Терапія, адвокація, майбутнє: як пиріжки допомагають нашим військовим

Приготування їжі як терапія: місце для душевного тепла

Війна принесла багато горя і кількість людей, які мають психологічні проблеми, значно зросла за останні три роки. За даними ВООЗ, близько 10 млн осіб в Україні мають ризик психологічних розладів. Це колосальна цифра, яка доводить, що питання психологічної підтримки зараз актуальне, як ніколи.

Від самого початку заснування ГО "Серце Азовсталі", психологічна підтримка оборонців Маріуполя та їхніх родин є невід'ємною частиною нашої роботи. Переважно це робота з професійними психологами та психіатрами. Але ми відкрили для себе і такий терапевтичний інструмент, як кулінарія.

Часто і системно організовуємо кулінарні майстер-класи для оборонців Маріуполя та їхніх родин. Це більше, ніж просто навчання готувати. Це можливість знову відчути радість від простих звичних речей. Коли твої руки вимішують тісто, коли запах спецій розливається кімнатою, коли ти разом із близькими створюєш щось красиве та смачне, приходить відчуття спокою. Готування їжі стає моментом тут і зараз, де біль і тривога поступаються місцем теплу й підтримці.

І окрім, психотерапевтичної цілі такі зустрічі мають ще одну мету - об'єднувати. Ми формуємо спільноту людей, які мають спільний досвід та спільні травми. У військових це досвід бойових дій, полону, у родин загиблих - втрата близьких. Або ж на таких майстер-класах, родина може налагодити зв'язок з захисником або захисницею, які повернулися з полону. Спільні дії об'єднують.

Працюючи з різними категоріями, ми ставимо перед собою різні задачі. Але так чи інакше формується спільнота, всі учасники якої розуміють і підтримують один одного. Одна з учасниць майстер-класу якось сказала: "Це спілкування з такими самими людьми, які розуміють мене без слів". І в цих словах уся суть. Кулінарія тут — не просто про їжу, а про зв’язок, про спільноту, про те, що тримає нас на плаву.

Кулінарія як адвокація: смак свободи

А тепер уявіть: український смаколик, який знають і люблять за кордоном. Але цей смаколик — це не просто їжа. Це заклик до підтримки українських військовополонених.

Українські наїдки вже давно стали інструментом культурної дипломатії. Для нас, як для проєкту, який допомагає оборонцям Маріуполя, адвокація є надважливим напрямком роботи. Багато хлопців і дівчат досі в полоні.

Ветеранська організація Dog Tag із США, навчають ветеранів бізнесу на базі власної пекарні. Минулого року ми стали партнерами і вони запропонували: "А що, якщо будемо продавати в нашій пекарні якийсь український смаколик?". Так з'явився проєкт "Смак свободи", як адвокаційний інструмент, щоб всьому світу розповісти історії наших Героїв

Ми вже обрали рецепт, його розробив оборонець Маріуполя, який сам пройшов полон, Олександр Дідур. Цей смаколик буде виготовлятися в пекарні Dog Tag, підтримуючи ідею звільнення наших захисників. З кожним тістечком покупець отримає листівку з інформацією про українських хлопців і дівчат, які пройшли полон. Таким чином ми розповідаємо і в США, і всьому світу, що тисячі захисників України чекають на повернення додому з російських катівень.

І це вже більше, ніж кулінарія. Це можливість кричати про найважливіше, але мовою, зрозумілою кожному — мовою їжі.

Кулінарія як майбутнє: нові можливості для ветеранів

І на останок хочеться сказати про чи не найочевидніший вимір, але не менш важливий - це самореалізація ветеранів.

Після тяжких боїв, поранень, полону перед нашими захисниками постає питання: "А що робити далі?". Дехто повертається на службу, а дехто вже не може і потрібно шукати для себе нове призначення вже у цивільному житті.

Ми знаємо, що це нелегкий процес, який потребує комплексного підходу і тому в "Серця Азовсталі" є програма "Майбутнє".

І можемо сказати на власному досвіді, що деякі оборонці знаходять своє покликання саме в кулінарії.

Наприкінці минулого року наші оборонці Маріуполя повернулися з навчання у французькій кулінарній школі "Cuisine Mode d’Emploi(s)" в Тулузі. Там вони протягом двох місяців вивчали не лише кулінарне мистецтво, а й основи ведення ресторанного бізнесу. Один з них вже готується відкривати власну пекарню - і от вам ще один ветеранський бізнес.

Кулінарія стала для них не тільки способом заробітку, а й доказом того, що життя після війни можливе. Що навіть після найважчих випробувань можна створювати, відчувати смак життя і ділитися ним з іншими.

Кулінарія для "Серця Азовсталі" — це не про їжу. Це про людей і можливості. Про тих, хто пройшов крізь пекло, але знаходить сили будувати своє майбутнє. І про тих, хто їм у цьому допомагає.