Віце-президент з міжнародних комунікацій Philip Morris International Томмазо Ді Джованні про майбутнє тютюнової індустрії, інвестиції в бездимну продукцію та новий завод компанії в Україні — в інтервʼю РБК-Україна.
— Нещодавно генерального директора PMI Яцека Ольчака було виключено майже в останню хвилину зі складу учасників щорічного європейського саміту Concordia. Як це стало можливим? Чи можна цей інцидент вважати протестом, якщо так, то кого і проти чого?
— Є частина людей у сфері охорони здоров’я, які стверджують, що такі компанії, як наша, не повинні мати право голосу у публічних дебатах.
Вони спотворюють у вигідній для себе інтерпетації статтю 5 п. 3 Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну.
У цій статті йдеться про те, що будь-яка взаємодія між державною установою і тютюновою компанією має бути прозорою, а остаточне рішення має бути захищене від приватних інтересів компаній. Це абсолютно справедливо. Ми погоджуємося, що прозорість важлива, оскільки вона гарантує захист публічного процесу від приватних інтересів.
Також важливо визнати, що консультації з будь-якою індустрією є нормальним і необхідним процесом для того, щоб гарантувати, що регулюючі органи розуміють сучасний стан справ у кожному секторі, а отже, готові пропонувати якісні рішення, які не порушать економіку, або не призведуть до небажаних наслідків, таких як незаконна торгівля.
— У чому тоді проблема?
— Проблема в тому, що дуже часто цю статтю неправильно трактують як заборону спілкуватися з галуззю. Але кожен має бути почутим. Давайте зробимо крок назад і подивимося, як саме завдяки спільним рішенням були визначені кроки для вирішення найбільших проблем суспільства, наприклад глобального потепління.
Для зменшення шкідливих викидів уряди різних країн спілкувалися з Єврокомісією, неурядовими організаціями, з найбільшими представниками галузей, щоб мати можливість знайти найбільш оптимальне для всіх рішення.
Натомість у тютюновій політиці є частина світу, яка вважає, що ми не повинні мати публічного голосу, незважаючи на те, що сьогодні понад 20% населенння світу курить попри запроваджені 20 років тому жорсткі заходи для боротьби з цією шкідливою звичкою. Вони зосереджені на нападках на індустрію замість вирішення проблеми куріння та громадського здоров'я. Їхньою ціллю стала промисловість.
Ми вважаємо, що саме ті, хто надають перевагу атакам на індустрію, а не пошуку прагматичних інструментів для покращення життя курців, які не відмовляються від шкідливої звички, закликали Concordia виключити нас з цьогорічного саміту.
Звісно ж ми вважаємо, що це рішення було хибним. Ми переконані, що більшість світу вважає цей заклик неправильним – виключення не є прийнятним у сучасному світі.
Особливо коли ви фактично виключаєте тих, хто може принести інновації, науку та технології, що покликані позбутися проблеми, яку ви намагаєтесь вирішити.
Утім цей випадок, на щастя, скоріш виняток.
Більшість громадських організацій, великих чи малих, все-таки поважають демократичні принципи, свободу слова, тому не уникають діалогу, щоб не потрапити у пастку тих, хто прагне не допустити наукових і технологічних дискусій та обговорень суспільно важливої інформації. На жаль, Concordia потрапила в цю пастку.
— Сьогодні ми говоримо про інновації. Згідно з офіційними даними компанії, PMI інвестувала вже понад 10,5 млрд доларів у розробку, наукове обґрунтування та комерціалізацію бездимних альтернатив. Наскільки виправданими є такі інвестиції?
— Абсолютно виправдані. Тому що ці інвестиції дозволили вже 27 млн повнолітніх курців перейти на продукт, який виробляє на 95% менше шкідливих сполук порівняно зі звичайною сигаретою. Такий результат, як на мене, повністю виправдовує інвестиції, які ми зробили і продовжуємо робити.
Оскільки цифра в 10,5 млрд доларів продовжує зростати, особисто я пишаюся тим, що ми зробили ці інвестиції, бо курці отримають зниження шкоди для свого здоров’я. Це історичні часи, оскільки ми маємо можливість працювати в компанії, яка трансформується не лише тому, що це має сенс для бізнесу, а й тому, що її трансформація принесе користь громадському здоров’ю.
— Але що ще треба зробити, щоб втілили у життя глобальну мету PMI — стати виробником виключно бездимної продукції?
— Я б сказав, що нам потрібно продовжувати інвестувати та вести відкритий діалог. Є третій аспект, який так само, якщо не більш важливий, ніж перші два, які я згадав. Він звичайно не залежить від нас, а це політика.
Принципово, щоб усі учасники — компанії, уряди, громадські організації — були залучені й відігравали свою роль.
Сьогодні існує багато плутанини. У багатьох країнах, наприклад в Україні, курці не отримують інформації про ризики та переваги різних видів бездимних продуктів порівняно з курінням сигарет. Вони заплутані десятками недомовок. І законодавче регулювання не сприяє появі позитивних змін.
Спільнота курців, на жаль, не тільки дезінформована роками неправильної комунікації та кампаній тих, хто натомість мав би їх інформувати, а також законодавчим регулюванням, яке не заохочує позитивні зміни.
Отже, я вважаю, що якби суспільство дивилося на тютюн і нікотин так само перспективно і прагматично, як на автомобільну промисловість або свинцево-кислотні лампочки, енергію, сіль і цукор у продуктах харчування та чи алкогольні напої, ми б мали набагато більше шансів підтримати курців у переході на альтернативи традиційному курінню. Тільки так ми можемо зробити сигарети застарілими.
Якщо неурядові організації, державний сектор охорони здоров’я, лікарі, компанії, засоби масової інформації, усі отримають просто точну інформацію, впевнений, що в деяких країнах ми зможемо позбутися традиційних сигарет і нелегального ринку протягом декількох років.
— Як стало можливим, що один із найбільших виробників традиційних сигарет є одним із головних лобістів їх повного зникнення?
— А як стало можливим, що найбільші виробники автомобілів з двигуном внутрішнього згоряння сьогодні стимулюють переходити на електромобілі? Це те саме.
Якщо ви знаєте, що у вас є проблема, і ви знаєте, що у вас є рішення, чому б вам не розпочати позитивні зміни? Це допоможе і вашому бізнесу, і вирішить проблеми суспільства щодо здоров’я та сталого розвитку.
Сьогодні, на мій погляд, жодна компанія не може бути успішною, якщо вона не знайде способу успішного вирішення суспільних проблем і викликів.
Тож якщо відповісти на ваше запитання прямо: така стратегія може нам допомогти, безсумнівно, оскільки це стосується ключової проблеми нашого продукту — негативного впливу на здоров’я. Це також допомагає нам трансформувати тютюнову індустрію, оскільки завдяки безпрецедентним інвестиціям в інновації та науку, ми не лише піонери, але й лідери порівняно з конкурентами.
— Продовжуючи це питання, чому інформаційні кампанії проти тютюну частіше спрямовані на боротьбу з компаніями, а не на саму проблему?
— Це дуже складне питання, воно потребує пояснення.
На нашу думку, по-перше, антитютюнові організації прийшли до розуміння того, що політика боротьби з курінням, яка впроваджувалася протягом останніх 20 років, працює менш ефективно.
По-друге, дуже часто ці організації переконують, що стали заручниками цілі і що зосереджуючись лише на цій одній меті, вони зможуть виправдати своє існування. Дозволити науці чи споживачам змінювати свій шлях помилково сприймається як екзистенційний виклик. І тому вони не сприймають зміни. Боротися з ворогом набагато легше, ніж знайти вихід.
— Цього року PMI готується до випуску свого флагманського пристрою для нагрівання тютюну IQOS у США. Що компанія очікує від виходу на такий глобальний ринок?
— Так, дійсно, ми були поза американським ринком декілька років. Я впевнений, ви знаєте причини, тому мені не потрібно їх повторювати.
Зараз ми готуємося до цього, в тому числі через розширення нашої присутності на американському ринку.
Наприклад, нещодавно ми перенесли нашу штаб-квартиру в США з Нью-Йорка до Коннектикуту. Поступово нарощуємо виробничі потужності, перебуваємо в комунікації з Комісією з міжнародної торгівлі, щоб переконатися, що якнайшвидше, можливо, наступного року, ми зможемо почати комерціалізувати IQOS в США.
У США приблизно 30 млн повнолітніх курців. Тому, очевидно, що це важливий для нас ринок. Але водночас це також місце, де нам потрібно докласти чимало зусиль, що допомогти людям відмовитися від куріння. Оскільки США також є лідером у багатьох сферах – вони можуть транслювати повідомлення іншим країнам
До речі, США — перша країна, яка дозволила комерціалізувати тютюновий виріб для електричного нагрівння як продукт з модифікованим ризиком для здоров’я. FDA (Управління з контролю якості харчових продуктів та лікарських засобів, — ред.) дозволило комерціалізувати IQOS саме з таким посилом.
— Якщо переваги переходу на бездимну продукцію підтверджені багатьма незалежними організаціями, чому багато урядів досі блокує вихід цих продуктів на свої ринки?
— На мою думку, цьому сприяє, щонайменше, дві причини.
У першу чергу, відсутність знань, тобто розуміння, та ідеології. Брак знань і розуміння - тому що в цьому питанні досі багато плутанини. Багато країн не мають скільки підтверджень, досліджень щодо цього, як, наприклад, FDA в США. Багато урядів просто не володіють цією інформацією. Через страх прогресу вони інколи схильні просто зачинити двері.
В інших випадках, на мою думку, може бути задіяна ідеологія. Мова про упередження, яке ми обговорювали в контексті інциденту на саміті в Мадриді. Люди часто приймають рішення на основі ідеологій, а не наукових фактів.
Прогібіціонізм (система заборонних заходів, — ред.) був ідеологією протягом багатьох століть. Класний приклад — заборона алкоголю в 30-х роках у США. Чи спрацював такий підхід? — Абсолютно ні. Але багато хто в це вірив.
— Схоже за все, що саме ідеологія для вас є більшою проблемою?
— Це дійсно так. Саме через це раціональні аргументи часто не працюють. Але з часом ми бачимо, що громадськість стає більш обізнаною, і як результат, більш раціональною в цьому питанні.
Яцек Ольцак часто наводить як приклад історію італійця, який на початку епохи Відродження поставив питання — Сонце обертається навколо Землі чи навпаки? Для відповіді на це питання і впевненості людей в цьому потрібен був час. Попри те, що вони були налаштовані скептично, істина перемогла. Це було питання часу.
— З якими ще перешкодами найчастіше стикається бездимна продукція в різних країнах?
— Можна з упевненістю сказати, що тепер, коли науковці та академічні кола мають наукові докази, що підтверджують знижену шкоду бездимну продукцію, перешкоди зазвичай пов’язані з політикою.
Чому? Просто тому, що в більшості країн існуюче законодавство було розроблене в той час, коли на ринку були лише традиційні сигарети, і відповідно, регулювання зосереджене на запобіганні та припиненні їх куріння. В деяких країнах перші спроби включити новітні тютюнові вироби в регуляторні правила або прирівнювали їх до сигарет, або не дозволяли відповідної диференціації у регулюванні зважаючи на різну природу цих продуктів.
Ми повинні розуміти, що однакове регулювання інноваційних бездимних продуктів та сигарет є перешкодою для прискорення припинення куріння. Регулювання, яке справедливо забороняє будь-яку інформацію, сприяє тому, що курці не мають інформації щодо новітніх тютюнових виробів та їх вплив на зниження ризику для здоров’я. Навіщо курцям переходити на них з сигарет, якщо вони не знають нічого про бездимні продукти?
У деяких країнах ЄС, як-от у Франції, виклики, пов’язані з регулюванням, не так вже й відрізняються від тих, з якими стикається Україна.
Франція має дуже обмежуюче законодавство, яке однаково регулює обіг традиційних сигарет та бездимних продуктів. Через це кількість курців у Франції різко зросла за останні кілька років. Тут один з найвищих рівнів куріння у Західній Європі – у 5 разів вищий, ніж у Швеції, майже вдвічі, ніж у Великобританії.
Паралельно з цим там зріс і рівень незаконної торгівлі. Це типовий випадок, коли політика, яка з одного боку — допускає продукт на ринок, а з іншого — перешкоджає його розповсюдженню та заважає державі отримати переваги для охорони здоров’я від зменшення куріння та надходження в бюджет податків. Таким чином, курці у Франції замість того, щоб кинути палити, просто знайшли продукти на незаконному ринку.
— Яким ви бачите ринок тютюнових виробів через 10-12 років? Яке місце PMI у цьому контексті?
— Ми, як компанія, прагнемо, щоб до 2030 року дві третини наших доходів надходили від бездимних продуктів. Сьогодні цей показник приблизно на рівні 36%.
Як я вже згадував, прогрес неможливо зупинити. Коли щось явно краще, зрештою воно переможе.
Я позитивно налаштований щодо цього в тютюновій галузі. І докази в цьому питанні очевидні. Ринок неминуче зміниться.
Незабаром у нас ми матимемо епідеміологічні дані, які, я впевнений, підтвердять наші висновки. Тому я дійсно бачу тенденцію до кращого. Зростає кількість країн, які використовують наукові інновації, щоб допомогти боротися з курінням.
Якби у мене зараз була кришталева куля, я б сказав, що через 10 років споживачі будуть згадувати сигарети як старі стаціонарні телефони і ходитимуть в музеї, щоб подивитися на них.
— І, на останок, Philip Morris — єдина компанія в Україні, яка сьогодні будує другий завод. Беручи до уваги, що ви робите сильний акцент на IQOS, чи є можливість, що після закінчення війни ми побачимо, що нова фабрика буде вироблятиме стіки?
— Я не хотів би спекулювати на цю тему, тому що нам потрібно бачити, як будуть розвиватись події.
Але однозначно ця інвестиція є ознакою нашої відданості Україні. Для нас це підтвердження того, що ми віримо в майбутнє України. Інакше б ми не інвестували.
Чи буде цей або інший завод в Україні виробляти бездимні продукти — залежатиме від тенденцій споживання, розвитку економіки, відкристості суспільства та заохоченні державою науки та інновацій. Я дуже сподіваюся, що все більше курців будуть переходити на бездимні продукти замість того, щоб продовжувати курити сигарети. Тільки так зросте ймовірність того, що нам знадобиться більше "бездимних" виробничих центрів.