ua en ru

Своя справа. Як ВПО та постраждалі від війни відкривають бізнеси під час повномасштабного вторгнення

Своя справа. Як ВПО та постраждалі від війни відкривають бізнеси під час повномасштабного вторгнення Своя справа. Як ВПО та постраждалі від війни відкривають бізнеси під час повномасштабного вторгнення (колаж РБК-Україна)
Автор: Спецпроект

Підприємництво завжди було шляхом до самозарадності, а нині, в умовах воєнної агресії, стало одним із ключових способів відновлення фінансової стабільності для мільйонів українців, які втратили все.

Для багатьох внутрішньо переміщених осіб та постраждалих від війни відкриття власної справи — це не лише спосіб заробітку, а й можливість адаптуватися до нових реалій життя. У складних обставинах вони знаходять сили перетворити хобі на бізнес, а мрії на реальність. Власним прикладом демонструють, що навіть у часи війни можливо створювати щось своє, розвиватись, покращувати фінансове становище, вдосконалювати світ навколо та розвивати свою громаду.

РБК-Україна у спецпроєкті з Благодійним фондом "Право на захист" зібрало історії тих, хто за допомогою нових знань зміг залучити фінансування для реалізації власних бізнес-ідей. Як вони цього досягли, які програми сприяли їхньому успіху та що стоїть за їхніми історіями — читайте нижче у матеріалі.

Історія Олени з Херсонщини, власниці козиної екоферми

Олена та Валентин Бєлозоренко розпочали власний бізнес у 2017 році, заснувавши екоферму "Лиманська коза" на Херсонщині. З 2019 року вони доповнили діяльність туристичним напрямком у форматі "зеленого туризму" – проводили екскурсії фермою, сирні дегустації та приймали гостей.

У перші дні повномасштабного вторгнення село Станіслав, де розташовувалася ферма, опинилося в окупації. Олена найбільше хвилювалася за тварин, щоб вони не постраждали від росіян. Вибухи в регіоні були частими. Попри небезпеку, родина залишалася в окупації протягом 8,5 місяців, доглядаючи за козами та допомагаючи продуктами місцевим мешканцям.

"Три сім’ї залишилися на нашій вулиці, тому ми всі об’єдналися та обмінювалися продуктами: у когось були яйця, у нас – молоко й сир, а сусідка пекла булочки. Так ми й виживали", – розповідає Олена.

Після звільнення регіону обстріли не припинилися, і один із них значно пошкодив будівлю ферми, травмувавши працівника. Це змусило Олену прийняти рішення про релокацію.

Завдяки підтримці місцевої влади та волонтерів ферму вдалося перенести до Київської області. Процес переїзду був складним і небезпечним: російські обстріли змусили Олену особисто вивозити тварин, ризикуючи власним життям.

У листопаді 2023 року ферму було повністю релоковано. Олена також успішно завершила навчальну програму “Право на бізнес: від ідеї до прибутку” в Києві та отримала грант у розмірі $3000 на розвиток своєї справи.

"Ми потребували підтримки для відновлення туристичного бізнесу. Подавши заявку на участь у курсі від БФ “Право на захист”, я отримала неймовірний досвід. Онлайн- і офлайн-тренінги були дуже інформативними, а допомога тренерів дозволила розібратися навіть у складних фінансових аспектах. Захист бізнес-ідеї проходив у чудовій атмосфері, і я отримала безцінний досвід", — ділиться Олена.

Своя справа. Як ВПО та постраждалі від війни відкривають бізнеси під час повномасштабного вторгнення

Власниця козиної екоферми "Лиманська коза" Олена Бєлозоренко (фото: facebook.com/ekofermaKherson)

Сьогодні Олена розводить кіз англо-нубійської, альпійської та зааненської порід, переробляє молоко та виготовляє 14 видів сиру. На отримані грантові кошти вона придбала необхідне обладнання, зокрема доїльний апарат і садовий павільйон, що дало змогу відкрити туристичний сезон на новій локації.

У Благодійному фонді "Право на захист" зазначають, історія Олени є прикладом сили духу та наполегливості, які надихають інших.

"Ми хочемо підтримувати як внутрішньопереміщених українців там, куди вони переїхали, так і людей, які проживають у деокупованих громадах, або громадах, що зазнають атак зі сторони Росії. Наприклад, у нас є кейс, коли вдалося відкрити нову справу практично в прифронтовому містечку на Сумщині. Це була майстерня шиномонтажу. У місті не залишилося жодного такого сервісу, і людям доводилося їхати до Сум для ремонту коліс, що було дуже складно. Ця історія вкотре довела: знайти можливість відкрити нову справу можна навіть у таких складних умовах", — зазначає Валерія Секісова, керівниця програми "Економічної включеності внутрішньо переміщених осіб та постраждалого від війни населення" у БФ "Право на захист".

Своя справа. Як ВПО та постраждалі від війни відкривають бізнеси під час повномасштабного вторгнення

Керівниця програми "Економічної включеності внутрішньо переміщених осіб та постраждалого від війни населення" в БФ "Право на захист" Валерія Секісова (фото: r2p.org.ua)

Історія Олени з Харкова, власниці тату-студії

Олена Вовк працює майстринею художнього тату з 2018 року. До повномасштабного вторгнення мала невеликий кабінет у Харкові. Але війна змінила все — приміщення було зруйноване, і Олена залишилася без постійного місця роботи.

У 2023 році вона вирішила, що хоче відкрити власну студію. Однак для цього не було ні необхідних коштів, ні досвіду ведення бізнесу. Рішенням стало пройти офлайн-курс "Право на бізнес".

Завдяки знанням, здобутим на курсі, та гранту, їй вдалося придбати обладнання для трьох робочих місць. За її словами, до цього вона ніколи не мала справи з грантами, але вирішила спробувати. Курс "Право на бізнес" дав потужну базу знань.

"Паралельно я долучилася до спільного проєкту з благодійним фондом "Харків з тобою", який допомагає ветеранам війни та родинам загиблих захисників інтегруватися у цивільне життя через опанування нових професій. Так виникла ідея залучити до роботи у студію саме учасників цієї програми. Зараз у нас працюють три таких майстри. Хлопці з ампутацією нижніх кінцівок також можуть легко опанувати цю професію, якщо в них є бажання розвиватися в цьому. Ніяких перешкод немає. Водночас це чудова можливість для заробітку, соціалізації, арт-терапії та психологічної адаптації", — розповідає Олена.

Своя справа. Як ВПО та постраждалі від війни відкривають бізнеси під час повномасштабного вторгнення

Олена Вовк під час навчальної програми БФ "Право на захист" (фото: прес-служба фонду)

Зараз студія Олени має шість робочих місць. Окрім тату-майстрів, у команді працюють спеціалістка з перманентного макіяжу та майстер з пірсингу.

Одним із основних викликів для бізнесу в Харкові залишаються віялові відключення електроенергії та постійні ракетні загрози. Але Олена вірить у розвиток.

"Інвестувати в бізнес і рухатися вперед необхідно, бо без дій нічого не зміниться. Ми крок за кроком розвиваємось. Зараз я проходжу навчання від Українського ветеранського фонду щодо реінтеграції ветеранів та підтримки родин загиблих і зниклих безвісти", — говорить власниця студії.

Олена також переконана, що навчальні програми корисні для будь-якого бізнесу: "Це чудова можливість розібратися у власній справі, подивитися на неї зі сторони, знайти нові шляхи розвитку і залучити додаткове фінансування".

У Благодійному фонді "Право на захист" вважають, що історія Олени є прикладом того, як за допомогою нових знань навіть у таких складних умовах війни можна знайти ресурси для нових починань, створити робочі місця та підтримати тих, хто цього потребує.

"Багато людей не вірять у свої сили через брак знань. Ми працюємо з цим, навчаючи, як правильно прорахувати фінансову модель, написати бізнес-план і зрозуміти базові принципи підприємництва. І онлайн, і офлайн курси створені так, щоб люди могли одразу застосувати отримані знання на практиці. Це критично важливо. Але наші курси – це лише база. Розвиватися потрібно постійно – через практику, консультації з експертами та участь у бізнес-асоціаціях", – пояснює Олена Шилобрид, заступниця керівниці програми "Економічної включеності внутрішньопереміщених осіб та постраждалих від війни населення" в БФ "Право на захист".

Своя справа. Як ВПО та постраждалі від війни відкривають бізнеси під час повномасштабного вторгнення

Історія Наталі з Одеси, співзасновниці інклюзивної майстерні

Сім років тому в Одесі четверо жінок, матері дітей з аутизмом, об'єднали зусилля, щоб створити простір для розвитку, навчання та спілкування їхніх дітей.

Однією з них була Наталія Шрамко, яка взяла на себе роль лідерки у проєкті. Ініціатива, що починалася як невеликий спільний проєкт, переросла в масштабну інклюзивну майстерню "Важливий кожен", яка підтримує як дітей, так і дорослих із різними потребами в навчанні та адаптації.

"У таких інклюзивних майстернях – як діти, так і дорослі з ментальною інвалідністю – отримують можливість знаходити друзів, спілкуватися, розкривати свій творчий потенціал, проходити допрофесійну підготовку та будувати професійне майбутнє", – розповідає Наталія.

Своя справа. Як ВПО та постраждалі від війни відкривають бізнеси під час повномасштабного вторгнення

Засновниці проєкту інклюзивних майстерень Наталія Шрамко і Анна Бугайова (фото: instagram.com/inclusive_workshops)

З початком війни команда майстерні постала перед новими труднощами, однак роботу вдалося відновити вже через місяць після повномасштабного вторгнення.

Для розвитку майстерні Наталія активно брала участь у різних освітніх програмах, і курс “Право на бізнес” також став у пригоді: завдяки здобутим знанням вона змогла отримати міжнародний грант у розмірі 1 700 000 гривень.

Ці кошти відкрили можливість для розширення: було обладнано нові приміщення, закуплено сучасне обладнання та створено додаткові робочі місця для людей з інвалідністю.

"Завдяки навчанню я навчилась обліковувати обсяги роботи, обчислювати податки, отримала розуміння про свою бізнес-модель і шляхи розвитку майстерні. Також на курсі я зустріла багато талановитих людей, ми постійно ділились досвідом, а з деякими підтримуємо зв’язок і досі, допомагаючи в реалізації проєктів одне одного", – ділиться досвідом підприємниця.

Своя справа. Як ВПО та постраждалі від війни відкривають бізнеси під час повномасштабного вторгнення

Наразі це некомерційний соціальний проєкт, який функціонує у двох приміщеннях: один простір призначений для дітей, інший – для дорослих. Обидві локації облаштовані всім необхідним для творчого розвитку, професійного навчання та проведення інтеграційних заходів.

З листопада 2024 року інклюзивні майстерні "Важливий кожен" також працюють на базі Одеського обласного медичного центру психічного здоров'я.

"Це партнерство є важливим стратегічним рішенням, що відкриває нові горизонти для розвитку. Воно надає унікальні можливості для залучення більшої кількості людей з ментальними порушеннями до творчого процесу та для розширення спектра послуг. Впевнені, що завдяки об'єднанню зусиль ми зможемо досягти ще більшого впливу та створювати нові можливості для зростання, розвитку та самореалізації людей, які так сильно потребують нашої підтримки", – розповіли в проєкті.

Історія Наталії – це не лише про силу духу, а й про віру в людей та бажання будувати майбутнє, де кожен має рівні можливості, зазначають у БФ "Право на бізнес".

"Майстерня стала не лише важливим соціальним проєктом, а й прикладом того, як спільна робота та підтримка можуть змінити світ на краще. Вона мотивує підприємців мислити ширше, знаходити нові ресурси для зростання та робити бізнес, що має значення не лише для економіки, але й для суспільства", – наголошують у благодійному фонді.

Своя справа. Як ВПО та постраждалі від війни відкривають бізнеси під час повномасштабного вторгнення

Усі ці історії об’єднує одне — підприємці успішно пройшли офлайн-навчання, організоване благодійним фондом "Право на захист". Як зазначає Валерія Секісова, Фонд активно проводить курси для підприємців у містах, які найбільше постраждали від війни. Серед них — Харків, Одеса, Суми, Чернігів, Київ, Житомир та інші. Навчальна програма охоплює широкий спектр тем — від створення бізнес-плану й залучення фінансування до просування бізнесу та управління ризиками.

Наразі команда Фонду вирішила зосередитися на одній ключовій темі — як залучати ресурси на власну справу. Саме цій темі присвячено новий проєкт Фонду — безоплатний онлайн-курс "Право на бізнес: як залучати ресурси на власну справу", який експерти БФ “Право на захист” реалізували разом із платформою Prometeus.

Своя справа. Як ВПО та постраждалі від війни відкривають бізнеси під час повномасштабного вторгнення

Курс охоплює цю тему з різних аспектів: від складання бізнес-плану як інструменту для залучення фінансування та фінансових розрахунків до аналізу доступних сьогодні можливостей, таких як гранти, кредити, краудфандинг і місцеві програми. Програма також включає реальні приклади успішного залучення ресурсів і практичні поради щодо співпраці з інвесторами та фінансовими установами.

Особливо важливо це для жінок, які самостійно дбають про сім'ю, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів, осіб з інвалідністю та інших вразливих категорій.

У тих, хто мріє про власну справу часто постають питання: як почати власну справу без стартового капіталу, підтримки чи знайомств на новому місці? Цей курс створений саме для того, щоб допомогти знайти ресурси, крок за кроком освоїти інструменти для залучення фінансування й отримати практичні поради від експертів та історії успіху реальних людей. Це не лише можливість забезпечити себе й свою родину, а й важливий внесок у відновлення економічної стабільності України.

Детальніше про програму курсу, його тренерів і корисні поради для тих, хто планує започаткувати власну справу, читайте у наступному матеріалі спецпроєкту.

Курс організовано БФ "Право на захист" як партнером Консорціуму Реагування (Ukraine Response Consortium) у межах проєкту "Консорціум Реагування: Надання багатогалузевої гуманітарної допомоги постраждалому від конфлікту населенню в Україні (2023–2026)". Створення освітнього онлайн-курсу "Право на бізнес: як залучати ресурси на власну справу" стало можливим завдяки значній підтримці американського народу через Бюро гуманітарної допомоги USAID (BHA). Відповідальність за зміст лежить на БФ "Право на захист" і не обов'язково відображає погляди USAID (BHA) або уряду США.

Своя справа. Як ВПО та постраждалі від війни відкривають бізнеси під час повномасштабного вторгнення