Складний шлях металобрухту: чим небезпечний експорт до ЄС
Динаміка експорту металобрухту свідчить, що у до кінця року ми можемо отримати рекорд – понад 300 - 400 тис. тонн вивезеної у ЄС сировини. Але радіти тут нічому, бо на цьому заробляє не бюджет, а сірі експортери.
Рекорд "для своїх"
Згідно з офіційною статистикою, обсяги експорту брухту чорних металів (без урахування брухту легованих сталей) за 2022 рік склав більш ніж 45 тисяч тонн. З них близько 60% – це експорт до країн ЄС, частка яких в загальному обсязі експорту зросла більш ніж у п’ять (!) разів порівняно із показником попереднього року.
Тенденція у році нинішньому зберігається: тільки за перші два місяці експорт металобрухту в країни ЄС порівняно із листопадом-груднем 2022 р. збільшився майже на 60% (близько 25 тис. тонн), а у порівнянні із аналогічним періодом минулого року - у десятки (!) разів.
За результатами першого кварталу обсяги експорту склали більше ніж 40 тис. тонн, тобто майже дорівнюють показнику експорту металобрухту за весь минулий рік. І якщо темпи зростання цього показника залишаться на нинішньому рівні, наприкінці року можемо побачити цифру у 300 – 400 тис. тонн експорту.
Металурги називають такі цифри експорту неприйнятними – тому що в Україні з початком війни з багатьох причин заготівля брухту впала на 70%. Слід також зазначити, що на думку експертів, більш ніж 20% загальної площі України є непридатною або обмежено придатною для збору металобрухту. Якщо взяти до уваги показники 2021 року, то можна відзначити, що обсяг металобрухту, який збирався саме на цій території, складав понад 45% від загального обсягу заготівлі металобрухту в Україні.
Таким чином, за попередніми оцінками, за рік вдасться акумулювати не більше 1 мільйона тонн сировини. Водночас, внутрішній ринок цього року буде потребувати цієї стратегічної сировини в обсязі, який помітно перевищує цей показник, та буде змушений страждати від дефіциту.
Враховуючи, що українська металургія наразі перебуває у важкій кризі після обстрілів, блокування морських портів та перебоїв з електропостачанням, штучно створений дефіцит металобрухту може стати тією самою волосиною, що остаточно зламає спину одній з найважливіших експортних галузей – металургійній.
Що не так з ЄВРО-1
Ситуація не виглядала б так печально, якби Україна принаймні заробляла на експорті брухту стільки ж, скільки заробляє, скажімо, від експорту сталі. Проте насправді замість того, аби заробляти, країна втрачає – а наживаються ділки, які налагодили канали збуту до ЄС.
Коротко про те, як це сталося.
У 2021 році Верховна рада, щоб захистити внутрішній ринок, збільшила експортне мито за металобрухт до 180 євро за тонну. Водночас, ставка мита до ЄС лишилася на пільговому рівні – 3 євро за тонну.
Тобто, схема виглядає так: ділки оформлюють на митниці сертифікати EUR.1, і офіційно експортують український брухт до європейських країн, сплачуючи за кожну тонну 3 євро. Після чого цей брухт направляється до традиційних країн-споживачів нашої сировини – Туреччини та російського анклаву ПМР у Молдові, але вже без сплати мита. Тобто, на кожній тонні Україна втрачає 177 євро. А сірі ділки – мають змогу вивести в офшори більше грошей.
Схемою вже зацікавилися у ДБР: там почали розслідування схем, які призвели до втрат бюджету. "Компанії, які експортують металобрухт до країн Євросоюзу, можуть отримати сертифікат EUR.1, якщо підтверджують українське походження сировини. Він дозволяє зменшити сплату експортного мита зі EUR180 до EUR3 за тонну. Чимало підприємств, які не могли підтвердити походження сировини, надавали фіктивні документи, на підставі яких працівники митниці за винагороду оформлювали експортерам відповідний сертифікат", – сказано в повідомленні ДБР.
За даними Бюро, протягом 2022-2023 років унаслідок дії такої схеми тільки через Волинську митницю до країн ЄС вивезли приблизно 45 тисяч тонн металобрухту, внаслідок чого державі завдано збитків на 350 млн грн. Скільки ж всього втратила держава, наразі сказати важко – але сума збитків може доходити до півмільярда, кажуть учасники ринку.
Смертельний брухт
Ще одна дуже серйозна проблема, яка криється у масовому вивозі «сірого» брухту – в тому, що контроль його якості наразі не проводиться, особливо якщо везуть його від початку не зовсім легально. А зараз такий контроль потрібен, як ніколи – адже існують дуже суттєві риски того, що з країни можливо безперешкодно вивозити так званий конверсійний брухт військового походження.
Зараз в Україні накопичилася значна кількість розбитої техніки та зброї агресорів, яка у своїй суті є металобрухтом. Його збирають, і за тими ж схемами мають можливість вивозити з країни – причому, беручи до уваги проблемну ситуацію із морською логістикою, здебільшого брухт направляють до країн ЕС за допомогою залізничного транспорту та автотранспорту.
Сьогодні на цьому напрямку не існує жодного контролю за перетином кордону подібних вантажів, окрім митного/прикордонного. Але такий контроль не може забезпечити належну перевірку кожної партії металобрухту – яка, наприклад, може містити небезпечні знахідки з передової, або навіть свідомо зроблені контрабандні "закладки" озброєння. Така контрабанда може перетинати кордон під виглядом металобрухту – адже жоден металошукач не зможе виявити схованку металевої зброї у купі металобрухту.
Виходи: контроль та обмеження
Експерти та учасники ринку наразі бачать єдиний шлях, який допоможе убезпечити покупців конверсійного брухту та бюджет України – це тимчасова заборона на експорт брухту з України. Це не є порушенням торгових угод – ні з Євросоюзом, ні зі Світовою організацією торгівлі, пояснюють експерти.
"В Україні війна. Зараз ми можемо захищати свої національні інтереси в різний спосіб, тим більше, що міжнародне торгове законодавство передбачає таки кроки країни, що потерпає від військових дій, викликаних зовнішньою агресією. Тому, я впевнений в тому, що наші міжнародні партнери схвалять таки кроки. Заборона на експорт металобрухту вкладається в цю концепцію, і може бути ініційована на рівні державної влади", – пояснив голова Федерації металургів Сергій Біленький.
Україна буде не єдиною країною, яка захищає внутрішній ринок: наразі 30% країн мають заборони на експорт металобрухту. 10% мають квоти, а ще 50% - мають ліцензування і мита. Заборону на експорт нещодавно черговий раз продовжили Об’єднані Арабські Емірати, каже експерт.
Тимчасова заборона експорту дасть змогу повернути баланс на внутрішній ринок брухту і забезпечить сировиною українських металургів. А відповідно – український бюджет отримає на порядок більше грошей, ніж зараз, адже тонна переробленого в сталь брухту коштує 300 доларів, а не 3 євро.
Також за цей час необхідно розробити та запровадити нові алгоритми контролю за конверсійним брухтом, обсяги заготівлі якого будуть зростати у майбутньому – це необхідно, щоб не допустити трагедій та контрабанди зброї.