордоном

1 вересня до навчання в школах вперше після вторгнення РФ повернуться і діти, які виїхали за кордон ще взимку минулого року. Багато з них вже встигли повчитися у місцевих європейських школах. Ті, хто хотів повертатися найближчим часом, "тягнули" обидві програми одночасно – і зарубіжну, і українську.

Олена Гриньовська 24 лютого з двома дітьми виїхала спершу до Львова. Потім колеги з міжнародної компанії, де вона працює, знайшли їм квартиру у польському місті Лодзь. Через 14 місяців життя за кордоном родина повернулася в Україну, і діти знову підуть до школи в рідному Ірпені.

"Старший 15-річний син вчився у місцевому ліцеї, в класі для українців. Донька пішла у перший клас звичайної польської школи, відразу почала навчання польською мовою за польською програмою. У нас не було цілі виїхати і залишитися в Польщі. Ми сподівалися, що скоро все закінчиться і ми повернемося додому. Тому з українською школою ми не прощалися, і намагалися залишити дітей в українському контексті", – розповідає Олена РБК-Україна. Її син і донька цієї осені повернуться вчитись в ті самі школи, куди ходили раніше.

У польський ліцей син Олени Гриньовської пішов скоріше для соціалізації, і не дуже хотів вчити всі предмети. А доньці польська школа навпаки дуже подобалась: за чотири місяці вона вивчила польську мову так, щоб повноцінно на ній навчатись. Коли перейшла у другий клас, то писала контрольні з польської мови на 6 балів: це найвища оцінка, яку ставили всім в класі.

Обидві шкільні програми дітям в Польщі тягнути було дуже складно, зізнається Олена.

Фото: Багато дітей продовжує вчитись дистанційно: в україні та за кордоном (Getty Images)

"Сімейне навчання передбачає, що багато роботи покладено на батьків. Особливо складно, якщо обидва працюють. У нас практично не було вихідних: в суботу і неділю ми займалися з дітьми за українською програмою. Дитині в такому віці складно пояснити, чому вона має вчитися у двох школах одночасно. Це важко, і на це можна наважитись лише за умови, що ти хочеш повернутися додому і чекаєш, коли це нарешті відбудеться", – каже вона.

В Ірпені школи зараз переповнені, і у Олени немає впевненості, що всіх дітей можуть безпечно спустити в укриття, щоб вони там не штовхалися, не губилися. Ще одна велика проблема – нестача вчителів.

"Багато вчителів виїхали за кордон, і частина ще не повернулися. Вчителька доньки з молодшої школи пішла в декрет. У них в класі щотижня змінювалися вчителі, бо не могли знайти заміну. Я не впевнена, що цей рік пройде повноцінно з точки зору організаційних моментів і знань, які мають отримати діти. Старшому сину вже шукаю репетитора: дистанційне навчання за роки COVID, а потім війни позначилися на знаннях, а вже зараз треба думати про вступ до університету", – розповідає жінка.

Окрема проблема – нестача не тільки педагогів, а й забезпечення учнів підручниками Нової української школи, каже Сергій Горбачов. Через економічні проблеми, спричинені війною, були труднощі і з фінансуванням друку підручників для 5 класів у 2022 році. Частину з них надрукували за кошти іноземних держав. За останніми даними МОН, на початку серпня 18 областей отримали майже 307 тисяч нових підручників НУШ для 6 класів. Але це, на жаль, не всі необхідні книги.

Атестація і уроки онлайн. Як проходитиме дистанційне навчання

За час повномасштабного вторгнення РФ в Україну багато учнів почали вчитися дистанційно. Хтось виїхав за кордон, хтось в Україні, але не може повернутися у свою школу через окупацію і бойові дії.

За даними уряду, за кордоном зараз перебуває близько мільйона дітей. Скільки з них долучається до шкільної освіти онлайн – точно не відомо. Але кількість тих, хто вчиться за сімейною формою, за півтора роки зросла аж у 14 разів (з 4 695 у 2021 році до 64 409 у 2022-му). За екстернатною формою вчилися у 2021 році 11 346, а у 2022 році – 33 520 учнів.

Водночас у МОН кажуть, що зараз за кордоном перебувають понад 506 тисяч здобувачів освіти, і тенденція їх повернення в Україну "на сьогодні є незначною".

Фото: Через складну економічну ситуацію в Україні були труднощі з друком підручників для 5 класів (Getty Images)

Поки рано говорити, скільки саме учнів навчатимуться онлайн цього року, каже Сергій Горбачов. У нього також є повідомлення про те, що частина батьків та дітей за кордоном не виходить на зв'язок зі школою. Для цих дітей необхідно розробляти програми щодо надолуження освітніх втрат. Він вважає, що в Україні треба створити умови для повернення дітей з батьками з-за кордону.

"МОН вже почало рухатися в цьому напрямі. Адже досі багато запитань та проблем виникає із зарахуванням в українських школах результатів навчання, отриманих у закордонній школі. Також можуть виникати і вже є труднощі щодо надолуження матеріалу та компенсації освітніх втрат з українознавчих предметів, які дитина не вивчала за кордоном, надолуження матеріалу з інших предметів у темах, які не збігаються з українськими програмами", – говорить освітній омбудсмен.

Через те, що син і донька Олени Гриньовської за кордоном не припиняли вчитись дистанційно, для повернення в школу довідок з польських шкіл від батьків не вимагали: діти просто перейшли в наступний клас. Вони здавали всі контрольні і пройшли атестацію дистанційно. Але в деяких Facebook-групах батьки пишуть, що вчасно не взяли довідки про навчання дітей за кордоном, на рік випали з освітнього процесу в Україні, і тепер питання із зарахуванням у школи вдома поки "зависло".

Усі діти, які вимушені були змінити місце проживання і здобували освіту в школах за кордоном, після повернення в Україну зараховуються до закладів загальної середньої освіти України, запевняють у МОН. Це можна зробити на підставі заяви батьків.

Закладам освіти дуже важливо зберігати зв'язок з тими, хто залишається за кордоном, надавати можливість опановувати хоча б українознавчий компонент через спеціальні адаптовані програми. Адже чинні у багатьох країнах норми про обов’язковість навчання у місцевій школі фактично руйнують зв'язок наших дітей з Україною, каже Сергій Горбачов.

Фото: Дітям на початку нового навчального року треба нагаати правила безпеки, бо життя – найвища цінність, каже освітній омбудсмен (Getty Images)

"Лише невелика кількість дітей через перенавантаження можуть опановувати одночасно дві програми – закордонної школи та української", – зауважує він.

МОН зацікавлене в тому, щоб діти не втрачали зв’язок з Україною і мали можливість продовжити здобуття освіти в Україні після повернення, кажуть РБК-Україна у відомстві.

Там рекомендують дітям–громадянам України за кордоном або навчатись тільки в закладі освіти країни перебування очно, або поєднувати навчання у місцевих школах і онлайн в Україні за однією із форм навчання: дистанційною, сімейною/домашньою, екстернатною. Також можна вчитись в класах для українців за кордоном, які створили громадські організації спільно з владою. І, якщо це не суперечить законам країни, вчитись тільки в закладах освіти України.

Дистанційне навчання проходять і діти, які залишаються в Україні. За словами Горбачова, є питання щодо безпеки дитини під час онлайн-уроків, коли починається повітряна тривога. Бо на очному навчанні педагоги відведуть дитину в укриття, але чи буде дитина йти в укриття, коли знаходиться вчиться вдома і чи є таке укриття поруч із житлом дитини – це велике питання. Він закликає, щоб батьки і вчителі нагадали дітям напередодні навчального року ключові правила безпеки.

"Знаю, що деякі школи планують на перше вересня, коли діти прийдуть до школи, першим уроком провести урок безпеки і в цей же день – тренування дій на випадок повітряної тривоги. Я дуже підтримую цю ініціативу і закликаю школи приділити цим питанням особливу увагу. Бо серед всіх прав учасників освітнього процесу право на життя і здоров’я – це абсолютний пріоритет", – каже освітній омбудсмен.