Международный суд ООН – судебный орган ООН, основанный в 1945 году, со штаб-квартирой в Гааге (Нидерланды). Остальные пять главных органов ООН находятся в Нью-Йорке (США). Сторонами в делах, рассматриваемых Судом, могут быть только государства. Помимо рассмотрения правовых споров между государствами за нарушение международных договоров и принятия обязательных к исполнению решений, Международный суд ООН предоставляет консультативные заключения, которые не имеют обязательной силы, по просьбе Генеральной Ассамблеи ООН и Совета Безопасности ООН.
Больше половины дел, которые рассматривает Суд, касаются территориальных и пограничных споров. Однако важнейшие споры Суда касались утверждений о незаконном применении силы.
Решения принимаются 15 судьями, которые избираются не по национальному признаку, а уровнем квалификации (3 представителя от Африки, 2 – от Латинской Америки, 3 – Азии, 5 – Западной Европы, 2 – Восточной Европы). Сейчас президентом суда является представитель Франции Ронни Абрахам.
";s:13:"card_text_ukr";s:1786:"Міжнародний суд ООН – судовий орган ООН, заснований в 1945 році, зі штаб-квартирою в Гаазі (Нідерланди). Інші п’ять головних органів ООН знаходяться в Нью-Йорку (США). Сторонами в справах, що розглядаються Судом, можуть бути тільки держави. Окрім розгляду правових суперечок між державами за порушення міжнародних договорів та ухвалення обов’язкових до виконання рішень, Міжнародний суд ООН надає консультативні висновки, що не мають обов'язкової сили, на прохання Генеральної Асамблеї ООН та Ради Безпеки ООН.
Більше половини справ, які розглядає Суд, стосується територіальних і прикордонних спорів. Проте найважливіші суперечки Суду стосувалися тверджень про незаконне застосування сили.
Рішення приймаються 15 суддями, які обираються не за національною ознакою, а рівнем кваліфікації (3 представника від Африки, 2 – від Латинської Америки, 3 – Азії, 5 – Західної Європи, 2 – Східної Європи). Наразі президентом суду є представник Франції Ронні Абрахам.
";}i:1;a:5:{s:10:"card_order";i:2;s:14:"card_title_rus";s:105:"С каким иском Украина обратилась в Международный суд ООН?";s:14:"card_title_ukr";s:109:"З яким позовом Україна звернулася до Міжнародного суду ООН?";s:13:"card_text_rus";s:4284:"6 марта Международный суд ООН в Гааге начал первые слушания по иску Украины к России о нарушении Конвенции ООН о противодействии финансированию терроризма и о ликвидации всех форм расовой дискриминации. Украинскую делегацию возглавила заместитель министра иностранных дел Украины Елена Зеркаль. Слушания продлятся до 9 марта. Украинская и российская стороны по очереди будут представлять свои позиции. 6 и 8 марта выступает украинская сторона, 7 и 9 – российская.
Украина подала иск в Международный суд ООН около двух месяцев назад. Украинская сторона считает, что Россия нарушает две Конвенции - Международную конвенцию о борьбе с финансированием терроризма и Международную конвенцию о ликвидации всех форм расовой дискриминации.
Украина приводит факты, что Россия нарушает первую Конвенцию, предоставляя оружие и другую помощь незаконным вооруженным формированиям "ДНР", "ЛНР" и "Харьковским партизанам" и связанным с ними группам и лицам. В перечне террористических атак Украина указала сбитый самолет малазийских авиалиний рейса MH17, обстрелы жилых районов Мариуполя и Краматорска, уничтожение гражданского пассажирского автобуса неподалеку от Волновахи и смертоносный взрыв во время мирного собрания в Харькове.
Что касается нарушения Конвенции о ликвидации всех форм расовой дискриминации, то украинская сторона утверждает, что Российская Федерация дискриминирует сообщества этнических украинцев и крымских татар, которые проживают на оккупированной территории Крыма. В перечне примеров - запугивание украинцев и крымских татар во время незаконного “референдума” о присоединении Крыма к России, осуществления российской стороной политики культурного уничтожения этих общин, в частности, запрета деятельности Меджлиса крымскотатарского народа, исчезновение крымских татар, убийства, обыски, задержания крымских татар, журналистов, общественных активистов, попыток прекратить вещание СМИ, а также ограничения на преподавание украинского и крымскотатарского языков.
Также Украина обратилась в Международный суд ООН с просьбой ввести временные меры, направленные на предотвращение продолжения нарушений прав человека со стороны Российской Федерации на территории оккупированного Крыма и прекращения дальнейшего финансирования терроризма в течение рассмотрения дела Судом по существу.
";s:13:"card_text_ukr";s:4174:"6 березня Міжнародний суд ООН у Гаазі розпочав перші слухання за позовом України до Росії про порушення Конвенцій ООН про протидію фінансування тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Українську делегацію очолила заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль. Слухання триватимуть до 9 березня. Українська та російська сторони по черзі представлятимуть свої позиції. 6 та 8 березня виступає українська сторона, 7 та 9 – російська.
Україна подала позов до Міжнародного суду ООН близько двох місяців тому. Українська сторона вважає, що Росія порушує дві Конвенції - Міжнародну конвенцію про боротьбі з фінансуванням тероризму та Міжнародну конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
Україна наводить факти, що Росія порушує першу Конвенцію, надаючи зброю та іншу допомогу незаконним збройним формуванням "ДНР", "ЛНР" та "Харківським партизанам" і пов’язаним з ними групам та особам. В переліку терористичних атак Україна вказала збитий літак малайзійських авіаліній рейсу MH17, обстріли жилих районів Маріуполя та Краматорська, знищення цивільного пасажирського автобуса неподалік від Волновахи і смертоносний вибух під час мирного зібрання в Харкові.
Що стосується порушення Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, то українська сторона стверджує, що Російська Федерація дискримінує спільноти етнічних українців і кримських татар, які проживають на окупованій території Криму. В переліку прикладів - залякування українців та кримських татар під час незаконного “референдуму” про приєднання Криму до Росії, здійснення російською стороною політики культурного знищення цих громад, зокрема, заборони діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, зникнення кримських татар, вбивства, обшуки, затримання кримських татар, журналістів, громадських активістів, спроб припинити мовлення ЗМІ, а також обмеження на викладання української і кримськотатарської мов.
Також Україна звернулася до Міжнародного суду ООН з проханням запровадити тимчасові заходи, спрямовані на запобігання продовженню порушень прав людини з боку Російської Федерації на території окупованого Криму та припинення подальшого фінансування тероризму протягом розгляду справи Судом по суті.
";}i:2;a:5:{s:10:"card_order";i:3;s:14:"card_title_rus";s:39:"Чего требует Украина?";s:14:"card_title_ukr";s:39:"Чого вимагає Україна?";s:13:"card_text_rus";s:3702:"Украина просит Международный суд ООН признать, что Россия несет международную ответственность за свою поддержку терроризма в Украине и не принятие мер по предотвращению финансирования терроризма и террористические акты, совершенные в Украине ее ставленниками.
Также Украина просит Суд обязать РФ немедленно прекратить поддержку незаконных вооруженных формирований (финансирование, предоставление вооружения, подготовку), способствовать вывозу всего оружия, предоставленного "ДНР", "ЛНР", "Харьковским партизанам"; дать возможность контролировать границу, чтобы не допустить новые акты финансирования терроризма; прекратить поставлять деньги, оружие и другое имущество с территории РФ и оккупированного Крыма; запретить всем российским чиновникам (в частности, министру обороны РФ Сергею Шойгу; заместителю председателя Госдумы РФ Владимиру Жириновскому; депутатам Госдумы Сергею Миронову и Геннадию Зюганову) финансировать терроризм в Украине и привлечь этих и других лиц к уголовной ответственности
Вместе с тем, Украина просит суд обязать Россию возместить потери, связанные со сбиванием рейса MH17 малайзийских авиалиний, обстрелами мирных жителей в Волновахе, Мариуполе, Краматорске и взрывами, направленными против гражданского населения Харькова, а также другие потери, вызванные другими террористическими актами, осуществленными при поддержке РФ.
Украина требует Суд обязать РФ немедленно прекратить политику культурной зачистки в оккупированном Крыму; восстановить права Меджлиса и лидеров крымскотатарского народа в оккупированном Россией Крыму; прекратить похищения, убийства, обыски и аресты крымских татар; возобновить работу крымскотатарских и украинских СМИ в оккупированном Крыму; восстановить право на обучение на крымскотатарском и украинском языках в оккупированном Крыму. Также Украина просит перевести на РФ полное возмещение ущерба всем жертвам политики Российской Федерации в отношении культурной зачистки и дискриминации в оккупированном Россией Крыму.
";s:13:"card_text_ukr";s:3533:"Україна просить Міжнародний суд ООН визнати, що Росія несе міжнародну відповідальність через свою підтримку тероризму в Україні та невжиття заходів із запобігання фінансування тероризму та терористичні акти, вчинені в Україні її ставлениками.
Також Україна просить Суд зобов’язати РФ негайно припинити підтримку незаконних збройних формувань (фінансування, надання озброєння, підготовку), сприяти вивезенню усієї зброї, наданої "ДНР", "ЛНР", "Харківським партизанам"; дати можливість контролювати кордон, аби не допустити нові акти фінансування тероризму; припинити постачати гроші, зброю та інше майно з території РФ та окупованого Криму; заборонити всім російським чиновникам (зокрема, міністру оборони РФ Сергію Шойгу; заступнику голови Держдуми РФ Володимиру Жириновському; депутатам Держдуми Сергію Миронову і Геннадію Зюганову) фінансувати тероризм в Україні та притягнути цих та інших осіб до кримінальної відповідальності.
Разом з тим, Україна просить суд зобов’язати Росію відшкодувати втрати, пов’язані зі збиттям рейсу MH17 Малайзійських авіаліній, обстрілами мирних жителів у Волновасі, Маріуполі, Краматорську та вибухами, спрямованими проти цивільного населення Харкова, а також інші втрати, спричинені іншими терористичними актами, здійсненими за підтримки РФ.
Також Україна вимагає Суд зобов’язати РФ негайно припинити політику культурної зачистки в окупованому Криму; відновити права Меджлісу і лідерів кримськотатарського народу в окупованому Росією Криму; припинити викрадення, вбивства, обшуки та арешти кримських татар; відновити роботу кримськотатарських та україномовних ЗМІ в окупованому Криму; відновити право на навчання кримськотатарською і українською мовами в окупованому Криму. Так само Україна просить перекласти на РФ повне відшкодування всім жертвам політики Російської Федерації щодо культурної зачистки та дискримінації в окупованому Росією Криму.
";}i:3;a:5:{s:10:"card_order";i:4;s:14:"card_title_rus";s:100:"Сколько времени может продолжаться рассмотрение дела?";s:14:"card_title_ukr";s:76:"Скільки часу може тривати розгляд справи?";s:13:"card_text_rus";s:1266:"В Минюсте считают, что рассмотрение иска может затянуться на годы. Так, на днях министр юстиции Павел Петренко допустил, что слушания в Международном суде ООН по иску Украины против РФ могут длиться от пяти до семи лет.
"Я не хочу делать прогнозы, потому что любые комментарии могут навредить. По практике, по статусу такого рода дел - это 5-7 лет. Но мы имеем огромную доказательную базу, и для этого суда это тоже будет беспрецедентное решение, потому что фактически речь идет о событиях после войны в центре Европы и о войне, которая длится несколько лет ", - пояснил Петренко.
Стоит заметить, что решение о применении временных мер в отношении РФ может быть принято в течение месяца.
";s:13:"card_text_ukr";s:1241:"У Мін'юсті вважають, що розгляд позову може затягнутися на роки. Так, днями міністр юстиції Павло Петренко допустив, що слухання в Міжнародному суді ООН за позовом України проти РФ можуть тривати від пяти до семи років.
"Я не хочу робити прогнози, тому що будь-які коментарі можуть нашкодити. За практикою, за статусом такого роду справ - це 5-7 років. Але ми маємо величезну доказову базу, і для цього суду це теж буде безпрецедентне рішення, тому що фактично мова йде про події по війні в центрі Європи і про війну, яка триває кілька років ", - пояснив Петренко.
Варто зауважити, що рішення про застосування тимчасових заходів щодо РФ може бути схвалено протягом місяця.
";}i:4;a:5:{s:10:"card_order";i:5;s:14:"card_title_rus";s:46:"Какое решение может быть?";s:14:"card_title_ukr";s:40:"Яке рішення може бути?";s:13:"card_text_rus";s:3252:"Международный суд ООН может принять решение по факту нарушения или не нарушения Россией норм этих Конвенций: Международной конвенции по борьбе с финансированием терроризма и Международной конвенции о ликвидации всех форм расовой дискриминации. В случае, если будет установлено, что эти нарушения причинили ущерб государству, тогда Суд может обязать РФ возместить соответствующий вред. При чем размер причиненного ущерба должна установить специально созданная для этого украино-российская комиссия.
"В данном случае речь идет не об установлении Судом факта вооруженной агрессии России и определение возмещения, которое Россия должна заплатить за акт агрессии, а лишь фиксация факта нарушения двух Конвенций", - объясняет представитель в Совете ООН по правам человека в 2006-2010 годах Владимир Василенко.
Причем в украинском МИД это объяснили тем, что Россия не признает юрисдикции Международного суда ООН, поэтому Украина имела возможность подать иск только на основании нарушений Конвенций, которые подписали и украинская и российская сторона. Всего имеется восемь таких международных документов, в частности, две вышеуказанные Конвенции.
Стоит отметить, что даже если решение будет в пользу Украины, нет никакой гарантии, что оно будет выполнено, поскольку не существует механизма принуждения к его выполнению. Эксперты объясняют, что Суд может обратиться к Совету Безопасности ООН с предложением обеспечить исполнение решения, но для этого необходимо согласие всех членов Совбеза, в котором, как известно, Россия имеет право вето.
"Разве мы видели, что Россия выполняла что-то в своей жизни? Или она следовала Конвенциям, Уставам? Нет! Разве есть вероятность, что она выполнит решения международных судов?", - объясняет вице-спикер Оксана Сыроед.
";s:13:"card_text_ukr";s:3034:"Міжнародний суд ООН може ухвалити рішення за фактом порушення чи не порушення Росією норм цих Конвенцій: Міжнародної конвенції по боротьбі з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. У випадку, якщо буде встановлено, що ці порушення заподіяли шкоди державі, тоді Суд може зобов'язати РФ відшкодувати відповідну шкоду. При чому розмір заподіяної шкоди має встановити спеціально створена для цього україно-російська комісія.
"В даному випадку йдеться не про встановлення Судом факту збройної агресії Росії і визначення відшкодування, яке Росія повинна сплатити за акт агресії, а лише фіксація факту порушення двох Конвенцій", - пояснює представник у Раді ООН із прав людини у 2006-2010 роках Володимир Василенко.
Причому у українському МЗС це пояснили тим, що Росія не визнає юрисдикції Міжнародного суду ООН, тож Україна мала змогу подати позов лише на підставі порушень Конвенцій, які підписали і українська і російська сторона. Всього є вісім таких міжнародних документів, зокрема, дві вищевказані Конвенції.
Варто зазначити, що навіть якщо рішення буде на користь України, немає ніякої гарантії, що воно буде виконане, бо не існує механізму примушення до його виконання. Експерти пояснюють, що Суд може звернутися до Ради Безпеки ООН з пропозицією забезпечити виконання рішення, але для цього необхідне згода усіх членів Радбезу в якому, як відомо, Росія має право вето.
"Хіба ми бачили, що Росія виконувала щось у своєму житті? Чи вона дотримувалась Конвенцій, Статутів? Ні! То хіба є ймовірність, що вона виконає рішення міжнародних судів?", - пояснює віце-спікер Оксана Сироїд.
";}i:5;a:5:{s:10:"card_order";i:6;s:14:"card_title_rus";s:55:"Какие иски еще подала Украина?";s:14:"card_title_ukr";s:53:"Які позови ще подала Україна?";s:13:"card_text_rus";s:1528:"Кроме иска в Международный суд ООН, Украина подала еще 5 исков в Европейский суд по правам человека (ЕСПЧ). Так, один из исков в ЕСПЧ касается факта оккупации Крыма, второй - событий на Донбассе и агрессии России, третий – относительно нарушений прав человека в Крыму и на Донбассе со стороны оккупантов: убийства, пытки, похищения. В еще одном иске речь идет о похищении трех групп детей-сирот и незаконного вывоза на территорию России. .
По данным Минюста, на сегодня министерство готовит подачу в ЕСПЧ шестого иска по делу о запрете деятельности Меджлиса крымскотатарского народа.
По состоянию на декабрь 2016 года насчитывалось более 3 тысяч исков украинских граждан против России.
Также Украина подала иск в Международный морской трибунал в связи с незаконным использованием Россией украинского морского шельфа.
";s:13:"card_text_ukr";s:1544:"Окрім позову до Міжнародного суду ОНН, Україна подала ще 5 позовів до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Так, один із позовів до ЄСПЛ стосується факту окупації Криму, другий - подій на Донбасі і агресії Росії, третій – щодо порушень прав людини в Криму і на Донбасі з боку окупантів: вбивства, тортури, викрадення. У ще одному позові йдеться про викрадення трьох груп дітей-сиріт і незаконного вивезення їх на територію Росії. .
За даними Мін'юсту, на сьогодні міністерство готує подачу в ЄСПЛ шостого позову у справі про заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу.
Станом на грудень 2016 року нараховувалося понад 3 тисячі позовів українських громадян проти Росії.
Також Україна подала позов до Міжнародного морського трибуналу у зв'язку з незаконним використанням Росією українського морського шельфу.
";}i:6;a:5:{s:10:"card_order";i:7;s:14:"card_title_rus";s:87:"Какие решения уже принял Международный суд ООН?";s:14:"card_title_ukr";s:81:"Які рішення вже прийняв Міжнародний суд ООН?";s:13:"card_text_rus";s:3284:"Украина уже выступала стороной в процессе "Румыния против Украины", который рассматривался Международным судом ООН с 2004 по 2009 год. Спор возник в результате территориального спора за остров Змеиный. Истцом выступала Румыния. Иск касался делимитации морских границ исключительной экономической зоны и раздела континентального шельфа в Черном море. В результате решения Суда Украина получила лишь примерно 25% спорной территории, в то время как Румыния – около 75%. Тогда Международный суд ООН постановил, что остров Змеиный не может считаться частью прибрежной линии Украины при определении срединной линии при делимитации континентального шельфа и исключительной экономической зоны.
Еще одним примером урегулирования межгосударственного спора через механизм Международного суда ООН стал конфликт между Китаем и Филиппинами. Причиной спора, который длился с 2013 по 2016 годы, стал территориальный конфликт за остров Скарборо-Шол в Южно-Китайском море. Суд признал незаконными претензии Китая на территорию большей части Южно-Китайского моря. Китай отказался выполнять данное решение.
Похожим на украинско-российский был конфликт в конце ХХ века в Никарагуа. Тогда в ходе вооруженного конфликта состоял между правительством Никарагуа и вооруженными формированиями "контрас", которые финансировались и получали материально-военную помощь со стороны США. Боевые действия в стране продолжались с 1981 по 1990 годы.
В 1986 году Международный суд ООН вынес решение по делу "Никарагуа против Соединенных Штатов" в пользу Никарагуа и постановил выплатить Никарагуа возмещения. Международный Суд постановил, что США нарушили международное право, поддерживая "контрас" в их восстании против никарагуанского правительства. США блокировали решение о выплате какой-либо компенсации.
";s:13:"card_text_ukr";s:3167:"Україна вже виступала стороною у процесі "Румунія проти України", який розглядався Міжнародним судом ООН з 2004 по 2009 рік. Спір виник у результаті територіальної суперечки за острів Зміїний. Позивачем виступала Румунія. Позов стосувався делімітації морських кордонів виключної економічної зони і розділу континентального шельфу в Чорному морі. У результаті рішення Суду Україна отримала лише приблизно 25% спірної території, в той час як Румунія – близько 75%. Тоді Міжнародний суд ООН постановив, що острів Зміїний не може вважатися частиною прибережної лінії України при визначенні серединної лінії при делімітації континентального шельфу та виключної економічної зони.
Ще одним прикладом врегулювання міждержавного спору через механізм Міжнародного суду ООН став конфлікт між Китаєм та Філіппінами. Причиною спору, що тривав з 2013 по 2016 роки, став територіальний конфлікт за острів Скарборо-Шол у Південно-Китайському морі. Суд визнав незаконними притензії Китаю на територію більшої частини Південно-Китайского моря. Китай відмовився виконувати дане рішення.
Схожим до українсько-російського був конфлікт на прикінці ХХ століття у Нікарагуа. Тоді відбувався збройний конфлікт між урядом Нікарагуа та збройними формуваннями "контрас", які фінансувалися та отримували матеріально-військову допомогу з боку США. Бойові дії в країні тривали з 1981 по 1990 роки.
У 1986 році Міжнародний суд ООН виніс рішення у справі "Нікарагуа проти Сполучених Штатів" на користь Нікарагуа та постановив сплатити Нікарагуа відшкодування. Міжнародний Суд постановив, що США порушили міжнародне право, підтримуючи "контрас" в їх повстанні проти нікарагуанського уряду. США блокували рішення про сплату будь-якої компенсації.
";}}