Спецпроєкт
"Культура свідомого життя"
за підтримки "Філіп Морріс Україна"
Як філософія поміркованості допомагає шведам підтримувати здоров’я, знижувати рівень залежностей, дбати про довкілля і жити в гармонії з собою, і чому цей досвід дедалі більше резонує з українськими реаліями трансформації способу життя, — в спецпроєкті РБК-Україна.
Як виглядає типовий ранок офісного працівника у Стокгольмі? Не надто рано, без поспіху, без гучного будильника. Замість цього — кілька хвилин у тиші, чашка міцної фільтр-кави з обсмажуванням світлого профілю і прохолодне скандинавське повітря, що тягнеться крізь вікно квартири на Содермальмі (один із районів Стокгольму в центральній частині міста,— ред.). Далі — велосипед або електросамокат до офісу з видом на воду, де ніхто не чекає тебе рівно о 9:00, бо графік гнучкий, як і підхід до роботи.
У Швеції не заведено вигоряти — але й не прийнято "забивати". Тут панує "лагом" — поняття, якому важко знайти точний переклад, але яке означає "не забагато і не замало". І це стосується всього: від тривалості робочого дня до кількості молока у каві.
Ідея "лагом" — це не просто естетика скандинавських інтер’єрів і чашок з кераміки кольору сірої глини. Це культурний код, що лежить в основі повсякденного життя шведів. Це причина, чому тут п’ють каву по кілька разів на день, але ніколи не перепрацьовують. Чому люблять прості речі — якісні, але не кричущі?
Культура поміркованості формувалась у Швеції століттями. Вона відбилась у державних рішеннях, стилі життя, національному дизайні, мові, і навіть у тому, як шведи влаштовують свій побут. Ринок житла — компактний і енергоефективний. Зарплати — гідні, але з акцентом не на збагачення, а на стабільність. Робота — важлива, але це лише частина життя.
Саме з такої культури виросли й продукти, які стають популярними далеко за межами Швеції. Наприклад, нікотинові подушечки ZYN (також відомі як паучі), що були створені як альтернатива курінню. Непомітні, без диму, без запаху, без пари. Подушечка кладеться під губу, і ти просто живеш далі — працюєш, бігаєш, обідаєш, слухаєш подкаст. Дуже по-лагомному.
Створення подібних альтернатив — частина ширшої стратегії: Tobacco Harm Reduction. В її основі — перехід від найшкідливіших способів споживання тютюнових виробів до альтернатив курінню, без вимоги до радикальної відмови.
Можливо тому, шведи — нація з найменшим рівнем тютюнопаління серед молоді в ЄС. А ще країна має один із найнижчих рівнів захворювань, пов’язаних із курінням, у Європі. Водночас тут не відмовляються від нікотину. Просто обирають інші, менш шкідливі способи його споживання.
У Швеції не хизуються перепрацюванням. В офісах порожньо о 17:00, а корпоративні листи ввечері — майже табу. Наприклад, в IKEA передбачено дні для роботи з дому — не тому, що пандемія, а тому що баланс.
Шведи вірять: найцінніше — час і ясність. А отже, після роботи має бути час для дітей, лісу, тиші або просто сидіння біля вікна з чашкою кави.
У залі фітнес-клубу немає дзеркал. Ніхто не змагається за прес чи біцепси. Люди рухаються не для ідеалу, а для задоволення. У кафе — мигдалеві булочки без глютену, але й звичайна канельбулле (булочка з корицею, — ред.) — також є.
Шведське ставлення до здоров’я — про розумну регулярність, а не про насилля над собою. І тут на сцену виходить важливе поняття: поміркованість. Відмова від крайнощів поширюється і на звички.
Сортування сміття, велосипед замість авто, багаторічна куртка шведського виробництва — не маркетинг, а стиль життя. Купувати менше, але краще. Не тому, що дешевше — а тому, що "не купити" іноді крутіше, ніж купити.
Культура лагом виявляється в побуті — наприклад, у популярності меблів second-hand, ремонту техніки замість заміни, slow fashion (повільної моди), де цінуються багаторічні речі, а не щосезонні тренди.
У Швеції 5 тижнів оплачуваної відпустки на рік — стандарт. І це не бонус, а прояв поваги до відпочинку без провини.
Українці ще тільки вчаться цій мірі. Але процес уже йде — іноді повільно, іноді спонтанно, але йде. Стає менше показного споживання, більше уваги до себе, до тіла, до часу.
У містах з’являються парки для прогулянок, кава без поспіху, ярмарки з домашніми продуктами, ремонт техніки чи trade-in замість нової покупки.
Замість “успіху за всяку ціну” — прагнення до відчуття опори та власного ритму.
Згідно з дослідженнями OLX, українці стали обирати речі свідоміше, звертаючи увагу на якість товарів і послуг. А, за даними національного дослідницького проекту "Барометр ринку праці", за останній рік в українців зросло бажання працювати у зручному для себе режимі: частка тих, для кого важливий віддалений формат, збільшилася з 32,9% у 2023 році до 44,6% наприкінці 2024 року, а гнучкий графік став важливим для 32,4% респондентів.
І з новими обставинами з’являються нові звички. Хтось пересідає на велосипед — не лише з практичності, а й через радість від руху. Хтось уперше серйозно цікавиться складом продуктів. Хтось обирає бездимні нікотинові альтернативи, бо хоче змін без боротьби — просто і по-своєму.
Усе це — елементи власного українського lagom. Так, він ще формується, адаптується, як і всі, до реалій війни, до страхів, до втоми. Але саме тому такий цінний: бо не нав’язаний, а вибудуваний із реального досвіду.
Lagom — це не про "жити скромно". Це про достатньо добрий варіант життя, у якому не потрібно доводити щось світові. Лише собі. І коли ми ставимо собі просте питання: "Що мені справді потрібно?" — це і є перший крок до гармонії, у якій немає нічого зайвого.
Матеріал призначений для осіб, яким виповнилося 18 років