Працював в інтересах Росії. Як екс-прокурору Кулику вдалось сховатись у Німеччині

Нещодавно жуналісти Bihus.Info оприлюднили розслідування про відомих втікачів, одним з фігурантів якого став колишній військовий прокурор АТО і заступник начальника департаменту міжнародно-правового співробітництва ГПУ Костянтин Кулик. Журналістами було встановлено, що після початку широкомасштабної агресії він залишив межі України та з тих пір постійно перебуває у Німеччині.

Розслідування зосереджене виключно на корупційній складовій минулої діяльності і статків колишнього прокурора, проте його "політична" діяльність напередодні війни є набагато цікавішою і має стати предметом ретельного вивчення СБУ.

Вагомі обставини, які можуть свідчити про причетність Кулика до злочинів проти основ національної безпеки України скоріше за все і стали причиною його виїзду за кордон. Для цього варто проаналізувати його дії та зв’язки протягом 2015-2022 років, помістивши їх у контекст подій, які розгорталися протягом усього цього часу всередині і навколо України.

Місія: позбавити Україну підтримки США напередодні вторгнення

Перше різке загострення воєнної загрози відбулося ще у березні-квітні 2021 року, коли під виглядом навчань "Захід 2021" і перевірки боєготовності своїх військ після зимового періоду, РФ стягнула з усієї країни батальйонні тактичні групи до кордону України.

Вже на той час Україна отримала широку міжнародну підтримку, провідну роль у якій відіграли США. Тоді ж, на тлі дедалі більшого погіршення ситуації, національна розвідка США заявила, що Росія під час президентських виборів 2020 року в Сполучених Штатах організувала кампанію з дискредитації тоді ще кандидата від Демократичної партії Джо Байдена.

У доповіді розвідки йшлося, що одним із інструментів впливу Росії на американські вибори був народний депутат Андрій Деркач. Ще раніше, у січні 2021 року, Міністерство фінансів США з контролю за іноземними активами (OFAC) вжило заходів проти семи фізичних осіб та чотирьох суб'єктів, які є частиною російської мережі впливу, пов'язаної з Андрієм Деркачем. Санкції було запроваджено проти народного депутата Олександра Дубінського, колишнього прокурора Костянтина Кулика, колишнього дипломата Андрія Теліженка та ще кількох осіб. Сам Деркач потрапив під санкції ще у вересні 2020 року.

"Вказані особи поширюють дезінформацію про те, що офіційні особи США брали участь у корупційних угодах в Україні. Ці зусилля узгоджуються із зусиллями Деркача, який виконує функції агента російських спецслужб, зі впливу на президентські вибори у США 2020 року", – йшлось в повідомленні Мінфіну США.

Антиукраїнська та антиамериканська діяльність групи впливу у складі Деркача, Дубінського, Теліженка та Кулика у період 2018-2020 років була спрямована на підрив засад стратегічного партнерства і дружніх стосунків між Україною та США та проти інтересів обох країн. Координованість дій цієї групи осіб у своїх показах у Сенаті від 24 липня 2020 року підтвердив зокрема і заступник помічника Державного секретаря з питань Європи та Євразії Джордж Кент.

Андрій Деркач (фото: Глеб Гаранич)

Екс-прокурор проти майбутнього президента

Роль Костянтина Кулика заслуговує на особливу увагу. Перш за все, мова йде про його зловживання службовим становищем на посаді прокурора Генеральної прокуратури України, грубі порушення закону, підтасовку фактів та висновків роботи правоохоронного органу, в результаті чого було створено фальсифіковані документи про нібито причетність нинішнього президента США Джо Байдена та його сина Хантера Байдена до "високопосадової міжнародної корупції" в Україні. Згідно з заявою американського Мінфіну, Кулик "уклав союз із [російським агентом Андрієм] Деркачем для поширення неправдивих звинувачень у міжнародній корупції".

Саме діяльність Кулика лягла в основу матеріалів Рудольфа Джуліані, які були спрямовані на компрометацію кандидата в президенти США Джо Байдена . У жовтні 2019 року видання The New York Times повідомило, що саме Костянтин Кулик був автором документу, який став основою обвинувачень у корупції Хантера Байдена, нібито пов’язаної з роботою газовидобувної компанії Burisma Group.

Крім цього, агент російського впливу Андрій Деркач та екс-прокурор Костянтин Кулик провели серію прес-конференцій в Україні (19 травня 2020 року, 22 червня 2020 року, 9 липня 2020 року та 16 вересня 2020 року), на яких оприлюднили сфабриковані докази причетності Байденів до корупційних діянь в Україні. Одночасно під час публічних заходів членами групи постійно просувався ще один наратив російської пропаганди про "зовнішнє управління" Україною. Поступово він став домінуючим напередодні вторгнення, яке пояснювалося необхідністю захисту Росії від зовнішньої загрози з боку НАТО і США та є одним з основних і активно використовується на даний час.

Цей самий наратив озвучував і тодішній голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк. Зокрема, після обшуків НАБУ в ОАСК, він заявив: "група іноземних агентів і їхніх поплічників на замовлення іноземних держав намагається захопити судову гілку влади і через неї контролювати президента, країну, позбавити її суверенітету". Раніше – після звільнення 22 листопада 2019 року Кулика з органів прокуратури через неявку на атестацію, вже 11 грудня саме голова ОАСК Павло Вовк задовольнив позов Кулика та зобов’язав Генпрокуратуру виплатити йому понад 1,5 мільйона гривень грошової допомоги, премії, компенсації за затримку повного розрахунку при звільненні та за невикористані дні відпустки. Усім, хто знає як довго розглядаються подібні справи у нашій судовій системі, термін у 20 діб від подачі позову до позитивного рішення видається неймовірним.

Брудні гроші та зв’язки

Сам Костянтин Кулик перебував у близьких сімейних відносинах з Євгеном Жиліним, ватажком проросійської терористичної організації "Оплот" на сході України, яка діяла у 2013-2014 роках у тісній координації з російськими спецслужбами.

У 2015 році наказом тодішнього генерального прокурора Юрія Луценка Кулик був призначений на посаду військового прокурора сил Антитерористичної операції. У ті часи з’являлася також інформація про злочинні оборудки Кулика з вугіллям з окупованих територій, де так званим "міністром вугілля та енергетики ДНР" працював його товариш, колишній начальник слідчого відділу управління СБУ Харківської області, а потім головний юрист Сергія Курченка Євген Файницький.

Спосіб життя, майновий стан та витрати Кулика абсолютно не відповідали його діяльності в органах прокуратури України . В українських ЗМІ наявні численні свідчення отримання ним хабарів та неправомірної вигоди з використанням свого службового становища. Варто згадати хоча б історію "зникнення" 300 тисяч доларів США, вилучені Костянтином Куликом при затриманні соратника Міхеїла Саакашвілі – Северіона Дангадзе у грудні 2017 року. Обставини тієї справи мали чисельні ознаки фабрикування доказів з метою дискредитувати лідера "Руху нових сил" та завершилася його примусовим вивезення у лютому 2018 в Польщу, загостривши внутрішньополітичні протиріччя в Україні та спричинивши міжнародний скандал і завдавши шкоди іміджу України.

У квітні 2020 року Кулик уникнув покарання за незаконне збагачення, оскільки Вищий антикорупційний суд закрив справу на основі рішення Конституційного Суду України.

Агент під прикриттям

Починаючи з весни 2020 і до початку грудня 2022 року Кулик неодноразово намагався за допомогою корумпованих представників українських судових органів переглянути своє звільнення з органів прокуратури . Крапку в цій історії поставив Верховний суд України, залишивши без задоволення касаційну скаргу Кулика на рішення судів нижчої інстанції відносно незаконності його звільнення.

Водночас існувала й ще більш серйозна загроза, яку могли спричинили його намагання отримати керівну посаду в слідчому підрозділі СБУ. Адже 24 червня СБУ викрила агентурну мережу Головного управління Генштабу РФ, яку на території нашої держави очолював народний депутат Андрій Деркач. Її продовженням стало затримання 16 липня співробітниками СБУ і ДБР колишнього начальника управління СБУ в Криму (з дислокацією в м. Херсон) Олега Кулініча. Ще у 1989-1994 роках Кулініч і Деркач навчалися у Академії ФСБ РФ, а за часів прем'єрства Віктора Януковича в 2006-2007 роках Олег Кулініч був віце-президентом Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом", яку тоді очолював Андрій Деркач.

Попри те, що будучи підозрюваним у державній зраді і звільненим президентом України з посади ще в березні, коли було підняте питання про причини й винуватців швидкої втрати Херсонської області під наступом російських військ, увесь час до затримання Кулініч залишався помічником та наближеною особою колишнього голови СБУ Івана Баканова та навіть впливав на кадрову політику спецслужби.

Можливо саме з цим пов’язаний той факт, що мало не два роки після висновку американської розвідки про існування в Україні мережі російського впливу на чолі з Андрієм Деркачем, до якої входив також і Костянтин Кулик, останній залишався поза видимим реагуванням української контррозвідки та правоохоронних органів.

А судді хто?

Про високу ймовірність координації дій між групами Деркача-Кулика та злочинною організацією на чолі Павлом Вовком може додатково свідчити й те, що 7 грудня 2022 року в федеральному суді Нью-Йорка було офіційно оприлюднене звинувачення щодо "агента Кремля Деркача". Той факт, що Деркач досі залишається народним депутатом України активно використали і російські пропагандистські ресурси, що поширюють дезінформацію в Європі.

Голова ОАСК Павло Вовк (фото: facebook.com)

Ввже через два дні, 9 грудня, Державний департамент США в рамках на "закону Магнітського", оголосив про запровадження санкцій проти голови на даний час вже ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка , а також двох найближчих членів його родини "за втручання в судові та інші публічні процеси".

Особливу увагу привертає те, що це сталося невдовзі після оприлюдненого 17 листопада розслідування "Схем" (Радіо Свобода) щодо планів Кремля відносно спроб "юридичної легалізації" маріонеткової центральної влади, яку Росія планувала встановити у Києві в разі успішного взяття української столиці військами РФ у лютому-березні 2022 року.

За даними журналістів, ключову роль в цьому мав зіграти ОАСК на чолі з Павлом Вовком, винісши рішення на користь Віктора Януковича за двома позовами про нібито незаконне позбавлення його статусу президента України. Подача цих позовів збіглася в часі з накопиченням російських військ на кордоні України, і суд прийняв їх до розгляду, попри пропущені терміни давності.

Сукупна картинка може свідчити про високу ймовірність тривалої скоординованої діяльності груп Деркача-Кулика та Вовка у реалізації агресивних планів РФ проти України. Рівень цієї загрози в нинішніх умовах воєнного часу потребує проведення розслідування спецслужб та правоохоронних органів, встановлення усього кола причетних осіб, їх розшуку та затримання, а також розгляду Радою національної безпеки й оборони питання застосування до них персональних санкцій.