Що сталося з екс-прокурором Куликом, якого підозрюють в держзраді

У квітні цього року Україна перебувала у напруженні навколо питання ухвалення Палатою представників США пакету військової та фінансової допомоги в сумі понад 60 млрд доларів.  Це зрештою й відбулося 20 квітня, після понад піврічного блокування, та вселило нову надію на покращення складної ситуації на фронті, пов’язаною з критичною нестачею боєприпасів та озброєння.

Напевно тому на цьому тлі практично непомітним пройшла інша подія, теж напряму пов’язана з довготривалою американською допомогою Україні та навіть більше – із нашими довготривалими стратегічними партнерськими відносинами з США.

А між іншим, відбувся черговий виток подій із розслідування раніше нашумілого, проте нині вже забутого скандалу. А точніше, виявлення цілої російської агентурної мережі впливу, до якої входили народні депутати, помічник одного з них та представник Генеральної прокуратури, яка тривалий час намагалася підірвати україно-американські стосунки.

Зокрема, 11 квітня було оголошено в регіональний, державний, міждержавний та міжнародний розшук групу осіб, підозрюваних у кримінальному провадженні Державного бюро розслідувань за статтею 111 КК України "Державна зрада" у тому числі Володимира Алєксєєва, Олексія Савіна, Андрія Деркача та Костянтина Кулика.

Володимир Алєксєєв – перший заступник Головного управління Генерального штабу збройних сил Російської Федерації (більш відомого як ГРУ), Олексій Савін – його помічник. Починаючи ще з 2016 року вони розпочали вивчати народних депутатів та працівників прокуратури України, які, маючи відповідний правовий статус та довіру громадян, змогли б шляхом публічних виступів та поширення матеріалів в ЗМІ здійснювати вплив на громадську думку. Тобто поширювати дезінформацію та наративи російської пропаганди, спрямовані на нанесення шкоди обороноздатності та безпеці України.

Всього за чотири роки під час триваючої з 2014 року війни Росії проти України, Алєксєєв і Савін з 2016 до 2020 року завербували та втягнули в цю діяльність цілу низку високопосадовців. Спершу помічника нардепа Андрія Деркача Ігоря Колєснікова (який працював у ГРУ ще за часів СРСР і мав позивний "Ветеран"), а потім вже через нього і самих народних обранців Деркача та Дубінського.

А вишенькою на торті став скандальний одіозний працівник Генеральної прокуратури України Костянтин Кулик, якому НАБУ тоді пред'явило звинувачення в незаконному збагаченні на суму 2,8 млн грн і який ще тоді не сів за грати завдяки скасуванню кримінальної відповідальності за цей злочин.

Той самий Кулик, який на посаді заступника глави департаменту міжнародно-правового співробітництва в ГПУ в березні 2019 року зустрічався в Ізраїлі з Ігорем Коломойським.

За даними ЗМІ, саме Коломойський намагався влаштувати Кулика на роботу в СБУ, аби той займався справами проти його конкурентів, про що і йшлося на їх першій зустрічі в Ізраїлі.

Усі члени створеної під керівництвом генерал-лейтенанта Алєксєєва агентурної групи російського впливу добре усвідомлювали розподіл обов’язків між ними, отримували плани діяльності та конкретні способи їх реалізації.

Зокрема, Колесніков займався організацію підбору відповідних кандидатів до співробітництва з російською військовою розвідкою, забезпеченням передачі коштів для фінансування її агентурного апарату в Україні та забезпечення комунікації з Москвою. Інші вже безпосередньо займалися поширенням російських наративів та намагалися зробити все, щоб розсварити Україну з США на найвищому рівні.

Деркач та Дубінський реєстрували у парламенті проєкти постанов щодо утворення тимчасової слідчої комісії Верховної ради для розслідування "фактів", які вони "викривали" на своїх прес-конференціях. А Кулик публічно "обґрунтовував" їхні фейки з точки зору права.

До того ж Колєсніков був причетний до створення в Україні за кошти ГРУ охоронних фірм з метою їх використання у силовому захопленні органів державної влади та створенні так званої "народної міліції" під час військової агресії РФ проти України. Для цього протягом 2019–2022 років, він періодично через конвертаційний центр в Києві отримував від ГУ ГШ ЗС РФ готівку в сумі від 1 до 3 мільйонів доларів США, які передавав особам, відповідальним за створення та діяльність указаних охоронних структур.

Депутат Андрій Деркач проводив спеціальні інформаційні акції та операції, які широко висвітлювалися в українських і закордонних засобах масової інформації. Так, 9 жовтня та 20 листопада 2019 року Деркач організовував онлайн – конференції на теми: "Оприлюднення фактів тиску посольства США на правоохоронні органи України з метою втручання у виборчий процес в Сполучених Штатах Америки", "Нові факти про міжнародну корупцію, "Бурісм" та схему доведення України до банкрутства". Їх основною метою було дискредитувати кандидата у президенти Сполучених Штатів Америки напередодні президентських виборів 2020 року та розсварити Україну із США.

До речі, вже тоді саме діяльність Костянтина Кулика лягла в основу матеріалів, які були спрямовані на компрометацію кандидата в президенти США Байдена. У жовтні 2019 року видання The New York Times повідомило, що саме він був автором документу, який став основою обвинувачень у корупції Хантера Байдена, нібито пов’язаної з роботою газовидобувної компанії Burisma Group.

А у лютому 2020 року Деркач взагалі прибув до Москви, де зустрівся з Алєксєєвим та отримав завдання за грошову винагороду провести низку спеціальних інформаційних акцій. Серед них - під час проведення онлайн-конференцій опублікувати отримані від Алексєєва записи телефонних розмов віце-президента Сполучених Штатів Америки та президента України, а також розмови президента України та президента РФ. Після цього Деркач разом з Куликом 19 травня, 26 червня, 9 липня та 16 вересня 2020 року провели у інформаційному агентстві "Інтерфакс-Україна" додаткову низку прес-конференцій все з тією ж метою.

Звертає увагу, що саме на початку 2020 року вже офіційно звільнений з ГПУ і ображений Костянтин Кулик (22 листопада 2019 року за непроходження атестації) погодився на зустріч із співробітниками російського ГРУ, після чого вже відверто вступив до агентурної групи, також отримавши чіткі інструкції щодо підривної діяльності проти України. Відтепер він виступав у якості такого собі "народного прокурора", намагаючись через суд "відновити справедливість"і поновитися на посаді. Крапку в цьому процесі поставив лише Шостий окружний адміністративний суд аж 17 серпня 2022 року, коли Кулик вже перебував за межами України.

Посилена в такий спосіб статусом представником ГПУ група державних зрадників найвищого рівня продовжила ще більше розхитувати ситуацію, викликаючи величезний інформаційний резонанс та дискредитуючи українську владу в очах союзників у Вашингтоні.

Зокрема, 22 червня 2020 року вже особисто Костянтин Кулик організував спільну із Андрієм Деркачем прес-конференцію на тему: "Нові записи розмов, які свідчать про міжнародну корупцію та зовнішнє управління України". Судова психолого-лінгвістична експертиза підтвердила наявність в ній висловлювань, спрямованих на шкоду обороноздатності та державній безпеці України

Звіт дослідників Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) підтверджує, що Деркач був агентом Російської Федерації. До нього, а також Кулика та Дубінського і ряду інших осіб застосовано персональні санкції США за звинуваченням у сприянні втручанню Російської Федерації у президентські вибори в Сполучених Штатах та намаганні вплинути на уряд США.

Зокрема, Міністерством фінансів США з контролю за іноземними активами (OFAC) запроваджено санкції до Деркача, Кулика та Дубінського як частини частиною російської мережі впливу, що поширювала дезінформацію про те, що офіційні особи США начебто брали участь у корупційних угодах в України. Згідно із заявою американського Мінфіну, Кулик "уклав союз із [російським агентом Андрієм] Деркачем для поширення неправдивих звинувачень у міжнародній корупції".

Отже, у всій цій історії роль К.Кулика заслуговує на особливу увагу. Йдеться про його зловживання службовим становищем яка на посаді прокурора Генеральної прокуратури України, так і грубі порушення закону, підтасовку фактів та висновків роботи правоохоронного органу, в результаті чого було створено фальсифіковані документи про нібито причетність нинішнього президента США Дж.Байдена та його сина Хантера Байдена до "високопосадової міжнародної корупції" в Україні.

І незважаючи не це, мало не два роки після висновку американської розвідки про існування в Україні мережі російського впливу, до якої входив також і, він залишався поза видимим реагуванням українських правоохоронних органів.

Хоча минуле Кулика давно рясніло багатьма скандалами. Окрім вже згаданого незаконного збагачення він перебував у близьких відносинах з Жиліним, ватажком проросійської терористичної організації "Оплот" на сході України, яка діяла у 2013-2014 роках у тісній координації з російськими спецслужбами.

Проте, у 2015 році наказом тодішнього Генерального прокурора Юрія Луценка він був призначений на посаду військового прокурора сил Антитерористичної операції. У ті часи з’являлася також інформація про злочинні оборудки Кулика з вугіллям з окупованих територій, де так званим "міністром вугілля та енергетики ДНР" працював його товариш, колишній начальник слідчого відділу управління СБУ Харківської області, а потім головний юрист проросійського олігарха часів Януковича Сергій Курченка Євген Файницький. У цьому ж році прокурор Краматорська отримував інформацію про "кришування" Куликом нелегального спиртзаводу у місті.

Скоріше за все, саме звідси й походять незаконні статки Кулика, за які його так і не покарало НАБУ.

Цікавим є також кейс братів Кацуб. Колишній подільник Сергія Курченка, який після Революції гідності переховується від слідства у Москві та неодноразово брав участь у фінансуванні спроб організації масових заворушень в Україні, Олександр Кацуба у 2012-2013 роках, перебуваючи на посаді заступника голови правління "Нафтогазу", допоміг компанії Курченка "Газ України 2020" вкрасти у "Нафтогазу" бензин на понад 450 млн грн.

Однак 15 березня 2017 року Олександр Кацуба вийшов із СІЗО, підписавши угоду зі слідством у "справі Курченка". Його старший брат Сергій теж згодом був звільнений від підозр і теж тим самим військовим прокурором сил АТО Куликом. У пресі тоді фігурувала переписка переписка Кулика з Жиліним, я якої слідує, що перед цим вони зустрічалися з тодішнім генеральним прокурором Луценком.

А вже наступного місяця - у квітні 2017 року Луценко призначив Кулика заступником керівника Департаменту з міжнародного співробітництва з мотивацією, що він – ефективний працівник, а незаконність збагачення у суді не доведена.

Як справи виглядають зараз?

Андрій Деркач втік за кордон. Його колишнього помічника Ігоря Колеснікова слідчі СБУ затримали 3 березня 2022 року. Він пішов на угоду зі слідством, визнав вину, дав свідчення і вже 5 травня 2022 року був засуджений до п'яти років позбавлення волі без конфіскації майна.

Олександр Дубінський, якому СБУ 13 листопада 2023 року повідомила про підозру в державній зраді за звинуваченням у співпраці з ГУ ГШ ЗС РФ під кодовим ім'ям "Буратіно", у СІЗО.

Костянтин Кулик після 24 лютого теж залишив межі України та з тих пір був неодноразово помічений у Німеччині. Проте на теперішній час слідчими органами його місцезнаходження не встановлене.

Але цікаво й інше. Чому Луценко, добре знаючи про чисельні порушення Куликом закону, не лише не звільнив його з Генпрокуратури, а навіть підвищив, призначивши на посаду заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва.

Не кажучи вже про те, що за час своєї роботи в ГПУ Кулик виніс масу рішень і постанов, ухвалив безліч процесуальних рішень. Вони і досі залишаються чинними, ніхто їхню ревізію звісно що не проводив. То на чию користь і з якою метою вони приймалися?

Примітно також те, що встановлений учасник агентурної групи російської військової розвідки Костянтин Кулик, який брав активну участь у санкціонованій Путіним кампанії з дискредитації кандидата на президентських виборах у США і на якого накладено персональні санкції Міністерством фінансів США з контролю за іноземними активами, досі не охоплений санкціями в Україні?

Щоправда, як відповів ще в серпні 2016 року тодішній головний військовий прокурор Анатолій Матіос на запитання про підозру НАБУ у незаконному збагаченні його тодішнього підлеглого: "Кулик перед судовим розслідуванням пройшов комплексний поліграф щодо того, чи він незаконно збагачувався у період діяльності в зоні АТО, перебуваючи на посаді прокурора сил антитерористичної операції. Він пройшов поліграф, який фактично неможливо обманути. Поліграф відповів негативно — Кулик не займався незаконним збагаченням".

Так це чи ні – питання скоріш риторичне.