Що не так із зовнішньою торгівлею України і чим небезпечне зростання імпорту в країну

У жовтні негативне сальдо зовнішньої торгівлі збільшилося до максимального рівня – майже до 3 млрд доларів. Чому торговельний дефіцит зростає і чого чекати наступного року, розбирався спеціальний кореспондент РБК-Україна Юрій Дощатов.

У матеріалі були використані публічні та ексклюзивні коментарі депутатів та експертів, ексклюзивна інформація джерел видання в уряді, дані Держмитслужби.

Ситуація із зовнішньою торгівлею в Україні погіршується другий рік поспіль. Причина в тому, що через війну, з лютого минулого року експорт почав скорочуватися швидшими темпами, ніж імпорт. 2023 року, коли ринок дещо адаптувався до нових умов, ситуація змінилася - імпорт почав зростати, але експорт продовжив падати. У результаті сальдо торговельного балансу майже за два роки збільшилось у рази.

Якщо дефіцит зовнішньої торгівлі за 10 місяців 2022 року порівняно з аналогічним періодом 2021 року зріс у 2,6 раза – з 2,69 до 7,05 млрд доларів, то у 2023 році вже в 3 рази – до 22,3 млрд доларів. Тобто за період війни сальдо торговельного балансу погіршилося майже у 8 разів .

У жовтні поточного року зовнішньоторговельний дефіцит виявився найгіршим з початку року, зазначив голова податкового комітету Ради Данило Гетьманцев, спираючись на дані Держмитслужби (ДМС).

Дані від ДМС - це оперативна інформація, зазначив депутат, тому вона дещо відрізнятиметься від фінальних даних НБУ та Держстату.

За жовтень імпорт збільшився до 5,64 млрд доларів (проти 5,36 млрд у середньому за третій квартал і 5,07 млрд - за першу половину року), експорт змінився не суттєво і був на рівні 2,68 млрд.

Якщо за підсумками вересня негативне сальдо з початку року становило 19,4 млрд доларів, то за підсумками жовтня - вже -22,4 млрд доларів.

За даними митниці, за 10 місяців експорт товарів знизився на 7 млрд доларів або на 19% - до 29,8 млрд доларів. Імпорт збільшився на 8 млрд доларів або на 18% - до 52,2 млрд доларів.

У Мінекономіки поки що не надали РБК-Україна коментар щодо ситуації із зовнішньою торгівлею. За аналізом Гетьманцева, високі темпи зростання імпорту ставить передусім продукція машинобудування та хімічної галузі. Експорт "залишається пригніченим" через погіршення логістики та ембарго з боку сусідніх країн, до яких зараз додалося блокування частини митних переходів з боку Польщі.

Зростання імпорту у жовтні прискорилося за рахунок продукції машинобудування – до 1,93 млрд доларів (1,73 і 1,48 млрд доларів у середньому відповідно у 3-му кварталі та першому півріччі).

"Це відображає попит на продукцію ВПК, подвійного призначення, частково вона може не класифікуватися та проходити по групі "інші товари", інвестиційний попит підприємств на машини та обладнання, і великий споживчий попит на автомобілі, електроніку тощо. Трохи сезонно у жовтні зріс імпорт паливно-енергетичних товарів - до 0,79 млрд доларів проти 0,7 млрд у третьому кварталі, 0,97 млрд - у першій половині року", - зазначив Гетьманцев у коментарі РБК-Україна.

Експорт товарів на 2,68 млрд доларів, за його оцінкою, відповідає рівню останніх трьох місяців.

Основним у структурі експорту залишається продовольство. Його постачання на зовнішній ринок знизилися за рік на 4% (0,7 млрд доларів) - до 17,7 млрд доларів. На другому місці - металопродукція, постачання якої скоротилося суттєвіше - на 38% - з 5,4 до 3,3 млрд доларів. Майже на третину скоротився продаж продукції машинобудування - з 3,6 до 2,5 млрд доларів.

Доктор економічних наук, професор Олексій Плотніков вважає, що ситуація у зовнішній торгівлі обумовлена виключно війною.

"Галузі, які визначали експорт, перебувають у жалюгідному стані як наслідок війни. Щодо металургії, то основні підприємства або розгромлені або не працюють з інших причин. По сільгосппродукції - проблеми з вивезенням", - зазначив експерт.

Він наголосив, що ситуація у поточному році погіршилася порівняно з минулим. На виробництві відбилися обстріли підприємств та енергосистеми, що розпочалися восени 2022 року, припинилася дія зернової угоди за участю Росії.

На думку Плотнікова, підстав очікувати на покращення ситуації у зовнішній торгівлі немає. А ймовірність погіршення безпосередньо залежить від обстрілів промислових, енергетичних та об'єктів інфраструктури.

Голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук прогнозує, що дефіцит зовнішньої торгівлі товарами зберігатиметься на історично рекордних рівнях і наступного року.

"Поступове відновлення споживчого попиту підтримуватиме імпорт товарів на відносно високому рівні, а стрімке відновлення експорту навряд чи можливе. Крім загальновідомих труднощів додався і фактор блокування транзиту на польському кордоні. Навіть якщо питання транспортування через Польщу буде тимчасово вирішено, залишатимуться ризики повторення блокади протягом 2024 року", - наголосив експерт.

Рекордний дефіцит зовнішньої торгівлі товарами є одним із ключових ризиків для макроекономічної стабільності, переконаний Ваврищук. "Частково дисбаланси могло б знизити поступове та контрольоване ослаблення гривні. Дуже небажане збереження дефіциту такого масштабу в наступних роках", - зазначив він у коментарі РБК-Україна.

Гетьманців очікує, що сальдо торговельного балансу до кінця цього і в 2024 році продовжуватиме погіршуватися. “Такими темпами до "мінус" 28,5 млрд доларів за товарами (за статистикою ГТС) та близько 30-30,5 млрд доларів дефіциту буде за статистикою платіжного балансу НБУ. На наступний рік (за умови продовження війни) слід очікувати збереження поточних тенденцій”, - зазначив він у коментарі виданню.

Гетьманців теж каже про необхідність невеликої девальвації. “Під час помірної девальвації імпорт залишиться на поточному рівні. Можливе певне покращення в експорті товарів (але з урахуванням 60% агро у структурі експорту) фактичні показники залежатимуть від наступного врожаю, налагодження альтернативної логістики. НБУ прогнозує, що сальдо (товари та послуги) покращиться з "мінус" 38 млрд доларів до "мінус" 35 млрд доларів", – заявив депутат РБК-України.

Збільшення імпорту та негативного зовнішньоторговельного сальдо скорочує обсяги валюти у країні. Але поки що ситуація не має викликати особливих тривог.

Ймовірно, блокада постачання автотранспортом українських товарів через Польщу вплине і на експорт, і на імпорт товарів, повідомили РБК-Україна в НБУ. За попередніми підрахунками, проведеними регулятором за даними Держмитниці, у 2023 році частка автомобільного транспорту у вартісних обсягах експорту становила близько 35%, імпорту – 70%.

"Допускаючи затримки транспорту на поточному рівні, максимальне щомісячне скорочення оцінюється в 160 млн доларів для експорту і 240 млн доларів для імпорту", - зазначили в НБУ в коментарі виданню. "З огляду на те, що блокада кордонів з боку Польщі почалася 7 листопада, скорочення експорту та імпорту в листопаді буде менше, ніж наведені оцінки", - зазначили в Нацбанку.

Якщо подібна блокада розпочнеться у Словаччині, де вже повідомили про таку ймовірність, то загальний негативний ефект збільшиться незначно, оскільки через кордон із нею проходить близько 5% автомобільного транспорту, зазначили у НБУ.

Таким чином, навіть з огляду на втрату 600 млн доларів від заборони українського зерна в деякі країни ЄС рівень запасу валюти буде далеким від критичного. За останніми даними НБУ, золотовалютних резервів майже 39 млрд. доларів. Ця сума покриває понад 6 місяців імпорту, враховуючи, що небезпечним порогом є 3-місячний поріг.