Удар для Путіна. Чим небезпечні для Кремля мита Трампа на російську нафту

Зміст:

• Хто постраждає від вторинних санкцій США
• Як вторинні санкції торкнуться України
• Поки введення санкцій під питанням
• Які ще інструменти тиску на РФ залишилися в запасі у Трампа

Президент США Дональд Трамп має намір посилити тиск на Росію, щоб домогтися згоди Москви припинити вогонь в Україні. Днями глава Білого дому пообіцяв ввести мита на російську нафту і, по суті, на всі товари для країн, які продовжують закуповувати російську нафту. Фактично йдеться про вторинні санкції - тобто санкції проти країн, які так чи інакше перебувають у партнерських відносинах із країною, проти якої санкції вже діють.

Мита в розмірі 25-50%, за словами Трампа, можуть бути введені в будь-який момент і набудуть чинності протягом місяця. "Це буде, якщо ви купуєте нафту з Росії, ви не можете вести бізнес у США", - заявив він.

Трамп сказав, що був "розлючений" заявою Володимира Путіна про те, що Володимир Зеленський нібито нелегітимний президент України. Але при цьому, все ж зазначив, що не хотів би вдаватися до такого заходу, щоб не нашкодити Росії.

"Якщо ми з Росією не зможемо укласти угоду про припинення кровопролиття в Україні, і якщо я вважатиму, що це провина Росії - а це може бути й не так, - але якщо я вважатиму, що це провина Росії, я запроваджу вторинні мита на нафту, на всю нафту, що надходить із Росії", - заявив Трамп 30 березня.

Наступного дня президент США знову висловив сподівання, що Путін погодиться на угоду про завершення війни і мита на нафту вводити не доведеться. "Я думаю, що він це зробить. Я не хочу вводити вторинні мита на його нафту", - сказав президент США.

Запровадження додаткових масштабних санкцій Трамп анонсував ще на початку березня. Якщо Москва чинитиме опір припиненню вогню, він обіцяв посилити обмеження для банківського та енергетичного секторів і запровадити нові тарифи в торгівлі з РФ.

Хто постраждає від вторинних санкцій США

Від вторинних санкцій насамперед можуть постраждати найбільші імпортери російської нафти, якщо не перестануть купувати цю сировину. Серед них у 2024 році - Китай (108,5 млн тонн), Індія (87,5 млн тонн) і Туреччина (близько 15,4 млн тонн). У США ці країни торік поставили товарів на 438,9 млрд, 87,4 млрд і 16,7 млрд доларів відповідно. Ці суми в рази більші, ніж експорт США в ці країни. До слова, величезний торговельний дефіцит помітно турбує адміністрацію Трампа.

Немає сумнівів, що якщо вторинні санкції будуть введені саме в тому вигляді, як про це говорить Трамп, то удар по найбільших імпортерах російської нафти буде значним. Але на США цей крок теж відіб'ється - країна може втратити майже 17% товарного імпорту або ж ціни на товари з Китаю, Індії та Туреччини можуть сильно зрости. Штатам доведеться активізувати внутрішнє виробництво або шукати альтернативних постачальників. Але Трамп до цього, мабуть, готовий, адже мета всієї його санкційної політики - активізувати промисловість усередині країни.

Адміністрація Трампа вже випробувала інструмент вторинних санкцій на Венесуелі. У березні було підписано наказ, за яким Держдеп отримує повноваження запроваджувати додаткове мито в 25% на весь імпорт у США з країн, які закуповують нафту і газ у Венесуелі. Наказ набуде чинності 2 квітня. Фактично, ці санкції насамперед позначаться на Китаї, Індії та Іспанії, які є найбільшими покупцями нафти з Венесуели.

Навряд чи рішення буде переглянуто, оскільки з країни під тиском Білого дому вже виходить одна з найбільших американських нафтогазових компаній Chevron.

Як вторинні санкції позначаться і на Україні

Вторинні санкції США проти Росії можуть позначитися і на Україні, яка продовжує транзит російської нафти для заводів в Угорщині, Словаччині та Чехії (остання близька до того, щоб відмовитися від російської сировини). Транзит триває як виняток із санкцій ЄС 2022 року, що забороняють купівлю російської нафти морським шляхом.

Влітку минулого року Будапешт і Братислава побоювалися, що залишаться без нафти через українські санкції щодо "Лукойла". Але ситуація прояснилася і транзит продовжився. Для Угорщини та Словаччини закупівлі нафти у РФ вкрай вигідні, оскільки політичні знижки, які дає їм Путін, дозволяють платити Україні навіть підвищений транзитний тариф.

Щоб зберегти транзит нафти, Будапешт навіть вдавався до шантажу, блокуючи виділення Україні коштів на зброю з європейського Фонду миру і погрожуючи припинити експорт електроенергії. Якщо Угорщина і Словаччина перестануть купувати російську нафту, це позбавить Україну доходу від її транзиту, який 2024 року становив близько 250 млн доларів.

Але поки що не можна точно сказати, чи потраплять під санкції Угорщина і Словаччина, оскільки критерії введення санкцій ще не визначені. Вони залежатимуть від рівня взаєморозуміння США з потенційно підсанкційними країнами, а, можливо, і від особистих стосунків глав цих країн. Поки що у прем'єрів Угорщини та Словаччини Віктора Орбана і Роберта Фіцо з Трампом стосунки хороші. Орбан навіть зустрічався з ним 2024 року в маєтку Мар-а-Лаго у Флориді, а потім заявляв про "великі плани на майбутнє", підкреслюючи спільні цілі та бачення.

Фіцо зустрічався з Трампом в лютому 2025 року і обговорював різні питання, включно з тарифами, які Трамп планував запровадити щодо Європи. Це викликало критику з боку голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, яка, за словами самого Фіцо, назвала його "ідіотом" за такі переговори.

Поки запровадження санкцій під питанням

Експерти поки що вкрай скептично оцінюють імовірність запровадження вторинних санкцій на партнерів Росії. Сама заява Трампа про це викликає сумніви, зазначив у коментарі РБК-Україна президент аналітичного Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар. За його словами, насторожує навіть формулювання, в якому санкції анонсувалися.

"Я думаю, що поки що це просто струс повітря", - зазначив Гончар. Але якщо вторинні санкції все-таки введуть, то вони, ймовірно, дадуть ефект, після чого імпорт російської нафти скоротиться. Гончар нагадав, що в січні Китай та Індія призупинили закупівлю російської нафти з поставкою в березні через зростання витрат на фрахт на тлі американських санкцій. "Якщо ситуація повториться, але вже через нові тотальні санкції, то це спрацює. Але я думаю, що на це він (Трамп - ред.) не наважиться", - зазначив експерт.

Загальний підхід до застосування нафтових санкцій не змінився - вони вводилися за рішенням G7. При цьому обмеження не повинні дестабілізувати глобальний ринок нафти. Відмову від російської нафти слід було проводити поступово, зазначив Гончар. І для цього були можливості.

"Російську нафту потрібно було витісняти і її можна було замінити. Вільні потужності з видобутку були і є на Аравійському півострові. Але підхід був інший і він не змінився. Чи зміниться він під впливом погроз Трампа - у мене є сумніви", - зазначив Гончар.

Поки що не всі ініціативи США реалізуються. Досі не досягнуто угоди між США та Саудівською Аравією про зниження ціни на нафту, про що Трамп говорив ще в січні. "Поки що такої взаємодії немає. Саудити не отримали чітких гарантій безпеки від США і продовжують працювати з росіянами", - зазначив Гончар.

Падіння ціни нафти на початку року майже на 10 доларів експерт ніяк не пов'язує з конкретними санкціями, а вважає реакцією на обіцянки США збільшити торговельні тарифи. "Це результат тієї хаотизації, яку він (Трамп - ред.) влаштовує з тарифною політикою. Зараз незрозуміло до чого готуватися, і в умовах такої турбулентності, ціна на сировину знижується", - зазначив співрозмовник.

Якщо мита збільшаться, як обіцяють США, то виробництво скорочуватиметься. А якщо виробництво скорочується, то отже, скорочується і необхідність в енергоресурсах. "Але поки що незрозуміло, як і на що США вводитимуть мита. У підсумку виробничі програми, які вимагають витрат енергоресурсів, не можна підтвердити, і незрозуміло, яка продукція буде потрібна і в яких обсягах. Відповідно, знижується закупівля нафти", - зазначив Гончар.

Глава аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій назвав заяву Трампа неоднозначною. Але якщо все-таки вторинні санкції буде введено, то це реально може скоротити продаж нафти Росією і відповідно - її доходи.

"Якщо йдеться дійсно про мито проти країн, які купують російську нафту, то це може стати потужним інструментом тиску на росіян. Це може призвести до повної відмови від російської нафти її найбільшими покупцями (насамперед Китаєм та Індією). Якщо такі санкції наберуть чинності, то росіянам буде нікуди продавати свою нафту, і наслідки для них будуть дуже важкими", - зазначив Паращій у коментарі РБК-Україна. Але при цьому, очевидно, що це призведе до зростання цін на нафту на світових ринках, і в свою чергу вдарить як по глобальній економіці, так і безпосередньо по економіці США, зазначив експерт.

Але поки що ціни на нафту реагують на новини про можливість вторинних санкцій реагують дуже слабо. "Тобто ринок не вірить у те, що Трамп введе такі санкції", - зазначив Паращій. І в цьому він бачить логіку, оскільки навіть якщо росіяни і не укладуть жодної угоди про перемир'я, рішення про санкції буде особистим рішенням президента США. "Це буде рішення Трампа незалежно від того, як насправді поводитиметься Росія. Йому завжди може "здатися, що Путін повівся правильно", - зазначив Паращій. Але якщо мита будуть введені, то на ринок можуть чекати серйозні цінові потрясіння.

Поки Трамп залишив собі широкий простір для маневру, вважає аналітик. Головне питання зараз у тому, чи готовий президент США реально ризикнути дестабілізацією цін на нафту заради примусу росіян до переговорів.

Які ще інструменти тиску на РФ залишилися в запасі у Трампа

В арсеналі господаря Білого дому ще є інструменти, які він може застосувати для посилення тиску на російського диктатора. Насамперед варто згадати банківський сектор - ще не всі банки РФ відключені від міжнародної платіжної системи SWIFT. США можуть наполягти на тому, щоб максимально розширити цей список. Ця позиція залишається дуже важливою для РФ, свідчення тому - нещодавнє прохання РФ повернути в цю систему "Россельхозбанк" для налагодження експорту агропродукції.

У сфері енергетики в запасі залишився потужний інструмент - це вплив на європейські країни-члени НАТО, які планують із росіянами будувати нові енергоблоки. Будівництво атомного енергоблока - непоганий бізнес, оскільки вартість будівельних робіт оцінюють близько 5-6 млрд доларів, а крім того, компанія-підрядник отримує замовлення на постачання свого ядерного палива, запчастин, сервісних робіт на десятки років уперед. У цій сфері американські атомні компанії та "Росатом" - конкуренти. Вашингтон може спробувати змусити європейські країни, наприклад, ту саму Угорщину, укласти контракти на будівництво блоків з американськими, а не з російськими компаніями, пригрозивши тарифами або навіть виключенням з НАТО.

Також США можуть максимально спробувати виключити російський скраплений природний газ з європейського ринку, замінивши його поставками LNG з Техасу.

Крім того, є ще й мита, про які Трамп уже згадував. Щоправда це найменш ефективний інструмент. Наразі імпорт російських товарів до США суттєво скоротився - до 3 млрд доларів на рік. Росія продовжує продавати в США добрива, паладій для використання в автомобільній промисловості та електроніці, титан аерокосмічної галузі та збагачений уран для американських атомних електростанцій.